6 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
6.1 Загальні положення
Магістерська кваліфікаційна робота (МКР) готується у вигляді спеціально підготовленої наукової праці на правах рукопису у твердому переплеті.
Назва магістерської роботи повинна бути лаконічною, без скорочень, відповідати обраній науковій спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (завдання), вказувати на мету і предмет магістерського дослідження та його завершеність.
У магістерській роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати бездоказових тверджень і тавтології.
При написанні МКР здобувач повинен обов’язково робити посилання на публікації інших авторів.
МКР оформляється відповідно до державних стандартів України ДСТУ 3008-97 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.
Конкретні вимоги щодо змісту структурних заголовків магістерських кваліфікаційних робіт окремих спеціальностей визначаються методичними вказівками, які розробляються відповідними випусковими кафедрами.
6.2 Структура магістерської кваліфікаційної роботи
Структура МКР повинна мати такі структурні елементи:
– титульний аркуш,
– зміст,
– перелік умовних позначень (за необхідністю),
– основну частину, вступ, розділи, висновки,
– висновки,
– список використаних джерел,
– додатки (за необхідності).
Кожний структурний елемент починається з нової сторінки.
6.3 Вимоги до структурних елементів
6.3.1 Титульний аркуш
Титульний аркуш МКР оформляється за встановлено формою.
6.3.2 Зміст
Зміст повинен містити назви структурних елементів, заголовки (за їх наявності) із зазначенням нумерації та номери їх початкових сторінок.
6.3.3 Перелік умовних позначень
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подається (за необхідності) у вигляді окремого списку.
Терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше, які повторюються не більше двох разів, до переліку не вносяться, а розшифровка таких, що внесенні до переліку, наводиться у тексті при їх першому згадуванні.
6.3.4 Основна частина
У вступі подається загальна характеристика магістерської роботи в такій послідовності:
– актуальність теми дослідження;
– зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами,
– мета і задачі дослідження,
– об'єкт дослідження;
– предмет дослідження;
– методи дослідження,
– наукова новизна одержаних результатів,
– практичне значення одержаних результатів,
– особистий внесок здобувача,
– апробація результатів роботи,
– публікації.
Кожне іх цих слів-заголовків повинне бути присутнім у тексті вступу і виділяється жирним, наприклад:
«Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:…»
або
«Мета та задачі дослідження
Метою роботи є підвищення…»
або
«Об'єкт дослідження – це процес…».
6.3.5 Актуальність теми
Актуальність теми та доцільність магістерського дослідження для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва обґрунтовують шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаними проблемами. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним, визначити сутність наукової проблеми (завдання).
6.3.6 Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Вказується, в рамках яких програм, тематичних планів і наукових тематик, зокрема галузевих та/або державних чи госпдоговірних, виконувалося дослідження, із зазначенням номерів державної реєстрації науково-дослідних робіт і найменування організації, де виконувалася роботи. Бажано вказувати роки виконання та замовника робіт. Обов’язково слід вказувати чи був автор виконавцем цих робіт (виконавцем є людина, яка офіційно оформлялась за оплату). Може вказуватись діючий договір між ВНТУ та іншою установою чи організацією про науково-технічне співробітництво. Також, бажаним є зазначення зв’язку з діючими державними програмами, планами Верховної Ради України, Президента, Уряду щодо розвитку галузей в Україні, затверджених певними (обов’язково слід указувати якими і які саме пункти в них стосуються тематики роботи) Законами України, Указами Президента, Постанова Кабінета міністрів України, відповідно.
6.3.7 Мета і задачі дослідження
Формується мета роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета повинна бути сформульована таким чином, щоб указувати на об’єкт і предмет дослідження.
Мета повинна містити слова типу „прискорення”, „збільшення”, „підвищення” (точності, оперативності обробки чи побудови, достовірності, адекватності тощо), а в МКР обов’язково повинно бути доведено (або хоча б узагальнено охарактеризовано) що в результаті застосування запропонованих відомих методів чи засобів досягається така-то точність, швидкість обробки чи передавання, достовірність, адекватність тощо, а в результаті застосування запропонованих автором МКР методів чи засобів вона стає така-то і одразу видно, що вона стала вища, більша тощо.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження.
Приклад: «автоматизована обробка даних...».
Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага магістранта, оскільки предмет дослідження змістовно визначає тему (назву) магістерської роботи.
Приклад: методи та засоби автоматизованої обробки даних...
6.3.8 Методи дослідження
Перераховують використані наукові методи та змістовно визначають, що саме досліджувалось кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків.
Приклад: використовувались методи системного аналізу для аналізу структури системи, методи інтерполяції і прогнозування для обробки даних експериментів, об’єктно-орієнтованого програмування для автоматизації розрахунків тощо.
6.3.9 Наукова новизна одержаних результатів
Викладається аргументовано, коротко та чітко наукові положення, які виносяться на захист, зазначаючи відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни одержаних результатів (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток). Структура формулювання кожного пункта наукової новизни повинна бути такою:
„Вперше розроблено (удосконалено, дістало подальший розвиток) модель (метод, засіб, пристрій, інформаційна технологія тощо), яка(ий) відрізняється від існуючих врахуванням (формалізацією, структурою, методом, критерієм, застосуванням елементної бази....), що дозволяє підвищити, прискорити, збільшити ....”.
У науковій новизні не слід вживати абревіатури, окрім загальновідомих для фахівців будь-яких технічних спеціальностей типу „САПР”, „ГЕС”, „ВНЗ”, „АЦП”, „ЦАП”, тощо. Наукова новизна повинна бути зрозумілою без вивчення «Списку використаних умовних скорочень» МКР.
6.3.10 Практичне значення одержаних результатів
Надаються відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання.
Відомості про впровадження результатів досліджень необхідно подавати із зазначенням найменувань організацій, в яких здійснено впровадження, форм реалізації та реквізитів відповідних документів. Факт кожного впровадження (чи рекомендації щодо доцільності впровадження) повинен підтверджуватись актом, підписаним комісією та керівником організації (чи довідкою, підписаною тільки керівником), де здійснено впровадження, які подаються у додатку.
6.3.11 Особистий внесок магістранта
Зазначається конкретний особистий внесок магістранта в опубліковані зі співавторами наукові праці, в яких наведені ідеї та результати розробок, що використані в МКР із зазначенням найменувань організацій, в яких вони проводилися.
Слід дотримуватись такої форми подання: «Усі результати, наведені у магістерській кваліфікаційній роботі, отримані самостійно. У роботах, опублікованих у співавторстві, автору належать такі: [3] – ідея та математичний апарат методу, [24] – обробка результатів експерименту, [42] – розробка алгоритму застосування та програмна реалізація запропонованого методу обробки даних …».
6.3.12 Апробація результатів роботи
Зазначається, на яких наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, школах оприлюднено результати досліджень, викладені у МКР.
По кожній конференції слід вказувати її офіційну назву, місто (для закордонних – країну) та рік проведення.
Приклад: «ІІ Міжнародна конференція по системному аналізу „Системний аналіз-2010” (Київ, 2010 р.) або (Рим, Італія, 2011 р.).»
Назву конференції слід вказувати повністю, а не тільки скорочено – так, як це вказується на програмі конференції чи збірці її матеріалів. Наприклад слід писати: „XLI регіональна науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, співробітників та студентів університету з участю працівників науково-дослідних організацій та інженерно-технічних працівників підприємств м. Вінниці та області” (Вінниця, 2012 р.).
Бажано на початку писати на скількох конференціях проведена апробація результатів усього.
6.3.13 Публікації
Вказується кількість наукових праць, в яких опубліковано основні наукові результати роботи, а також кількість праць, які додатково відображають наукові результати роботи.
Бажано дотримуватись такого подання цієї інформації: „За результатами дисертації опубліковано 15 наукових праць, 2 статі у наукових фахових виданнях з переліку МОН(ВАК) України, 2 статті у закордонних наукових періодичних виданнях (польському та російському), 7 матеріалів конференцій. Отримано 3 патенти на корисну модель та 2 свідоцтва про реєстрацію авторських прав на твір. За результатами МКР ще 1 стаття прийнята до друку у науковому фаховому виданні з переліку МОН(ВАК) України”.
6.3.14 Розділи магістерської роботи
Розділи МКР, як правило, містять у себе підрозділи (нумерація складається з двох чисел, відокремлених крапкою), пункти (нумерація – з трьох чисел), підпункти (нумерація – з чотирьох чисел).
У кінці кожного розділу формуються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.
У першому розділі магістрант окреслює основні наукові думки за розв’язуваною проблемою (завдання). Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, автор окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою та повинен вирізнити ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми (завдання).
У другому розділі обґрунтовується вибір напряму досліджень, викладається загальна методика проведення магістерського дослідження, наводяться методи вирішення задач та їх порівняльні оцінки. Описуються основні тенденції, закономірності, методи розрахунків, гіпотези, що розглядаються, принципи дії і характеристики використаних програм та/або апаратних засобів, лабораторних та/або інструментальних методів і методик, оцінки похибок вимірювань та ін.
У третьому розділі описується хід дослідження, умови та основні етапи експериментів, з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень магістранта, як вони одержані, та в чому полягає їх новизна. Автор повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів) та порівняти одержані результати з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних дослідників, обґрунтувати необхідність додаткових досліджень.
У четвертому розділі наводиться економічна частина магістерської роботи.
У п’ятому розділі описуються питання охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.
6.3.15 Висновки
У висновках викладається здобуті у роботі найбільш важливі наукові та практичні результати, які сприяли розв’язанню наукової проблеми (завдання). У висновках необхідно наголосити на кількісних показниках одержаних результатів та обґрунтуванні достовірності результатів. Далі формулюються рекомендації щодо наукового та практичного використання одержаних результатів.
Висновки слід нумерувати. Їх кількість була не меншою, ніж кількість поставлених у роботі задач.
6.4 Список використаних джерел
Список використаних джерел формується одним з таких способів:
– у порядку появи посилань у тексті,
– в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків,
– у хронологічному порядку.
У роботі обов’язково повинні бути посилання на джерела іноземними мовами та наукові чи навчальні видання з Інтернет-ресурсів. Відповідно, ці джерела повинні бути й у списку використаних джерел теж іноземною мовою.
Слід звертати увагу на те, що серед Інтернет-джерел допускається згадування та опрацювання тільки наукових чи навчальних видань із сайтів наукових установ чи вищих навчальних закладів, а не будь-яких Інтернет-ресурсів типу сторінок Вікіпедії, форумів, сайтів фірм тощо.
6.5 Додатки
До додатків включається технічне завдання, графічний матеріал до захисту магістерської кваліфікаційної роботи, акт впровадження (один чи декілька) та допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття МКР:
– проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;
– таблиці допоміжних цифрових даних;
– протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;
– інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач за допомогою електронно-обчислювальних засобів, які розроблені у процесі виконання магістерської роботи;
– ілюстрації допоміжного характеру.
6.6 Правила оформлення магістерської кваліфікаційної роботи
Тексти основної частини роботи є основним текстом МКР. До основного тексту не входять таблиці та ілюстрації, які повністю займають площу сторінки.
6.7 Загальні вимоги
6.7.1 МКР оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм). За необхідністю допускається використання аркушів формату А3 (297х420 мм).
6.7.2 Текст роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм.
6.7.3 Під час виконання МКР необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усієї роботи. У магістерській роботі мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усієї роботи.
6.7.4 Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у МКР наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на українську мову, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.
6.7.5 Скорочення слів і словосполучень у МКР робиться відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.
6.7.6 Структурні елементи "ЗАВДАННЯ", "АНОТАЦІЯ", "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "Список використаних джерел" не нумерують, а їх назви роблять заголовками відповідних структурних елементів.
6.7.7 Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.
6.7.8 Заголовки структурних елементів МКР і заголовки розділів слід розташовувати симетрично до тексту жирним шрифтом і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.
6.7.9 Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів МКР слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.
6.7.10 Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту роботи і дорівнювати п'яти знакам.
6.7.11 Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.
6.7.12 Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж один рядок. Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою ж, як у тексті.
6.7.13 Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено менше двох рядків тексту.
6.8 Нумерація сторінок магістерської кваліфікаційної роботи
Сторінки МКР слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
6.9 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
6.9.1 Розділи, підрозділи, пункти, підпункт МКР слід нумерувати арабськими цифрами.
6.9.2 Розділи МКР повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті магістерської роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад,1 ,2, 3 і т.д.
6.9.3 Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.
6.9.4 Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2 і т.д.
Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.
6.9.5 Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.
Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти і далі - на підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.3,1.2.1 і т.д. Після номера підпункту крапку не ставлять.
6.9.6 Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.
6.10 Ілюстрації
6.10.1 Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у МКР безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у магістерській роботі.
6.10.2 Якщо ілюстрації створені не автором МКР, необхідно при поданні їх у магістерській роботі дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права.
6.10.4 Фотознімки, розміром менші за формат А4, мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.
6.10.5 Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією.
За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (під рисунковий текст).
Ілюстрація позначається словом "Рисунок __", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, "Рисунок 3.1 – Схема розміщення".
6.10.6 Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.
Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.
6.10.7 Якщо у роботі вміщено тільки одну ілюстрацію, її нумерують згідно з вимогами 6.5.6.
6.10.8 Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці, і під ними позначають: "Рисунок __, аркуш __".
6.10.9. Ілюстративний матеріал (графічна частина, презентація), який готується для захисту МКР, повинен розміщуватись у Додатках і виконується у вигляді плакатів чи креслень формату А4 чи А3. Зміст ілюстративного матеріалу повинен з достатньою повнотою відображати основні положення, які виносяться на захист.
6.11 Таблиці
6.11.1 Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 2.
Таблиця ____ - ________________________________________________
(номер та назва таблиці)
рисунок 2
6.11.2 Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.
6.11.3 Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.
На всі таблиці мають бути посилання в тексті МКР.
6.11.4 Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.
Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.
6.11.5 Якщо у МКР одна таблиця, її нумерують згідно з вимогами 7.6.4.
6.11.6 Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.
6.11.7 Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.
При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.
Слово "Таблиця __" вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці __" з зазначенням номера таблиці.
6.11.8 Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.
6.11.9 Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків в підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.
6.12 Формули та рівняння
6.12.1 Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.
Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
6.12.2 Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.
Номер формули або рівняння складається з номеру розділу і порядкового номеру формули або рівняння у цьому розділі, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.
Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Якщо в тексті на формулу немає посилань, тоді допускається її не нумерувати.
6.12.3 Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули та рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.
Пояснення значення кожного символу чи числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.
Приклад
"Відомо, що
Z = (M1-M2)/(D12+D22)1/2, (3.1)
де М1 ,М2 – математичне очікування;
D1, D2 – середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження (23)"
6.12.4 Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули або рівняння на знакові операції множення, застосовують знак "х" .
6.12.5 Якщо у МКР тільки одна формула чи рівняння, їх нумерують згідно з вимогами 6.12.2.
6.12.6 Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.
Приклад:
F1(x,y)=S1 і S1<=S1max, (1.1)
F2(x,y)=S2 і S2<=S2max. (1.2)
6.12.7 Бажано уникати однакових позначень для різних змінних у роботі, принаймні, в межах одного розділу.
6.12.8 Великі і малі літери для позначень розрізняються і мають різний зміст.
6.12.9 Бажано уникати україномовних позначень змінних та їх індексів. Якщо цього уникнути неможливо, тоді уважно слідкувати, щоб після друку вони роздрукувались без змін (часто в результаті друку такі змінні виводяться некоректно, особливо, коли друк робиться не з того комп’ютера, де набиралась робота).
6.12.10 Після формул слід обов’язково ставити розділові знаки, як після слів у реченні. Найбільш поширеними є такі варіанти:
1) кома після формули перед „де”:
«Значення Y обчислюється за формулою:
Y = A + X,
де А — фонове значення;»
2) крапка після формули, якщо усі змінні були вже оголошенні:
«Значення Y обчислюється за формулою:
Y = A + X.»
3) коми після формул, які йдуть списком:
«Y1 = A1 + X1,
Y2 = A2 + X2,
Y3 = A3 + X3.»
4) ніяких розділових знаків після формули, яка йде в середині речення:
«Обчислюємо значення Y за формулою
Y = A + X
та знаходимо ...».
6.12 Посилання
6.12.1 Посилання в тексті МКР на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "...у роботах [1-7]...". Слід писати:
- з пробілами між номерами: [1, 2, 4], а не [1,2,4];
- тире «-» ставиться лише, якщо пропущений якійсь номер: [1, 2], а не [1-2], писати [1–3], а не [1, 2, 3].
6.12.2 При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.
При посиланні слід писати: "... у розділі 4...", "...дивись 2.1...", "...за 3.3.4 ...", "...відповідно до 2.3.4.1...", "...на рис.1.3..." або "...на рисунку 1.3 ...", "...у таблиці 3.2 ...", "...(див.3.2) ...", "...за формулою (3.1)...", "... у рівняння (2.1)-(2.5)...", "...у додатку Б...".
6.13 Додатки
6.13.1 Додатки слід оформлювати як продовження роботи на його наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті МКР.
6.13.2 Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки.
6.13.3 Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово "Додаток __" і велика літера, що позначає додаток.
6.13.4 Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.
Один додаток позначається як додаток А.
6.13.5 Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.
6.13.6 За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку до вимог 7.4. У цьому разі перед кожним номером ставлять означення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатку А; Г.3.1 - підрозділ 3.1 додатку Г; Д.4.1.2 - пункт 4.1.2 додатку Д; Ж.1.3.3.4 - підпункт 1.3.3.4 додатку Ж.
6.13.7 Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г.3 - третій рисунок додатку Г; таблиця А.2 - друга таблиця додатку А; формула (А.1) - перша формула додатку А.
Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).
В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: "... на рисунку А.2 ...", "... на рисунку А.1 ..." - якщо рисунок єдиний у додатку А; "... в таблиці Б.3 ...", або "... в табл. Б.3 ..."; "... за формулою (В.1) ..." , "... у рівнянні Г.2 ...".
6.13.8 Переліки, примітки і виноски в тексті додатку оформлюють і нумерують відповідно до вимог 7.7, 7.8, 7.9.
6.13.9 Якщо у МКР як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документу даного виду, його копію вміщують у роботу без змін в оригіналі. Перед копією документу вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово "ДОДАТОК __" і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документу нумерують продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок МКР (не займаючи власної нумерації сторінок документа).
6.13.10. При поданні лістингу програм, роздруківок із програм пакетів прикладних програм Mathcad, Matlab тощо допускається відхилення від правил (наприклад, шрифт Courier New чи Arial з кеглем 10 пт тощо). При поданні UML-діаграм слід дотримуватись вимог до UML-нотації. При поданні блок-схем алгоритмів програм – вимог ЄСПД, а креслень та ін. – ЄСКД.
6.14 Приклади бібліографічного запису
Джерела літератури подаються у списку використаних джерел згідно ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”, ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.
Приклади оформлення літературних джерел подані в додатку З.
6.15. Робота має бути добре вичитана, не містити граматичних та орфографічних помилок. Основний текст має бути вирівняний по ширині.
6.16. Бажано дотримуватись коректного вживання україномовних слів та скорочень:
- оцінка як результат, але оцінювання як процес – часто пишуть тільки „оцінка”;
- розв’язання як процес, але розв’язок як результат – часто пишуть тільки „розв’язання” чи „рішення”;
- „багаторазовий”, а не „багатократний”;
- „правильний”, а не „вірний”;
- „оскільки”, а не „так як”;
- „за відсутності”, а не „при відсутності”;
- „обґрунтовано”, а не „обгрунтовано”;
- „є”, а не „являється” (у розумінні «є таким, що …»);
- „ВНЗ” (вищий навчальний заклад), а не „вуз”.
6.17. Слід уникати:
- пропусків (“пробілів”) перед комами та крапками у тексті;
- розрідженого або стисненого тексту (див. параметри у меню „Формат”/”Шрифт”/”Интервал” MS Word), які з’являються, як правило, після сканування текстів на сканері з розпізнаванням;
- використання тире „—” (чи „–”) замість дефісу „-„ і навпаки, причому, слід пам’ятати, що до та після „тире” слід ставити пробіл;
- слів „я” та „ми”.
6.18. Після завершення написання МКР слід здійснити перевірку (з відповідним виправленням) за таким алгоритмом:
- Перевірити загальне оформлення роботи: чи весь текст є рівномірним, вирівняним, де треба по ширині чи по центру рядків, та ін.
- Перевірити чи на усі пронумеровані у роботі рисунки, таблиці та формули є посилання в тексті.
- Перевірити чи усі рисунки, таблиці та формули пронумеровані підряд у межах кожного розділу.
- Чи на усі джерела у списку використаних джерел у роботі є посилання.
- Чи є коректною нумерація Додатків та використані символи для їх номерів.
- Чи на кожну авторську роботу є посилання в усіх розділах роботи, де це доцільно.
- Чи на усі Додатки є посилання у тексті.
- Зверстати текст, щоб кожен підпис до рисунку „не відривався” від самого рисунку та те саме виконувалось щодо таблиць. При цьому, не повинно бути великих вільних місць в кінці сторінок. У крайньому випадку, варто змінити розмір якогось рисунку чи дописати ще якесь речення чи ін.
- Перевірити якість верстання роботи в цілому, зокрема: чи усі заголовки „не відриваються” від тексту, що йде далі; чи коректно оформлено продовження таблиць, які займають більше однієї сторінки.
- Чи не є кількість пунктів у Висновках меншою від кількості сформульованих у Вступі до МКР задач.
