---

---

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8
Розрахунок площ виробничо-складських приміщень

Мета роботи: вивчити методику та навчитись розраховувати площі виробничо-складських приміщень підприємств автомобільного транспорту.

Теоретичні відомості

Розрахунок площ зон ТО і ПР. В залежності від стадії виконання проекту площі зон ТО і ПР розраховуються двома способами:

– по питомим площам – на стадії техніко-економічного обґрунтування та вибору об’ємно-планувального рішення, а також при попередніх розрахунках;

– графічною побудовою – на стадії розробки планувальних рішень зон.

Площа зони ТО або ПР визначається за формулою:

    ,        (8.1)

де f_a – площа, яку займає автомобіль в плані (по габаритним розмірам автомобіля), м2;

Х_З – число постів;

К_Щ – коефіцієнт щільності розстановки постів.

Коефіцієнт КЩ  являє собою відношення площі, яку займають автомобілі, проїзди, проходи, робочі місця, до суми площ проекцій автомобілів в плані. Величина КЩ залежить від габаритів автомобіля і розташування постів. При односторонньому розташуванні постів КЩ=6÷7. При двосторонньому розташуванні постів і потоковому методі обслуговування КЩ  може бути прийнятим рівним 4–5. Менші значення КЩ приймаються для великогабаритного рухомого складу і при числі постів не більше 10.

Площі дільниць розраховують по сумарній площі горизонтальної проекції обладнання, яке розташоване на даній дільниці і коефіцієнту щільності його розташування. Площа дільниці визначається за формулою:

    ,        (8.2)

де f_об – сумарна площа горизонтальної проекції по габаритним розмірам обладнання, м2;

К_Щ – коефіцієнт щільності розстановки обладнання.

Для розрахунку FД попередньо на основі Табеля і каталогів технологічного обладнання [16, 18] складається відомість обладнання і визначається його сумарна площа fоб по дільниці.

Якщо в приміщеннях передбачаються місця для автомобілів або кузовів, то до площі, яку займає обладнання даної дільниці, необхідно додати площу горизонтальної проекції автомобіля або кузова.

Значення коефіцієнта КЩ для відповідних виробничих дільниць (приміщень), наведено в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 – Значення щільності розстановки технологічного устаткування

Найменування виробничих ділянок приміщень	Коефіцієнт щільності розстановки устаткування
Слюсарно-механічний, мідницько-радіаторний, акумуляторний, електротехнічний, ремонту приладів системи живлення, таксиметричний, радіоремонний, оббивний, вулканізація, арматурний, фарбопідготовчий, зарядних пристроїв для електротранспорту,   кислотна, компресорна	3,5-4,0
Агрегатний, шиномонтажний, ремонту устаткування і інструменту (дільниця ВГМ)	4,0-4,5
Зварювальний, бляхарський, ковальсько-ресорний, деревообробний, ремонту контейнерів	4,5-5,0

Примітки.

1. Площа виробничих приміщень дільничних робіт, в яких розташовуються виробничі пости (зварювально-бляхарська, деревообробна ділянки), визначаються підсумовуванням добутку площі, зайнятої устаткуванням, на коефіцієнт густини розстановки устаткування з площею, зайнятою постами, визначаємій відповідно до вимог даного розділу норм.

2. Майданчики складування агрегатів, вузлів, деталей і матеріалів, що розташовуються у виробничих приміщеннях, в площу, зайняту устаткуванням, не включають, а підсумовують з розрахунковою площею приміщення.

3. Площа малярної ділянки визначається залежно від кількості і габаритів фарбувально-сушильного устаткування (камер, ґрат), постів підготовки, нормативних відстаней між устаткуванням, рухомим складом і елементами будівельних конструкцій будівлі.

Площі виробничих приміщень при плануванні можуть відхилятись від розрахункових у межах ±20 % (для приміщень, площа яких менша від 100 м2) і ±10 % (для приміщень, площа яких більша від 100 м2).

В окремих випадках для приблизного розрахунку площ дільниць можуть бути визначені по числу робочих на дільниці в найбільш завантажену схему (Додаток Д). Згідно нормативам площа приміщення виробничих дільниць на одного працівника має бути не менше 4.5 м2.

Розрахунок площ складських приміщень. Нормативи площі складських приміщень АТП, експлуатаційних і виробничих філіалів, БЦТО і ВТК, встановлені виходячи з тривалості зберігання матеріалів і запасних частин, приведеної в табл. 8.2.

Таблиця 8.2 – Нормативи тривалості зберігання матеріалів і запасних частин

Найменування запасних частин і матеріалів	Тривалість зберігання, днів
	АТП, експ­луатаційний і виробни­чий філіал	БЦТО, ЦСП	ВТК
Паливо для автомобілів	5	5
Змащувальні і лакофарбі матеріали, автомобільні шини	15	7	7
Кисень, азот і ацетилен в балонах	10	5	5
Пиломатеріали, метал і інші експлуатаційні матеріали	10	5	5
Двигуни і агрегати	Постійний незнижуваний запас по нор­мах, вказаних в "Положенні про техніч­не обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту"
Деталі і вузли	20	10	10
Відпрацьовані змащувальні матеріали, що підлягають регенерації	10	10	10
Металолом, цінний утиль	15	10	10
Автомобілі, агрегати, вузли, які підлягають списанню	30	15	-
Автомобільні шини, що підлягають відновленню і списанню	10	5
Агрегати, вузли і деталі ремонтного фонду, що підлягають капітальному ремонту, відновленню	10	5
Інструмент	15	10	10

Примітки.

1. Для автотранспортних підприємств, розташованих у віддалених районах або місцях нерегулярного постачання, допускається збільшувати тривалість зберігання запасних частій і матеріалів, але не більше ніж в 2 рази.

2. При організації в регіоні централізованої системи матеріально-технічного постачання і за наявності центральних оборотних складів, тривалість зберігання запасних частин і матеріалів, окрім палива, для АТП слід зменшити в 2 рази.

Площі складських приміщень і споруд АТП Fскл визначається добутком питомих нормативів fскл, приведених в табл. 8.3, на чисельність рухомого складу і на коректуючи коефіцієнти в залежності:
        Кс1 – від середньодобового пробігу рухомого складу;
        Кс2 – від чисельності технологічно сумісного рухомого складу;
        Кс3 – від типу рухомого складу;
        Кс4 – від висоти складування;
        Кс5 – від категорій умов експлуатації.

Таблиця 8.3 – Нормативні приведені площі складських приміщень АТП

Найменування складських приміщень, споруд	Площа складських приміщень, споруд на 10 одиниць рухомого складу, м2
	для легкових автомобі­лів	для автобусів	для вантажних автомобі­лів	для причепів і напівпри­чепів
Запасних частин, деталей, експлуатаційних матеріалів	2,0	4,4	4,0	1,0
Двигунів, агрегатів і вузлів	1,5	3,0	2,5	-
Змащувальних матеріалів з насосною	1,5	1,8	1,6	0,3
Лакофарбових матеріалів	0,4	0,6	0,5	0,2
Інструменту	0,1	0,15	0,15	0,05
Кисню, азоту і ацетилену в балонах	0,15	0,2	0,15	0,1
Пиломатеріалів	-	-	0,3	0,2
Металу, металобрухту, цінного утилю	0,2	0,3	0,25	0,15
Автомобільних шин нових, відремонтованих і підлягаючих відновленню	1,6	2,6	2,4	1,2
Підлягаючих списанню автомобілів, агрегатів (на відкритому майданчику)	4,0	7,0	6,0	2,0
Проміжного зберігання запасних частин і матеріалів (ділянка комплектації підготовки виробництва)	0,4	0,9	0,8	0,2
Порожніх дегазованих балонів (для газобалонних автомобілів)	0,20	0,25	0,25	-

Примітки.

1. Площі складських приміщень і споруд для експлуатаційних і виробничих філіалів, БЦТО, ПТК і ЦСП з урахуванням їх централізованого матеріально-технічного забезпечення на регіональному рівні слід приймати з коефіцієнтом 0,6 від вказаних в таблиці.

2. Площа паливозаправного пункту або майданчика для розміщення пересувних, паливозаправних засобів слід визначати виходячи з нормативної витрати палива, тривалості запасу і норм розміщення, приведених у ВСН-01-89 Мінавтотрансу РСФСР.

3. Площа складування дегазованих балонів на ППБ, що поступили і пройшли повторний огляд, слід приймати не більше 9,5 м2/100 автомобілів в рік.

Результуючий коефіцієнт коректування визначається як добуток окремих коефіцієнтів, тобто

    ,        (8.3)

Числові значення корегуючих коефіцієнтів залежно від середньодобового пробігу приведені в табл. 8.4.

Таблиця 8.4 – Значення коефіцієнта корегування Кс1 залежно від середньодобового пробігу

Середньодобовий пробіг одиниці рухомого складу, км	Коефіцієнт корегування, Кс1	Середньодобовий пробіг одиниці рухомого складу, км	Коефіцієнт корегування, Кс1
100	0,8	250	1,0
150	0,85	300	1,15
200	0,9	350	1,25

Числові значення коефіцієнтів корегування залежно від кількості технологічно сумісного рухомого складу приведена в табл. 8.5.

Таблиця 8.5 – Значення коефіцієнта корегування Кс2 залежно від чисельності технологічно сумісного рухомого складу

Кількість технологічно сумісного рухо-мого складу, од.	Коефіцієнт корегування, Кс2	Кількість технологічно сумісного рухомого складу, од.	Коефіцієнт корегування, Кс2
1	2	3	4
до 50	1,4	понад 700 до 800	0,83
понад 50 до 100	1,2	понад 800 до 1000	0,80
понад100 до 150	1,15	понад 1000 до 1300	0,75
понад150 до 200	1,1	понад 1300 до 1600	0,73
понад 200 до 300	1,0	понад 1600 до 2000	0,70
понад 300 до 400	0,95	понад 2000 до 3000	0,65

Продовження таблиці 8.5

1	2	3	4
понад 400 до 500	0,90	понад 3000 до 5000	0,60
понад 500 до 600	0,8	понад 5000	0,55
понад 600 до 700	0,85

Числові значення коефіцієнтів корегування залежно від типу рухомого складу приведені в табл. 8.6.

Таблиця 8.6 – Значення коефіцієнта корегування Кс3 залежно від типу рухомого складу

Тип рухомого складу	Коефіцієнт коректування Кс3
1	2
Легкові автомобілі
особливо малого класу	0,6
малого класу	0,7
середнього класу	1,0
Автобуси
особливо малого класу	0,4
малого класу	0,6
середнього класу	0,8
великого класу	1,0
особливо великого класу	1,4
Вантажні автомобілі
особливо малої вантажопідйомності	0,5
малої вантажопідйомності	0,6
середньої вантажопідйомності	0,8
великої вантажопідйомності
понад 5,0 до 6,0 т	1,0
понад 6,0 до 8,0 т	1,2
особливо великої вантажопідйомності
понад 8,0 до 10 т	1,3
понад 10,0 до 16,0 т	1,5
автомобілі-самоскиди кар'єрні	2,2
Причепи і напівпричепи
причепи одноосні малої і середньої вантажопідйомності	0,9
причепи двовісні середньої і великої вантажопідйомності	1,0
причепи двовісні особливо великої вантажопідйомності	1,2
напівпричепи одновісні і двовісні особливо великої вантажопідйомності	1,1

Продовження таблиці 8.6

1	2
напівпричепи багатовісні особливо великої вантажопідйомності	1,3
причепи і напівпричепи-важковози	1,5

Числові значення коефіцієнтів корегування залежно від висоти складування приведені в табл. 8.7.

Таблиця 8.7 – Значення коефіцієнта корегування Кс4 залежно від від висоти складування

Висота складування, м	Коефіцієнт корегування Кс4
3,0	1,6
3,6	1,35
4,2	1,15
4,8	1,0
5,4	0,9
6,0	0,8
6,6	0,73
7,2	0,67

Числові значення коефіцієнтів корегування залежно від категорій умов експлуатації приведені в табл. 8.8.

Таблиця 8.8 – Значення коефіцієнта корегування Кс5 залежно від категорій умов експлуатації

Категорія умов експлуатації рухомого складу	Коефіцієнт корегування Кс5
І	1,0
II	1,05
II	1,1
IV	1,15
V	1,2

Площа складських приміщень і споруд СТОА легкових автомобілів визначається добутком питомих нормативів, приведених в табл. 8.9 на кожні 1000 комплексно обслуговуваних умовних автомобілів.

Таблиця 8.9 – Нормативні приведені площі складських приміщень СТОА

Найменування запасних частин і матеріалів	Площа складських приміщенні споруд на 1000 комплексно обслуговуваних умовних а/м, м2
1	2
Запасні частини і деталі	32

Продовження таблиці 8.9

1	2
Двигуни, агрегати і вузли	12
Експлуатаційні матеріали	6
Склад шин	8
Лакофарбові матеріали	4
Змащувальні матеріали	6
Кисень і ацетилен в балонах	4

Примітки:

1. Площа комори для зберігання агрегатів і автоприналежностей, знятих з автомобілів на час виконання робіт на СТОА, слід приймати з розрахунку 16 м2 на один виробничий пост по ремонту агрегатів, кузовних і фарбувальних робіт.

2. Площа для зберігання запасних частин, автоприналежностей, інструменту і автокосметики, призначеної для продажу на СТОА, слід приймати у розмірі 10% площі запасних частин і деталей.

3. Площа складу шин приймається з розрахунку 50% здаваємих в ремонт шин на СТОА при нормі зберігання 10 днів.

4. При організації на СТОА прийому відпрацьованих акумуляторних батарей, площа комори для їх зберігання слід приймати 0,5 м2 на 1000 комплексно обслуговуваних автомобілів.

Розрахунок площі зони зберігання (стоянки) автомобілів.

При укрупнених розрахунках площа зони зберігання

    ,        (8.4)

де f₀ – площа, яку займає автомобіль в плані (по габаритним розмірам), м2;

А_ст – число автомобіле-місць зберігання;

К_п – коефіцієнт щільності розстановки автомобіле-місць зберігання.
Величина Кп залежить від способу розстановки місць зберігання і приймається рівною 2,5 – 3,0.

В залежності від організації зберігання рухомого складу на АТП автомобіле-місця можуть бути закріплені за визначеними автомобілями або знеособлені.

Число автомобіле-місць зберігання при закріпленні їх за автомобілями відповідає списковому складу парку, тобто

Аст = Аи.(8.5)

При знеособленому зберіганні автомобілів число автомомбіле-місць визначається за формулою:

Аст = Аи – ХПР – ХТО –Хп – АКР – Ал,(8.6)

де Х_ПР – число постів ПР;

Х_ТО – число постів ТО;

Х_п – число постів очікування (підбору);

А_КР – число автомобілів, які знаходяться в КР;

А_л – середнє число автомобілів, які постійно відсутні на підприємстві (цілодобова робота на лінії, відрядження).

Автомобіле-місця зберігання на СТОА передбачаються для:

– готових до видачі автомобілів;

– автомобілів, що продаються, на відкритій стоянці магазина і для демонстрації різних моделей.
Кількість місць зберігання автомобілів (стоянки) слід приймати з розрахунку на один виробничий пост:

– для міських СТОА – 3 місця;

– для дорожніх СТОА – 1,5 місця.

Кількість місць для стоянки автомобілів клієнтів і персоналу СТОА зовні території слід приймати з розрахунку 2 місця стоянки на 1 виробничий пост.

Число автомобілі-місць на відкритій стоянці магазина слід визначати за формулою:

    ,        (8.7)

де N_П – кількість автомобілів, що продаються за рік;

Д_З – кількість днів запасу;

Д_раб – кількість робочих днів магазина на рік.

На практиці кількість автомобіле-місць для демонстрації автомобілів, що продаються, залежить від конкретних умов продажу і визначається завданням на проектування.

Порядок виконання

На основі завдання, виданого викладачем, розрахувати площу виробничої зони або дільниці, складських приміщень та зони зберігання підприємства автомобільного транспорту.

Контрольні запитання

1. Як розраховують площу виробничої зони підприємства автомобільного транспорту?

2. Як розраховують площу виробничої дільниці підприємства автомобільного транспорту?

3. Як розраховують площу складських приміщень АТП, СТОА?

4. Як розраховують площу зони зберігання АТП, СТОА?

 

---