|
|
(2.3) |
де dij – відстань між l-ою позицією установлення елемента ril і
позицією розміщеного раніше елемента rjl-1;
cij – множина позицій, що зайняті елементами (l-1)-го кроку
алгоритму.
Процес розміщення буде закінчено після виконання n кроків
алгоритму.
Алгоритми, що використовують послідовний процес розміщення
елементів, є самими швидкодійними у наш час. Однак за якістю
розміщення послідовні алгоритми поступаються ітераційним. Тому їх
використовують для початкового розміщення елементів на платі.
2.2 Порядок виконання роботи
Розміщення за методом попарної перестановки елементів
проводиться таким чином.
1. Відповідно до поданої схеми визначити елементи схеми, що є
роз'ємами або служать для під'єднання інших блоків і розмістити їх на
одній із сторін плати.
2. Розмістити елементи на схемі місць так, щоб вони знаходились
максимально близько до елементів, з якими мають максимальну кількість
зв'язків. Для першочергового розміщення необхідно використовувати
елементи, що мають максимальну кількість з'єднань з установленими і
мінімальну із неустановленими. Вибраний елемент буде розміщено на
вільному місці в монтажному просторі, яке відповідає мінімуму суми
відстаней цієї вершини від всіх закріплених вершин з якими вона зв'язана.
Встановлена таким чином вершина є закріпленою. Наступну незакріплену
вершину потрібно вибрати аналогічно, поки всі вершини графа не будуть
закріплені в монтажному просторі.
3. Відповідно до схеми створити матриці зв'язків C і довжин D.
4. Для оцінювання ефективності розміщення необхідно використати
сумарну довжину провідників, яку обчислено як половина суми добутків
кожного елементу матриці С на відповідний елемент матриці D.
5. Порівняти значення критеріїв якості початкової і оптимізованої
схеми, зробити висновки.
|