1 ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
1.1 Загальні вимоги
Мета виконання контрольної роботи – закріплення теоретичних знань та отримання практичних навичок розв’язування конкретних фізичних задач. Обсяг контрольної роботи складається з трьох задач, які охоплюють теоретичний матеріал програми навчальної дисципліни. На виконання контрольної роботи відводиться 10 год з обсягу самостійної роботи студента.
Текст повинен бути написаний студентом власноручно, розбірливим почерком, чисто і охайно, однаковим чорним, синім чи фіолетовим чорнилом (пастою) на аркушах білого паперу формату А4 на одній стороні аркуша. На одній сторінці допускається не більше трьох виправлень, зроблених охайно і розбірливо.
Допускається виконувати текстові документи друкарським способом або з застосуванням комп’ютерних засобів. При виконанні комп’ютерним способом використовують шрифт Times New Roman № 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Використання сканованих або копійованих іншим способом матеріалів не допускається, за винятком рисунків – з обов’язковим посиланням на джерело інформації.
1.2 Викладення тексту
Текст повинен бути написаний чіткою і ясною літературною мовою без граматичних і стилістичних помилок.
Текст пишеться державною мовою.
В описі операцій, що виконуються фахівцем, рекомендується використовувати третю особу множини або однини, наприклад, ...подачу дуття припиняють, ...майстер допускає зварювальника до роботу.
В описі роботи механізмів, автоматичних пристроїв тощо рекомендується використовувати третю особу однини, наприклад, ...автомат формує сигнал... . Викладення від першої особи однини не допускається (крім цитат). В тексті (крім цитат) не допускається:
- вживати звороти розмовної мови;
- вживати застарілі та жаргонні терміни і вислови;
- вживати скорочені слова, крім встановлених чинними стандартами і загальноприйнятих в літературній мові.
В тексті, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається:
- вживати умовні позначення, прийняті на кресленнях, наприклад, знак діаметру;
- вживати позначення стандартів та інших документів без зазначення номеру, наприклад, правильно: згідно з стандартом, згідно з ДСТУ 1.0-93; неправильно: згідно з ГОСТом;
- вживати без числових значень знаки <, >, <, >, =, Ф, %, №.
В тексті треба вживати стандартизовані найменування, позначення і одиниці фізичних величин (система СІ).
Якщо в тексті наводиться ряд числових значень, виражених в однакових одиницях, то позначення одиниці вказують тільки після останнього числового значення, наприклад, 1,50; 1,75; 2,00 м або від 1 до 5 мм.
Числові значення величин треба вказувати з необхідною точністю, при цьому в рядах величин (в тому числі в таблицях) здійснюють вирівнювання числа знаків після десяткової коми, наприклад: 1,50; 1,75; 2,00.
В необхідних випадках треба застосовувати математичне округлення, наприклад: правильно: продуктивність цеху 10000 т на рік або 10 тис. т, неправильно: продуктивність цеху 10002,4864 т на рік.
Кожну відповідь на питання починають з нового аркуша. Текст кожної структурної одиниці починають з абзацу.
Заголовки пишуть (друкують) без крапки в кінці, не підкреслюючи. Якщо заголовок складається з кількох речень, їх поділяють крапкою. Заголовки частин (розділів) друкують великими літерами грубим шрифтом і розміщують симетрично тексту. Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів (якщо вони мають заголовки) друкують малими літерами (крім першої великої) грубим шрифтом і розміщують з абзацу.
Перенесення слів в заголовках не допускається.
Відстань між попереднім текстом і заголовком має бути в два-три рази більша, а відстань між заголовком і наступним текстом – в півтора-два рази більша міжрядкового проміжку звичайного тексту. Після заголовка на сторінці повинні бути принаймні два рядки тексту.
1.3 Оформлення ілюстрацій
Текстова частина може містити ілюстрації у вигляді креслень, ескізів, схем, графіків, діаграм, фотографій тощо. Всі ілюстрації називають рисунками.
Рисунки повинні бути виконані чітко і охайно, з застосовуванням інструментів для креслення, тушшю, олівцем, фломастером, фарбою чи пастою. Допускається використання різних кольорів. Допускається виконання рисунків на комп’ютері. Електрографічні копії допускаються з дозволу керівника проекту (роботи) з посиланням на джерело інформації.
Рисунки розміщують, як правило, на окремих аркушах. Допускається розміщення на одному аркуші кількох рисунків, а також розміщення невеликих рисунків безпосередньо в тексті.
Рисунки нумерують в межах кожної частини (розділу) двома числами – номером частини, розділу або позначенням додатку і порядковим номером рисунка поділеними крапкою.
На всі рисунки повинні бути посилання в тексті, наприклад, наведено на рисунку 4.2.
Кожний рисунок повинен мати найменування. Слово "Рисунок", його номер і найменування розміщують під рисунком і розташовують таким чином:
Рисунок 2.1 – Деталі приладу
Після найменування рисунка крапку не ставлять.
За необхідності над номером і найменуванням рисунка розміщують пояснювальні дані (так звану "легенду": розшифровку номерів позицій на кресленнях або ескізах, позначення кривих на графіках тощо).
Графіки, як правило, повинні мати координатні осі і координатну сітку. На гістограмах, кругових (секторних) діаграмах тощо допускається координатні осі і сітку не зображати за умови, що масштаб величин визначений іншим способом.
На координатних осях графіка необхідно наносити значення змінних величин у вигляді шкал у лінійному або нелінійному масштабі.
Поряд з поділками координатної сітки і (або) з ділильними штрихами шкали повинні бути вказані відповідні значення величин. Допускається використовувати додаткові ділильні штрихи без написання відповідних їм значень. Якщо початок відліку обох шкал – нуль, його зазначають один раз у точці перетину шкал. Числа коло шкал треба розміщувати поза полем графіка і розташовувати горизонтально.
Допускається паралельно основній шкалі графіка розміщувати додаткові шкали.
Найменування фізичної величини, яка відкладена на графіку, пишуть текстом паралельно шкалі. Позначення одиниці фізичної величини (якщо вона має розмірність) зазначають після її найменування через кому. Літерне позначення величини (за необхідності) вказують перед позначенням одиниці, виділяючи комами. Напис розміщують поза полем графіка. В кінці напису крапку не ставлять.
Осі шкал виконують суцільною основною лінією завтовшки s, координатну сітку і ділильні штрихи – суцільною тонкою лінією, криві на полі графіка виконують суцільною лінією завтовшки 2s. Якщо на графіку зображено дві або більше кривих, допускається виконувати їх лініями різного типу (суцільними, штриховими тощо) або різного кольору.
Точки, одержані виміром чи розрахунком, позначають на графіку кружальцями, хрестиками або іншими умовними знаками. Допускається наносити точки у вигляді хрестів або еліпсів розсіяння.
За необхідності лінії і точки графіка позначають літерами або арабськими цифрами. Перетин ліній і написів не допускається. За нестачею місця в лінії роблять розрив. Позначення пояснюють у "легенді" над найменуванням рисунка.
Приклад виконання графіка подано на рисунку 1.1.
ДЕФОРМАЦІЯ, %
1 – межа міцності; 2 – твердість
Рисунок 1.1 – Зміна межі міцності та твердості високоміцного чавуну
при термомеханічній обробці
Графіки, що схематично зображують характер залежності, допускається виконувати без шкал і координатної сітки. У цьому випадку осі графіка закінчують стрілками, які вказують напрямок зростання фізичної величини. Такі графіки виконують тільки в лінійному масштабі (рисунок 1.2).
1 – твердий стан; 2 – рідкий стан
Рисунок 1.2 – Характер залежності вільної енергії сплаву від температури
1.4. Примітки
Примітки застосовують, якщо необхідні пояснення до тексту або таблиці.
Примітки розміщують безпосередньо після тексту чи таблиці, яких вони стосуються, і пишуть із абзацу з великої літери. Якщо примітка одна, то після слова "Примітка" ставлять тире і текст примітки пишуть з великої літери. Якщо приміток декілька, то їх нумерують арабськими цифрами.
Приклади:
Примітка – Зміна розміру не допускається.
Примітки:
- Розміри для довідок.
- Поверхню А полірувати.
1.5. Виноски
Якщо необхідно пояснити окремі дані, наведені в тексті, їх треба позначати надрядковими знаками виноски. Виноски позначають арабськими цифрами з дужкою або зірочками (не більше чотирьох зірочок), що пишуть безпосередньо після слова, до якого стосується пояснення, на рівні верхнього обрізу шрифту. Нумерація виносок окрема для кожної сторінки.
Текст пояснення пишуть із абзацу в кінці сторінки і відділяють короткою тонкою горизонтальною лінією. Перед текстом пояснення вказують позначення виноски (цифру з дужкою або зірочки).
Виноски до таблиці розміщують безпосередньо під таблицею.
1.6. Посилання на джерела інформації
При написанні текстової частини можуть бути використані такі джерела інформації: Конституція України; закони України та інших держав; інші документи законодавчого характеру (постанови, укази, рішення тощо); підручники; навчальні посібники; монографії; довідники; статті; виступи та інша інформація, опублікована в збірках, журналах, газетах; нормативно-технічні документи (стандарти, технічні умови, інструкції, керівництва тощо); дисертації; звіти; каталоги; рекламні проспекти; препринти; патенти та авторські свідоцтва; опубліковані конспекти лекцій, методичні вказівки; науково-популярні і художні твори; архівні матеріали; комп’ютерні програмні засоби; матеріали на магнітних або інших не паперових носіях; матеріали з Інтернету та інші джерела, що допускають однозначну ідентифікацію та неодноразове використання, крім тих, що складають державну, службову чи комерційну таємницю і засекречені у встановленому порядку.
В тексті повинні бути посилання на всі джерела, що були використані. Посилатися слід, як правило, на джерело в цілому. За необхідності допускаються посилання на розділи, таблиці, ілюстрації чи сторінки джерела.
Використання запозичених даних без посилання на джерело не допускається і розглядається як плагіат.
Посилання на джерело наводиться у вигляді його порядкового номеру в переліку посилань, узятого в квадратні дужки, в яких допускається зазначати додаткову інформацію. Якщо необхідно послатися одночасно на декілька джерел, їх номери пишуть через кому або тире.
Приклади:
Цьому питанню присвячені роботи [2, 4-7]. Розрахунок ведемо за формулою [4]
Зазначений коефіцієнт дорівнює 1,76 [16, таблиця 1.4].
І. Ньютон [15, с. 4] казав: "…".
1.7. Перелік посилань
Перелік посилань у вигляді бібліографічного опису джерел, що були використані, розміщують після відповідей на питання, починаючи з нового аркуша. Джерела розміщують у переліку в порядку їх згадування в тексті і позначають порядковими номерами арабськими цифрами, які вказують перед бібліографічним описом джерела, відділяючись від нього крапкою. Допускається використання іншого порядку розміщення джерел в переліку (алфавітного, хронологічного тощо).
Бібліографічний опис джерела в переліку має відповідати вимогам інформаційно-бібліографічних стандартів і забезпечувати можливість однозначної ідентифікації джерела. Бібліографічний опис дається мовою джерела.
Приклади:
а) опис закону, постанови т.п.:
1. Конституція України. Прийнята 28 червня 1996 р.
2. Закон України № 468/97-вр "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 186. – С. 7-9.
3. Указ Президента України № 1089/97 від 2.10.97 р. "Про Положення про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи" // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 187-188. – С.7-8.
4. Постанова Верховної Ради України № 544/97-вр "Про внесення змін до пункту 7 Постанови ВРУ "Про порядок введення в дію Закону України "Про аудиторську діяльність" // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 187-188. – С. 7.
5. Постанова Кабінету міністрів України № 1093 "Про забезпечення у 1997 р. сільськогосподарськими товаровиробниками розрахунків за отримані аванси і техніку на умовах розстрочки платежу" // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 187-188. – С. 10-11.
б) опис книги:
6. Голофаєв А. М. Технологічна оснастка ливарного виробництва: навчальний посібник / Голофаєв А. М., Гутько Ю. І., Тараненко Н. О. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. – 304 с.
7. Справочник по наладке автоматических устройств контроля и регулирования / [Нестеренко А. Д., Дубровный В. А., Забокрицкий Е. И. и др.]. – К. : Наукова думка, 1976. – 840 с.
8. Методы испытания, контроля и исследования машиностроительных материалов: справочное пособие в 3 т. / под общ. ред. А. Т. Туманова. – М. : Машиностроение.
Т. 2. – 1974. – 320 с.
в) опис статті в журналі, газеті або збірці:
9. Самсонов В. А. Устройство для контроля объемного содержания водяных паров в газах / В. А. Самсонов, Ю. Е. Киселев, В. А. Ерошенко // Вестник КПИ: Серия теплоэнергетики. – 1979. – Вып.10. – С. 21-23.
10. Лукьянов Н. Ф. Электрический исполнительный механизм-звено автоматической системы регулирования / Лукьянов Н. Ф., Алексеев В. Л. // Приборы и системы управления. – 1982. – № 5. – С. 14-16.
11. Исследование вибрационных обработок / [Кармелюк В. И., Повидайло В. А., Лошак М. Г. и др.]. // Автоматизация и механизация. – М. : 1971. – С. 5-8 (Тр. Ин-та цветметинформации, № 20.).
г) опис дисертації:
12. Мишура Ю. С. Предельные теоремы для функционалов от случайных полей: дис. ... канд. физ.-мат. наук. – Киев, 1978. – 163 с.
д) опис авторського свідоцтва або патенту:
13. А. с. 1007970 СССР, МКИ В 25 J 15/00. Устройство для захвата неориентированных деталей типа валов / В. С. Ваулин, В. Г. Кемайкин (СССР). – № 3360585/25-08; заявл. 23.11.81; опубл. 30.03.83, Бюл. №12. – С. 2.
е) опис стандарту:
14. ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. – Взамен ГОСТ 7.1-76; введ. с 01.01.86.
ж) опис методичних вказівок:
15. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Технологічні основи формоутворення" / Уклад. С. А. Стороженко, М. К. Сігарьов. – Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2009. – 32 с.
