Автовідповідачі в безшнурових телефонах

В автовідповідачах безшнурових телефонів для опрацювання виклику широко використовуються спеціалізовані інтегральні схеми (СІС) і мікропроцесори (МП). Підвищення ступеня інтеграції мікросхем привело до істотного зменшення габаритів і вартості автовідповідачів. Застосування СІС дозволило запропонувати цілий комплекс таких можливостей, що були в принципі недосяжними в перших моделях автовідповідачів.

У звичайних касетних автовідповідачах для запису та відтворення вхідних - ICM (incoming message) і вихідних — OGM (outgoing message) повідомлень використовується одна або дві мініатюрні касети з магнітною стрічкою.

Перше, що повинен опрацьовувати автовідповідач — це визначати наявність у лінії сигналу виклику. Хоча в деяких апаратах для зручності встановлюється дзвінок, для роботи самого автовідповідача він не потрібен. Структура двокасетного автовідповідача подана на рис 6.5.

Сигнал виклику через схему захисту надходить на звичайну схему дзвінка (подібну тим, що використовуються в електронних телефонах) і на детектор виклику. В ньому аналоговий сигнал за допомогою оптрона перетвориться в логічний рівень, що сприймається й опрацьовується МП. Він порівнює кількість імпульсів виклику, що надійшли, з тими, що заздалегідь встановлено перемикачем вибору кількості дзвоників. Можливі варіанти — як правило, два або чотири.

Коли МП визначає, що надійшло достатнє число імульсів виклику, він виробляє команду вмикання реле захоплення лінії, контактами якого розмовна схема автовідповідача з'єднується з телефонною лінією. Після підключення розмовної схеми по лінії починає протікати струм навантаження. Телефонна станція вважає, що відбувається відповідь на виклик і з'єднує автовідповідач з викликаючим абонентом.

Як і в звичайних телефонах, розмовна схема автовідповідача (майже завжди виконана у вигляді ІС) використовується для перетворення сигналів, що надходять по двопровідній телефонній лінії в автовідповідач та сигналів, що відправляються в лінію. Голос викликаючого абонента підсилюється і відновлюється через гучномовець автовідповідача.

Цей гучномовець дозволяє чути абонента, не відповідаючи на дзвінок – така операція називається прослуховуванням виклику. Розмовна схема залучена до підсилювача запису-відтворення (ПЗВ), тому магнітофон може відтворити заздалегідь записане або записати з лінії повідомлення. В автовідповідачі є свій мікрофон з підсилювачем (ПМ).

Важливим вузлом в автовідповідачі є схема контролю стану лінії (схема КСЛ), що виділяє сигнали роз'єднання лінії, передані телефонною станцією. Якщо викликаючий абонент поклав трубку, телефонна станція короткочасно відключає викликну лінію, припиняючи її струм навантаження. Це переривання аналогічне керувальним імпульсам, але має іншу тривалість і спрямоване «навпаки» – від станції до телефону. Схема КСЛ виявляє це переривання струму та видає команду автовідповідачу звільнити лінію після того, як той хто дзвонить поклав трубку.

Існує два стандартних значення тривалості імпульсу роз'єднання: короткий (біля 10 мс) і довгий (біля 350 мс). Відповідним перемикачем можна вибрати режим роботи автовідповідача: із коротким або довгим імпульсом раз’єднання чи взагалі без нього. Тривалість цього імпульсу різна для різних телефонних станцій, а деякі з них не посилають імпульси роз'єднання ліній.

Після того, як автовідповідач захопив телефонну лінію, повинно бути відтворене вихідне повідомлення (OGM). Мікропроцесор (або СІС) видає відповідні сигнали на схему керування електродвигуном і касета OGM починає обертатися. Крім того, включається тяговий електромагніт OGM, що призводить блок головок OGM (універсальну та стиральну) до контактування з магнітною стрічкою. При переведенні блока головок у робоче положення замикається відповідний мікроперемикач, сигнал з якого повідомляє про правильність встановлення магнітних головок. Датчик спрямування стрічки стежить за обертанням касети зі стрічкою. Якщо сигнал будь-якого з цих датчиків не відповідає нормальному режиму, цикл роботи автовідповідача буде перерваний.

Рисунок 6.5 - Структура автовідповідача

Взаємодія вузлів автовідповідача при виконанні конкретних операцій залежить від програмних інструкцій, що зберігаються в постійних запам’ятовувальних пристроях (ПЗП). Якщо записується нове OGM замість існуючого, сигнал з вмонтованого мікрофона після попереднього посилення через відповідний перемикач надходить в ПЗВ. При цьому на стиральну головку подається струм стирання. При відтворенні OGM сигнал зчитується зі стрічки універсальною головкою, підсилюється в ПЗВ і передається в телефонну лінію через розмовну схему.

Після того, як відтворення OGM закінчилося, стрічкопротяжний механізм OGM відключається та вмикається інший тяговий електромагніт OGM, що притискає блок головок ICM (універсальну та стиральну) до магнітної стрічки. Електродвигун тепер обертає касету, призначену для запису ICM. При нормальній роботі пристрою спрацьовує відповідний мікроперемикач, а датчик руху стрічки стежить за обертанням стрічки. Стиральна головка, що розташована біля універсальної, під час запису стирає попередні ICM, записані в цьому місці магнітної стрічки. Звичайно запис ICM продовжується доти, поки не відбудеться одна з таких подій: закінчиться касета та датчик руху стрічки покаже, що вона зупинилася; закінчиться заздалегідь встановлений час запису; абонент буде мовчати більше декількох секунд; абонент покладе трубку й автовідповідач виявить в лінії імпульс роз'єднання.

Наприкінці кожного ICM автовідповідач записує так званий контрольний струм (КС). КС використовується автовідповідачем для пошуку початку та кінця повідомлення.

Під час прослуховування ICM джерелом сигналу для ПВЗ є універсальна магнітна головка ICM (при цьому ПВЗ знаходиться в режимі відтворення), а відтворений сигнал надходить в телефонну лінію або на вузол гучномовлення.

Він надходить також на лінійний вихід (на схемі не показаний). Цей вихід відповідає аналогічному виходу побутового магнітофона або програвача і може використовуватися для передавання сигналу на інший магнітофон. Лінійний вихід під’єднано паралельно входові схеми гучномовця, тобто до підсилювача потужності.

Електродвигун стрічкопротяжного механізму починає обертатися в зворотному напрямку, перемотуючи ICM стрічку в початковий стан. Коли касета ICM зупиниться, спрацює датчик руху стрічки, повідомляючи про те, що стрічка перемотана. Після цього включиться електромагніт ICM і електродвигун почне обертати касету в прямому напрямку. У цьому режимі відтворення стиральна головка не використовується. При цьому всі записані повідомлення залишаться на стрічці і надалі їх можна буде заново відтворити.

Електродвигун не може безпосередньо керуватися з виходу МП. Тому вводиться схема керування електродвигуном, яка побудована на основі спеціалізованої ІС, доповненої дискретними транзисторами. Вона перетворює логічні сигнали МП у напругу і струм, необхідні для роботи двигуна.

Для автовідповідачів характерна велика кількість різноманітних органів керування. Найбільш часто використовуються клавіші керування магнітною стрічкою: відтворення, перемотування вперед, стоп/розвантаження касети та стирання. Крім того, існують органи керування для вибору тривалості імпульсу роз'єднання лінії та вибору кількості імпульсів виклику. Є також органи керування записом OGM і режимом роботи автовідповідача. У автовідповідача, як правило, є декілька індикаторів.

Контрольні запитання

1. Виконати порівняльний аналіз безшнурових ТА з проводовими апаратами.

2. Навести структурну схему та пояснити особливості функціонування безшнурового телефону аналогового стандарту.

3. Пояснити, чим відрізняється організація дуплексного режиму в ТА стандартів СТ та DЕСТ.

4. Як організувати офісну мережу зв’язку на основі DЕСТ-телефонів?

5. Пояснити особливості багатостанційного доступу в цифрових безшнурових ТА.

6. Чим відрізняються структурні реалізації ТА на базі стандартів DECT та GSM?

7. Навести особливості схемотехнічної побудови приймально-передавального блока безшнурового ТА.

8. В чому полягає необхідність використання АВН ?

9. Яким способом передаються сигнали керування АВН?

10. Особливості двочастотних кодів, що використовуються в МАТС.

11. Чому телефонні апарати з АВН не завжди можуть визначити номер?

12. Пояснити особливості апаратної реалізації апаратури АВН.

13. Навести алгоритм визначення номера в телефонному апараті з вбудованим блоком АВН.

14. Пояснити, чому в деяких зарубіжних країнах забороняється використовувати телефони з АВН.

15. Чим відрізняється апаратура АВН на квазіелектронних та електронних АТС ?

16. Обгрунтувати необхідність використання автовідповідачів.

17. Пояснити особливості алгоритму функціонування автовідповідачів.

18. Навести типову структурну схему автовідповідача.

19. В чому полягає необхідність реалізації автовідповідача в двокасетному виконанні ?

20. Пояснити, як можна перевести роботу автовідповідача в режим магнітофона.