Хоча за своїми фізичними принципами МPT не має нічого спільного з рентгенологічними
методами досліджень, при її розвитку і впровадженні в клінічну практику був використаний досвід рентгенівської КТ. Оскільки КТ до моменту появи МРТ уже міцно зайняла своє місце серед інших методів діагностики, можливості впровадження МРТ (як із діагностичних, так і фінансових міркувань) багато в чому визначалися тим, наскільки її використання при тій або іншій патології виявлялося ефективним у порівнянні з КТ або ультразвуковими методами дослідження (УЗД).

Переваги і недоліки МРТ обумовлюють доцільність застосування цього методу при діагностиці захворювань різних органів і систем людського організму. До основних переваг МРТ відносяться неінвазивність, нешкідливість (відсутність променевого навантаження), тривимірний характер одержуваних зображень, природний контраст від крові, що рухається, відсутність артефактів від кісткових тканин, високий м'якотканинний контраст, функціональність (можливість вивчення і кількісної оцінки різних динамічних процесів – скорочувальної здатності міокарда, швидкості кровотоку, перфузії різних органів).

Основними недоліками є відносно великий час одержання зображень (як мінімум, декілька секунд, зазвичай – хвилини), що може приводити до появи артефактів від рухів, неможливість надійного виявлення каменів, кальцифікатів, деяких видів патології кісткових структур, досить висока вартість устаткування і його експлуатації, спеціальні вимоги до приміщень, у яких знаходяться прилади (екранізування від перешкод), неможливість обстеження хворих із протипоказаннями до МРТ (клаустрофобія, штучні водії ритму, великі металеві імплантати і ряд інших).

Основні області застосування МРТ пов'язані з дослідженнями головного і спинного мозку, хребта, суглобів, молочних залоз, серця і судин, органів малого тазу, м'язів, печінки, нирок, наднирників. Розвиток і вдосконалювання техніки МРТ привело до того, що вона стала з успіхом застосовуватися для досліджень легень і шлунково-кишкового тракту ШКТ (GIT).

Якщо підсумовувати світовий досвід використання МРТ для досліджень різних органів і систем людського організму, то одержимо приблизно таку картину: дослідження головного мозку складають приблизно 33-35% від загального числа досліджень, спинного мозку і хребта – 40-42%, суглобів – 15-19%, тіла – 7-9%. Істотне зростання використання МРТ спостерігається в даний час у таких областях, як дослідження судин і серця, органів черевної порожнини і тазу, молочних залоз [6].

Типи магнітів

В магніто-резонансних системах використовуються надпровідні, резистивні і постійні магніти. МР-томографи залежно від напруженості магнітного поля розподіляються на прилади з наднизьким (менше 0,1 тесла (Тл), низьким (0,1-0,4 Тл), середнім (0,5 Тл), високим
(1-2 Тл) і надвисоким (більше 2 Тл) полем. Прилади із полем до 0,3 Тл, як правило мають резистивні або постійні магніти, більше 0,3 Тл – надпровідні.

Усі типи сучасних МР-томографів стали значно компактнішими, легшими та економічнішими за своїх попередників. Особливо це стосується томографів із постійними магнітами, які раніше мали вагу у десятки тон, а зараз – всього 2-7 тон. Нові моделі заправляються рідким гелієм лише 1-2 рази на рік: існують моделі з заправкою на 8-10 років і навіть взагалі без дозаправки.

Конструкція магніту

Більшість магнітів МРТ-систем мають традиційну структуру, тобто горизонтальне розміщення із замкнутим внутрішнім тунелем. Однак сьогодні більш широке використання отримала відкрита конструкція магніту, що обумовлено її більшою комфортністю для пацієнтів та зручністю роботи медперсоналу при порівнянній їх вартості.

На рис. 1.15 показаний магніт, а на рис. 1.16 повна програма котушок до томографа МАГНЕТОМ (СІМЕНС).

В 1997 р. з'явилась нова тенденція в конструюванні МР-томографів – розробка високопольних (1-1,5 Тл) МР-томографів з укороченими магнітами, які відрізняються підвищеною ергономічністю та продуктивністю.

Рисунок 1.15 – Магніт томографа МАГНЕТОМ (СІМЕНС)

Рисунок 1.16 – Повна програма котушок до томографа МАГНЕТОМ (СІМЕНС)

Напруженість магнітного поля

На сьогодні найбільший попит мають МР-томографи із середнім та низьким полем, які відрізняються від високопольних систем компактністю та економічністю. В той же час високопольні томографи мають більш високу пропускну здатність та просторову роздільність при дослідженні мілких структур.

Економічні аспекти розвитку МРТ

До початку 1997 р. у всьому світі було встановлено більш 11 000 МР-томографів. МР-системи складають приблизно 13% ринку діагностичного устаткування (приблизно стільки ж, скільки системи комп'ютерної томографії – КТ). У Росії їх біля ста, однак, варто мати на увазі, що не менше 10-15% цих машин знаходиться в неробочому стані (постійно або тимчасово). Число МР-томографів на 1 млн. жителів складає: у
Японії – 21,0; у США – 17,5; у Швейцарії – 11,4; у ФРН – 7,4; у
Франції – 3,1; у Росії – 0,7. У США за рік виконується більш 10 млн. МР-досліджень. Зростання числа МР-томографів привів до істотного зниження вартості МР-досліджень.

До найбільше відомих світових виробників МР-томографів відносяться Bruker, Escaote. Fonar, GE, Hitachi, Philips, Shimadzu, Siemens, Toshiba і ряд інших. У нашій країні є власне виробництво низькопольних томографів («Аз»). Приблизне співвідношення числа встановлених приладів за виробниками виглядає в такий спосіб: GE – 25%, Siemens – 22%, Hitachi – 14%, Philips – 13%, Toshiba – 9%, інші – 17%. Однак для індивідуального користувача МР-томографа ці показники мало що говорять. Конкуренція між виробниками сучасного діагностичного устаткування висока, і характеристики приладів від різних фірм в однакових класах устаткування значною мірою схожі між собою. Одне з помітних явищ на ринку МР-систем – значний спад цін на МР-обладнання за останні 10 років (до 40-45%) при незрівнянно більш високих характеристиках і продуктивності сучасних приладів.

Однак, відносне скорочення асигнувань на охорону здоров'я і його реформування (навіть у найбільш багатих країнах) змусили переглянути деякі аспекти використання МРТ. Висловлюється думка, що саме економічні чинники (співвідношення витрати/ефективність) будуть визначати розвиток магнітного резонансу в найближчі роки.

ЗМІСТ