ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4
Впровадження інноваційної діяльності на підприємстві

Мета роботи: навчитися обґрунтовувати доцільність капітальних ремонтів обладнання та його модернізацію при збільшенні обсягів виробництва нової продукції; навчитись проводити оновлення та вдосконалення агрегатів автомобіля чи обладнання ВТБ АТП.

4.1 Теоретична частина

В процесі продуктово-тематичного планування інновацій перед організацію часто постає питання визначення не тільки потреби в оновленні асортиментного ряду продукції та підвищенні її споживчої цінності, але й визначення напрямків підвищення організаційно-технічного рівня виробництва. Справа в тому, що освоєння виробництва нових видів продукції або збільшення обсягів її виробництва часто потребує нових виробничих потужностей, яких в даний момент в організації може і не бути.

Планування підвищення технічного рівня виробництва складає з таких основних етапів:

  1.  оцінювання існуючого технічного рівня виробництва;
  2.  планування технічного доозброєння виробництва;
  3.  планування відтворення і модернізації техніко-технологічної виробництва.

Оцінювання технічного рівня виробництва полягає у визначенні, аналізі та узагальненні показників, які відображають рівень прогресивності технології і виробничого устаткування, рівень механізації і автомат праці, основного і допоміжного виробництва тощо.

Планування відтворення техніко-технологічної бази виробництва або планування оновлення технологічного обладнання, що знаходиться на балансі підприємства, залежить від виду продукції, яка виготовляється. У галузях, де продукція є традиційною і не змінюється протягом тривалого часу, саме дотримання старої технології виготовлення продукції робить її конкурентоспроможною. З огляду на це виробниче обладнання слід підтримувати у стані, який забезпечує дотримання всіх параметрів технологічного процесу, що дозволить виготовляти продукцію високої якості.

Вирішення даної задачі можливе шляхами:

  1.  придбанням нового обладнання і заміною ним старого, зношеного;
  2.  проведенням капітального ремонту застарілого обладнання;
  3.  здійсненням модернізації існуючого обладнання [3].

Для того, щоб визначити, що економічно вигідніше, необхідно порівняти загальні величини витрат і втрат для кожного із варіантів. Для першого варіанта до витрат, зазвичай, відносять витрати, пов'язані з придбанням нової техніки, та втрати від недоамортизації старої техніки. Для другого варіанта – це вартість капітального ремонту і додаткові експлуатаційні витрати. Для третього варіанта – це вартість капітального ремонту, витрати на модернізацію та додаткові експлуатаційні витрати. Кращим буде той варіант відтворення і модернізації техніко-технологічної бази, який забезпечить найменші витрати і втрати.

Умову економічної ефективності капітального ремонту техніки замість придбання нової техніки можна виразити такою формулою:

(КР + ΔЕК) < (БВ ·α ·β · +ΔНАС - ЛВ)    ,    (4.1)

де КР – вартість капітального ремонту старої техніки, грн.;
ΔЕК – сума перевищення експлуатаційних витрат для капітально відремонтованої старої техніки порівняно з новою технікою;
БВ - балансова вартість нової техніки, грн.;
α - коефіцієнт, який показує відношення продуктивності капітально відремонтованої старої техніки до продуктивності нової техніки;
β - коефіцієнт, який показує відношення тривалості ремонтного циклу капітально відремонтованої старої техніки до тривалості ремонтного циклу нової техніки;
ΔНАС - втрати від недоамортизації старої техніки, грн.;
ЛВ - ліквідаційна вартість старої техніки (тобто виручка від реалізації старої техніки), грн.

Примітка. Ремонтний цикл (або тривалість ремонтного циклу) – це число годин операційної роботи обладнання між двома суміжними капітальними ремонтами або між введенням в експлуатацію обладнання та першим капітальним ремонтом.

Якщо розрахунок покаже, що значення лівої частини нерівності (4.1)менше від значення правої, то капітальний ремонт старої техніки доцільно здійснювати, якщо ж ні – вигідніше придбати нову техніку.

Результати розрахунків, одержані за формулою (4.1), виражаються абсолютними величинами і не свідчать про рівень ефективності витрат на капітальний ремонт. Зручнішим показником є коефіцієнт економічної ефективності капітального ремонту застарілої техніки.

Так, вираз (4.1) можна записати у вигляді рівняння:

d = (БВ · α · β + ΔНАс - ЛВ) – (КР + ΔЕк)    ,    (4.2)

Поділивши ліву і праву частини рівняння (4.2) на вираз (БВ ·α ·β · +ΔНАС - ЛВ) і позначивши частку від ділення d на даний вираз через η, отримаємо розрахункову формулу для визначення коефіцієнта ефективності витрат на капітальний ремонт будь-якої техніки:

    ,        (4.3)

Коефіцієнт η може мати додатні, від'ємні та нульові значення. Витрати на капітальний ремонт будуть економічно виправданими за будь-якого додатного значення η. При цьому із збільшенням показника η ефективність капітального ремонту підвищується. Якщо η має від'ємне значення, то здійснювати капітальний ремонт застарілої техніки економічно недоцільно. Якщо η = 0, то варіанти є рівноцінними, однак перевагу слід віддати новій техніці.

Умову економічної ефективності модернізації застарілої техніки замість придбання нової техніки можна виразити такою формулою:

(КР + М + ΔЕк) < (БВ ·α ·β · +ΔНАС - ЛВ)    ,    (4.4)

де М – вартість модернізації старої техніки, грн.;
Виконуючи дії, аналогічні для капітального ремонту старої техніки, отримаємо коефіцієнт ефективності модернізації ηм застарілої техніки:

    ,        (4.5)

Розрахунки коефіцієнтів η та ηм можуть бути використані для економічного обгрунгування черговості заміни застарілого обладнання. За  умов обмежених фінансових ресурсів передусім замінюється обладнання з  найнижчим значенням даних коефіцієнтів.

4.2 Порядок виконання роботи

Підприємство планує вийти на ринок з новим видом продукції, для виготовлення якого потрібні додаткові виробничі потужності. Перед підприємством є три шляхи вирішення даної проблеми:
    а) шляхом придбання нового обладнання;
    б) шляхом проведення капітального ремонту старого обладнання;
    в) шляхом проведення модернізації застарілого обладнання.
В таблиці 4.2. наведені дані щодо, яких витрат та втрат може зазнати підприємство в результаті проведення капітального ремонту існуючої техніки та в результаті її модернізації.
Керуючись даними таблиці 4.2, потрібно:

  1.  Розрахувати коефіцієнт ефективності витрат на капітальний ремонт існуючої техніки (порівняно з придбанням нового обладнання).
  2.  Розрахувати коефіцієнт ефективності модернізації застарілої техніки (порівняно з придбанням нового обладнання).
  3. Зробити висновок щодо того, яким шляхом доцільно здійснити на­лагодження на підприємстві виробництва нового виду продукції.
  4. Інноваційна діяльність може заключатися в оновленні, замінні, вдосконаленні технологічного устаткування та обладнання, окремих вузлів та агрегатів автомобіля.

При виконанні дипломного проекту Ви маєте запропонувати вдосконалення обладнання, устаткування ВТБ чи агрегату окремої марки автомобіля. Опишіть це вдосконалення, як це позначиться на роботі механізму, який вдосконалюється. Представте креслення механізму до і після оновлення.

4.3 Варіанти

Таблипя 4.1 – Початкові дані для виконання завдання


Варі­ант

Вид відтво­рення техно­логічної бази

БВ,
тис. грн.

α

β

ΔНАС,
тис. грн.

ЛВ, тис. грн.

КР, тис. грн.

М, тис. грн.

ΔЕК,
тис. грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Капремонт

115

0,57

0,74

17

11

15

-

18

Модернізація

0,81

0,85

11

19

2

Капремонт

100

0,5

0,6

6

4

15

-

14

Модернізація

0,7

0,8

10

16

3

Капремонт

110

0,5

0,7

7

4

16

-

15

Модернізація

0,6

0,8

11

17

4

Капремонт

120

0,4

0,3

10

6

30

-

23

Модернізація

0,7

0,4

28

24

5

Капремонт

130

0,6

0,6

13

5

31

-

16

Модернізація

0,8

0,7

26

17

6

Капремонт

140

0,2

0,4

14

9

34

-

18

Модернізація

0,4

0,5

25

19

7

Капремонт

120

0,6

0,6

10

6

30

-

23

Модернізація

0,8

0,9

28

24

8

Капремонт

130

0,7

0,65

13

5

31

-

16

Модернізація

0,9

0,75

26

17

9

Капремонт

140

0,67

0,74

14

9

34

-

18

 

Модернізація

 

0,8

0,85

 

 

 

25

19

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

10

Капремонт

 

0,61

0,6

 

 

 

-

16

 

Модернізація

 

0,81

0,9

 

 

 

11

17

11

Капремонт

125

0,71

0,63

16

14

29

-

17

Модернізація

0,91

0,75

12

18

12

Капремонт

115

0,67

0,74

17

11

18

-

18

Модернізація

0,81

0,81

13

19

4.4 Запитання на захисті роботи

  1. Назвіть основні етапи планування підвищення технічного рівня виробництва та дайте їм характеристику.
  2. Посніть, яким чином здійснюється оцінювання технічного рівня виробництва.
  3. Якими шляхами можливо здійснити відтворення техніко-технологічної бази виробництва?
  4. Як обрати найефективніший шлях відтворення техніко-технологічної бази виробництва?