9.4 Передатний механізм грошово-кредитної політики

Канали, через які зміни в пропозиції грошей впливають на реальний сектор економіки, мають назву передатного механізму грошово-кредитної політики, або механізму грошової трансмісії.

В кейнсіанській моделі механізм грошової трансмісії діє через зростання пропозиції грошей (М,) зменшує процентні ставки (і), знижуючи тим самим вартість капіталу і впливаючи таким чином на підвищення рівня інвестиційних видатків (І). Оскільки економіка не перебуває в умовах повної зайнятості ресурсів, зростає реальний обсяг виробництва (Y) при незмінних цінах.

Передатний механізм кредитно-грошової трансмісії кейнсіанців – діє через прийняття підприємницьких рішень щодо інвестиційних витрат, основною ланкою його є вплив процентних ставок на планові інвестиції. Схематично традиційний кейнсіанський передатний механізм виглядає таким чином:

­М Ю Їі Ю ­І Ю ­Y.

Монетаристський передатний механізм кредитно-грошової трансмісії містить інші засоби впливу грошово-кредитної політики на зміну рівня економічної активності. Згідно з цим підходом, зростання пропозиції грошей (М) безпосередньо підвищує сукупний попит (АD) і таким чином впливає на зростання номінального обсягу виробництва (PY). Оскільки економіка перебуває в умовах повної зайнятості ресурсів (Y=Y*), зростання номінального обсягу виробництва відбувається за рахунок підвищення рівня цін (Р). Схематично монетаристський передатний механізм може бути відтворений таким чином:

­M Ю ­AD Ю ­PЧY Ю ­P.

Сучасне розуміння механізму грошової трансмісії містить широкий діапазон каналів впливу грошово-кредитної політики на економічну систему. Найважливіші з них: ефект процентних ставок, ефект валютного курсу, ефект багатства.

Ефект процентних ставок. Зміна процентних ставок впливає на всі планові компоненти витрат як інвестиційні (планові інвестиції фірм, інвестиції в житлове будівництво), так і неінвестиційні (купівля в кредит споживчих товарів довготривалого користування, капітальні вкладення держави – державні закупки). Збільшення цих витрат приводить до підвищення інвестиційного та споживчого попиту і, отже, до зростання сукупного попиту і сукупної пропозиції в економіці. Схематично цей ефект збігається з кейнсіанським передатним механізмом.

Ефект валютного курсу. Зміна пропозиції грошей (М) і короткострокових процентних ставок (і) впливають на динаміку обмінного курсу національної валюти (Е), зростання пропозиції грошей і відповідне падіння процентних ставок зменшують попит на національні гроші з боку нерезидентів. В результаті цього відбувається падіння валютного курсу національних грошей. Зниження валютного курсу сприяє зростанню експорту і зменшенню імпорту, що збільшує попит з боку чистого експорту (NХ) і стимулює зростання реального обсягу виробництва (Y). Схематично ефект валютного курсу виглядає так:

­M Ю Їi Ю ЇE Ю ­NX Ю ­Y.

Ефект багатства. Цей ефект пов'язаний з впливом процентної ставки на ціну таких фінансових активів, як акції та облігації. Зменшення ставки процента (і) збільшує курсову вартість цінних паперів (Ps). Наслідком цього є: а) зростання багатства (W) власників цінних паперів, що підвищує автономне споживання (С); б) зростання курсової вартості акцій (Ps) полегшує фірмам фінансування інвестиційних проектів, оскільки збільшується співвідношення вартості фірми на фондовому ринку порівняно з вартістю купівлі її капіталу на ринку продукції (q), а це підвищує інвестиційні витрати (І). В кінцевому підсумку зростання споживчого та інвестиційного попиту приводить до зростання реального обсягу виробництва. Схематичний вигляд ефекту багатства:

а) ­М Ю Їi Ю ­Ps Ю ­W Ю ­C Ю ­Y;

б) ­М Ю Їi Ю ­Ps Ю ­q Ю ­I Ю ­Y.

     ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

  •  Банківські гроші
  •  Валютна політика
  •  Грошовий мультиплікатор
  •  Грошово-кредитна політика
  •  Депозитний мультиплікатор
  •  Динамічні операції
  •  Дисконтна ставка
  •  Дисконтне вікно
  •  Захисні операції
  •  Коефіцієнт депонування грошей
  •  Комерційний банк
  •  Кредитна мультиплікація
  •  Кредитні ресурси комерційного банку
  •  Надлишкові резерви
  •  Непрямі інструменти
  •  Норма обовўязкового резервування
  •  Облікова процентна ставка
  •  Обовўязкові резерви
  •  Операції на відкритому ринку
  •  Передатний механізм грошово-кредитної політики (механізм грошової трансмісії)
  •  Передатний механізм кредитно-грошової політики кейнсіанців
  •  Передатний механізм кредитно-грошової політики монетаристів
  •  Політика “дешевих грошей” або експансивна грошова політика
  •  Політика “дорогих грошей” або рестрикційна грошова політика
  •  Прямі інструменти
  •  Угоди аутрайт
  •  Угоди репо
  •  Центральний банк

         ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

         ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

    1. Чому центральний банк як основний інструмент грошово-кредитної політики застосовує операції на відкритому ринку, а не зміну резервних вимог або облікової ставки? Чим відрізняється вплив кожного з цих інструментів на окремий комерційний банк; на систему комерційних банків в цілому; на пропозицію грошей?

    2. Поясніть, чому центральний банк не в змозі стабілізувати процентні ставки і грошову масу в економіці одночасно? Яким чином форма кривої попиту на гроші впливає на ефективність грошово-кредитної політики?

    3. Опишіть передатний механізм грошово-кредитної політики. В чому полягають відмінності між кейнсіанською та монетаристською трактовками передатного механізму? Яку роль відіграють процентні ставки в передатному механізмі грошово-кредитної політики?

    4. Наведіть механізм створення грошей комерційними банками. Чи завжди комерційні банки можуть створювати гроші?

    5. Ювелірів прийнято називати першими банкірами1, тому що вони приймали за певну винагороду на збереження золото й інші цінності від населення. У чому, проте, принципова відмінність банківської справи від функцій камери схову?

    6. Чому банки прагнуть тримати мінімальні надлишкові резерви? Як наявність надлишкових резервів впливає на здатність банків створювати гроші? Що у звўязку з цим може почати стосовно обовўязкової норми резервів центральний банк в умовах інфляції?

    7. Чому, незважаючи на найнижчий відсоток річних, котрий надають швейцарські банки ( у пресі навіть обговорювався проект повного скасування виплати річних, котрий, однак, не пройшов), усі прагнуть розмістити свої засоби саме в ці банки?

    ТЕСТИ

    1. Грошовий агрегат М1 визначається за формулою:

    а) М0 + поточні рахунки;

    б) М0 + строкові депозити;

    в) М2 – строкові депозити;

    г) М0 + розрахункові рахунки.

    2. Грошовий мультиплікатор визначається за формулою:

    а) m = 1 + rr/сr + rr;

    б) m = 1+cr/rr+сr;

    в) m = 1 – сг/гг+сг.

    3. Якщо на грошовому ринку попит збільшився за сталої пропозиції, то:

    а) знизиться %;

    б) зростуть ціни на облігації;

    в) зросте %;

    г) знизяться ціни на облігації.

    4. Якщо на грошовому ринку збільшилася пропозиція за незмінного попиту, то:

    а) зростуть ціни на облігації;

    б) зросте %;

    в) знизяться ціни на облігації;

    г) знизиться %.

    5. Щоб збільшити грошову пропозицію Нацбанк повинен:

    а) продати державні облігації;

    б) купити державні облігації;

    в) зменшити резервну норму;

    г) підвищити резервну норму.

    6. Яке із наведених положень є правильним?

    а) % прямо впливає на грошову пропозицію;

    б) % прямо впливає на попит на гроші як активи;

    в) % обернено впливає на попит на гроші як активи;

    г) % прямо впливає на попит на облігації.

    7. Яке із наведених положень є помилковим?

    а) банківські резерви = обов'язковим резервам;

    б) грошова база = депозитні гроші + готівкові гроші;

    в) чим вище процентна ставка, тим більша альтернативна вартість грошей;

    г) грошова база – це гроші високої ефективності.

    8. Нацбанк може впливати на грошову пропозицію за допомогою:

    а) операцій з державними цінними паперами;

    б) зміни коефіцієнта готівки;

    в) зміни норми додаткових резервів;

    г) зміни облікової ставки.

    9. Яка з наведених формул є правильною?

    а) Мs=МB+D;

    б) Мs=МВ+R;

    в) DM =DDЧm;

    г) DM =DHЧm.

         ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

    1. Початковий приріст депозитів комерційного банку становить 100 грн., а його банківські резерви збільшилися на 20 грн., cr = 0. Чому дорівнює приріст грошової пропозиції?

    2. Готівкові гроші = 350 грн., строкові депозити = 250 грн., поточні рахунки = 300 грн., кошти клієнтів за трастовими операціями банків = 150 грн. Чому дорівнює агрегат М2?

    3. У базовому періоді Y = 1200 грн., а грошовий попит = 200 грн. В аналізованому періоді доход збільшився на 5%, а швидкість обертання грошей не змінилася. Чому дорівнює попит на гроші в аналізованому періоді?

    4. Резервна норма = 0,15; коефіцієнт готівки = 0,25. На яку величину Нацбанк повинен збільшити грошову базу, щоб грошова пропозиція зросла на 312,5 грн.?

    5. Депозитні гроші комерційного банку “Аваль” збільшилися на 200 грн., rr = 0,2, сr = 0. На яку суму може надати кредит Промінвестбанк ?

    6. У базовому році рівноважна r = 10 %, ціна облігації = 20 грн. В аналізованому році попит на облігації збільшився на 5%, а еластичність ціни облігацій за попитом = 0,4. Чому дорівнює рівноважна відсоткова ставка в аналізованому році?

    7. Грошовий агрегат М1 = 500 грн., поточні рахунки = 100 грн. розрахункові рахунки = 120 грн., строкові депозити = 150 грн. Чому дорівнює агрегат М0?

    8. Попит і пропозиція на грошовому ринку дорівнюють відповідно 226 і 200 грн.; rr = 0,2; сr = 0,3. На яку величину потрібно початково збільшити грошову базу, щоб урівноважити грошовий ринок без зміни відсоткової ставки?

    9. Чому буде дорівнювати загальний приріст грошової маси в країні, якщо при обовўязковій резервній нормі 10% первісне збільшення депозитів склало 200 млн.грн.?

         РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

    1. Дорнбуш Р., Фишер С. Макроэкономика: Пер. с англ. – М.: Изд-во МГУ: ИНФРА – М, 1997.– С. 341-373.

    2. Зянько В.В., Небава М.І., Сірко А.В. Основи економіки: вузлові питання. – Вінниця:УНІВЕРСУМ–Вінниця, 2000.– С.202-207.

    3. Лютий І.О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки: Монографія.– Київ: Атіка, 1999. – 240 с.

    4. Макроэкономика : Учебник/Под общей. ред. Л.С. Тарасевича.–2-е изд. перераб. й доп.– СПб.: Изд-во СПб. ГУЗФ, 1997.– С. 95-126.

    5. Менкью Н.Г. Принципы экономикс.– СПб.: Питер Ком, 1999.– С. 699-722, 759-763.

    6. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентів екон. спец. закл. освіти: у 2 ч./С. Будагівська, О.Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будаговської. – К.: Основи, 1998. – С. 321-343.

    7. Небава М.І. Макроекономіка. Тематичний тлумачний словник термінів.– Вінниця: ВДТУ, 2000.– С. 87-98.

    8. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – С. 194-210.

    9. Чухно А.А. Розвиток теорії грошей та практика регулювання грошового обігу: Спец. курс.– К.: Вид-во КНУ ім. Тараса Шевченка, 1994.– 115 с.