У 1983 році Європейська організація адміністрацій і пошт (СЕРТ) розробила перший європейський стандарт (СТ-1) для аналогових систем безшнурових телефонів у смузі частот 900 МГц з 40 дуплексними каналами та частотним розділенням каналів (FDMA) через 25 кГц. При цьому зв'язок здійснювався тільки через індивідуальний стаціонарний блок з використанням ідентифікаційного коду. Загальне число кодів - більше мільйона.

У даній конфігурації системи не використовується канал керування для встановлення зв'язку між НМТ і СБ.  У черговому режимі кожний блок БШТ постійно сканує канали, шукаючи сигнал з відповідним кодом ідентифікації. Коли виникає необхідність у встановленні зв'язку в будь-якому БШТ, цей блок знаходить вільний канал, визначаючи рівень напруженості поля в ньому. Після виявлення узгодженння відповідного коду  передавання пізнавальних сигналів ідентифікації припиняється і відбувається заняття абонентської лінії.

У ряді країн Європи ємність 40 дуплексних каналів виявилася недостатньою для використання в комерційних системах. У Німеччині, Австрії та Швейцарії за узгодженням із СЕРТ був прийнятий розширений стандарт СТ-1 із подвоєною кількістю дуплексних каналів  - 80. Проте в цих стандартах не забезпечувалася таємність передачі мовних повідомлень.

Нове покоління систем БШТ було розроблено у Великобританії. Новий стандарт, що одержав назву СТ-2 (прийнятий СЕРТ у 1987 р.) був цифровим. Він забезпечував конфіденційність переговорів і кращу, чим у СТ-1, якість приймання мовних повідомлень. Цей стандарт використовує дуплексний режим з часовим розділенням каналів і багатократний доступ з частотним розділенням (TDD/ FDMA). При цьому в одному часовому інтервалі здійснюється передавання пакета повідомлень від абонента, а в іншому интервалі — приймання пакета повідомлення для цього абонента від стаціонарного блока. Обмін пакетами повідомлень здійснюється на одній частоті. Відповідно до цього стандарту використовувана смуга 864-868 МГц поділена на 40 каналів по 100 кГц кожний.

Вибір ширини каналу залежить  від мінімального розділення за частотою та від швидкості передавання даних без застосування дорогих методів модуляції. Такий підхід до TDD/FDMA добре відповідає доступності спектра і вимогам, запропонованим до телекомунікаційної мережі.

Стандарт СТ-2 прийнятий за основу при створенні системи безшнурових телефонів Telepoint, яка призначена для одночастотного зв'язку рухомих абонентів через радіопорти з абонентами телефонної мережі загального користування (ТМЗК). Зв'язок у системі Telepoint здійснюється в зоні базової станції з дальністю до 200 м.