<-На зміст->
9.3 Основні методи побудови безпроводової системи абонентського доступу
Розглянемо три методи, які передбачають використання технології WLL при побудові (або модернізації) системи абонентського доступу. Ці методи не охоплюють всі можливі варіанти застосування технології WLL в сучасній і перспективній телекомунікаційних системах. З другого боку, методи що розглядаються далі, наочно ілюструють можливі рішення найактуальніших задач, що стоять перед операторами ТФМЗК.
Перший метод, показаний на рисунку 9.5, стосується сільського зв’язку.
Фрагмент СТМ (сільська телефонна мережа), зображений в лівій частині рисунка 9.5, утворений шістьома аналоговими АТС. Всі ці станції (ЦС – центральна станція, ВС – вузлова станція і чотири КС – кінцевих станції) підлягають заміні. Вважатимемо, що проектувальник знайшов оптимальне рішення, яке полягає в такому:
- модернізація СТМ починається із заміни старої аналогової ЦС
на сучасну цифрову комутаційну станцію; - вузловий район ліквідовується за рахунок заміни ВС на цифрову
КС, в яку під’єднуються концентратори (К1 і К2), встановлені замість аналогових, що демонтуються, КС3 і КС4; - аналогові КС1 і КС2 демонтуються, а їх абоненти обслуговуються радіотехнічним устаткуванням, яке використовує технологію WLL.
У правій частині рисунка 9.5 показані три БС, а для першої з них позначена обслуговувана територія.
Залежно від конкретних умов і вибраного типу устаткування можливе встановлення однієї, двох або більше БС. Істотно те, що в результаті такої модернізації СТМ утворюються зони або анклави, в межах яких абоненти ТФМЗК обслуговуються без використання будь-якого стаціонарного устаткування.
Наступний метод використання технології WLL ілюструє можливість під’єднання в місцеву телефонну мережу абонентських груп, які через будь-які причини не можуть обслуговуватися найближчими до них комутаційними станціями. На рисунку 9.6 цей метод показаний для МТМ (міська телефонна мережа), що складається з чотирьох МС (місцева станція). На території пристанційної ділянки кожної МС є певна зона, позначена як Zi, у межах якої розташовані потенційні абоненти ТФМЗК. Під’єднання нових абонентів може здійснюватися за рахунок використання технології WLL за сценарієм, який направлений на створення розподільної мережі абонентського доступу.
Рисунок 9.5 – Заміна сільських АТС базовими станціями WLL
Термін "розподільна", в даному випадку, використано для того, щоб підкреслити специфічне розміщення абонентів, які під’єднуються до місцевої телефонної мережі. Ми знову вважатимемо, що проектувальник знайшов оптимальне рішення, зображене в правій частині даної моделі. Це рішення полягає в реалізації такого плану:
- для обслуговування всіх груп потенційних абонентів достатньо встановити дві БС;
- ці БС доцільно включити в нову комутаційну станцію (МС5), спеціально встановлювану для обслуговування нових абонентів.
Таке рішення може бути виправданим, якщо експлуатовані МС не мають вільної номерної місткості, достатньої для під’єднання нових абонентів ТФМЗК. Помітимо, що МС5 може обслуговувати і абонентів, приєднуваних до неї стаціонарними засобами зв’язку.
Третій метод показує можливість створення мережі абонентського доступу за рахунок використання технології WLL. На рисунку 9.7 (ліва частина) зображена гіпотетична мережа абонентського доступу, що складається з шести МВК (мультиплексор з виділенням каналів). Дана мережа абонентського доступу створюється на базі існуючої кабельної каналізації. Прокладці кабелю між трьома парами суміжних МВК перешкоджають природні причини. У запропонованій моделі прикладами таких перешкод служать яр, парк і водна перешкода.
Рисунок 9.6 – Розподільна мережа абонентського доступу
Пропоноване рішення в правій частині рисунка 9.7 полягає у тому, що разом з кожним МВК встановлюється і БС, контролер якої розташований в одному приміщенні з МС. В результаті можна утворити три кільця. Тракти, що виконують цю задачу, утворені на базі технології WLL (на рисунку 9.7 вони показані пунктирними лініями).
При відсутності відмов і перевантажень потреба в кільцевій структурі відпадає. Іншими словами, поперечні зв’язки, що формують кільце, потрібні на певний час – в період ліквідації наслідків відмови або до закінчення періоду перевантаження пучка ЗЛ (з’єднувальна лінія). Для мережі абонентського доступу необхідно створити декілька кільцевих структур (у даній моделі – три), При використанні абонентських кабелів або РРЛ резерв пропускної здатності в одному кільці не може бути використаний в другому кільці.
Інша ситуація складається при використанні технології WLL. Контролер БС, одержуючи інформацію з системи керування МС, може виділити практично всі наявні ресурси на один напрям. Це означає, що устаткування, яке використовує технологію WLL, здатне підтримувати максимально високі якості обслуговування викликів в мережі абонентського доступу, коли в ній відбуваються відмови яких-небудь елементів або виникають перевантаження окремих пучків ЗЛ (з’єднувальних ліній).
Рисунок 9.7 – Використання технології WLL для побудови мереж доступу з кільцевою структурою
Три методи застосування технології WLL в системах абонентського доступу, розглянуті в цьому підручнику, свідчать про перспективність використання радіотехнічного устаткування для МТМ і СТМ. Наведені міркування носять якісний характер.