3.6 Інфляційний і дефляційний розрив. Протиінфляційні заходи держави. Взаємозв’язок інфляції та безробіття

     Коливання рівноважного рівня випуску навколо потенційного призводять до виникнення так званих рецесійних та інфляційних розривів.

Інфляційний розрив – величина, на яку повинен скоротитися сукупний попит (сукупні витрати) для того, щоб зменшити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості. Подолання його можливе за рахунок стримування сукупного попиту. При цьому скорочення рівноважного сукупного доходу дорівнює:

Y = – інфляційний розрив ґ мультиплікатор автономних витрат.

Рисунок 3.5 – Інфляційний розрив, Y – фактичний рівноважний рівень виробництва, Y*– потенційний рівень виробництва.

Інфляційний податок – вимушена плата всіх економічних агентів в результаті зростання середнього рівня цін, яка перерозподіляє частину їхніх доходів на користь держави:

ІТ = p (М/Р),

де ІТ – інфляційний податок; p – темп приросту інфляції за рік (%), М/Р – рівень запасів грошових коштів економічних агентів у реальному вираженні.

Дефляційний (рецесійний, регресивний) розрив – величина, на яку повинен зрости сукупний попит (сукупні витрати) для того, щоб підвищити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості. Подолання рецесійного розриву забезпечується стимулюванням сукупного попиту. При цьому приріст сукупного рівноважного доходу DY дорівнює:

DY =дефляційний розрив ґ мультиплікатор автономних витрат.

Рисунок 3.6 – Рецесійний розрив

Сеньйораж – доход держави, який вона отримує в процесі монетизації дефіциту бюджету. Сеньйораж виникає в умовах перевищення приросту грошової маси над приростом реального ВВП, наслідком чого є зростання середнього рівня цін.

Ефект Танзі-Олівера – свідома затримка платниками податків термінів внесення податкових платежів в державний бюджет в умовах підвищеного рівня інфляції. Такий ефект спостерігається в процесі накопичення інфляційного тиску в економіці, коли створюються економічні стимули для перенесення термінів сплати податків, у звўязку з тим, що за час затримки виникає знецінення грошей, в результаті якого виграє платник податків. В цьому випадку дефіцит держбюджету і загальна нестабільність фінансової системи можуть зрости.

Метою антиінфляційної політики є помірність рівня і керованість інфляції. Придушення інфляції необхідно при загрозі гіперінфляції. У зв'язку з тим, що головна причина інфляції криється в збільшенні грошової маси, то боротьба з нею передбачає скорочення темпу росту грошової маси, що викликає скорочення обсягу виробництва і падіння зайнятості. Уряд відшуковує шляхи скорочення темпів інфляції з найменшими витратами.

Шокова терапія – різке скорочення темпу росту грошової маси. При проведенні політики шокової терапії інфляційні чекання знижуються, тобто довіра до сильного і цілеспрямованого уряду зростає. Зниження інфляційних чекань понижує темпи інфляції. Шокова терапія сильно впливає на зайнятість і обсяг виробництва. При проведенні політики шокової терапії для стабілізації й упорядкування грошового обігу проводять грошові реформи (деномінацію, нуліфікацію, ревалоризацію і т.д.).

Градуювання – поступове скорочення темпу росту грошової маси. Інфляційні чекання при градуюванні не знижуються через непевність уряду в проведеній політиці. З'являється інфляційна інерція, чому сприяє індексація доходів.

Існує також політика цін та прибутків (контроль над заробітною платою і цінами). Уряд скорочує ріст заробітної плати і цін шляхом заморожування або обмеження росту заробітної плати і цін. Проведення чистої політики цін і прибутків може привести до збільшення інфляції після скасування контролю. Застосування даної політики повинно супроводжуватися комплексом інших заходів економічної політики.

Основні цілі уряду по запобіганню інфляції:

  •  стабілізація державних витрат і податкової системи;
  •  рівність темпу росту грошової маси і темпу росту національного доходу;
  •  виключення імпортованої інфляції.

    В умовах наближення до економічного потенціалу виникає відома альтернатива між ростом зайнятості – з одного боку, і ростом рівня інфляції – з іншого. Збільшення зайнятості і зниження безробіття супроводжується ростом інфляції попиту, тому що в економіці постійно зменшується обсяг невикористаних ресурсів і розширювати виробництво припадає за рахунок “переманювання” ресурсів від однієї фірми до іншої, з однієї галузі в іншу, шляхом підвищення ставок заробітної плати і цін на інвестиційні товари. Зниження рівня інфляції попиту може бути досягнуто тільки шляхом обмеження зайнятості і збільшення безробіття. Це означає, що в короткостроковому періоді між рівнями інфляції і безробіття існує обернена залежність, яка відома як крива Філліпса.

         Крива Філліпса – графічна модель, що показує обернену залежність в короткостроковому періоді між рівнем інфляції та рівнем безробіття (рис.3.7). Крива Філліпса стверджує, що рівень інфляції залежить від трьох факторів: очікуваної інфляції; циклічного безробіття; шокових змін пропозиції.     

         Три зазначені фактори зводяться воєдино у рівнянні кривої Філліпса :

    p = pe - Ч(u – u*) + E ,

    інфляція = очікувана інфляція – Чциклічне безробіття + шоки пропозиції,

    де – параметр, який показує, наскільки сильно реагує інфляція на динаміку циклічного безробіття; цей коефіцієнт завжди більший від нуля.

    У будь-який момент часу уряд, що управляє сукупними витратами, може вибрати на кривій Філліпса певну комбінацію рівнів інфляції і безробіття для короткострокового тимчасового інтервалу. Цей вибір залежить від очікуваного темпу інфляції: чим вище очікувана інфляція, тим вище розташовується крива Філліпса. Вибір економічної політики в цьому випадку утруднюється, тому що фактичний рівень інфляції буде вище для будь-якого рівня безробіття.

    Рисунок 3.7 – Крива Філліпса

    Таким чином, у короткостроковому періоді економічна політика, спрямована на швидке зниження рівня безробіття, призводитиме до прискорення інфляції. Вибір можна здійснювати між:

  •  політикою, спрямованою на економічне пожвавлення, з високими темпами приросту ВВП, що швидко знищить безробіття, і
  •  політикою пожвавлення, з повільним приростом ВВП, що дає змогу сповільнити інфляцію, але за рахунок тривалого безробіття.

    Цей вибір залежатиме від очікуваного рівня інфляції: чим більший буде цей рівень, тим вище розміщуватиметься крива Філліпса. А це значить, що фактичний рівень інфляції буде вищим для будь-якого рівня безробіття.

         Основні поняття

  •  Антициклічні показники
  •  Ациклічні показники
  •  Дезінфляція
  •  Детерміністські теорії
  •  Дефляційний (рецесійний, регресивний) розрив
  •  Довгі (великі) хвилі

    М. Кондратьєва

  •  Економічний цикл
  •  Ефект Танзі-Олівера
  •  Ефект Фішера
  •  Закон Оукена
  •  Імпульсно-поширювальний підхід
  •  Індекс злиднів
  •  Індекс Ласпейреса
  •  Індекс Пааше
  •  Індекс споживчих цін
  •  Індекс Фішера
  •  Інституційне безробіття
  •  Інституціонально-соціологічна школа зайнятості
  •  Інфляційний податок
  •  Інфляційний розрив
  •  Інфляція витрат
  •  Інфляція попиту
  •  Кейнсіанська теорія бізнес-циклу
  •  Кейнсіанська школа зайнятості
  •  Контрактна теорія зайнятості
  •  Концепція гнучкого ринку
  •  Концепція політичних шоків
  •  Крива Беверіджа
  •  Крива Філліпса
  •  Латентна (подавлена) інфляція
  •  Моделі взаємодії мультиплікатора і акселератора
  •  Модель ділового циклу А.Бернса і У.Мітчелла
  •  Модель економічного циклу Калдора
  •  Модель економічного циклу Самуельсона-Хікса
  •  Модель зміни розмірів інвестицій в запаси Ллойда Мецлера
  •  Монетаристська концепція зайнятості
  •  Неокласична теорія бізнес-циклу
  •  Неокласична теорія зайнятості
  •  Природний рівень безробіття
  •  Проциклічні показники
  •  Рівень безробіття
  •  Рівень зайнятості
  •  Сеньйораж
  •  Стагфляція
  •  Сучасна теорія циклів

         Завдання для самостійної роботи

         Питання для самоперевірки знань

    1. Назвіть основні причини циклічних коливань.

    2. У чому полягає сутність взаємодії мультиплікатора й акселератора?

    3. Покажіть еволюцію розвитку концепцій економічних циклів.

    4. В чому полягає сутність сучасної теорії циклів?

    5. Розкрийте зміст природного рівня безробіття та зўясуйте його причини.

    6. Як обчислюється рівень безробіття та рівень зайнятості?

    7. Як обчислюються втрати економіки від надмірного безробіття? Розкрийте суть закону Оукена.

    8. Охарактеризуйте основні концепції зайнятості

    9. Дайте визначення інфляційного податку та сеньйоражу.

    10. Чим зумовлене виникнення помірної, навальної інфляції та гіперінфляції?

    11. У чому полягає суть інфляції попиту та витрат?

    12. В чому полягає сутність ефекту Фішера.

    13. Для чого використовуються індекси Ласпейреса і Пааше.

    14. Як розраховується індекс споживчих цін?

    15. Назвіть основні причини та особливості інфляції в Україні.

    16. Охарактеризуйте криву Філліпса.

    ОЦІНІТЬ ПРАВИЛЬНІСТЬ ТВЕРДЖЕНЬ (ТАК, НІ)

    1. Люди у віці від 16 років і більше відносяться або до категорії зайнятих, або до числа безробітних.

    2. Природний рівень безробіття завжди постійний.

    3. При рівновазі ринку праці безробіття неможливе.

    4. Якщо фактичний обсяг виробництва дорівнює потенційному, то в економіці безробіття відсутнє.

    5. В умовах спаду виробництва рівень інфляції може зрости або знизитися.

    6. Якщо рівень інфляції знижується, то і ціни завжди знижуються.

    7. Якщо ціни на нафту зростають, то реальна заробітна плата знижується, природний рівень безробіття відносно стабільний у короткостроковому періоді і змінюється в довгостроковій перспективі.

    8. NАIRU містить у собі фрикційне, структурне і циклічне безробіття.

    9. Реальний ВНП дорівнює потенційному, якщо рівень безробіття дорівнює NАIRU.

    10. Зміни в розмірі природного рівня безробіття викликають зсув кривої Філліпса.

    11. Згідно з ефектом Фішера при зниженні номінальної процентної ставки на 2% реальна процентна ставка залишиться незмінною.

         Тести

    1. “Зневірені” робітники, що хотіли б працювати, але припинили пошук робочого місця

    а) враховуються в розмірі фрикційного безробіття;

    б) враховуються в розмірі чекання безробіття;

    в) більш не враховуються в складі робочої сили;

    г) одержують виплати відповідно до законодавства про мінімальну заробітну плату.

    2. Безробіття, що вимірюється, може бути нижчим, ніж фактичне безробіття, тому що:

    а) безробіття, що вимірюється, не включає фрикційних безробітних;

    б) деякі робітники хотіли знайти роботу, але припинили її пошуки;

    в) деякі з тих, хто називає себе безробітними, просто не займаються пошуками роботи всерйоз;

    г) безробіття, що вимірюється, не містить у собі підліткове безробіття.

    3. Чекання безробіття виникає, коли

    а) відомо, що мінімальна заробітна плата збільшиться в найближчому майбутньому;

    б) введене вагоме страхування по безробіттю;

    в) робітники тимчасово звільнені через погодні умови;

    г) реальна заробітна плата перевищує рівноважний рівень.

    4. Один з ефектів несподіваної інфляції полягає в тому, що багатство перерозподіляється:

    а) від позичальників до кредиторів;

    б) від кредиторів до позичальників;

    в) від молодих людей до старших;

    г) від держави до фірм.

    5. Економіка описується такими даними: природний рівень безробіття дорівнює 6%, фактичний рівень безробіття дорівнює 7,33%, потенційний ВНП збільшується на 3% у рік. Наскільки швидко повинний зростати фактичний обсяг виробництва для того, щоб у такому році була забезпечена повна зайнятість ресурсів при природному рівні безробіття? (Коефіцієнт чутливості ВНП до динаміки циклічного безробіття дорівнює 3).

    а) 3%; 6) 4%; в) 5%; г) 6%; д) 7%.

    6. Є такі дані про динаміку рівня цін:

    Роки

    Індекс споживчих цін

    1997

    1998

    1999

    2000

    400

    440

    462

    462

    У цьому випадку можна стверджувати, що:

    а) рівень інфляції 2000 року перевищує рівні інфляції 1998 року і 1999 року;

    б) рівень інфляції 1999 року перевищує рівень інфляції 1998 року;

    в) рівень інфляції 1998 року перевищує рівні інфляції 1999 року і 2000 року.

    г) в економіці відсутня тенденція до зниження рівня інфляції.

    7. Припустімо, що індекс споживчих цін складає 301 у 1998 році і 311 у 1999 році. 1997 рік є базовим. У цьому випадку можна зробити висновок, що:

    а) у 1999 році й інфляція і ціни виявилися вище, ніж прийнятний

    4-процентний рівень інфляції 1997 року і базовий рівень цін (відповідно);

    б) у 1999 році інфляція виявилася нижче прийнятного 4-процентного рівня, а ціни виявилися на 311% вище, ніж у базовому році;

    в) у 1999 році інфляція виявилася нижче прийнятного 4-процентного рівня, а ціни виявилися на 211% вище, ніж вони були в 1997 році;

    г) усе перераховане вище невірно.

    8. Економіка описана такими даними:

    Рік

    Рівень інфляції

    Номінальна ставка відсотка

    1

    2

    3%

    8%

    8%

    3%

    На скільки відсотків змінилася реальна процентна ставка в другому році в порівнянні з першим?

    а) реальна ставка відсотка не змінилася;

    б) реальна ставка відсотка зросла на 5%;

    в) реальна ставка відсотка знизилася на 5%;

    г) реальна ставка відсотка знизилася на 10%.

    9. Найбільший вплив на економічні цикли справляє коливання:

    а) державних витрат;

    б) рівня податків;

    в) інвестицій;

    г) чистого експорту.

    10. Коефіцієнт акселерації характеризує залежність:

    а) інвестицій від сукупного попиту;

    б) національного доходу від інвестицій;

    в) інвестицій від національного доходу;

    г) національного доходу від сукупної пропозиції.

    11. За яких умов забезпечується повна зайнятість?

    а) використання ресурсів за їх призначенням;

    б) пропорційного розподілу ресурсів;

    в) залучення в економічний обіг усіх ресурсів;

    г) найбільш продуктивного використання ресурсів.

    12. Якщо рівень інфляції знижується з 6 до 4 відсотків і нічого більше не змінюється, тоді, згідно з ефектом Фішера:

    а) і номінальна, і реальна процентні ставки знизяться на 2%;

    б) ні номінальна, ні реальна процентні ставки не зміняться;

    в) номінальна процентна ставка знизиться на 2%, а реальна процентна ставка залишиться незмінною;

    г) номінальна процентна ставка не зміниться, а реальна процентна ставка знизиться на 2%.

    13. Уявіть, що номінальна процентна ставка дорівнює 9%, рівень очікуваної інфляції – 5%, а фактична інфляція склала 3%. Тоді:

    а) ех аnte реальна процентна ставка становить 4%;

    б) ех роst реальна процентна ставка становить 4%;

    в) ех апte реальна процентна ставка становить 6%;

    г) ех роst реальна процентна ставка становить 2%.

    14. Державною політикою, яка сприятиме зростанню фрикційного безробіття, буде:

    а) збільшення розмірів допомог по безробіттю;

    б) розвиток програм професійної підготовки та перепідготовки;

    в) зниження мінімальної заробітної плати;

    г) поширення інформації про вакантні робочі місця.

         ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

    1. Чисельність населення складає 100 млн. чол., 24 млн. чол. – діти до 16 років а також люди, що знаходяться в тривалій ізоляції (у психіатричних лікарнях, у виправних закладах і т.д.); 30 млн. чол. вибули зі складу робочої сили; 4 млн. 600 тис. чол. – безробітні; 1 млн. чол. – робітники, зайняті неповний робочий день і шукають роботу. Використовуючи ці статистичні дані, розрахуйте: а) величину робочої сили; б) рівень безробіття.

    2. Природний рівень безробіття в поточному році складає 6%, а фактичний – 10%:

    а) визначте розмір відносного відставання фактичного ВВП від потенційного за умови, що коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття дорівнює 2;

    б) якщо фактичний обсяг випуску у тому ж році склав 600 млн. грн. , то які втрати ВВП, що викликані циклічним безробіттям?

    3. Економіка описується такими даними: природний рівень безробіття дорівнює 6%, очікуваний рівень інфляції складає 3%, відносне відхилення реального ВВП від потенційного менше нуля. Зовнішні цінові шоки відсутні. Чому у цьому випадку буде дорівнювати фактичний рівень інфляції.

    4. Підрахуйте потенційний ВВП за таких умов: робоча сила складає

    20 млн чол., кількість зайнятих – 18 млн чол., природне безробіття – 6 %, фактичний ВВП – 180 млн грн.

    5. Обчисліть втрати економіки від надмірного безробіття, маючи таку інформацію. Фактичний ВВП складає 100 млн. грн., фрикційне безробіття – 2 %, структурне безробіття – 4 %, фактичне безробіття – 9%.

    6. Чому дорівнює темп інфляції у 1999 р., якщо номінальний ВВП у

    1998 р. становив 120 млн. грн., у 1999 р – 150 млн. грн. , а реальний ВВП у 1998 р. – 110 млн. грн., у 1999 р. – 130 млн. грн.

    7. Припустимо, що виробляється і споживається 3 види благ. В таблиці представлені кількість і ціна (за одиницю) кожного із них за два періоди. Розрахуйте індекс Ласпейреса, індекс Пааше і індекс Фішера (2002 – базисний період)

    Роки

    2002

    2002

    2003

    2003

     

    ціна

    кількість

    ціна

    кількість

    книги

    10

    10

    15

    8

    джинси

    27

    6

    24

    7

    телевізори

    655

    3

    425

    5

    8. Допустимо, що номінальний ВВП збільшився з 480 млрд.грн. до 600 млрд.грн., а дефлятор ВВП – із 120% до 150%. Що станеться за таких умов з реальним ВВП

    9. Французський економіст Л.Столерю відмічав “Сподіватися загальмувати інфляцію, обмежуючись блокуванням цін, настільки ж безкорисно, як сподіватися зупинити температуру у хворого, блокуючи термометр”. Чи погоджуєтесь Ви з таким твердженням?

    Рекомендована література

    1. Бурда, Майкл, Виплош, Чарлз. Макроекономіка: Європ. Контекст/Пер. з анг.– К.:Основи, 1998 – Гл. 6, 12.

    2. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка: Перекл. з англ.– К.: Основи, 1996.– Гл. 15.

    3. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: принципы проблемы и политика: В двух томах: т.1-М: Республика, 1992.– Гл. 10.

    4. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентів екон. спец. закл. освіти: у 2 ч./С. Будагівська, О.Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будагівської.– К.: Основи, 1998.– С. 230-243.

    5. Мэнкью Г. Принципы экономики – СПб.: Питер Ком, 1999.– Гл. 5, 6.

    6. Небава М.І. Макроекономіка. Тематичний тлумачний словник термінів. Вінниця: ВДТУ, 2000. – С.37-62.

    7. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 1999.– С. 56-68.

    8. Экономическая теория.Учебник. Под ред. А.И.Добрынина, Л.С.Тарасевича.–3-е издание.– СПб.: Изд-во СПб.ГУЭФ, Изд-во «Питер Ком», 1999.– С. 19,20,22.