5.5 Поліуретанові клеї
При взаємодії високореакційноздатних ізоціанатів з різними багатоатомними спиртами утворюються найрізноманітніші поліуретани. Цей клас полімерів дає клейові з’єднання|сполучення|, які володіють не тільки задовільним опором при зсуві і відриві, але і дуже високою ударною в’язкістю і відмінними властивостями при криогенних температурах. Завдяки цій їх особливості вони знайшли широке застосування в космічній техніці, особливо як ізолятори. Їх широко застосовують також як покриття відсіків крила літака, що наносяться розпилюванням, і для склеювання твердих палив. До того ж вони використовуються для склеювання металу з|із| металом, еластомерів, пінопластів, найлона, стекла, кераміки і фторопластів. Із-за текучості поліуретанові клеї не застосовуються при виготовленні стільникових конструкцій.
Когезійна міцність у поліуретанових клеїв зазвичай краще адгезійної, але при ретельному дотриманні технології склеювання можна добитися того, що для більшої частини поліуретанових складів з’єднання почнуть руйнуватися когезійно. Опір клейових з’єднань зрушенню складає при кімнатній температурі 210-350 кг/см2, проте його величина залежить від умов затвердіння і питомого тиску. Міцність клейових з’єднань залежить ще і від товщини клейового шару, досягаючи максимальної величини при товщині 50-150 мк. З’єднання на основі поліуретанових клеїв володіють опором зсуву до 5,6 кг/мм2 при –250° З, проте їх теплостійкість обмежується температурою біля 120° С.
Поліуретани не позбавлені недоліків. Для них потрібна особлива технологія, оскільки вода їх сприяє їх твердінню, а клейові шви схильні до пористості. Для клеїв, каталізуємих 4,4/-метиленом-бис (2-хлоранілином) (МОСА), потрібне перемішування з підігрівом|підігріванням|, щоб каталізатор продифундував смолу. Від частки вмісту смоли і 4,4/-метилена-бис( 2-хлоранилина) залежить міцність клейового з’єднання, унаслідок чого зміст компонентів доводиться ретельно контролювати. Ці клеї можна дегазувати перед нанесенням, але від ступеня дегазації залежить і їх життєздатність. Якщо клеї наносити до того, як вони почнуть загусати, їх велика текучість іноді приводить до клейової недостатності в швах. У спеціальних сферах застосування в'язкість таких клеїв регулюють введенням 6-12% нейлонових волокон.
Іншу трудність створює зберігання поліуретанових клеїв, яке повинне унеможливити фракційної кристалізації, фактично всякої кристалізації і відволожується початкового матеріалу.
Отже, поліуретани відмінно витримують кріогенні температури, володіють високою ударною в’язкістю, але менш технологічні, чим багато інших клеїв, сильно повзуть при кімнатній температурі і схильні до псування при старінні. Вони відповідають вимогам застосування при криогенних температурах, але недостатньо міцні при підвищених температурах.