7.2 Способи та приклади організації абонентського доступу до ISDN
Найпоширеніші швидкості включення в мережу на сьогоднішній день – це 128 кбіт/с – 2 Мбіт/с. Для забезпечення трансляції таких потоків можна використовувати різні фізичні середовища:
На рисунку 7.3  показаний приклад організації абонентського доступу до АТС, що надає послуги  ISDN. 
           Абонентська лінія ISDN  – це двопроводова лінія, що сполучає офіс користувача з АТС. Двопроводовий  призначений для користувача інтерфейс (U-интерфейс) являє собою роз’єми  RJ-11/RJ-45, що підключаються до обладнання мережевого закінчення NT1. Точка U  є елементом розмежування АЛ і абонентського пункту. 
           Якщо в офісі є цифрова  АТС, що має порти ISDN, то така АТС може виконувати роль мережевого пристрою  NT2. Порти S/T пристрою NT1 використовуються для багатоточкового підключення  різних абонентських кінцевих пристроїв ISDN. До точки S можуть підключатися  пристрої двох типів: кінцеві пристрої, що підтримують інтерфейс S, і  термінальні адаптери (ТА). Через точку R до NT1 можна підключати пристрої, що  мають аналоговий вихід або що працюють з послідовним обміном і не передбачають  прямого підключення до мережі ISDN: модеми, факс-апарати, звичайні телефонні  апарати, маршрутизатори, які не мають порту ISDN, і тому подібне. На першому  рівні (фізичному) пристрої, що підключаються через ТА, можуть мати свої власні  інтерфейси послідовного обміну RS-232 або V.35 або RJ-11. Пристрої NT1 і NT2  часто об’єднуються разом, при цьому як інтерфейс S/T використовується роз’єм  RJ-45. До цього роз’єму можуть підключатися чотирипроводові пристрої,  наприклад, маршрутизатор, що має вбудований порт ISDN. 
           В даний час найчастіше  використовується двопроводовий базовий доступ, при цьому два канали В можуть об’єднуватися  для сумісного передавання даних на швидкості 128 кбіт/с або організації  відеоконференції. Якщо ж потрібний телефонний зв’язок, то для цього може  використовуватися один канал В, а по іншому каналу в цей же час можуть  передаватися дані або організовуватися зв’язок з Internet. Канал D може  використовуватися не тільки для сигналізації, але і для низькошвидкісного  передавання даних або підключення факс-апарата. Віддалений користувач може  також підключатися до мережі через маршрутизатор із швидкістю 128 кбіт/с. Канал  зв’язку з віддаленим користувачем встановлюється на вимогу і надається у  випадку, коли передавання даних не відбувається. 
           При замовленні послуг  ISDN необхідно з’ясувати, чи можна дістати доступ до ISDN в даному конкретному  районі і чи потрібне прокладання спеціальної лінії, вибрати технічні засоби  доступу, які необхідно погоджувати з оператором зв’язку, що надає такі послуги.  Окрім цього, необхідно переконатися, що АТС має підтримуюче ISDN програмне  забезпечення.
  
           Рисунок 7.3 – Приклад  організації абонентського доступу до АТС 
Альтернативою доступу  до ISDN в західних країнах є використання ліній кабельного телебачення, а також  технології HDSL і ADSL (Asymmetrical Digital Subscriber Loop), що є значно  економічнішим варіантом. 
           На рис. 7.4 показані  приклади підключення до мережі ISDN за допомогою обладнання типу WATSON2,  WATSON3, WATSON4, що має інтерфейси ISDN PRA (виконують функції NT10) і  обладнання універсального концентратора DLC. Вказане обладнання забезпечує  можливість отримання послуг мережі ISDN при досить низькій собівартості.
           На рис. 7.5 показаний  один з варіантів організації абонентського доступу (на прикладі обладнання  фірми SAT): TNR4F - виконує функції NT1, використовує код 2B1Q для  чотирипроводових ліній, при цьому на станції повинен бути встановлений лінійний  комплект TL4F, що працює в парі з TNR4F. Для даної пари комплектів є можливість  працювати по лініях великої довжини, оскільки для цього розроблений лінійний  регенератор RR4F. 
  
           Рисунок 7.4 – Підключення до мережі  ISDN за допомогою модемів  WATSON (а –  при чотирипроводовій АЛ, б – при двопроводовій АЛ, в – з обладнанням DLC)

           Рисунок 7.5 – Приклади  організації доступу до ISDN
           Комплекти TNR2FT і  TNR2FQ – виконують функції NT1, використовують коди 4В3Т і 2B1Q, відповідно,  призначені для двопроводових ліній. Для комплекту TNR2FT лінійний комплект на  станції буде TL2FT. Комплект TNR2FQ може бути використаний і у разі роботи на  великі відстані – є регенератор RR2FQ (рис. 7.5). Мережеві комплекти цього  обладнання мають блок живлення BAL.
Контрольні запитання