10.4. Вибори у політичному житті України
За роки незалежності Україна набула такого рівня виборчого процесу, для досягнення якого іншим демократичним країнам знадобилися сторіччя.
У СРСР вибори також проводилися на основі Конституції і виборчих законів, декларувалися демократичні принципи. Проте за радянських часів народ, виявляючи високу активність, не обирав, а фактично “освячував” прийняте органами КПРС рішення, оскільки альтернативи не існувало: у бюлетені завжди було одне прізвище. Перші по-справжньому демократичні вибори відбулися 1989 року. Цей рік можна вважати датою створення нової виборчої системи і реального втілення демократичних принципів, на яких вона ґрунтується.
Відповідно до Конституції, в Україні обираються:
– органи державної влади – Президент України, Верховна Рада України;
– органи місцевого самоврядування – Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні та міські ради, сільські, селищні та міські голови.
Право голосу мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років. Кожний виборець на виборах має один голос та голосує особисто. Голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється.
Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.
Участь громадян України у виборах депутатів є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах.
Як правило, в Україні день виборів призначається на вихідний день – неділю.
Вибори в України організовують і проводять:
– центральна виборча комісія;
– територіальні виборчі комісії;
– дільничні виборчі комісії.
ВИБОРИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ. Верховна Рада України формується шляхом виборів народних депутатів.
До 1998 року парламентські вибори відбувалися за мажоритарною системою відносної більшості. Згодом її змінила змішана виборча система – 225 депутатів обиралися в одномандатних мажоритарних округах, 225 – за партійними списками.
У 2004 році було прийнято новий Закон України “Про вибори народних депутатів України”, який встановив пропорційну систему із жорсткими списками. Це передбачає, що народні депутати обираються у багатомандатному загальнодержавному окрузі за виборчими списками кандидатів від політичних партій чи виборчих блоків. Для проходження до парламенту політична партія (блок) має подолати виборчий бар’єр, який становить 3%.
Народні депутати України обираються строком на 5 років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Вибори Верховної Ради України можуть бути:
черговими, які проводяться у зв’язку з закінченням конституційного строку повноважень парламенту і відбуваються в останню неділю останнього місяця п’ятого року повноважень Верховної Ради України;
позачерговими, які призначаються Президентом України в порядку, встановленому Конституцією України;
Народним депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.
Проживання в Україні означає проживання на території, яка включає: територію в межах державного кордону України, морські судна, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, а також перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України, в дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України, міжнародних організаціях та їх органах, на полярних станціях України, а так само перебування громадян України за її межами відповідно до чинних міжнародних договорів України.
Не може бути включеним у виборчий список і обраним депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ. Порядок виборів Президента України регулює Конституція України та Закон “Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 р. (з відповідними змінами та доповненнями, що їх було внесено в подальшому).
Президент обирається строком на п’ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Конституція України передбачає певні умови, яким має відповідати кандидат на пост Президента України.
Отже, Президентом України може бути громадянин України, який:
– досяг тридцяти п’яти років на день виборів;
– має право голосу;
– проживає в Україні протягом останніх десяти років перед днем виборів;
– володіє державною мовою.
Одна й та ж сама особа не може бути Президентом більше ніж два строки підряд.
Не можуть бути висунуті претендентами на кандидатів у Президенти України громадяни, які перебувають у місцях позбавлення волі або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Право висування претендента на кандидата у Президенти України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через політичні партії та їх виборчі блоки, а також через збори виборців, в тому числі шляхом самовисування. Партія (блок), збори виборців можуть висунути лише одного претендента на кандидата в Президенти України.
Вибори Президента бувають:
– черговими;
– позачерговими;
– повторними.
Призначаються вибори Президента Верховною Радою України.
Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю п’ятого року повноважень Президента України. Постанова Верховної Ради України про призначення чергових виборів приймається не пізніш як за 180 днів до дня виборів.
Позачергові вибори Президента України проводяться в разі дострокового припинення повноважень Президента України в період 90 днів з дня припинення повноважень. Рішення про призначення позачергових виборів приймається не пізніш як на п’ятий день після припинення повноважень Президента України.
Повторні вибори Президента України призначаються Верховною Радою України в місячний строк з дня одержання подання Центральної виборчої комісії.
Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України. Згідно закону, обраним вважається кандидат, за якого віддали свій голос 50%+1 виборців, що взяли участь у голосуванні. В разі, якщо жоден з кандидатів не здобуває такої підтримки, через три тижні відбувається повторне голосування, або «другий тур» виборів, до якого виходять два кандидати, які в «першому турі» отримали найкращий результат. В підсумку переможцем виборів стає кандидат, який набирає просту більшість голосів виборців, тобто хоч би на один голос більше, аніж його конкурент.
ВИБОРИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. Відповідно до закону, що було прийнято у 2010 році, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських рад міст Києва та Севастополя, районних та міських рад обираються за змішаною виборчою системою, а саме: одна половина депутатського корпусу – за списками політичних партій (виборчий бар’єр – 3%), друга половина – у мажоритарних округах за системою відносної більшості.
Мажоритарна система відносної більшості діє на виборах міських, селищних та сільських голів (голосування відбувається «в один тур»), а також депутатів сільських та селищних рад.