ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4 ПЛАНУВАЛЬНА СХЕМА І РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ЗНИ-ЖЕННЯ ШУМУ СМУГОЮ ШУМОЗАХИСНИХ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ
При розміщенні на смугах, які озеленюються, деревинно-чагарникових насаджень шумозахисного характеру слід пам'ятати, що для них підбирають породи дерев і чагарників, стійкі до тривалих шумових впливів, вони повинні мати густу крону, широке листя і низький штамб.
Якщо дозволяють кліматичні й ґрунтові умови, в шумозахисні насадження бажано вводити хвойні породи дерев і чагарників. Відстані між деревами в ряді слід приймати 2 – 4 м, між рядами – 3 – 5 м. При багаторядних посадках дерева бажано розміщувати в шаховому порядку. На узліссях на відстані 1,2 – 2 м від дерев передбачається суцільна лінійна посадка чагарників.
Найбільш ефективні в шумозахисті багатоярусні насадження, коли крони знаходяться на різній висоті. У першому ряді можна передбачати низькі, кулясті форми дерев, а в наступних більш високі. Слід враховувати, що чим більша багаторядна смуга насаджень, тим ефективніше вона знижує шум.
Після того, як на плані житлової групи визначені можливі елементи шумозахисної смуги, будують розрахункову схему (рис. 3).
Рисунок 3 – Розрахункова схема шумозахисної смуги зелених насаджень
Ефективність зниження рівня шуму багаторядною шумозахисною смугою зелених насаджень визначають за формулою, яку запропонували Ф. Майстер і В. Рурберг:
де r1 – відстань від джерела шуму до початку шумозахисної смуги, м;
Аi – ширина просвітів між смугами зелених насаджень, м;
Вi – ширина смуг зелених насаджень, м;
z – кількість смуг шумозахисних насаджень;
β – коефіцієнт питомого поглинання звукової енергії. Величину β беруть з табл. 6.
Таблиця 6 – Питоме поглинання звуку зеленими насадженнями
Категорія зелених насаджень |
Питоме поглинання звуку, дБ, на 1 м погонної довжини при частоті, Гц |
Середня |
||||
200 ‑ 400 |
400 ‑ 800 |
800 ‑ 1600 |
1600 ‑ 3200 |
3200 ‑ 6400 |
||
Сосна (крона) |
0,08 ‑ 0,11 |
0,13 ‑ 0,15 |
0,14 ‑ 0,15 |
0,16 |
0,19 ‑ 0,20 |
0,15 |
Молодий сосновий ліс |
0,10 ‑ 0,11 |
0,10 |
0,10 ‑ 0,15 |
0,10 |
0,14 ‑ 0,20 |
0,15 |
Ялиця (крона) |
0,10 ‑ 0,12 |
0,14 ‑ 0,17 |
0,18 |
0,14 ‑ 0,17 |
0,23 ‑ 0,30 |
0,18 |
Густий листяний ліс |
0,05 |
0,05 ‑ 0,07 |
0,08 ‑ 0,10 |
0,11 ‑ 0,15 |
0,17 ‑ 0,20 |
0,12 ‑ 0,17 |
Щільний живопліт |
0,13 ‑ 0,15 |
0,17 ‑ 0,25 |
0,18 ‑ 0,35 |
0,20 ‑ 0,40 |
0,30 ‑ 1,50 |
0,25 ‑ 0,35 |
Рівень шуму за шумозахисною смугою складе:
Lпогл = L1 – Lеф,
де L1 – рівень шуму у певній точці.
Приклад розрахунку. Згідно з розрахунковою схемою на рис. 4 і табл. 6 визначаємо розрахункові елементи. Відстань від джерела шуму до крони першої смуги насаджень для першого варіанта складатиме r1 = 0,5+1,75 = 2,25 м, ширина смуг зелених насаджень – В1 = 0,5+1,5+3,5+2,5 = 8 м, В2 = 2,5+3,5+3,5+1,3+0,5 = 11,3 м, ширина просвітів між смугами зелених насаджень А1 = 4,5+0,7–2,5+1,0–2,5 = 1,2 м, А2 = 1,5–0,5 = 1,0 м, кількість смуг шумозахисних насаджень z=2 і коефіцієнт питомого поглинання звукової енергії β=0,15.
Рисунок 4 – Розташування дерев й чагарників у шумозахисній смузі
певного поперечного профілю вулиці
Тоді ефективність зниження шуму цією смугою зелених насаджень дорівнюватиме:
дБ.
Для другого варіанта – r1=1,75+1,5-2,5=0,25 м, В1 = 2,5+3,5+3,3+ +2,5 = 11,8 м, В2 = 0,5+1,5+3,5+1,5+0,5 = 7,5 м, А1 = 4,5+0,7-2,5+0,5- -0,5 = 2,7 м, А2 = 1,5-0,5 = 1,0 м, z=2 і β=0,15.
Тоді ефективність зниження шуму цією смугою зелених насаджень дорівнюватиме:
дБ.
Зіставляючи після цього рівні шуму певних точок території житлової групи з урахуванням зниження їх смугою зелених насаджень на 16,1 дБ або 25,6 дБ, необхідно переконатися в тому, що умови комфортності по шумах досягнуті. У протилежному разі, якщо це можливо, збільшують ширину шумозахисної смуги або передбачають улаштування шумозахисного екрана.
