ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №9
Технологічний розрахунок заправочних станцій
Мета роботи: вивчити методику розрахунку заправочних станцій та навчитися розраховувати необхідну кількість паливороздаточних колонок і заправочних постів
Теоретичні відомості
Основою проектування автотранспортних підприємств є технологічний розрахунок, який визначає виробничу програму підприємства, його технологічне обладнання, склад і розміри приміщень.
Вихідними даними для технологічного розрахунку заправочних станцій є добова кількість заправок у годину “пік” та їх середнє дозування.
При розрахунку заправочних станцій приймають: круглорічну або
цілодобову роботу, роботу при двох змінах і нічному чергуванні. Середня
величина заправки паливом одного автомобіля складає 50 л. Дозаправка маслом –2 л. Термін зберігання запасу палива та масел дорівнює п'яти дням. Ємність резервуарів для палива – 25 м3 і для масла – 5 м3 . Кількість сортів палива може бути рівним трьом або чотирьом. Коефіцієнт нерівномірності відвідування заправочної станції дорівнює 2. Середня тривалість заправок (включає підготовчий і заключний час): паливом –4 люд.-хв.; маслом – 3 люд.-хв.; водою – 2 люд.-хв.; повітрям – 3 люд.-хв. Пропускна спроможність колонки в 1годину по паливу складає 15 автомобілів.
Всі автомобілі, які прибувають на заправочну станцію, заправляють паливом, 30% з них заправляють маслом, 10%- водою й повітрям.
При визначенні необхідної кількості паливороздаточних колонок і заправочних постів необхідно враховувати можливість одночасного обслуговування однією колонкою двох заправочних постів, якщо вони розташовані праворуч і ліворуч від колонки. Це пояснюється тим, що при заправці автомобіля паливом час, який витрачається на наповнювання баку (операційний час), складає від 30 до 50% загального часу заправки. Решта часу витрачається на підготовку автомобіля до заправки і на підготовку його до руху від колонки (підготовчий та заключний час).
Тому, поки автомобіль, який стоїть праворуч, заправляється, автомобіль, який стоїть ліворуч, підготовляють до заправки. А коли його заправляють, автомобіль, який стоїть праворуч готують до від'їзду і т.ін. Організація двохсторонньої заправки збільшує пропускну спроможність колонки в 1,5…2,0 рази. В цьому випадку одна колонка може обслуговувати за одну годину не 15, а 20…25 автомобілів.
Технологічний розрахунок автозаправочних станцій
Розрахунок добової кількості заправок палива визначається за формулою:
, (9.1)
де Фк – добовий фонд робочого часу колонки, год (згідно завдання –
табл. 9.1);
n – кількість робочих змін (табл. 9.1);
m – кількість сортів палива (табл. 9.1);
Tз – середня тривалість заправки (паливом – 4 хв.; маслом – 3 хв.).
Розрахункову кількість паливороздаточних колонок визначають за формулою:
, (9.2)
де Нз – добова кількість заправок паливом;
Фк – добовий фонд робочого часу колонки, год (згідно завдання –
табл. 9.1);
Ук – пропускна спроможність колонки, автомобілів за одну годину (по паливу –15 автомобілів; по маслу – 20 автомобілів);
φ – коефіцієнт нерівномірності використання колонки, рівний 2,0.
Кількість колонок, яка приймається для практичного використання, з
урахуванням кількості сортів палива та резерву на випадок ремонту колонки:
Kз.п. = kз + 0,3 · kз (9.3)
Аналогічним порядком визначають розрахункову кількість масло роздавальних колонок:
, (9.4)
При двох сортах масла фактична кількість масло роздавальних колонок збільшується вдвічі. Причому половину з них установлюють на острівцях, а половину – в приміщенні. Зимою масло видають тільки з приміщення.
Кількість заправочних постів визначають кількістю паливороздаточних колонок.
При односторонньому використанні на кожну колонку приймають один пост.
При двохсторонньому – два поста.
Розрахунковий запас палива (мастила) в літрах дорівнює:
ЗТ(М) = Нз · вп · Дз. (9.5)
де вп – величина однієї заправки (паливом – 50 л, мастилом – 2 л);
Дз – термін запасу паливом (мастилом) (табл. 9.1).
Визначають кількість резервуарів для зберігання палива:
, (9.6)
де Мn – ємність резервуара для палива (25 м3) 1м3 = 1000 л.
Кількість резервуарів для зберігання масел складає:
, (9.7)
тут ММ – ємність резервуара для масла (5 м3).
Персонал станції складається в основному із заправників – приблизно по одному чоловіку на дві паливно роздавальні колонки в зміну:
, (9.8)
При дистанційному управлінні колонками кількість заправників зменшується не менше, чим удвічі. В нічний час чергують 1÷2 чоловіки в залежності від величини станції.
Вихідні дані
Таблиця 3.1 – Вихідні дані
Ва-ріант |
Добовий фонд |
Кількість змін, n |
Кількість |
Термін запасу |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
24 |
2 |
2 |
4 |
2 |
22 |
3 |
3 |
5 |
3 |
21 |
2 |
3 |
4 |
4 |
9 |
1 |
4 |
5 |
5 |
8 |
1 |
2 |
4 |
6 |
8 |
1 |
3 |
5 |
7 |
7,5 |
1 |
3 |
4 |
8 |
7 |
1 |
4 |
5 |
Продовження таблиці 9.1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
9 |
16 |
2 |
2 |
4 |
10 |
15 |
2 |
3 |
5 |
11 |
14 |
2 |
3 |
4 |
12 |
9 |
1 |
4 |
5 |
13 |
9 |
1 |
2 |
4 |
14 |
8 |
1 |
3 |
5 |
15 |
8 |
1 |
3 |
4 |
16 |
7 |
1 |
4 |
5 |
17 |
7 |
1 |
2 |
4 |
18 |
22 |
2 |
3 |
5 |
19 |
23 |
3 |
3 |
4 |
20 |
24 |
3 |
4 |
5 |
21 |
24 |
1 |
2 |
4 |
22 |
23 |
2 |
2 |
5 |
23 |
25 |
3 |
4 |
4 |
24 |
26 |
3 |
3 |
5 |
25 |
27 |
3 |
4 |
4 |
26 |
26 |
2 |
4 |
5 |
27 |
27 |
3 |
3 |
4 |
28 |
25 |
2 |
2 |
5 |
29 |
10 |
1 |
2 |
4 |
30 |
12 |
1 |
2 |
5 |
Порядок виконання
На основі завдання, виданого викладачем, розрахувати добову кількість заправок, кількість паливороздаточних та масло роздавальних колон, запас палива та масел, кількість резервуарів для зберігання палива і масел, кількість заправників.
Контрольні запитання
1. Від чого залежить розрахунок кількості паливороздаточних колонок?
2. Що потрібно враховувати при визначенні кількості паливороздаточних колонок і заправочних постів?
3. Як визначається кількість резервуарів для зберігання палива і масел?
4. В чому полягає двохстороння заправка і в чому її переваги?
