ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №10
Технологічний розрахунок пасажирських вокзалів
Мета роботи: виконати розрахунок пасажирських вокзалів і станцій
Теоретичні відомості
Вихідними даними для розрахунку вокзалів і станцій служать перспективне добове відправлення пасажирів з даного пункту та число пар автобусів, які прибувають на вокзал або станцію і вибувають за годину.
Основними елементами вокзалів і станцій є пасажирське приміщення і перони.
Вокзали і станції обслуговують два функціональних пасажирських потоки – потік прибуття і потік відправлення. Кожний потік в залежності від розташування станції або вокзалу відносно маршруту руху розподіляється на транзитний і по місту.
Пасажири, які мешкають в місті розташування вокзалу, направляються в приміщення станції або вокзалу безпосередньо з міського проїзду, вулиці або площі. Ці пасажири на час очікування відправлення використовують більшість приміщень вокзалу або станції, перед тим як вийдуть на перони відправлення.
Міські пасажири, які прибувають з рейса, в своїй більшості направляються в місто безпосередньо з перонів прибуття.
Транзитні пасажири, які прибувають і відправляються, направляються в приміщення на короткий час стоянки автобусів, і тільки ті з них, які роблять у даному пункті пересадки, можуть затриматися у приміщенні на більш чи менш тривалий час.
Пасажирська станція складається із пасажирського приміщення і перону, загального для посадки і висадки, який розташовується вздовж головного фасаду приміщення в примиканні до нього. Перон може бути прямолінійним або уступним.
Вокзал відрізняється від станції комплексом, який складається з трьох основних споруд: пасажирського приміщення, внутрішньої території з перонами посадки і висадки пасажирів, привокзальної площі, стоянки автомобілів – таксі і приватних автомобілів.
При проектуванні вокзалів повинні бути витримані три основні вимоги:
1) ізоляція транспортної території від руху зайвих транспортних засобів і пішоходів;
2) виключення перетинання шляхів руху людей і транспортних засобів;
3) розділення потоків відправлення і прибуття пасажирів.
Планування пасажирського приміщення повинно забезпечувати блокування пасажирських і службових приміщень.
Службові приміщення повинні мати безпосередній зв’язок з внутрішньою територією.
На першому поверсі необхідно розташовувати пасажирський або касовий зал із зоною очікування, каси, камери схову багажу, довідкове бюро, кімнати диспетчерів і водіїв, медпункт, господарчі кладові, туалетні кімнати.
На другому поверсі можна розташовувати службові приміщення, пасажирські зали, відпочивальні водіїв, туалети.
Пасажирський зал із зоною очікування повинен займати всю ширину будови вокзалу, щоб пасажири могли бачити через вікна, як перони відправлення і прибуття автобусів, так і привокзальну площу.
Основна вимога до планування перонів полягає в забезпеченні високої пропускної спроможності по можливості без використання заднього ходу автобусів та економічного використання площі ділянки.
Найбільше використання знаходить прямолінійний і уступообразний перон з постами, розташованими під кутом 45° до поздовжньої вісі перону. Прямолінійний перон розрахований на підхід автобуса до поста переднім ходом і відхід від поста переднім ходом. Уступообразний перон розрахований на підхід автобуса переднім ходом, а відправлення від перону – заднім ходом.
Технологічний розрахунок пасажирських вокзалів
По добовій відправці пасажирів, яка надається згідно завдання (табл. 10.1), визначають місткість будови вокзалу:
, (10.1)
де Mд – добова відправка пасажирів, чол.;
К – % добового відправлення пасажирів (табл. 10.2).
Визначають кількість постів посадки і висадки пасажирів по табл. 10.3.
По таблиці 10.4 визначають склад приміщень станцій і вокзалів (“+” необхідність приміщення, “–” – відсутність приміщення) та записують у вигляді таблиці. В цій таблиці наступною колонкою записують площі приміщень, які визначаються за формулами, наведенними нижче по тексту.
Площа пасажирського залу:
, (10.2)
де Кn – кількість пасажирів від місткості будови вокзалу (табл. 10.5);
Sn – площа на одного пасажира, м2 (табл. 10.5).
Таким же чином визначають площі камери схову, буфета, кафетерію та інших приміщень.
Площа диспетчерської (кімнати водіїв):
, (10.3)
де n – кількість пар автобусів (табл 10.3);
Sпр– площа на одного працівника, м2 (табл. 10.5).
Визначають загальну площу вокзалу, яка дорівнює сумі площ приміщень.
Вихідні дані
Таблиця 10.1 – Вихідні дані для розрахунку пасажирських вокзалів і станцій
Варіант |
Добова відправка пасажирів, чол |
Варіант |
Добова відправка пасажирів, чол |
1 |
100 |
16 |
900 |
2 |
150 |
17 |
950 |
3 |
200 |
18 |
1000 |
4 |
250 |
19 |
1100 |
5 |
300 |
20 |
1200 |
6 |
400 |
21 |
1300 |
7 |
450 |
22 |
1400 |
8 |
500 |
23 |
1500 |
9 |
550 |
24 |
1600 |
10 |
600 |
25 |
1800 |
11 |
650 |
26 |
2000 |
12 |
700 |
27 |
2100 |
13 |
750 |
28 |
2500 |
14 |
800 |
29 |
3000 |
15 |
850 |
30 |
Більше 3000 |
Таблиця 10.2 – Місткість будови вокзалу
Добова відправка пасажирів, чол. |
Місткість будови, |
100-250 |
26 |
251-500 |
25 |
501-1000 |
24 |
1001-2000 |
22 |
2001-3000 |
20 |
більше 3000 |
19 |
Таблиця 10.3 – Кількість постів посадки і висадки пасажирів
Місткість будови вокзалу, чол. |
Кількість пар автобусів на годину |
Кількість постів |
|
Посадка |
Висадка |
||
100 |
4 |
3 |
1 |
200 |
6 |
4 |
2 |
300 |
9 |
5 |
3 |
400 |
10 |
6 |
4 |
500 |
12 |
8 |
4 |
700 |
14 |
9 |
5 |
800 |
16 |
10 |
5 |
1000 |
18 |
12 |
6 |
2000 |
22 |
16 |
8 |
3000 |
30 |
24 |
12 |
Таблиця 10.4 – Приміщення вокзалу
Приміщення |
Місткість будови вокзалу, чол. |
|||
25÷50 |
100÷200 |
200÷500 |
500÷1200 |
|
Пасажирський зал |
+ |
+ |
+ |
+ |
Білетні каси |
+ |
+ |
+ |
+ |
Камери схову багажу |
+ |
+ |
+ |
+ |
Дитяча кімната |
– |
+ |
+ |
+ |
Буфет |
+ |
+ |
+ |
+ |
Кафетерій |
– |
– |
+ |
+ |
Довідкове бюро |
– + |
+ |
+ |
+ |
Поштове відділення |
– |
– |
– |
+ |
Перукарня |
– |
– |
– |
+ |
Медпункт |
– |
– |
– |
+ |
Туалети |
+ |
+ |
+ |
+ |
Диспетчерська |
– |
+ |
+ |
+ |
Радіовузол |
– |
+ |
+ |
+ |
Кімната водіїв |
+ |
+ |
+ |
+ |
Відпочивальня для водіїв |
– |
+ |
+ |
+ |
Господарчі кладові |
– |
+ |
+ |
+ |
Таблиця 10.5 – Площі приміщення вокзалу
Приміщення |
Нормативи |
|||
Кількість пасажирів від місткості |
Площа на одного пасажира, Sn, м2 |
Площа на одного працівника, Snр, м2 |
Площа приміщень, м2 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Пасажирський вокзал |
0,70÷0,80 |
1,4÷2,0 |
6 |
– |
Продовження таблиці 10.5
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Білетні каси |
0,20÷0,30 |
0,8 |
– |
– |
Камери схову багажу |
0,20÷0,30 |
0,02 |
6 |
– |
Дитяча кімната |
– |
– |
– |
12 ÷18 |
Буфет |
0,10÷0,20 |
1,4÷2,0 |
– |
– |
Кафетерій |
0,10÷0,20 |
1,4÷2,0 |
– |
– |
Поштове відділення |
– |
– |
– |
12 ÷18 |
Довідкове бюро |
– |
– |
– |
3 ÷5 |
Медпункт |
– |
– |
– |
18 ÷26 |
Перукарня |
– |
– |
– |
25 ÷45 |
Туалети |
– |
– |
– |
12 ÷18 |
Диспетчерська |
– |
– |
6 |
– |
Радіовузол |
– |
– |
– |
12 ÷15 |
Кімната водіїв |
– |
– |
3 |
– |
Відпочивальня для водіїв |
– |
– |
– |
15 ÷25 |
Господарчі кладові |
– |
– |
– |
20 ÷30 |
Порядок виконання
На основі завдання, виданого викладачем, визначити місткість будови вокзалу, площу приміщень вокзалу та загальну площу вокзалу.
Контрольні запитання
- З яких частин та приміщень складаються пасажирські вокзали?
- Чим відрізняється вокзал від станції?
- Що слугує вихідними даними для розрахунку вокзалів і станцій?
- Які приміщення бажано розташовувати на першому поверсі вокзалу, а які на другому?
- В чому полягає основна вимога до планування перонів?
- Як визначити площу пасажирського вокзалу?
