СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
Автоматизована електронна система – сукупність керованого об’єкта та автоматичних пристроїв, у яких частину функцій керування виконує людина (оператор).
Автоматична електронна система – сукупність керованого об’єкта і автоматичних пристроїв, що виконують певну задачу згідно із заданою програмою без участі людини.
Аналоговий сигнал – сигнал, що може приймати будь-які значення в певних межах (наприклад, напруга може плавно змінюватися в межах від нуля до десяти вольтів).
Біт – найменша кількість інформації, двійкова система.
Вимірювальний канал – засіб вимірювання, який є складовою частиною вимірювальних систем у вигляді сукупності засобів вимірювальних операцій, засобів (каналів або ліній) зв’язку для послідовних перетворень і передачі вимірювальної інформації.
Гнучкість – це здатність системи налаштовуватися під різні задачі.
Дискретизація за часом – перетворення функції неперервного аргументу в функцію дискретного аргументу.
Дисперсія – математичне сподівання квадрата відхилення величини від математичного сподівання в певний момент часу.
Електронна підсистема – частина системи, до складу якої входять більше ніж один елемент (проміжний елемент поділу системи) і яка має певне функціональне призначення нижчого рівня, ніж система.
Електронна система – сукупність електронних компонентів, що з’єднані між собою й діють як одне ціле завдяки спеціальним сигналам управління та виконують задану функцію.
Ентропія – логарифмічна міра безладдя стану джерела повідомлень, що характеризує середній ступінь невизначеності стану цього джерела.
Ємність каналу – гранична швидкість передавання інформації цим каналом.
Завади – сигнали, що впливають на електронну систему ззовні та спотворюють корисний сигнал (наприклад, електромагнітні випромінювання від радіопередавачів або від трансформаторів).
Задача – набір функцій, виконання яких потрібно від електронної системи.
Імпульсний сигнал – сигнал, що наростає в тактовий момент, а спадає в межах даного такту.
Інтерфейс – узгодженість обміну інформацією та правил обміну інформацією, під якою розуміють електричну, логічну й конструктивну сумісність пристроїв, що беруть участь в обміні.
Інформація – сукупність відомостей про всілякі об'єкти, явища, процеси.
Канал зв’язку – сукупність передавача, приймача та лінії зв’язку, призначених для передачі інформації від відправника (джерела) до адресата.
Квантування за амплітудою – процес заміни реальних (виміряних) значень амплітуди сигналу значеннями, наближеними з деякою точністю.
Квантування за рівнем – перетворення неперервної функції в дискретну множину значень.
Кодування – подання за певними правилами дискретних повідомлень у деякі комбінації, складені з певного числа елементів-символів.
Комп’ютеризовані системи – системи, під якими розуміють сукупність технічних засобів, яка має в своєму складі керуючу ЕОМ, засоби збору, перетворення, передачі, відображення, а також спеціальне математичне та програмне забезпечення, що виконує весь комплекс оброблення інформації.
Лінія зв'язку – фізичне середовище, по якому передаються сигнали.
Мікроконтролер – обчислювально-керуючий пристрій, призначений для виконання функцій логічного контролю й керування периферійним устаткуванням, виконаний у вигляді однієї ВІС, що поєднує в собі мікропроцесорне ядро і набір вбудованих пристроїв введення-виведення
Мікропроцесор – Програмно-керований пристрій, призначений для оброблення цифрової інформації й керування процесом цього оброблення, виконаний у вигляді однієї (або декількох) інтегральної схеми з високим ступенем інтеграції електронних елементів.
Модель –вибраний спосіб опису об’єкта, процесу або явища, який відображає суттєві з погляду розв’язання даної задачі фактори.
Надмірність – показник ступеня відповідності можливостей системи до розв'язуваної даною системою задачі.
Простір станів – множина можливих значень випадкової величини.
Сигнал – будь-яка фізична величина (наприклад, температура, тиск повітря, інтенсивність світла, сила струму й т. д.), що змінюється в часі.
Система – група різних предметів, які об’єднані таким чином, що утворюють єдине ціле, функціонують узгоджено та підпорядковані єдиній формі управління.
Система реального часу – система, що повинна реагувати на зовнішні параметри введення і створювати нові результати виведення за обмежений час.
Технічна швидкість передачі – число елементарних сигналів (символів), переданих по каналу за одиницю часу.
Цифровий сигнал – сигнал, що може приймати тільки два (іноді – три) значення з деякими відхиленнями від цих значень.
Швидкодія – показник швидкості виконання електронною системою її функцій.
Шум – внутрішні хаотичні слабкі сигнали будь-якого електронного пристрою.
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
АІМ – амплітудноімпульсна модуляція.
АМ – амплітудна модуляція.
АЦП – аналогово-цифровий перетворювач.
АЧХ – амплітудно-частотна характеристика.
ВІС – велика інтегральна схема.
ВК – вимірювальний канал.
ВКП – взаємокореляційний пристрій .
ЕОМ – електронна обчислювальна машина.
ЕРС – електрорушійна сила.
ЕС – електронна система.
ІКМ – імпульсно-кодова модуляція.
КОЕС – комп’ютеризована оптико-електронна система.
КУД – кінцеве устаткування даних.
СПД – система передачі даних.
ТЧ – тональна частота.
ФІМ – фазово-імпульсна модуляція.
ФМ – фазова модуляція.
ЦАП – цифро-аналоговий перетворювач.
ЧІМ – частотно-імпульсна модуляція.
ЧМ – частотна модуляція.
ЧРК – часовий розподіл каналів.
ШІМ – широтно-імпульсна модуляція.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бабич Н. П. Основы цифровой схемотехники: учебное пособие / Н. П. Бабич, И. А. Жуков. – М. : Издательский дом «Додэка-ХХІ», К. : «МК-Пресс», 2007. – 480 с.
2. Баскаков С. И. Радиотехнические цепи и сигналы: учебник для вузов / Баскаков С. И. – М. : Высшая школа, 1988. – 320 с.
3. Бойко В. І. Основи технічної електроніки: У 2 кн. Кн.2 Схемотехніка: підручник / Бойко В. І., Гурій А. М., Жуйков В. Я. та ін. – К. : Вища школа, 2007. – 510 с.
4. Васюра А. С. Техніка передавання аналогової та дискретної інформації / Васюра А. С.. – Вінниця: ВДТУ, 1998. – 218 с.
5. Гольденберг Л. М. Цифровая обработка сигналов: учебное пособие для вузов / Гольденберг Л. М. – М. : Радио и связь, 1990. – 256 с.
6. Дмитриев В. И. Прикладная теория информации / Дмитриев В. И.. – М.: Высшая школа, 1989. – 320 с.
7. Кловский Д. Д. Теория передачи сигналов в задачах / Д. Д. Кловский, В. А. Шилкин. – М. : Связь, 1978. – 186 с.
8. Кричевський Р. Е. Сжатие и поиск информации / Кричевський Р. Е. – М. : Радио и связь, 1989. – 168 с.
9. Кузьмин И. В. Основы теории информации и кодирования / И. В. Кузьмин, В. А. Кедру. – К. : Вища школа, 2003. – 220 с.
10. Лукин А. Введение в цифровую обработку сигналов (Математические основы) / Лукин А. А. – М. : МГУ, Лаборатория компьютерной графики и мультимедиа, 2002. – 616 с.
11. Передача дискретних собщений: учебник для вузов //Под ред. В. П. Шувалова. – М. : Радио и связь, 1990. – 464 с.
12. Пухальский Г. И. Цифровые устройства: учебное пособие для ВТУЗов / Г. И. Пухальский, Т. Я. Новосельцев. – Спб. : Политехника, 1996. – 885 с.
13. Рябенький В. М. Цифрова схемотехніка: навч. посібник / Рябенький В. М. , Жуйков В. Я., Гулий В. Д.. – Львів : «Новий світ-2000», 2009. – 736 с.
14. Сергиенко А. Б. Цифровая обработка сигналов / Сергиенко А. Б. . – СПб. : Питер, 2003. – 608 с.
15. Системы электросвязи / Под ред. А. Н. Шувалова. – М. : Радио и связь, 1987. – 416 с.
16. Фано Р. Передача информации. Статистическая теория связи / Роберт Фано. – М. : Мир, 1965. – 438 с.
17. Хаїмзон І. Я. Техніка передачі інформації. Функціональні вузли та схеми. Частина ІІ / Хаїмзон І. Я. – Вінниця : ВДТУ, 2000. – 112 с.
18. Хемминг Р. В. Теория кодирования и теория информации / Хемминг Р. В. – М. : Радио и связь, 1983. 214 с.
19. Хуанг Т. С. и др. Быстрые алгоритмы в цифровой обработке изображений / Хуанг Т. С. и др. – М. : Радио и связь, 1984. – 224 с.
20. Цымбал В. П. Задачник по теории информации и кодированию / Цымбал В. П. – К. : Вища школа, 1976. – 312 с.
21. Чэн Ш.-К. Принципы кодирования систем визуальной информации / Чэн Ш.-К. – М. : Мир, 1994. – 408 с.
22. Шеннон К. Математическая теория связи // Работы по теории информации и кибернетике / Клод Шеннон. – М. : Иностранная литература, 1963. – С. 223-332.
|
