7.1 Види абонентського доступу до ресурсів мережі ISDN
Перспективним напрямом в розвитку телекомунікаційних мереж є створення цифрової мережі інтегрального обслуговування ЦМІО (Integrated Services Digital Network – ISDN). Така мережа на основі уніфікованих засобів передавання, розподілу, обробки, зберігання і доставки інформації надасть абонентам (користувачам) широкий спектр інформаційного обслуговування.
Мережа ISDN створюється, як правило, на основі телефонної цифрової мережі, і забезпечує передачу інформації між кінцевими пристроями в цифровому вигляді. При цьому абонентам надається широкий спектр мовних і немовних послуг (наприклад, високоякісний телефонний зв’язок і високошвидкісна передача даних, передача текстів, передача теле- і відеозображень, відеоконференцзв’язок і так далі). Доступ до послуг ISDN здійснюється через певний набір стандартизованих інтерфейсів.
Одна з головних переваг обслуговування потоків інформації різного вигляду в рамках єдиної мережі полягає в наданні абонентам високоякісних послуг, при цьому вона економічніша, ніж окремі (телефонні, передавання даних і ін.) мережі.
В даний час набули найбільшого поширення, в основному, два види абонентського доступу до ресурсів мережі ISDN:
Канали В є незалежними і можуть використовуватися одночасно для різних з’єднань і надання різних послуг. Канал D, в основному, призначений для передавання службової інформації між користувачами і комутаційною станцією. Окрім цього, по ньому можна передавати пакети даних і сигнали телеметрії.
У рекомендаціях МСЕ (ITU-T) передбачається доступ для АТС установ зі структурою 2В на швидкості 128 кбіт/с.
Абонентський доступ до ISDN здійснюється в точках із стандартизованими електричними і логічними характеристиками.
Функціональна схема організації абонентського доступу до ISDN наведена на рис. 7.1 Основними є інтерфейси R, S, T, U і V, які стандартизовані (окрім точки R).
Інтерфейс R забезпечує взаємозв’язок між абонентським терміналом ТЕ2 і термінальним адаптером ТА. Як термінал в мережі ISDN може бути як телефонний апарат, так і факсимільний, телетекстовий, відеотекстовий та інші апарати або персональний комп’ютер. Якщо як термінал підключається спеціальний термінал ISDN TE1 з характеристиками, що відповідають стандартам ITU-T, то необхідність в термінальному адаптері ТА, що узгоджує інтерфейси, відпадає.
Рисунок 7.1 – Функціональна схема організації абонентського доступу до ISDN (ЛМ* – маршрутизатор цієї мережі має порт ISDN)
Чотирипроводовий інтерфейс S забезпечує взаємодію термінала ISDN (або ТА) з кінцевим мережевим обладнанням NT2, що виконує функції сполучення терміналів з мережею. Обладнання NT2 може виконувати функції концентратора або АТС установи. Кінцеве обладнання NT1 забезпечує зв’язок обладнання абонентського пункту АП із станційним обладнанням по фізичному середовищу (перший рівень ВВС (Взаємодії Відкритих Систем).
В даний час поширена як міжнародний стандарт семирівнева модель ВВС (рис. 7.2), в якій можна виділити дві частини: перша стосується мережі зв’язку (низькі рівні) – дані, які передаються кінцевому пристрою по мережі, повинні надходити за призначенням, своєчасно в і правильному порядку, друга частина моделі відноситься до правильного розпізнавання даних на вищих рівнях.
Перша частина моделі складається з трьох рівнів, що забезпечують:
7 |
Прикладний рівень |
6 |
Представницький рівень |
5 |
Сеансовий рівень |
4 |
Транспортний рівень |
3 |
Мережевий рівень |
2 |
Канальний рівень |
1 |
Фізичний рівень |
Рисунок 7.2 – Модель ВВС
Друга частина моделі складається з чотирьох рівнів. На транспортному рівні здійснюється розділення повідомлення на пакети. Сеансовий рівень забезпечує організацію і проведення сеансів зв’язку.
У зв’язку з тим, що в АП можуть використовуватися різні форми подання інформації, на шостому рівні здійснюється подання переданої по мережі інформації на основі єдиної форми, яка на приймальному кінці переводиться в ту форму, яка прийнята в даному АП. На прикладному рівні виконуються функції щодо взаємодії прикладних процесів.