6.1 Приклад виконання завдання

          

Дано: маси тіл механічної системи (рис. АМ6.1):

          m1=2m; m2=m; m3=m; m4=m; m5=3m;

          М - постійний момент, який прикладений до колеса 5;

           - сила опору руху тіла 2, 

          де b - коефіцієнт пропорційності;

- швидкість тіла 2;     

          - відносний рух тіла 1.

Всі колеса вважаються однорідними суцільними дисками.

Знайти рівняння руху системи в узагальнених координатах q1= x ; q2= ( x – переносний рух тіла 1, - відносний рух тіла1).

Початкові умови: ;  ;; . На рис. АМ6.1 система зображена в початковому стані.

Розвязання. Для розвязання задачі використаємо рівняння Лагранжа другого роду:

                                    ,                                            (6.1)

                                          ,                                           (6.2)

 

 

де Т- кінетична енергія системи;

П - потенціальна енергія;

         Q1 і Q2  – узагальнені сили, які відповідні узагальненим   координатам    х і .


 

 

Рисунок АМ6.1

Виразимо швидкості центрів мас твердих тіл системи через узагальнені швидкості:

 

, , ,

.

 

 

Блок 4 звершує плоско-паралельний рух (миттєвий центр швидкостей - точка Р4), тому швидкість центра мас блока буде вдвічі менша  ніж швидкість  .

Тягарець 1 звершує складний рух,  де V3 – переносна швидкість, - відносна швидкість, тому абсолютна швидкість V дорівнює алгебраїчній сумі даних швидкостей.

Визначимо кутові швидкості тіл 5, 4 і 3:

 ;  

  ,   

.

 

Моменти інерції коліс відносно центральних осей:

 

;

 

;

 

.

 

Кінетична енергія тіл 1-5:

 

 =;

 ;

                                                                                              

+==+;

 

+==;

 

==.

 

 

Для даної системи

                                                          .                                                (6.3)

Підставимо знайдені кінетичні енергії тіл в (6.3), маємо:

 

                +++++=                        

           =(2m1+8m2+2m3+3m4+4m5)+m1(2m1+m3)/4.                  (6.4)

 

Потенціальну енергію системи знаходимо як роботу сил ваги твердих тіл 1, 3, 4, 2 при їх переміщенні з даного положення, що характеризується координатами х і :

 

П=П1234;                                           (6.5)

 

П1=-m1g(x+);          П2=-m2 g sin30˚x;

 

П3=-m3 g y3 =-m3 g,

 

Оскільки швидкість центр мас тіла V3= =/2, то інтегруючи цей вираз при нульових початкових умовах, отримаємо:  у3=х/2.

Аналогічно розмірковуючи, маємо

 

П4=-m4 g y4 =-m4 g.

 

Підставляючи отримані значення в (6.5), маємо:

 

П=-m1 g(x+) –m2 g–m3 g–m4 g=

=-2mg(x+)–m g–m g–m g=-3,5mgx-2mg.

         Тоді                                                                  (6.6)

 

Узагальнені сили Q1 і Q2 можна визначити з виразу роботи неконсервативних сил на елементарних переміщеннях системи, які відповідають варіації кожної узагальненої координати, або з виразів потужностей N1 і  N неконсервативних сил на можливих швидкостях системи, які відповідають зростанню кожної узагальненої координати.

Оскільки до блока 5 прикладено постійний момент М , а до тіла 2 сила вязкого опору R=bто  Q1= і  N1=,

де N1- потужність пари сил М з врахуванням швидкості  та сили вязкого опору R.

 В результаті маємо:      

                                         .                                               (6.7)   

 

Узагальнена сила Q2 = 0, оскільки неконсервативних сил на елементарному переміщенні dξ немає.

Тепер за рахунок (6.4) запишемо складові лівих частин (6.1) і (6.2):

; ;

 

                                           ;                                              (6.8)

 

 

 

З врахуванням (6.6) - (6.8) рівняння (6.1) - (6.2) запишуться у вигляді:

                                                                             (6.9)

 

Для розв’язання рівнянь (6.9) виразимо  через :

.                                              (6.10)

 

 

Підставимо (6.10) в перше рівняння (6.9), маємо:

 

 де                            (6.11)

 

 

 Проінтегруємо двічі (6.11) з врахуванням початкових умов

 

    

                  

                                               (6.12)

 

 

       Отже рівняння (6.12) характеризує переносний рух тіла 1,

 

       Підставимо    від (6.12) в (6.10), маємо:                       (6.13)

Проінтегруємо двічі (6.13) з врахуванням початкових умов:

 

 

 

 

                   (6.14)   

 

Отже, (6.12), (6.14) є рівняннями руху даної механічної системи.

 

Примітка. Якщо відсутня сила вязкого опору, то

 

Q1=-M/2r.

 

Тоді рівняння (6.11) запишеться у вигляді

                                          

  =k.                                                               (6.15)

Інтегруючи (6.15) з врахуванням початкових умов, маємо:

 

VX= kt,

 

  

 

або                                   (6.16)

 

Підставимо з (6.15) вираз  в (6.10) отримаємо таке диференціальне рівняння:

 

                            (6.17)

 

Проінтегруємо двічі рівняння (6.17) з врахуванням початкових умов

 

 

 

,

 

 

,

 

 

Рисунок АМ6.2

 

      

Рисунок АМ6.3

 

       

 

Рисунок АМ6.4

 

 

 

Рисунок АМ6.5

 

 

 

 

 

 Рисунок АМ6.6