<-На зміст->

 

7.2 Способи та приклади організації абонентського доступу до ISDN

 

Найпоширеніші швидкості включення в мережу на сьогоднішній день – це 128 кбіт/с – 2 Мбіт/с. Для забезпечення трансляції таких потоків можна використовувати різні фізичні середовища:

  • оптичне волокно; при цьому може бути досягнута швидкість більше   2 Гбіт/с. Слід зазначити, що вартість оптичного кабелю неухильно зменшується, проте таке рішення має два головні практичні недоліки: значний час, потрібний на прокладання кабелю, і відносно високу вартість будівельно-монтажних робіт, що може зробити волоконно-оптичну абонентську лінію малоефективною;
  • радіоканал; навіть відносно дешеві радіомодеми можуть забезпечити швидкість 2 Мбіт/с, а сучасні радіорелейні лінії (РРЛ) транслюють потоки зі швидкістю до 2 Гбіт/с. Установлення радіоапаратури проводиться достатньо швидко, тому подібне рішення могло б знайти широке застосування як засіб абонентського доступу. Проте на шляху використання радіоапаратури є серйозна завада – необхідність отримання спеціального дозволу від контролюючих організацій на експлуатацію радіомодемів і РРЛ. Необхідність витрат часу і можливі накладні витрати, які може спричинити отримання такого дозволу, можуть зменшити переваги використання радіоканалу;
  • існуючі, вже прокладені звичайні кабелі з мідними жилами. Останнім часом розроблено декілька нових методів передавання цифрових потоків по звичайному електричному кабелю, що дозволяють добитися високої пропускної здатності, низької собівартості включення і високої якості зв’язку. Застосування сучасної технології DSL дозволяє досягти при використанні кабелю з мідними жилами швидкостей і якості передавання, раніше доступних лише на ВОЛЗ.

На рисунку 7.3 показаний приклад організації абонентського доступу до АТС, що надає послуги ISDN.
Абонентська лінія ISDN – це двопроводова лінія, що сполучає офіс користувача з АТС. Двопроводовий призначений для користувача інтерфейс (U-интерфейс) являє собою роз’єми RJ-11/RJ-45, що підключаються до обладнання мережевого закінчення NT1. Точка U є елементом розмежування АЛ і абонентського пункту.
Якщо в офісі є цифрова АТС, що має порти ISDN, то така АТС може виконувати роль мережевого пристрою NT2. Порти S/T пристрою NT1 використовуються для багатоточкового підключення різних абонентських кінцевих пристроїв ISDN. До точки S можуть підключатися пристрої двох типів: кінцеві пристрої, що підтримують інтерфейс S, і термінальні адаптери (ТА). Через точку R до NT1 можна підключати пристрої, що мають аналоговий вихід або що працюють з послідовним обміном і не передбачають прямого підключення до мережі ISDN: модеми, факс-апарати, звичайні телефонні апарати, маршрутизатори, які не мають порту ISDN, і тому подібне. На першому рівні (фізичному) пристрої, що підключаються через ТА, можуть мати свої власні інтерфейси послідовного обміну RS-232 або V.35 або RJ-11. Пристрої NT1 і NT2 часто об’єднуються разом, при цьому як інтерфейс S/T використовується роз’єм RJ-45. До цього роз’єму можуть підключатися чотирипроводові пристрої, наприклад, маршрутизатор, що має вбудований порт ISDN.
В даний час найчастіше використовується двопроводовий базовий доступ, при цьому два канали В можуть об’єднуватися для сумісного передавання даних на швидкості 128 кбіт/с або організації відеоконференції. Якщо ж потрібний телефонний зв’язок, то для цього може використовуватися один канал В, а по іншому каналу в цей же час можуть передаватися дані або організовуватися зв’язок з Internet. Канал D може використовуватися не тільки для сигналізації, але і для низькошвидкісного передавання даних або підключення факс-апарата. Віддалений користувач може також підключатися до мережі через маршрутизатор із швидкістю 128 кбіт/с. Канал зв’язку з віддаленим користувачем встановлюється на вимогу і надається у випадку, коли передавання даних не відбувається.
При замовленні послуг ISDN необхідно з’ясувати, чи можна дістати доступ до ISDN в даному конкретному районі і чи потрібне прокладання спеціальної лінії, вибрати технічні засоби доступу, які необхідно погоджувати з оператором зв’язку, що надає такі послуги. Окрім цього, необхідно переконатися, що АТС має підтримуюче ISDN програмне забезпечення.

Рисунок 7.3 – Приклад організації абонентського доступу до АТС

Альтернативою доступу до ISDN в західних країнах є використання ліній кабельного телебачення, а також технології HDSL і ADSL (Asymmetrical Digital Subscriber Loop), що є значно економічнішим варіантом.
На рис. 7.4 показані приклади підключення до мережі ISDN за допомогою обладнання типу WATSON2, WATSON3, WATSON4, що має інтерфейси ISDN PRA (виконують функції NT10) і обладнання універсального концентратора DLC. Вказане обладнання забезпечує можливість отримання послуг мережі ISDN при досить низькій собівартості.
На рис. 7.5 показаний один з варіантів організації абонентського доступу (на прикладі обладнання фірми SAT): TNR4F - виконує функції NT1, використовує код 2B1Q для чотирипроводових ліній, при цьому на станції повинен бути встановлений лінійний комплект TL4F, що працює в парі з TNR4F. Для даної пари комплектів є можливість працювати по лініях великої довжини, оскільки для цього розроблений лінійний регенератор RR4F.

Рисунок 7.4 – Підключення до мережі ISDN за допомогою модемів  WATSON (а – при чотирипроводовій АЛ, б – при двопроводовій АЛ, в – з обладнанням DLC)

 


Рисунок 7.5 – Приклади організації доступу до ISDN
Комплекти TNR2FT і TNR2FQ – виконують функції NT1, використовують коди 4В3Т і 2B1Q, відповідно, призначені для двопроводових ліній. Для комплекту TNR2FT лінійний комплект на станції буде TL2FT. Комплект TNR2FQ може бути використаний і у разі роботи на великі відстані – є регенератор RR2FQ (рис. 7.5). Мережеві комплекти цього обладнання мають блок живлення BAL.

Контрольні запитання

  • Вкажіть швидкості для доступу до ISDN з використанням PRI та BRI.
  • Яким чином можна здіснити доступ до ISDN?
  • Які переваги та недоліки при використанні зв’язку з різною кількість АЛ?
  • Що являє собою ISDN?
  • Які основні інтерфейси використовуються для організації доступу до ISDN?
  • Назвіть рівні моделі взаємодії відкритих систем.
  • Які лінії зв’язку можуть використовуватись для доступу до ISDN?

 

<-На зміст->