1.3 Особливі ІР-адреси
Деякі адреси є особливими і не можуть належати мережевим при-строям. До них відносяться такі [1, 2]:
• IP-адреси, що складаються лише з двійкових нулів позначають адресу того вузла, котрий згенерував цей пакет. Цей режим використовується лише в деяких повідомленнях ICMP.
• IP-адреси, в полі номера мережі яких розташовані двійкові нулі. За замовчуванням вважається, що вузол призначення належить до тієї самої мережі, що й вузол, який відправив пакет.
• IP-адреси, у яких всі двійкові розряди одиничні. Пакет з такою адресою призначення повинен розсилатися усім адресам, які знаходяться в цій самій мережі, що й джерело пакета. Така розсилка називається обмеженим широкомовним повідомленням (limited broadcast).
• IP-адреси, у яких в полі номера вузла призначення стоять лише нулі. Такі адреси позначають номери мереж. Наприклад, 198.150.11.0.
• IP-адреси, в яких у полі номера вузла призначення стоять лише одиниці. Пакет, який має таку адресу, розсилається всім вузлам мережі із заданим номером мережі. Наприклад, пакет з адресою 198.150.11.255 доставляється всім вузлам мережі 198.150.11.0. Така розсилка називається широкомовним повідомленням (broadcast).
Таким чином, реальна кількість адрес, які можна призначити пристроям мережі, на 2 менше, оскільки не можна присвоїти пристрою адресу мережі або широкомовної розсилки.
• IP-адреси, перший октет яких рівний 127. Адреса 127.0.0.1 (loopback) використовується для тестування програм та взаємодії про-цесів в межах однієї машини. Дані, відправлені за цією адресою, утворюють “петлю”. Дані не передаються по мережі, а повертаються до модулів верхнього рівня як такі, що тільки-но прийняті.
• IP-адреси для групової розсилки пакетів (multicast) (клас D). Наприклад, щоб обмінюватися повідомленнями маршрутизатори, які використовують у своїй роботі протокол маршрутизації OSPF, розсилають повідомлення за адресою 224.0.0.5. Будь-яке повідомлення, відправлене за цією адресою, буде отримане маршрутизаторами даної групи.