Додатки

Примітка. Завдання на дипломний проект (роботу) є підставою для розроблення технічного завдання.

Додаток Г

Технічне завдання до дипломного проекту (тема дипломного проекту)

Порядок побудови, викладення та оформлення технічного завдання на розробку, яка проектується та впроваджується за документацією, що передбачена стандартами ЄСКД.

Згідно з установленими вимогами технічне завдання повинно, як правило, складатися з таких розділів.

1. Назва та об’єкт проектування.

2. Основа для розроблення.

3. Мета, призначення та джерела розроблення.

4. Технiчнi вимоги та економiчнi показники.

5. Стадiї, етапи розроблення.

6. Порядок контролю та приймання.

1 Назва та об’єкт проектування

В даному роздiлi вказують назву та умовні позначення і наводять загальну характеристику об’єкта проектування.

Приклад

1 Назва: «Технічне переозброєння виробничо-технічної бази транспортного підрозділу відкритого акціонерного товариства «Гніваньський завод спецзалізобетон»

Умовне позначення: 08-29.ДП.014з.00.000.

Загальна характеристика: ВАТ «Гніваньський завод спецзалізобетон» є одним з провідних підприємств Вінницької області з виробництва залізобетонних виробів. Основні напрямки діяльності підприємства: виробництво залізобетонних шпал; труб напірних вібровідпресованих; труб безнапірних; опор контактної мережі для залізниць; плит перекриття; іншої залізобетонної продукції в широкому асортименті.

Підприємство розтaшовaне за адресою: м. Гнівань, вул. Промислова, 3.

2 Основа для розроблення

Основою для розроблення даного дипломного проекту є індивідуальне завдання на дипломний проект та наказ ректора по ВНТУ.

Приклад

Основою для розроблення даного дипломного проекту є індивідуальне завдання на дипломний проект та наказ ректора по ВНТУ № 35 від 17.02.2010 р.

3 Мета, призначення та джерела розроблення

Вказується повна назва документа, на основі якого розробляють або проводять проектування; органiзацiю, що затвердила цей документ, i дату його затвердження.

У вiдповiдних випадках вказується назва та (або) умовне позначення теми проектування.

Даний розділ також містить вказання мети проектування (для чого проектується нове підприємство чи реконструюється існуюче), призначення проектування (реконструкція, технічне переозброєння) та задачі, якi вирішуються розробкою.

Як джерела розроблення приводять перелік основних документів за підсумками проведених раніше робіт, які необхідно використовувати при проектуванні.

Переліки при великому об’ємі можуть бути оформлені у вигляді додатку до технічного завдання, який є його невід’ємною частиною.

Приклад

Дипломне проектування (вдосконалення підприємства) проводиться на основі завдання на дипломний проект, складеного у відповідності до вимог навчального плану підготовки спеціалістів у ВНТУ і затвердженого кафедрою АТМ. Призначенням дипломного проекту є виконання організаційно-технологічних, конструкторських розробок із вдосконалення виробничо-технічної бази транспортного підрозділу ВАТ «Гніваньський завод спецзалізобетон» з поглибленим розробленням зони поточного ремонту.

Метою даного дипломного проекту є виконання комплексу розробок з підвищення якості обслуговування автомобілів на основі раціоналізації технологічно-планувальних рішень ВТБ, вибору оптимальних режимів виконання ТО і ПР автомобілів та модернізації конструкції окремого технологічного обладнання.

Джерелами розроблення є:

– методика техніко-економічного обґрунтування технічного переозброєння ВТБ;

– методика проектування виробничо-технічної бази підприємства автомобільного транспорту;

– методика модернізації конструкції окремого технологічного обладнання;

– вимоги комплекту документів “Єдина система конструкторської та технічної документації”;

– загальні правила розроблення технологічних процесів і вибір засобів технологічного оснащення ГОСТ 14.301-83;

– ДСТУ 14.305-93 – Правила вибору технологічної оснастки;

– технічна література, довідникові видання.

Список використаних джерел розроблення

1. Аксенова З. И. Анализ производственно-хозяйственной деятельности автотранспортных предприятий: Учебное пособие для вузов / З. И. Аксенова, А. А. Бачурин. – М.: Транспорт, 2007. – 352 с.

2. Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред. А. В. Шегди. – К.: Знання, 2005. – 431 с.

3. Організація виробничих процесів на транспорті в ринкових умовах / Канарчук В. Є., Лудченко О. А., Барилович Л. П., Бойко Г. Ф. та ін. – К.: Логос, 1996. – 348 с.

4. Канарчук В. Є. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. В 3 кн. – Кн. 1: Теоретичні основи. Технологія: Підручник / В. Є. Канарчук, О. А. Лудченко, А. Д. Чигринець. – К.: Вища школа, 1994. – 384 с.

5. Канарчук В. Є. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. В 3 кн. – Кн. 2: Організація, планування і управління : Підручник / В. Є. Канарчук, О. А. Лудченко, А. Д. Чигринець. – К. : Вища школа, 1994. – 383 с.

6. Канарчук В. Є. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. В 3 кн. – Кн. 3: Ремонт автотранспортних засобів : Підручник / В. Є. Канарчук, О. А. Лудченко, А. Д. Чигринець. – К. : Вища шк., 1994. – 495 с.

7. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта. – М.: Ротапринт ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР, 1986. – 128 с.

8. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта: ОНТП-01-91 (РД 3107938-0176-91). – [Действителен от 1992-01-01]. – М.: Гипроавтотранс, 1991. – 184 с.

9. Табель технологического оборудования и специализированного инструмента для АТП, АТО и БЦТО. – М.: ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР, 1983. – 98 с.

10. Табель технологического оборудования и специнструмента для станций технического обслуживания легковых автомобилей, принадлежащих гражданам. – М.: НАМИ, 1988. – 76 с.

11. Технико-экономические показатели предприятий автомобильного транспорта: РД-200-РСФСР-13-0166-82 / Минавтотранс РСФСР. – М.: Картолитография, 1982. – 89 с.

3 Технiчнi вимоги та економiчнi показники

В даному роздiлi вказують вимоги та норми, які визначають техніко-економічні та експлуатаційні показники діяльності підприємства з урахуванням діючих стандартів та норм, а також сучасного технічного рівня.

Розділ в загальному випадку повинен складатися з таких підрозділів, які відображають вiдповiднi вимоги, що висуваються до діяльності підприємства.

3.1 Нормативні значення техніко-економічних та експлуатаційних показників.

3.2 Вимоги безпеки праці i охорони навколишнього середовища та естетики.

3.3 Умови експлуатації (використання), вимоги до технічного обслуговування та ремонту.

3.4 Додаткові вимоги:

– вимоги до зберігання рухомого складу;

– вимоги до технологічного обладнання та ін.

При наявності державних та галузевих стандартів, що встановлюють вимоги до проектних рішень, в технічному завданні на розсуд розробника можуть вказуватися тільки ті вимоги, які перевищують вiдповiднi вимоги цих стандартів, або підлягають конкретизації. При цьому в технічному завданні повинна обумовлюватися вiдповiднiсть всіх інших вимог вказаним стандартам i встановлюватися необхiднi вимоги, що не містяться в них.

Приклад

3.1 Нормативні значення техніко-економічних та експлуатаційних показників.

3.1.1 Вимоги до загальної структури і послідовності проектування (реконструкції).

Реконструкція ВТБ повинна проводитися з використанням варіантного пошуку раціонального рішення, включати елементи математичного моделювання.

3.1.2 Вимоги до проектно-технологічних рішень.

Орієнтовні значення експлуатаційних показників підприємства (не менше):

– коефіцієнт випуску на лінію – 0,6;

– коефіцієнт технічної готовності – 0,85;

– коефіцієнт використання вантажопідйомності – 0,85;

– коефіцієнт використання пробігу – 0,6.

Вихiднi дані для технологічного проектування:

– прогнозований річний обсяг перевезень – збільшення від фактичного не менше 10%;

– коефіцієнт використання території підприємства – більше 0,6;

– щільність забудови – більше 0,3;

– коефіцієнт озеленення – 0,2;

– робота підприємства в одну зміну.

3.1.3 Вимоги до показників з модернізації конструкції обладнання

Загальні вимоги:

– діаметр трубопроводів забезпечує потік рідини 0,1 л/с;

– площа розташування маслозливного отвору – не менша 0,75 м²;

– енергоспоживання установки – не більше 2,3 квт·год;

– потужність насосів не перевищує 15 кВт;

– довговічність роботи – до 10 років;

– оброблення отворів 0-6 та 0-10,5 повинно вiдповiдати вимогам технічної документації на деталь.

Вимоги до рівня унiфiкацiї та стандартизації:

– з метою підвищення надiйностi, ремонтопридатності та економiчностi експлуатації технологічного обладнання, що модернізується, слід максимально застосовувати стандартні вироби;

– рівень стандартизації та унiфiкацiї конструкції повинен складати не менше 80%.

3.2 Вимоги до техніки безпеки та охорони навколишнього середовища

Конструктивні рішення повинні вiдповiдати вимогам безпеки згідно з встановленими параметрами відповідних стандартів з охорони праці та безпеки виробництва.

Викиди в навколишнє середовище не повинні перевищувати параметри, встановлені екологічним паспортом підприємства.

3.3 Умови експлуатації, вимоги до технічного обслуговування та ремонту.

Умови експлуатації, обслуговування та ремонту встановлені за відповідними положеннями з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту та положенням з ППС ТО і ремонту технологічного обладнання автомобільного транспорту.

Особливі вимоги до модернізації конструкції змащувального центру:

– обладнання фарбують емаллю ПФ-133 фiсташкового кольору (ГОСТ 926-82) по гліфталевим та фенольним ґрунтовкам методом пневморозпилення;

– кінцеве налагодження пристроїв виконується після оброблення пробних заготовок;

– контроль точності пристрою із забезпечення положення отворів на заготовці слід проводити через кожні 3 мiсяцi експлуатації;

– корпус пристрою повинен мати пристрій для установлення та зняття його на столі станка за допомогою вантажопідйомних механiзмiв.

3.4 Додаткові вимоги

3.4.1 Вимоги до транспортування та зберігання

Конструктивне оформлення пристрою повинно забезпечувати зручність та виконання вимог з охорони праці при транспортуванні та установленні пристрою на станку або стелажі.

Пристрої повинні зберігатися на стелажах або в шафах, якi забезпечують виконання всіх вимог складування та зберігання.

В період зберігання пристрою поверхні без лакофарбового покриття необхідно змащувати солідолом синтетичним марки С за ГОСТ 4366-76 або солідолом жировим марки Ж за ГОСТ 1033-79.

Місце зберігання пристрою в період, коли воно не використовується в технологічному процесі – приміщення, яке опалюється.

3.4.2 Економiчнi показники

В роздiлi "Економiчнi показники" в загальному випадку вказують орiєнтовну ефективність та термін окупності витрат на технічне переозброєння або реконструкцію.

4. Стадії та етапи розроблення

Приклад

4.1. Основні етапи проектування проекту в цілому:

– техніко-економічне обґрунтування реконструкції ВТБ підприємства;

– розроблення основної проектної задачі;

– технологічне проектування підприємства;

– поглиблене технологічне розроблення зони змащування;

– модернізація конструкції маслозаправної установки;

– охорона праці, навколишнього середовища та ЦО;

– визначення економічної ефективності розробок.

4.2 Вимоги до стадій модернізації конструкції

Стадії розробки та етапи робіт встановлені за ГОСТ 2.103-68.

Поетапні строки, що вказуються в ТЗ, є орієнтовними. Основними строками виконання робіт вважають строки, які встановлені в плані дослідно-конструкторських робіт.

Зміст стадій проектування та строки їх виконання визначаються завданням на дипломний проект.

5. Порядок контролю та приймання

Приклад

Контроль та приймання розробок виконується у відповідності до Положення про дипломне проектування на кафедрі АТМ.

Технічне завдання оформлюється у відповідності з загальними вимогами
до текстових конструкторських документів за ГОСТ 2.105-95 на аркушах
формату А4.

Додаток Д

Перелік умовних позначень текстових і графічних

документів дипломних проектів (робіт)

Для дипломних проектів (робіт) найбільш доцільною є предметна система умовних позначень, яка має таку структуру:

ХХ-ХХ.ХХ.ХХХ.ХХ.ХХХ ХХ

1 2 3 4 5 6

де 1 /ХХ-ХХ/ – числовий шифр кафедри, прийнятий у ВНТУ (для кафедри АТМ 08-29);

2 /ХХ/ – ДП чи ДР (дипломний проект або робота);

3 /ХХХ/ – порядковий номер теми дипломного проекту (роботи) в наказі, яким затверджені теми дипломних проектів (робіт) з вказанням форми навчання (і – денна, з – заочна, м – магістерська);

4 /ХХ/ – два символи для позначення складальних одиниць /від 01 до 99/;

5 /ХХХ/ – три символи для позначень простих складальних одиниць, що входять в основні складальні одиниці об’єкта дипломного проекту, записані в специфікації складального креслення об’єкта (використовується один знак зліва від 1 до 9), і порядкових номерів оригінальних деталей (два останніх знаки праворуч від 01 до 99);

6 /ХХ/ – код неосновного конструкторського документа (ВС, СК, ПЗ, КЗ, Е3, Е5 тощо). Для схем позначення вибираються таким чином:

Види схем: електрична Е;

автоматизації А;

гідравлічна Г;

Типи схем: структурна 1;

функціональна 2;

принципова 3;

з’єднання 4;

підключення 5;

загальна 6;

розміщення 7;

інші 8;

об’єднана 0.

Приклад позначень:

08-29.ДП.015.00.000 – специфікація складального креслення об’єкта дипломного проектування (основний конструкторський документ);

08-29.ДП.015.00.000 ПЗ – пояснювальна записка;

08-29.ДП.015.00.000 КЗ – принципова кінематична схема об’єкта, розробленого за темою проекту;

08-29.ДП.015.01.000 – специфікація основної складальної одиниці;

08-29.ДП.015.01.000 СК – складальне креслення основної складальної одиниці;

08-29.ДП.015.01.100 СК – складальне креслення простої складальної одиниці;

08-29.ДП.015.00.001 СК – креслення деталі, що входить безпосередньо в складальне креслення об’єкта дипломного проектування;

08-29.ДП.015.01.001 – креслення деталі, що входить в основну складальну одиницю;

08-29.ДП.015.01.101 – креслення деталі, що входить в просту складальну одиницю.

Принципові схеми об’єкта дипломного проектування чи його складових частин обов’язково повинні мати перелік елементів, який у вигляді таблиці, оформленої згідно з вимогами відповідного стандарту, розміщується над основним надписом принципової схеми або випускається як самостійний документ. При випуску переліку елементів як самостійного документа його умовний шифр складається із шифру схеми з доданням перед позначенням неосновного конструкторського документа літери П, наприклад, для кінематичної схеми 08-30.ДП.015.00.000 ПКЗ (…ПЕЗ – електрична принципова схема і т.п.). Перелік елементів записують в специфікацію складального креслення об’єкта дипломного проектування після схеми, до якої він випущений.

Схеми з’єднань (монтажні) об’єкта дипломного проектування або його складових частин обов’язково повинні мати таблицю з’єднань, яка може розміщуватись над основним надписом схеми або випускатись як самостійний документ.

Шифр таблиці з’єднань при випуску її як самостійного документа складається із шифру схеми з’єднань з доданням перед позначенням неосновного конструкторського документа літери Т, наприклад, для гідравлічної схеми – 08-30.ДП.015.00.000 ТГ4. Таблицю з’єднань записують в специфікацію після схеми, до якої вона (або замість якої вона) випущена.

Приклад заповнення основних надписів

а) на аркушах графічної частини ДП (ДР):

Додаток Е

Критерії оцінювання дипломних проектів (ДП)

дипломних робіт (ДР)

5 балів (відмінно) – назва об’єкта відповідає зазначеній у формуванні теми ДП (ДР); виконано ДП (ДР) на замовлення підприємства або організації (є в наявності документ, що підтверджує це); наявність в ДП (ДР) ТЕО оптимального варіанта вирішення основної задачі проекту на стадії ескізного проекту, наявність варіантних підходів при вирішенні проектних задач; у ПЗ чи тексті ДР обґрунтовуються всі головні проектні рішення; обґрунтування виконані на високому інженерному рівні; ДП (ДР) передбачає можливість впровадження технологічного процесу у виробництво, що підтверджено відповідними документами (запис у рішенні державної екзаменаційної комісії та ін.); рівень перевірки прийнятих рішень експериментальними дослідженнями чи комп'ютерним моделюванням відповідає вимогам проектування; використання ЕОМ для вирішення задач проекту на належному рівні, обґрунтувань вибору типу ЕОМ та програмних засобів виконано повністю, аналіз результатів, проведений у достатньому обсязі, використання ЕОМ задовольнило існуючий рівень проектування; допоміжні розділи підпорядковані вирішенню основної проектної задачі; зміст графічної частини повністю відповідає конкретному об’єкту проектування, при цьому повністю розкрито відображення цього об’єкта, дотримано за неістотними відхиленнями всіх вимог щодо ЄСКД, ЕСТД тощо; в пояснювальній записці достатньо повно обґрунтовані всі основні та більшість допоміжних проектних рішень; стиль написання обгрунтувальний, є зв’язок між розділами i додатками, дотримано правил граматики та вимог діючих стандартів.

4 бала (добре) – назва об’єкта відповідає зазначеній у формуванні теми ДП (ДР); виконано ДП (ДР) на замовлення підприємства або організації (є в наявності документ, що підтверджує це); наявність в проекті оптимального варіанта вирішення основної задачі, але при цьому кількість проаналізованих варіантів не перевищує трьох; недостатньо обґрунтовано застосування тих чи інших технічних та економічних критеріїв; у ПЗ чи тексті ДР обґрунтовуються всі головні проектні рішення, але ступінь обґрунтування неоднакова; ДП (ДР) не передбачає можливість створення дослідного зразка; перевірка прийнятих рішень не завжди відображена експериментальними дослідженнями чи комп’ютерним моделюванням; не в повному обсязі використано ЕОМ для вирішення задач проекту, немає обґрунтувань вибору типу ЕОМ та програмних засобів, всі результати проаналізовані, але в неповному обсязі; допоміжні розділи повністю підпорядковані вирішенню основної проектної задачі; зміст графічної частини повністю відповідає конкретному об’єкту проектування; є невеликі відхилення від вимог щодо ЄСКД, ЕСПД тощо; в пояснювальній записці є незначні помилки; стиль написання обгрунтувальний, зв’язок між розділами i додатками повний, е незначні граматичні помилки.

3 бала (задовільно) – назва об’єкта вiдповiдає зазначеній у формуванні теми ДП (ДР); ДП (ДР) виконано не на замовлення підприємства або органiзацiї (немає в наявності підтверджувального документа); вiдсутнiй в ДП (ДР) варіантний пошук вирішення основної задачі проекту, але є окремі спроби описового характеру пропонування декількох перспективних рішень; у ПЗ чи тексті ДР обгрунтування основного рішення не вiдповiдають вимогам та виконані описово; ДП (ДР) не передбачає можливість впровадження технологічного процесу у виробництво; обсяг використання ЕОМ для вирішення задач проекту малий, без обґрунтувань вибору типу ЕОМ та програмних засобів, аналіз результатів вiдсутнiй, використання ЕОМ не підвищило рівень проектування; допомiжнi розділи не повністю пiдпорядкованi вирішенню основної проектної задачі; графічна частина неповна, виконана з недоліками та помилками; вимоги щодо ЄСКД, ЕСТД тощо малодотримані; в пояснювальній записці зустрічаються помилки; стиль написання описовий; нетiсний зв’язок між розділами i додатками, порушені вимоги щодо діючих стандартів.

2 бала (незадовільно) – назва об’єкта та зміст розробок не вiдповiдають зазначеній у формуванні теми ДП (ДР); виконано ДП (ДР) не на замовлення пiдприємства або органiзацiї (вiдсутнiсть документів); вiдсутнiй в ДП (ДР) варіантний пошук, вiдсутнi варiантнi підходи при вирiшеннi проектних задач; у ПЗ чи текстi ДР не обґрунтовуються проектні рішення; ДП (ДР) не передбачає можливість впровадження технологічного процесу у виробництво; використання ЕОМ для вирішення задач проекту вiдсутнє; аналіз результатів поверхневий та не вiдповiдає суті; допомiжнi розділи не вiдповiдають вирішенню основної проектної задачі; зміст графiчної частини не вiдповiдає конкретному об’єкту проектування, не дотримано всіх вимог щодо ЄСКД, ЕСТД тощо; в пояснювальній записці багато помилок; стиль написання описовий; вiдсутнiй зв’язок між розділами i додатками, з порушенням правил граматики та вимог діючих стандартів.

Додаток Ж

Форми оформлення технологічних карт

Форма 1
Технологічна карта 1

Зміст робіт Визначення величини компресії в циліндрах двигуна

_____________________________________________________________

Зона (дільниця, пост) Зона поелементної діагностики Д-2