6.6 Система доступу в широкосмуговій ЦМІО
Поза сумнівом, реалізація системи доступу в Ш-ЦМІО повинна здійснюватися з урахуванням багатьох чинників. З точки зору питань, що розглядаються, доцільно виділити два такі чинники. По-перше, принципи доступу до ресурсів Ш-ЦМІО залежатимуть від вибраного сценарію її побудови. По-друге, реалізація мережі доступу для підтримки послуг Ш-ЦМІО повинна здійснюватися як частина загальної програми поетапного розвитку всієї телекомунікаційної системи. Ці два чинники не можуть розглядатися окремо; вони досить сильно пов’язані між собою.
Розглянемо спершу ті можливості, які відкриваються для Ш-ЦМІО в процесі розвитку мережі абонентського доступу цифрової комутаційної станції. Вважатимемо, що прямо або побічно цей процес пов’язаний з тим, які у оператора плани введення нових послуг електрозв’язку. Рисунок 6.10 ілюструє можливу схему довгострокових дій оператора при поетапному введенні перспективних послуг зв’язку.
Рисунок 6.10 – Координація планів введення нових послуг і процесів розвитку мережі абонентського доступу
Точка визначає момент, коли починається процес модернізації існуючої мережі абонентського доступу. Перший етап цього процесу повинен закінчитися до моменту , коли ОК буде прокладений до віддалених модулів (приміщень концентраторів і ОАТС). Для створення цифрових трактів до терміналів користувачів, яким це необхідно, може використовуватися устаткування на базі технології ADSL. Результат першого етапу модернізації мережі абонентського доступу, з урахуванням введених раніше абревіатур, позначений сумою "FTTR+ADSL".
Така фаза розвитку мережі абонентського доступу дозволить організувати інтерфейси Ш-ЦМІО, орієнтовані на низьку, щодо номіналу 155 Мбіт/с, швидкість передавання інформації. Технологія ADSL, крім того, орієнтована на асиметричний (за швидкістю обміну повідомленнями в обох напрямах) інтерфейс користувач-мережа. Слід врахувати, що деяким користувачам можуть бути надані інтерфейси і на достатньо високих швидкостях. Така можливість стає реальною для користувачів, розташованих недалеко від місця, де здійснюється перехід від ОВ до кручених пар.
У інтервалі [, ] здійснюється другий етап модернізації мережі абонентського доступу. У цей період часу ОК доводиться до будівель, що дозволяє широко використовувати устаткування, реалізоване на базі технології ADSL. Це, у свою чергу, забезпечує ефективне використання фізичних пар для передавання інформації з високою швидкістю. Дана фаза розвитку мережі абонентського доступу, за аналогією з попереднім етапом, названа "FTTB+VDSL". На даному етапі розвитку мережі абонентського доступу неминуче існуватимуть деякі обмеження на використовувані інтерфейси, які стосуються швидкості або місця під’єднання потенційних абонентів Ш-ЦМІО.
Момент часу t2 і знаменує початок третього етапу модернізації мережі абонентського доступу. Цей етап закінчиться в точці , названій на рисунку "Оптимальне рішення". Під оптимальним рішенням тут розуміється така ситуація, коли оператор може під’єднати до Ш-ЦМІО будь-якого абонента незалежно від його розташування в межах пристанційної ділянки і необхідного (з безліччі стандартизованих) інтерфейсу користувач-мережа. В інтервалі [, ], з точки зору характеристик мережі абонентського доступу, не існує ніяких обмежень на під’єднання до Ш-ЦМІО. Логічно припустити, що подібних обмежень не буде і після моменту часу , коли почнеться новий етап розвитку системи абонентського доступу.
Розглянута схема подає процес модернізації мережі абонентського доступу досить спрощено. Зокрема, етапи не перекриваються в часі, чого
на практиці бути не може, не подано багато важливих телекомунікаційних технологій, без яких неможливо собі уявити перспективну мережу абонентського доступу.
Терміни, що відносяться до Ш-ЦМІО, достатньо складно пояснити без докладних коментарів. На рисунку 6.11, додатково до термінів українською мовою, вказані також назви, прийняті в тих версіях рекомендацій МСЕ, які написані англійською мовою. Для перекладу термінів, наведених на рисунку 6.11 скористаємося означеннями з рекомендацій МСЕ G.701 і I.113. Почнемо з середини, тобто з терміну цифрова секція (Digital section).
Рисунок 6.11 – Фрагмент архітектури широкосмугової ЦМІО
Цифрова секція (або цифрова ділянка) – сукупність засобів обміну цифровими сигналами, зі встановленою швидкістю передавання, між двома суміжними цифровими пристроями перемикання. Як цифрові пристрої перемикання використовуються ЦКВ (цифровий кросовий вузол) або МВК (мультуплексор з виділенням каналів), які забезпечують основну функцію, визначену рекомендацією МСЕ G.701 як гнучкість (flexibility) при створенні з’єднань цифрових каналів.
Частина цифрової секції між двома суміжними регенераторами називається секцією регенерації. В мережі абонентського доступу регенератори не використовуються, але деякі варіанти побудови Ш-ЦМІО передбачають їх застосування.
Тракт передавання – це вся сукупність засобів обміну цифровими сигналами зі встановленою швидкістю передавання між двома цифровими пристроями перемикання (або їх аналогами), в яких здійснюється під’єднання термінального або комутаційного устаткування. Тракт передавання, таким чином, може містити декілька цифрових секцій.
Стратегія поетапного формування Ш-ЦМІО, в дещо спрощеному вигляді, може розглядатися як економічне створення трактів передавання між інтерфейсами користувач-мережа Ш-ЦМІО, розташованими на території пристанційної ділянки, і АТМ-комутатором. Сукупність цих трактів утворює деяку мережу. Структура цієї мережі може на початковому етапі формування Ш-ЦМІО відрізнятися від структури мережі доступу до цифрової комутаційної станції.
Контрольні запитання