<-На зміст->
9.2 Ефективність технології WLL
Розглянемо рис. 9.2, який допоможе в аналізі особливостей технології WLL порівняно з проводовими (стаціонарними) засобами абонентського доступу. На рисунку 9.2 використовується загальноприйнята модель, але вводиться ряд позначень, які дозволяють уточнити найістотніші, з точки зору мереж абонентського доступу, моменти.
Рисунок 9.2 – Ефективність технології WLL
Використана модель базується на принципах, що є дуже близькими до реальних задач, з якими доводиться стикатися операторам:
- потреба під’єднати до діючої АТС нову групу абонентів, чисельність якої позначена величиною N;
- роботи щодо цієї реалізації, які починаються у момент часу t0, можуть виконуватися за двома сценаріями, що засновані на використанні проводових або радіотехнічних засобів;
- для сценарію, що передбачає застосування проводових засобів,
процес створення мережі абонентського доступу може бути поданий
кривою Is, яка певною мірою відображає інвестиційний цикл (значення Is0 визначає величину початкових витрат); - для сценарію, заснованого на застосуванні технології WLL,
процес створення мережі абонентського доступу подано кривою t2, а
значення Iw0 також визначає величину початкових витрат; - процес створення мережі абонентського доступу на базі проводових засобів повністю завершиться до моменту t1, а використання технології WLL дозволить під’єднати абонентів до АТС до моменту t1;
- устаткування включається в комерційну експлуатацію тільки після завершення всіх робіт, тобто на відрізку часу t1 – t2 доходи можуть бути одержані тільки при використанні технології WLL (відповідний процес поданий кривою Dw).
Практично всі функції та величини, показані на рисунку 8.2, вибрані довільно. Це зауваження стосується моментів часу t1 і t2, характеру кривих Is, Iw і Dw, значень Iw і Iw0. Безперечно те, що t1< t2, а в більшості випадків справедлива нерівність t1 << t2. Однією з підстав для такого твердження можна вважати результати, наведені в матеріалі фірми QUALCOMM. У цій роботі наводяться оцінки, що стосуються часу створення мережі абонентського доступу місткістю 1000 номерів. Якщо для побудови мережі абонентського доступу використовуються кабелі зв’язку, то робота займе 100 днів. При використанні технології WLL (мова йде про устаткування CDMA) мережа абонентського доступу може бути введена в експлуатацію за 5 днів.
У кожному конкретному випадку розташування точок tl і t2 залежатиме від безлічі чинників, але для більшості реальних проектів технологія WLL дасть незаперечну перевагу з точки зору повернення інвестицій. Це не означає, що при зіставних цінах (і навіть за ситуації, коли радіотехнічне устаткування має перевагу за вартістю) завжди доцільно орієнтуватися на технологію WLL.
Продовжуючи міркування, пов’язані з ефективністю технології WLL, доцільно звернути увагу на рисунок 9.3. На цьому рисунку показані дві криві, що відображають якісну залежність питомої (з розрахунку на один порт) вартості мережі абонентського доступу від поверхневої щільності розміщення обслуговуваних абонентів.
Рисунок 9.3 – Вартість системи абонентського доступу при різній поверхневій щільності розміщення абонентів
Точка σ0 відповідає такому значенню поверхневої щільності, при якому витрати в обох варіантах однакові. Поведінка кривих не потребує будь-яких коментарів. Слід зазначити той факт, що технологія WLL розглядалася стосовно розробленого японськими фахівцями стандарту PHS (Personal Handy-phone System). Проте можна стверджувати, що поведінка кривих, показаних на рисунку 9.3, інваріантна до конкретної реалізації системи WLL.
У нижній частині рисунка 9.3 вказані найвірогідніші сфери використання різних варіантів побудови системи абонентського доступу. Технологія WLL дуже ефективна в сільській місцевості. У приміській зоні технологія WLL також може вважатися конкурентоспроможною. У міських умовах привабливішим варіантом створення системи доступу залишається використання абонентського кабелю.
Такі твердження справедливі тільки відносно ситуацій, типових для сільської місцевості, приміської зони і міста.
Якщо рисунок 9.3 відображає тільки якісні аспекти економічної ефективності технології WLL, то наступна ілюстрація дозволяє обговорити деякі числові оцінки. По-перше, цікава структура витрат та створення мережі за рахунок використання проводових засобів (абонентський кабель) і радіотехнічного устаткування (технологія CDMA). Вважатимемо, що діаграми, наведені на рисунку 9.4 достовірні, тобто технологія WLL в більшості випадків забезпечує зниження витрат на створення мережі доступу приблизно на 25%.
По-друге, цікавий той факт, що комбіноване рішення
(проводові та радіотехнічні засоби) також дозволяє економічно будувати мережі абонентського доступу. По-третє, корисні оцінки, що стосуються розподілу витрат між основними елементами безпроводової системи зв’язку – базовими станціями і абонентським устаткуванням.
Рисунок 9.4 – Структура витрат для трьох варіантів створення системи абонентського доступу
Багато фахівців з оптимізмом дивляться на перспективи розширення ринку технології WLL. Очікується, зокрема, що до 2010 р. біля 20% заново встановлюваних локальних мереж будуть базуватись на технології WLL. Широке використання безпроводових систем зв’язку прогнозується як в розвинених, так і в країнах, що розвиваються. Такі прогнози, в першу чергу, стимулюються економічністю технології WLL.
У вже згадуваному раніше аналізі, направленому на те, щоб підкреслити переваги методу СDMA, можна сформулювати такі висновки:
- устаткування WLL (тут і далі розглядається тільки варіант CDMA) монтується приблизно в двадцять разів швидше, ніж створюється мережа абонентського доступу на базі лінійно-кабельних споруд;
- мережа доступу, побудована на устаткуванні WLL, в середньому на 55% дешевша порівняно з традиційним варіантом, коли використовуються абонентські кабелі;
- експлуатаційні витрати для безпроводової мережі абонентського
доступу приблизно на 38% менші, ніж для варіанта, що передбачає застосування лінійно-кабельних споруд.