16.5 Чинники, що ускладнюють проведення ефективної економічної політики
Аналізуючи модель внутрішньої і зовнішньої рівноваги, ми абстрагувалися від множини реальних процесів, що ускладнюють ефективну розробку і проведення економічної політики.
По-перше, є значні тимчасові лаги в проведенні тих чи інших заходів економічної політики (розрив в часі між зміною інструмента політики і реакцією економіки), наприклад, зміна ставки процента і коригування домашніми господарствами і фірмами своїх планів щодо споживчих і інвестиційних витрат. Проте, це не найскладніша проблема політики: лаги можна врахувати, зсуваючи в часі проведення певних заходів для одержання результатів у потрібний час.
Друга трудність пов'язана з чинником невизначеності. Можна виділити три види невизначеності:
1) невизначеність поточного положення економіки щодо а) рівня випуску, що відповідає повній зайнятості, і б) бажаного стану торгового балансу;
2) невизначеність щодо майбутніх шоків, таких, як зміна попиту на гроші, рівня витрат приватного сектора й ін.;
3) невизначеність із приводу правильності самої моделі (вірного значення таких параметрів, як гранична схильність до заощадження, до імпорту, нахилу кривих і т.д.).
Непевність будь-якого виду може призвести до серйозних помилок у політиці. Так, оцінка стану економіки США в 70-і роки як далекої від повної зайнятості сприяла ухваленню рішення про необхідність розширювальної фіскальної і грошової політики, що призвело до різкого підйому інфляції. Невдачі такої політики сприяв також непередбачений спад попиту на гроші, у зв'язку з чим запланований темп росту грошової маси вилився в зненацька високий попит на товари і послуги, що породив інфляцію.
Третьою проблемою для політиків є такий складний чинник, що погано піддається оцінці, як чекання, особливо інфляційні. Як відомо, проблема чекань суттєво (істотно) ускладнює дилему інфляція-безробіття. У цілому ж, чинник чекань для деяких політиків служить підставою для зниження частоти коригувань заходів економічної політики у відповідь на зміни в економіці аж до повної відмови від дискреційної політики.
Нарешті, існує і четверта проблема. Навіть якщо політики й економісти чітко пророкують, які дії необхідно почати для досягнення поставлених цілей, можуть виникнути серйозні політичні обмеження. Економічна логіка часто поступається місцем політичним гаслам, посиланням на історичні прецеденти, бюрократичним перешкодам, особистим інтересам державних діячів і т.д. “Політична” складова особливо посилюється в періоди трансформації економічних систем. Проте навіть при наявності єдності у визначенні цілей виникає маса неузгодженостей із приводу конкретних шляхів їхнього досягнення. Тому теоретичні висновки на основі побудови абстрактних моделей можуть допомогти ефективному здійсненню економічної політики лише при урахуванні всіх названих складностей і зовнішніх впливів на економічну систему.
Політичні обмеження
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Питання для самоперевірки знань
1. Назвіть два напрямки впливу бюджетно-податкової політики на платіжний баланс. Від чого залежить підсумковий стан платіжного балансу в короткостроковому періоді?
2. Як, на Вашу думку, буде виглядати графічна модель внутрішньої і зовнішньої рівноваги, якщо по вертикалі будемо відкладати значення ставки процента, а по горизонталі – бюджетний надлишок? Порівняйте нахил кривих внутрішньої і зовнішньої рівноваги.
3. Поясніть, чому при фіксованому валютному курсі грошова політика усередині країни виявляється малоефективною? Яку роль при цьому грає проведена Національним банком стерилізація зміни валютних резервів?
4. Яким чином змінюється “розподіл ролей” при проведенні політики підтримки внутрішнього і зовнішнього балансу в умовах змінного валютного курсу?
Тести
1. На нижче поданому рисунку показаний початок руху економіки до стану внутрішньої і зовнішньої рівноваги при фіксованому обмінному курсі. Відомо, що Національний банк може маніпулювати ставкою відсотка, а Міністерство фінансів коректувати державні витрати. Виходячи з того, що зображено на графіку, визначте, чи правильно були фактично розподілені повноваження між ЦБ і МФ у проведенні економічної політики, спрямованої на досягнення внутрішнього і зовнішнього балансу?
а) Так б) Ні
2. В економіці з фіксованим обмінним курсом спостерігається безробіття і дефіцит платіжного балансу. Яке поєднання грошової і фіскальної політики необхідне для досягнення стану внутрішньої і зовнішньої рівноваги?
а) бюджетно-податкове розширення і грошовий тиск;
б) бюджетно-податкове і грошове розширення;
в) зниження державних витрат і збільшення ставки відсотка;
г) зниження державних витрат і зниження ставки відсотка.
3. Політика стерилізації, що проведена Національним банком, означає:
а) збільшення пропозиції грошей при зростанні валютних резервів;
б) скорочення пропозиції грошей в умовах дефіциту платіжного балансу;
в) збільшення внутрішніх активів при скороченні валютних резервів;
г) скорочення внутрішнього кредиту при дефіциті платіжного балансу.
4. В умовах фіксованого обмінного курсу:
а) бюджетно-податкова політика робить більш сильний вплив на зовнішній баланс у порівнянні з кредитно-грошовою;
б) грошова політика має порівняльну перевагу в регулюванні платіжного балансу, але не внутрішньої рівноваги;
в) бюджетно-податкова політика відповідно до правила розподілу ролей використовується для регулювання зовнішнього балансу;
5. В умовах змінного валютного курсу:
а) грошова політика має порівняльну перевагу в регулюванні зовнішнього балансу;
б) фіскальна політика має перевагу в регулюванні як внутрішнього, так і зовнішнього балансу;
в) грошова політика має порівняльну перевагу в регулюванні внутрішньої рівноваги, а фіскальна – у підтримці зовнішнього балансу.
1. Нехай стан економіки характеризується підвищеною інфляцією і позитивним сальдо платіжного балансу. Опишіть послідовність кроків економічної політики для досягнення внутрішньої і зовнішньої рівноваги в економіці в умовах фіксованого валютного курсу.
2. На якому із графіків показана економіка з більш високою мобільністю капіталу?
1. Бурда, Майкл, Виплош, Чарлз. Макроекономіка: Європ. Контекст/Пер. з анг. – К.:Основи, 1998 – С. 446-466..
2. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. Підручник. Пер.з англ. – К.:Основи, 1996. – С.278-295.
3. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: принципы проблемы и политика: В двух томах: т.1 – М.: Республика, 1992.– С. 18-50.
4. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентів екон. спец. закл. освіти: у 2 ч./С. Будагівська, О.Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будаговської. – К.: Основи, 1998. – С. 449-469.
5. Небава М.І. Макроекономіка. Тематичний тлумачний словник термінів. Навчальний посібник.– Вінниця: ВДТУ, 2000 – С. 141-148.
