|
||
|
3.1 Приклад виконання завдання
Дано: М= 6 Нм ; ОА= 0,15 м; ОО1=0,2 м ; О1В=0,5м ; ВС = 0,78 м (рис. АМ3.6). Нехтуючи тертям, визначити величину Р, яку необхідно прикласти до повзуна С, щоб механізм знаходився в рівновазі, коли ОАОО1.
Рисунок АМ3.6
Розв’язання. Конструкція знаходиться в рівновазі під дією пари сил М і сили Р. В’язі, які діють на неї, допускають переміщення повзуна С на δSС, кривошипа ОА – на δφ. Знайдемо залежність між можливими переміщеннями точок системи. За рахунок шарнірного з’єднання з кривошипом ОА трубка (точка) А переміщується на δSА_ - абсолютне переміщення, одночасно переміщується по стержню ВО1 на δSАвідн. - відносне переміщення і зі стержнем ВО1 на δSАпер. - відносне переміщення (рис. АМ3.7).
Рисунок АМ3.7
Визначимо можливе переміщення δSС через переміщення кривошипа δφ. Для цього необхідно знайти переміщення вузла (точки) В – δSВ шатуна ВС. На рис. АМ3.7 позначимо кут ОО1В через a. Оскільки точка В теж належить коромислу ВО1, то знайдемо залежність δSВ через δSA пер.
δSAпер QUOTE = δSA·sin α, де δSA= δj·OA, sinα = QUOTE .
Відстань AO1=(м).
Оскільки О1В= 50 см = 0,5 м , а АО1 = 0,25 м , то переміщення
δSВ= 2 δSAпер = 2δSAsinα = QUOTE δSA , де sinα = QUOTE = QUOTE .
Для визначення залежності між можливими переміщеннями δSВ і δSС знайдемо положення миттєвого центра обертання ланки ВС – точка R.
Тоді QUOTE = QUOTE , звідки δSС = QUOTE .
Визначаємо ВR і CR . Для цього розглянемо трикутники DBO1 , DBC1 і DRO1 .
З ∆DBO1 ð BD = 2 АО= 0,3 м.
З ∆DBС ð DC = QUOTE = QUOTE = 0,72 (м).
Тоді О1С = DC – DO1 = 0,72 – 0,4 = 0,32 (м).
З ∆ СO1R ð CR = O1C· tga = 0,32· QUOTE = 0,24 м, де tga = QUOTE = = QUOTE .
О1R = QUOTE 0,4 м, ВР = О1Р + О1R = 0,5+0,4 = 0,9 (м).
Тоді δSС = 1,2 δSA QUOTE = 0,32 δSA = 0,32·0,15 = 0,048 δφ.
Рівняння робіт, яке виражає принцип можливих переміщень, має вигляд:
М δφ – Р δSС = 0, (3.1) або 6 ·δφ – 0,048·Р ·δφ = 0. Звідки Р = QUOTE = 125 (Н).
Розглянемо розв'язання задачі з врахуванням того, що сума потужностей сил, які діють на механічну систему у випадку рівноваги дорівнює нулю. Надаємо кривошипу ОА можливу кутову швидкість w (рис. АМ3.8) . Тоді вузлові точки А, В і С ланок механізму набувають відповідно швидкість VA, VB і VC. На рис. АМ3.8 покажемо напрям швидкостей вузлових точок механізму, застосовуючи поняття миттєвого центра швидкостей для кожної його ланки (точка А-миттєвий центр швидкостей (МЦШ) для ланки ОА, О1 – МЦШ для ланки О1В, R- МЦШ для ланки ВС). Запишимо рівняння потужностей: Mω- РVc = 0. (3.2) Оскільки повзун А звершує складний рух , то абсолютна швидкість VA дорівнює сумі переносної швидкості VАпер і відносної швидкості VАвідн (рис. АМ3.8).
Рисунок АМ3.8 З попередніх розрахунків маємо: sina =, . Отже, відстань точки B до центра обертання вдвічі більша, тоді Для визначення кутової швидкості ланки знайдемо відстань , де - миттєвий центр швидкостей ланки .
В результаті маємо, що кутова швидкість ланки
Тоді швидкість точки С
Vc =ω QUOTE R ·CR = QUOTE · 0,24 = 0,32 · VA. Кутова швидкість кривошипа ОА :
QUOTE ω = =
Підставимо значення ω і VC в формулу ( 3.2), маємо:
М · =0,32·P·VA . Звідки Р = 125 (Н).
|
|