Тому основні зусилля розроблювачів були спрямовані на створення системи, спроможної забезпечити велику кількість абонентів. У результаті Європейський інститут телекомунікаційних стандартів прийняв стандарт  DECT (Digital European Cordless Telephony). В умовах «частотного голоду», зменшення вартості портативного пристрою з одночасним збільшенням його споживчих властивостей, розробники стандарту постаралися максимально врахувати усі вимоги користувачів.

Цей стандарт використовує багатостанційний доступ із виявленням несучої, багатостанційний доступ із частотним розділенням каналів і часовий дуплекс. Системі DECT виділено 10  частотних каналів (10 несучих частот) у діапазоні від 1880 до 1900 МГц. Інтервал між сусідніми частотами складає 1,728 МГц. Не менш важливою особливістю є часове розділення каналів  - TDMA. Час передавання розбивається на 10-ти мілісекундні кадри, що складаються з 24 тайм-слотів. Кожному абоненту виділяється в цьому кадрі один тайм-слот на передавання та один на приймання. Весь інший час носима радіотелефонна трубка зайнята  міжсистемним обміном керувальною інформацією та пошуком кращого каналу. Рознесення в часі приймання та передавання є не що інше, як дуплекс. Тільки дуплекс не частотний, як в аналогових системах, а часовий. Перша половина (12 тайм-слотів) кадру відведена для  передавання від стаціонарного блока до носимих трубок, а друга – для приймання.

У стільникових системах рішення про виділення каналу для зв'язку приймає базова станція і канал виділяється на весь час розмови. У DECT вибір каналу виконує НМТ. У процесі розмови канал змінюється практично неперервно. Така дисципліна обслуговування одержала найменування «неперервний динамічний вибір каналів» CDCS. Приймально-передавальний блок може  настроюватися на будь-яку з 10 частот. Одночасно він підтримує 12 телефонних розмов. Таким чином, кожна базова станція (і відповідно абонентська трубка) у будь-який момент часу має вибір із 120 каналів (12 часових і 10 частотних).

Число базових станцій залежить від необхідної площі покриття та величини абонентського трафіку, що обслуговується.

Системна реалізація в стандарті DECT близька до  стандарту GSM і орієнтована на мікростільникову топологію мереж.  DECT використовує інтелектуальні DAM-картки, що містять інформацію, аналогічну тій, що записана на SIM-картках стандарту GSM. Для роботи DECT потрібно смуга 20 МГц. Щоб врахувати такі параметри, як абонентський трафік, зона покриття і використання спектра, звичайно використовується інтегральна одиниця Ерланг /МГц/ кв. км. Найбільш поширені системи рухомого зв'язку мають такі значення узагальненого критерію ефективності: DECT - 500 Ерланг /МГц/ кв. км; DCS-1800 - 100; GSM - 10; аналогові стільникові – не більше 2.