8.4 Модель грошового ринку та його рівновага
Попит і пропозицію грошей пов'язує модель грошового ринку. Згідно з короткостроковою моделлю грошового ринку, пропозиція грошей, доход і рівень цін є екзогенними змінними. Пропозиція грошей контролюється центральним банком і фіксована на рівні Мs . У короткостроковому періоді рівень цін не змінюється, тому номінальні та реальні змінні моделі збігаються: М=(М/Р); r=і. Таким чином, реальна пропозиція грошей фіксована на рівні (М/Р)s і на графіку показана вертикальною лінією. Альтернативну вартість грошей вимірює ставка процента по такому фінансовому активу, як облігації. Попит на гроші L(r) є спадною функцією процентної ставки (r) для даного рівня доходу (Y).
Рисунок 8.4 – Модель грошового ринку та його рівновага
Рівновага грошового ринку досягається в точці, де попит на гроші дорівнює їхній пропозиції. Умова рівноваги має вигляд: (М/Р)s = L(r,Y). Точці рівноваги грошового ринку відповідає рівноважна процентна ставка r*. Модель грошового ринку показує, що існує лише єдина ставка, за якої попит на гроші і пропозиція грошей збігаються (рис. 8.4).
На практиці на грошовому ринку постійно виникають коливання. Вони бувають двох типів:
• коливання, пов'язані з початковою нерівновагою грошового ринку;
• коливання, пов'язані зі зміною рівноваги.
Розглянемо механізми, які врівноважують грошовий ринок в одному й другому випадках.
Якщо процентна ставка не відповідає рівноважному рівневі, корекція ситуації на грошовому ринку з метою досягнення рівноваги відбувається за допомогою процентної ставки, зміна рівня якої змушує економічних аґентів змінювати структуру портфеля своїх активів.
При низькому рівні процентної виникає надлишковий попит на гроші, який усувається економічними агентами за допомогою продажу облігацій. Колективний продаж облігацій спричиняє збільшення пропозиції облігацій на ринку і, таким чином, падіння їхньої ринкової ціни. Оскільки зниження ринкової ціни облігацій супроводжується зростанням процентної ставки, то зміна структури портфеля триватиме доти, поки бажаний рівень зберігання грошей не відповідатиме пропозиції грошей при рівноважній процентній ставці.
При зависокому рівні процентної ставки висока альтернативна вартість зберігання грошей зменшує попит на гроші, і тому, навпаки, виникає надлишкова пропозиція грошей, яка використовується економічними агентами на купівлю облігацій. Підвищений попит на облігації веде до зростання їхньої ринкової ціни. Спричинене зростанням ринкової ціни облігацій зниження процентної ставки триватиме доти, доки при рівноважній процентній ставці попит на гроші не відповідатиме кількості грошей, що пропонується банківською системою.
Коливання рівноважних значень процентної ставки пов'язані зі змінами екзогенних змінних грошового ринку: рівня доходу та пропозиції грошей. Зростання рівня доходу підвищує попит на гроші та рівноважну процентну ставку. Підвищення пропозиції грошей, навпаки, спричиняє її зниження. При зміні рівноважної процентної ставки процес урівноваження грошового ринку відбувається таким чином.
Підвищення пропозиції грошей приводить до того, що в початковому положенні рівноваги виникає надлишкова пропозиція грошей. Цей тимчасовий надлишок грошей усувається економічними агентами за рахунок підвищення попиту на облігації. Купівля облігацій, що супроводжується зростанням їхньої ринкової ціни, триває до тих пір, поки процентна ставка не відповідатиме новій, нижчій рівноважній ставці процента. Підвищення пропозиції грошей, яке відбувається в ситуації “частки ліквідності”, не спричиняє зниження процентної ставки внаслідок мінімальної альтернативної вартості зберігання грошей.
Зростання доходу в умовах незмінної пропозиції грошей підвищує попит на гроші і, таким чином, спричиняє появу надлишкового попиту на гроші в початковому положенні рівноваги. Надлишковий попит на гроші задовольняється економічними агентами за допомогою продажу облігацій або позичок у комерційних банків. Збільшення попиту на позики сприяє зростанню процентної ставки.
Аналогічно і продаж облігацій триватиме доти, доки процентна ставка не зросте до рівня, що відповідає новій рівновазі.
Кількісна теорія грошей
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
1. Чому в ситуації економічної нестабільності чи економічної розрухи відбувається часткове або повне повернення до системи товарних грошей?
2. З яких елементів складається пропозиція грошей М1 та М2? В чому полягає різниця між грішми та квазігрішми?
3. Які основні фактори визначають трансакційний попит на гроші і попит на гроші як на актив? Чи є взаємозв'язок між цими складовими сукупного попиту на гроші? Поясніть, яким чином можна графічно поєднати ці два види попиту для визначення сукупного попиту на гроші.
4. Як визначається рівноважна процентна ставка на грошовому ринку? Яким чином а) зменшення проміжку часу між сплатою заробітної платні робітникам і б) зростання реального ВВП впливають на рівноважну процентну ставку? Чи будуть при цьому змінюватися ціни на облігації? Назвіть причини існування оберненої залежності між ціною облігацій та ринковою ставкою процента.
5. Чому економічні суб'єкти віддають перевагу, незважаючи на “схильність до ліквідності”, зберігати частину своїх засобів у виді акції й облігацій? Чому структура фінансових активів час від часу міняється?
6. Х.Маккей, описуючи найкращий, з його погляду, спосіб нагородження співробітників, відзначає, що нагородження необхідно проводити, використовуючи неодмінно наявні засоби. Він пише: “На світі є люди, річний доход яких складає 200, 300, 400 тисяч доларів і які за останні двадцять років не бачили наявними навіть 4000 доларів. Усі їхні гроші – це пластмасові кредитні картки, чеки і цифри в балансі банку. Але все це не те, що тримати в руках реальну готівку, хрустку, що потріскує, що гнеться, симпатичну, приємну на відчуття”. На яку психологічну особливість звертає в даному випадку увагу Х.Маккей?1 Чи будуть одержувачі грошового заохочення зберігати всі гроші в наявній формі?
7. Як впливає а) зміна обсягу виробництва, б) використання кредитних карток на трансакційний попит на гроші?
8. Чому в монетаристських побудовах крива попиту на гроші приймає більш положистий вид у міру росту доходу?
9. Чому в проведенні кредитно-грошової політики присутня дилема цілей, тобто неможливо одночасно регулювати грошову пропозицію і процентну ставку (поясніть графічно)?
10. Поясніть, у чому полягає принципове розходження монетаристського і кейнсіанського підходів до використання кредитно-грошової політики в умовах економічного спаду, виходячи з трактувань співвідношення попиту та пропозиції на грошовому ринку і з огляду на дилему цілей.
11. Чому неможливо перебороти “пастку ліквідності”, використовуючи тільки інструменти кредитно-грошової політики? Як можна вийти з цієї “пастки”?
ОЦІНІТЬ ПРАВИЛЬНІСТЬ ТВЕРДЖЕНЬ (ТАК, НІ)
1. Металістична теорія приписує золоту і сріблу як таким властивості грошей.
2. Кількісна теорія грошей полягає в тому, що величина вартості грошей знаходиться в оберненій залежності від їхньої кількості.
3. Попит на гроші з боку активів знаходиться в оберненій залежності від величини процентної ставки.
4. Попит на гроші з боку активів знаходиться в оберненій залежності від величини номінального ВВП.
5. Поточний рахунок в банку відноситься до грошового агрегата М1.
6. Трансакційний попит на гроші залежить від величини процентної ставки.
7. Грошова маса (Money stock MS) є сумою готівкових грошей (C) плюс депозити (D): MS = С + D.
8. Під ліквідністю розуміють здатність фінансового активу бути безумовним і нічим не обмеженим засобом платежу із зміною його номінальної вартості.
9. Ступінь ліквідності активів визначається трансакційними витратами.
10. “Пастка ліквідності” є ситуація, коли попит на гроші не має обмежень з боку ставки процента.
1. Зростання резервних вимог не приведе до зміни пропозиції грошей, якщо:
а) не зміниться співвідношення резервів і депозитів;
б) не зміниться співвідношення готівкових грошей і депозитів;
в) не зміниться обсяг надлишкових банківських резервів;
г) не зміниться грошова база.
2. Якщо і грошова база, і грошовий мультиплікатор подвоюються, тоді пропозиція грошей:
а) залишається незмінною:
б) подвоюється;
в) збільшується більш як удвічі;
г) зменшується вдвічі.
3. Розгляньте такі складові грошової маси:
а) металеві гроші, що знаходяться у Вас у наявності;
б) строковий вклад в ощадному банку;
в) банкноти у Вас на руках;
г) облігації державної позики;
д) поточний рахунок у банку.
Які з перерахованих статей входять у грошовий агрегат М 1, М 2?
4. Якщо номінальний ВВП скоротиться, тоді:
а) трансакційний попит на гроші і загальний попит на гроші залишаться незмінними;
б) скоротиться трансакційний попит на гроші і загальний попит на гроші;
в) виросте траксакційний попит на гроші, але скоротиться загальний попит на гроші;
г) скоротиться трансакційний попит на гроші, але виросте загальний попит на гроші;
д) виросте трансакційний попит на гроші і загальний попит на гроші.
5. Якщо номінальний обсяг ВВП складає 5000 млн.грн., а трансакційний попит на гроші складає 1000 млн.грн., тоді:
а) загальний попит на гроші складає 6000 млн.грн.;
б) у середньому кожна гривня обертається 5 разів у рік;
в) необхідно збільшувати обсяг пропозиції грошей;
г) необхідно зменшувати обсяг пропозиції грошей.
6. Якщо попит на гроші і пропозиція грошей будуть рости, тоді:
а) рівноважна кількість грошей і рівноважна процентна ставка скоротяться;
б) рівноважна кількість грошей і рівноважна процентна ставка виростуть;
в) рівноважна процентна ставка виросте, а зміну кількості грошей пророчити неможливо;
г) рівноважна кількість грошей виросте, а зміну рівноважної процентної ставки пророчити неможливо;
д) неможливо пророчити зміну кількості грошей і рівноважної процентної ставки.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Швидкість обігу грошей визначається, згідно з кількісним рівнянням, як V=PY/М. ІІри проведенні грошово-кредитної політики Національний банк часто виходить з того, що V постійна. Потім він оцінює можливий у даному році рівень інфляції. Нарешті, Національний банк ставить собі за мету підтримати певний рівень зростання реального ВВП, що відображається у зміні обсягу пропозиції грошей.
а) Припустімо, що інфляція у даному році становить 5%, а метою центрального банку є зростання реального ВВП на 2%. Наскільки він має збільшити пропозицію грошей?
2. Трансакційний попит на гроші складає 400 млн.грн.
а) заповніть таблицю:
Ставка процента |
Обсяг попиту на гроші (млн.грн.) з боку активів |
Загальний попит на гроші |
14 13 12 11 10 9 8 |
30 50 70 90 110 130 150 |
б) Пропозиція грошей складає 510 млн.грн. Визначте рівноважну ставку процента.
в) Визначте величину рівноважної ставки процента, якщо пропозиція грошей виросла до 530 млн.грн., скоротилася до 450 млн.грн. Величина R(обов'язкова резервна норма) дорівнює 0,25. Обсяг депозитів у два рази більше обсягу готівки. Підрахуйте грошовий мультиплікатор з урахуванням готівки.
3. Припустимо, що в країні А в обороті знаходиться тільки готівка. МВ (грошова база) дорівнює 20 млн.дол. Центральний банк збільшує грошову базу в 4 рази. Як це відіб'ється на величині М (грошова маса)?
4. Припустимо, що попит на гроші для угод складає 10% номінального обсягу ВВП, пропозиція грошей складає 350 млн.грн., а попит на гроші з боку активів показаний нижче:
Процентна ставка Попит з боку активів (млн.грн.)
16 100
14 150
15 200
16 250
а) визначте рівноважну процентну ставку при ВВП = 2000 млн.грн. б) як зміниться рівноважна ставка відсотка, якщо при збереженні рівня ВВП в обсязі 2000 млн.грн. пропозиція грошей виросте з 350 до 400 млн.грн.?
1. Дорнбуш Р., Фишер С. Макроэкономика: Пер. с англ. – М.: Изд-во МГУ: ИНФРА – М, 1997.– С. 341-373.
2. Зянько В.В., Небава М.І., Сірко А.В. Основи економіки: вузлові питання. – Вінниця:УНІВЕРСУМ–Вінниця, 2000.– С.202-207.
3. Костюк. В.Н. Макроэкономика: Курс лекций.–М.: Центр, 1998.–С. 43-86.
4. Лютий І.О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки: Монографія.– Київ: Атіка, 1999. – 240 с.
5. Макроэкономика : Учебник/Под общей. ред. Л.С. Тарасевича.–2-е изд. перераб. й доп.– СПб.: Изд-во СПб. ГУЗФ, 1997.– С. 95-126.
6. Менкью Н.Г. Принципы экономикс.– СПб.: Питер Ком, 1999.-С. 699-722, 759-763.
7. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентів екон. спец. закл. освіти: у 2 ч./С. Будагівська, О.Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будаговської. – К.: Основи, 1998. – С. 321-343.
8. Небава М.І. Макроекономіка. Тематичний тлумачний словник термінів.– Вінниця: ВДТУ, 2000.– С. 87-98.
9. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – С. 194-210.
10. Сакс Дж. Д., Ларрен Ф.Б. Макроэкономика. Глобальный подход:Пер. с англ.– М.: Дело, 1996.– С.289-363.
11. Чухно А.А. Розвиток теорії грошей та практика регулювання грошового обігу: Спец. курс.– К.: Вид-во КНУ ім. Тараса Шевченка, 1994.– 115 с.
12. Шишов А.Л. Макроэкономика.–М.: Ассоциация авторов й издателей “Тандем”. Изд-во ЗКМОС, 1997.– С. 205-257.
