14.1 Складання Балансу
Зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 2 “Баланс”.
14.1.1 Загальні вимоги до складання звіту
Згідно з П(С)БО 2 метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня звітного періоду (П(С)БО 1, п. 12). Баланс подається у складі річної та квартальної звітності. Крім того, підприємства складають Баланс на кінець місяця.
У Балансі підприємства відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства за умови відповідності всім критеріям визнання (П(С)БО 2, п. 4, 10 – 13). Якщо об’єкт бухгалтерського обліку не відповідає принаймні одному із критеріїв визнання, то він не відображається у Балансі.
Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.
Актив відображається у Балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.
Витрати на придбання та створення активу, які, відповідно до критеріїв визнання активу, не можуть бути відображені у Балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у Звіті про фінансові результати. Наприклад, якщо підприємство не впевнене у можливості отримання економічної вигоди від використання активу, то йому слід, склавши відповідний первинний документ, списати цей актив з балансу і відобразити його у складі витрат поточного періоду у Звіті про фінансові результати.
У випадку, коли підприємство не може достовірно оцінити актив, але вважає дану інформацію суттєвою, воно розкриває інформацію щодо нього в Примітках до річної фінансової звітності.
Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Зобов’язання відображається у Балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.
Власний капітал відображається у Балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.
Згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).
Наприклад, неприпустимим є згортання дебіторської та кредиторської заборгованостей за продукцію, товари, роботи, послуги; дебіторської заборгованості та зобов’язань за різними видами податків, що обліковуються на рахунку 641 тощо.
Можливість згортання статей активів та зобов’язань передбачена тільки у пунктах 16 та 17 П(С)БО 17 “Податок на прибуток”:
дебіторська заборгованість та зобов’язання з поточного податку на прибуток згортаються, якщо погашення зобов’язання відбудеться заліком цієї заборгованості.
У консолідованому Балансі дебіторська заборгованість та зобов’язання з поточного податку на прибуток відображаються розгорнуто;
відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання згортаються, якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим самим податковим органом.
У консолідованому Балансі відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання відображаються розгорнуто.
Згортання відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов’язань полягає у визначенні різниці між сумою визнаних відстрочених податкових активів (рахунок 17) і сумою визнаних відстрочених податкових зобов’язань (рахунок 54). Відповідно у Балансі підприємства буде відображений або відстрочений податковий актив (рядок 060), або відстрочене податкове зобов’язання (рядок 460) у разі, якщо це не консолідований звіт.
Всі статті Балансу розташовані за принципом зростання ліквідності. Активи поділені на оборотні та необоротні, а зобов’язання – на довгострокові та поточні. Основою розподілу активів та зобов’язань є відношення до операційного циклу і строк реалізації (споживання) для активів чи строк погашення для зобов’язань.
Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом дванадцяти місяців з дати балансу або протягом операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців.
Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.
Поточні зобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців.
Довгострокові зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями.
Для забезпечення співставності в Балансі підприємства наводиться відповідна інформація на кінець попереднього року. При заповненні статей Балансу підприємствам слід звернути увагу на забезпечення відповідності показників вступного сальдо (графа 3) даним на кінець звітного періоду (графа 4). Тобто, якщо на підприємстві станом на 1 січня звітного року відбулися організаційно-структурні зміни, то їх слід врахувати. Прикладом таких змін можуть бути: вибуття, приєднання частин, структурних підрозділів, філій підприємства. Також слід враховувати коригування показників звітності щодо подій після дати балансу.