Практичне заняття № 1
Мета і задачі. Розробка переліку показників якості продукції. Визначення фізичної розмірності показників.
Теоретичні відомості і методичні вказівки
Для оцінки якості продукції при її створенні, випробуваннях, сертифікації, покупці й споживанні (експлуатації) використовуються показники якості.
Класифікаційні показники характеризують належність продукції до певної групи в системі класифікації й визначають призначення, типорозмір, область застосування та умови використання продукції. Вся промислова й сільськогосподарська продукція систематизована, має кодове позначення й у вигляді різних класифікаційних груп включена в класифікатор продукції. Класифікаційні показники використовуються на початкових етапах оцінювання якості продукції для формування груп аналогів оцінюваної продукції. В оцінюванні якості ці показники, як правило, не беруть участь.
Оціночні показники кількісно характеризують ті властивості, які утворюють якість продукції як об'єкта виробництва й споживання або експлуатації. Вони використовуються для нормування вимог до якості, оцінки технічного рівня при розробці стандартів, перевірки якості під час контролю, випробуваннях і сертифікації.
Оціночні показники розділяють на функціональні, ресурсозберігаючі й природоохоронні.
Функціональні показники характеризують властивості, що визначають функціональну придатність продукції задовольняти задані потреби. Вони поєднують показники функціональної придатності, надійності, ергономічності, естетичності.
Показники функціональної придатності характеризують технічну сутність продукції, властивості, що визначають здатність продукції виконувати свої функції в заданих умовах використання за призначенням. Наприклад, до них відносяться одиничні показники - вантажопідйомність, місткість, водонепроникність; комплексні - калорійність, продуктивність тощо.
Показники надійності продукції характеризують її здатність зберігати в часі у встановлених межах значення всіх заданих показників якості при дотриманні заданих режимів і умов застосування, технічного обслуговування, ремонту, зберігання й транспортування. Одиничними показниками надійності є показники безвідмовності, ремонтопридатності, довговічності, збережності, відновлюваності.
Показники ергономічності продукції характеризують зручності й комфорт споживання продукції в продуктивних і побутових процесах системи «людина – предмет – середовище». У цю групу показників входять підгрупи гігієнічних, антропометричних, психологічних і психофізичних показників.
Гігієнічні показники – це показники якості продукції й елементів їхніх конструкцій, які під час експлуатації впливають на організм людини і її працездатність: рівень освітленості, вентильованість, температуру, вологість, гігроскопічність, запиленість, шум, вібрації й т. д.
Антропометричні показники – це показники якості продукції й елементів її конструкції, які забезпечують раціональну й зручну робочу позу, правильну поставу та інше шляхом обліку розмірів, форми й маси людського тіла.
Показники естетичності продукції характеризують її естетичний вплив на людину й призначенні для оцінювання естетичної цінності, ступеня відповідності продукції естетичним запитам тих або інших груп споживачів у конкретних умовах споживання. Виділяють підгрупи показників художньої виразності, раціональності форми, цілісності композицій, досконалості виробничого виконання й збережності товарного вигляду.
Ресурсозберігаючі показники характеризують властивості продукції, які визначають рівень затрачуваних ресурсів при її створенні й застосуванні. Група ресурсозберігаючих показників включає підгрупи технологічності й ресурсоспоживання.
Показники технологічності виражають особливості складу й структури продукції, що впливають на рівень витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, праці й часу для виробництва (видобутку) продукції й/або її споживання (експлуатації).
Показники ресурсоспоживання характеризують витрати матеріалів, палива, енергії, праці й часу при безпосередньому використанні продукції за призначенням.
Природоохоронні показники якості продукції характеризують її властивості, пов'язані із впливом на людину й навколишнє середовище. Вони поєднуються у дві групи показників - безпеки й екологічності.
Показники безпеки характеризують особливості продукції, що забезпечують безпеку людини під час споживання або експлуатації, транспортування, зберігання й утилізації продукції.
Показники екологічності характеризують властивості продукції, що визначають шкідливі впливи на навколишнє середовище під час виробництва, монтажу, споживання й експлуатації, а також при її зберіганні й утилізації.
Підбиваючи підсумок, відзначимо, що якість для споживачів визначається за формулою:
Qc = f(Qp;Qstg;Qs),
де Qc- якість для споживача;
Qp- якість продукції;
Qstg – якість супутніх до товарів послуг;
Qs – якість сервісного обслуговування.
Найважливішим критерієм, що визначає можливості функціонування й розвитку підприємства в умовах ринкової економіки, є конкурентоспроможність продукції.
Найбільш складна за кількістю система показників застосовується для оцінювання якості (технічного рівня) знарядь праці. Вона охоплює більшість груп одиничних показників і майже всі комплексні вимірники якості. Поряд із специфічними показниками, властивими лише певному виду виробів, якість знарядь праці характеризується також рядом загальних показників: надійністю, довговічністю, ремонтопридатністю, продуктивністю, патентною частотою.
Під надійністю розуміють властивість вибору виконувати свої функції при збереженні експлуатаційних показників у встановлених межах протягом певного проміжку часу. Кількісно вона характеризується тривалістю безвідмовної роботи, тобто середнім часом роботи між двома несправностями.
Довговічність – це властивість виробу тривалий час зберігати свою роботоздатність у певних умовах експлуатації. Її оцінюють двома головними показниками:
- строком служби – календарною тривалістю експлуатації до певного граничного стану;
- технічним ресурсом – можливим напрацюванням у годинах.
Ремонтопридатність техніки характеризує її спроможність до швидкого виявлення й усунення несправностей.
Продуктивність – можливість виробляти продукцію за одиницю часу.
Показник патентної чистоти виробу відображає використання при його розробці запатентованих винаходів і можливість безперешкодного продажу на світовому ринку.
До комплексних показників якості (технічного рівня) знарядь праці відносяться:
- коефіцієнт готовності обладнання, що характеризує одночасно його безвідмовність і ремонтопридатність;
- питомі витрати на один кілометр пробігу автомобіля.
Якість предметів праці переважно оцінюють за допомогою показників технологічності їх обробки і переробки. Більшість з них відображають фізико-механічні властивості та хімічний склад предметів праці. Показники для оцінювання якості споживчих товарів диференціюють залежно від їх конкретного призначення.
Зокрема, якість продуктів харчування характеризують показники калорійності, консистенції, смаку, запаху, терміну зберігання, придатності для споживання тощо, а одягу та взуття – міцність, зовнішній вигляд, колористика, силует тощо.
У практиці господарювання важливо мати інформацію не лише про якість окремих виробів, але й загальний рівень якості всієї сукупності виготовлюваної підприємством продукції. З цією метою застосовують певну систему загальних показників.
Основними з них є:
- частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їх обсязі;
- коефіцієнт оновлення асортименту продукції;
- частка виготовлюваної продукції, на яку одержані сертифікати;
- частка продукції для експорту у загальному її обсязі на підприємстві;
- частка виробничого браку;
- відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами.
Для визначення рівня якості виготовлюваних або освоюваних виробництвом нових виробів застосовують ряд методів:
- об’єктивний та органолептичний – використовують для визначення абсолютного рівня якості;
- диференційований та комплексний – для відносного рівня якості окремих видів продукції.
Об’єктивний метод означає оцінку рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань, контрольних вимірювань, лабораторного аналізу. Такий метод є найбільш вірогідним і застосовується для вимірювання абсолютного рівня якості засобів виробництва та деяких властивостей споживчих товарів. Зокрема його використовують для визначення більшості техніко-експлуатаційних показників:
- засобів праці – продуктивність, потужність, точність обробки матеріалів;
- предметів праці – вміст матеріалу у руді, міцність фарбування тканини;
- споживчих товарів – еластичність та вологостійкість взуття, вміст цукру або жиру у харчових продуктах.
Органолептичний метод ґрунтується на наслідках аналізу сприймання органами чуттів людини (зором, слухом, смаком, нюхом, дотиком) без застосування технічних вимірювальних та реєстраційних засобів. При цьому методі застосовують балову систему оцінки показників якості, виходячи з певного переліку ознак (властивостей), які найповніше охоплюють основні якісні характеристики виробу. Кожній оцінці (відмінно, добре, задовільно, погано) надають певну кількість балів (наприклад, відповідно 5, 4, 3, і 0).
Диференційований метод оцінювання рівня якості передбачає порівняння одиничних показників з відповідними показниками виробів-еталонів або ж базовими показниками стандартів (технічних умов).
Оцінювання рівня якості цим методом зводиться до обчислення значень відносних показників, які за абсолютною величиною менші одиниці (при зіставленні з еталонними показниками), повинні бути більшими або дорівнювати одиниці (при порівнянні з вимогами стандартів чи технічних умов).
Комплексний метод полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості оцінюваного виробу. Одним із варіантів комплексного оцінювання якості може бути інтегральний показник, який обчислюється шляхом зіставлення корисного ефекту від споживання (експлуатації) певного виробу і загальної величини витрат на його створення і використання. В окремих випадках для комплексного оцінювання якості застосовують середньозважену арифметичну величину з використанням при її обчисленні коефіцієнтів вагомості усіх розрахункових показників.
Методи вимірювання показників якості
Кваліметрія являє собою науку про вимір якості товарів і послуг. Розрізняють інструментальні й експертні методи визначення показників якості.
Інструментальні методи основані на фізичних ефектах і використанні спеціальної апаратури. Розрізняють автоматизовані, механізовані й ручні методи. Автоматизовані методи найбільш об'єктивні й точні.
Експертні методи використовуються там, де фізичне явище не відкрите або дуже складне для вимірювання. Різновидом експертного методу є так званий органолептичний метод, оснований на використанні органів чуттів людини.
При використанні експертного методу для оцінювання якості часто використовується шкала порядку. Вирішується питання порівняння за принципом «краще або гірше», «більше або менше». Більш докладна інформація про те, у скільки разів краще або гірше часто не потрібна.
Під час побудови шкали порядку або так званого ранжируваного ряду експерти використовують метод парного зіставлення, за принципом переваги одного об'єкта перед іншим, переваги за якістю й т. д. Якщо використовувати більше експертів, то можна одержати більш точний результат.
Психологами доведено, що попарне зіставлення лежить в основі будь-якого вибору, проте шкалу порядку часто створюють заздалегідь (неранжований ряд) і фіксують на ній опорні (реперні) точки, які називають балами. Так з'явилася дванадцятибальна шкала інтенсивності землетрусів MSK - 64, мінералогічна шкала Мооса, п'ятибальна шкала оцінювання знань.
Вважається, що вимір - це порівняння одного продукту з іншим. Якщо результат отриманий теоретичним шляхом, то це не вимір, а прогноз.
Вибір показників якості продукції
Для спрощення вибору показників якості вся промислова продукція розділена на два класи:
- витрачається при виконанні;
- витрачає свій ресурс.
Перший клас складають :
- сировина і різні види природного палива, природні будівельні матеріали, мінерали тощо;
- матеріали і продукти (мастила, лісоматеріали, медичні препарати, харчові продукти), крім тих, що входять в групу 3;
- витратні матеріали (рідке паливо в бочках, дріт і тощо).
Другий клас включає:
- неремонтовні вироби (електровакуумні і напівпровідникові прибори, резистори, підшипники, болти, гайки, шестерні тощо);
- ремонтовні вироби (обладнання, вимірювальні пристрої і т. д.).
Послідовність вибору і застосування показників якості продукції така:
- Визначити властивість виробу, яку буде описувати показник.
- Визначити показник і його фізичну розмірність.
- За таблицею 1 перевірити застосовуваність показника якості продукції для вибраного товару.
- За таблицею 2 вибрати форму представлення показника.
- За таблицею 5 перевірити чи відображає обраний показник суттєву характеристику продукції.
Таблиця 1 – Застосовуваність основних груп показників якості продукції
| Показники рівня якості продукції | І клас | ІІ клас | |||
| 1 група | 2 група | 3 група | 1 група | 2 група | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| І. Призначення | + | + | + | + | + |
| ІІ. Надійності: | |||||
| 1) безвідмовності | - | - | - | + | + |
| 2) довговічності | - | - | - | + | + |
| 3) ремонтопридатності | - | (+) | (+) | - | + |
| 4) збережності | + | + | + | + | + |
| ІІІ. Ергономічності | - | (+) | + | + | + |
| ІV. Естетичності | (+) | (+) | + | + | + |
Продовження таблиці 1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| V. Технологічності | + | + | + | + | + |
| VI. Транспортабельності | + | + | + | + | + |
| VII. Уніфікації | - | - | (+) | + | + |
| VIII. Патентноправові | - | (+) | + | + | + |
| ІХ. Екологічності | (+) | +) | (+) | (+) | (+) |
| Х. Безпеки | (+) | (+) | (+) | (+) | (+) |
«+» — означає застосовуваність; «-» — означає незастосовуваність;
«(+)» — обмежену застосовуваність.
Таблиця 2 – Раціональні області застосування показників якості виробу
| Показники, за кількістю поданих властивостей | Класифікація показників по формі подання і етапу виявлення | ||||||
| Форма подання властивостей | Етап встановлення властивостей | ||||||
| абсолютні | відносні | питомі | прогнозні | проектні | виробничі | експлуатаційні | |
| Одиничні | П | Д | П | П | |||
| Комплексні | Д | П | Д | Д | П | ||
| Інтегральні | П | П | |||||
П — переважна область застосування;
Д — допустима область застосування.
Таблиця 3 – Одиничні показники якості продукції
| Групи показників | Окремі показники груп | |
| Перелік | Суттєва характеристика | |
| 1 | 2 | 3 |
| Призначення | Характеризують корисну роботу (виконувану функцію) | Продуктивність Потужність Міцність Вміст корисних речовин Калорійнсть |
| Надійності, довговічності і безпеки | Виокремлюють ступінь забезпечення довготривалості використання і безпечних умов праці та життєдіяльності людини | Безвідмовність роботи Можливий термін використання Технічний ресурс Термін безаварійної роботи Граничний термін зберігання |
| Екологічності | Характеризують ступінь впливу на здоров'я людини та навколишнє довкілля | Токсичність виробів Вміст шкідливих речовин Обсяг шкідливих викидів у довкілля в одиницю часу |
| Економічності | Відображають ступінь економічної вигоди виробництва продуцентом і придбання споживачем | Ціна одиниці виробу Прибуток з одиниці виробу Рівень експлуатаційних витрат часу і фінансових коштів |
Продовження таблиці 3
| 1 | 2 | 3 |
| Ергономічності | Окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів виробу антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам працівника (споживача) | Ступінь легкості керування робочими органами Можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників Величина наявного шуму, вібрації тощо |
| Естетичності | Визначають естетичні властивості (дизайн) виробу | Виразність і оригінальність форми Кольорове оформлення Ступінь естетичності тари (упаковки) |
| Патентно-правові | Відображають ступінь використання винаходів при проектуванні виробів | Коефіцієнт патентного захисту Коефіцієнт патентної чистоти |
Порядок виконання і звітування
- Ознайомитись з теоретичним матеріалом практичного заняття.
- Використовуючи теоретичні відомості, розробити перелік показників якості продукції.
- Розбити показники на групи відповідно до кількості властивостей, що характеризуються (одиничні, комплексні, інтегральні).
- Результати занести в таблицю 4.
Таблиця 4 – Форма звіту
| Група показників | Показник | Одиниця виміру |
| Одиничні | ||
|
Комплексні |
|
|
| Інтегральні |
Приклад виконання
Будь-який товар (послуга, продукція) з’являється в результаті виробничих процесів, які відбуваються в певній, чітко визначеній послідовності. Відповідність реального процесу виробництва спроектованому визначає якість виробу. Таким чином, впливаючи на параметри продукування товару, можна змінювати його якість. Принцип відображення якості полягає в переносі якості виробничих процесів на якість продукції. В результаті виникає поняття «петля якості».
Показник якості — це кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції за певних умов її створення, експлуатації або споживання. Характеристикою вважається будь-яка відмітна властивість. Вона може бути власною чи заданою, якісною чи кількісною і належати до різних класів.
Існують такі класи характеристик:
- фізичні — механічні, електричні, хімічні, біологічні;
- органолептичні — пов’язані з нюхом, дотиком, смаком, зором, слухом;
- поведінкові — увічливість, чесність, правдивість;
- часові — пунктуальність, безвідмовність, готовність;
- ергономічні та функціональні — пристосованість до фізіологічних особливостей людини, швидкість, ємність, вантажомісткість тощо.
Однак у маркетинговій діяльності слід зважати на різницю між визначеннями «параметр продукції» і «показник якості продукції». Параметр кількісно визначає будь-яку властивість продукції, а показник якості — лише показники функціонально-корисні, що формують якість. Залежно від кількості властивостей, що характеризуються, розрізняють одиничні, комплексні та інтегральні показники якості.
Одиничні — це показники, що характеризують одну з властивостей виробу (надійність, технологічність, стандартизація, уніфікація, ергономічні, естетичні тощо).
Для спрощення вибору показників якості вся промислова продукція розділена на два класи.
- Об’єктом проведення аналізу є "Радіоприймач ZS-S50CP" (згідно з варіантом).
- Оскільки радіоприймач відноситься до 2 класу 2 групи продукції, то перелік показників якості, що застосовують, відповідатиме таблиці 5.
Таблиця 5 – Показники якості продукції 2 класу 2 групи
| Показники рівня якості продукції | ІІ клас |
| 2 група | |
| І. Призначення | + |
| ІІ. Надійності: | |
| 1) безвідмовності | + |
| 2) довговічності | + |
| 3) ремонтопридатності | + |
| 4) збережності | + |
| ІІІ. Ергономічності | + |
| ІV. Естетичності | + |
| V. Технологічності | + |
| VI. Транспортабельності | + |
| VII. Уніфікації | + |
| VIII. Патентноправові | + |
| ІХ. Екологічності | (+) |
| Х. Безпеки | (+) |
Згідно таблиці 2 на етапі експлуатації використовуються лише одиничні показники якості. З таблиці 3 порівнянням з технічними характеристиками радіоприймача вибираємо його показники якості.
Перелік характеристик:
Цифровий радіоприймач ТАК
Аналоговий приймач НІ
Вибрані станції 30
FM-діапазон (МГц) 87,5 - 108
Довгі хвилі (кГц) Відсутній
Середні хвилі (кГц) 531 - 1,611
Вхід зовнішньої антени НІ
MP3 ТАК
ID3-позначки (CD-текст) ТАК
CD-R ТАК
CD-RW ТАК
Функція електричної петлі НІ
Програма ТАК
Повтор ТАК
Режим довільного відтворення (Shuffle) НІ
CD-каретка ТАК
Механізм вертикального завантаження НІ
Загальні дані:
Наднизькі частоти ТАК
Система динаміків з відображенням басів ТАК
РК дисплей з підсвічуванням ТАК
Годинник НІ
Таймер НІ
Таймер автоматичного вимкнення ТАК
Діаметр гучномовця 100 мм + 100 мм
Вихідна потужність RMS 9W (4,5W + 4,5W)
Лінійний вхід ТАК
Мікрофонні входи НІ
Лінійний вихід НІ
Вихід навушників ТАК
Дистанційне керування ТАК
Кількість батарей 6
Вбудований адаптер змінного струму 230 В
Вага з батареями (кг) 4,3
Розміри
Ширина (мм) 480
Висота (мм) 156
Товщина (мм) 250
Після чого залишається заповнити таблицю 6.
Таблиця 6 – Показники якості товару «Радіоприймач ZS-S50CP»
| Група показників | Показник | Одиниця виміру |
| Одиничні | Діапазон прийому | Гц |
| Ширина | мм | |
| Маса | кг | |
| Потужність | Вт | |
| Ступінь легкості керування | - | |
| Технічний ресурс | Год. | |
| Виразність і оригінальність форми | - | |
| Комплексні | Не використовуються | - |
| Інтегральні | Не використовуються | - |
Контрольні запитання
- Від чого залежить якість продукції для споживача?
- Які є групи показників якості продукції?
- Поділ промислової продукції на класи.
