надає інформацію про активність та результативність діяльності підприємства за певний проміжок часу;

 є основою, на підставі якої будуються прогнози майбутньої діяльності підприємства.

Загальні критерії визнання статей у фінансових звітах – імовірність збільшення або зменшення економічних вигод, пов’язаних з цією статтею, та імовірність достовірного визначення оцінки статті – встановлені П(С)БО 1. П(С)БО 3 конкретизує ці критерії стосовно доходу (рисунок 14.1) та витрат (рисунок 14.2)

Доходи і витрати включаються до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування та відповідності. Тому доходи та витрати визначаються тоді, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того,втрати визнаються у Звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.

Цей звіт складається наростаючим підсумком з початку звітного року та подається у складі річної та квартальної звітності.

Рисунок 14.1 – Прийняття рішення про визнання доходу в Звіті про фінансові результати за П(С)БО 3

Рисунок 14.2 – Прийняття рішення про визнання витрат в Звіті про фінансові результати за П(С)БО 3

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів. Структура Звіту про фінансові результати подана в таблиці 13.1

Кожний з розділів розкриває певний аспект доходів, витрат, та фінансових результатів підприємства.

Таблиця 14.3 Структура Звіту про фінансові результати

Розділ І Звіту про фінансові результати “Фінансові результати” надає інформацію про доходи і витрати з точки зору власника підприємства і :

 розглядає прибуток як джерело виплат власникам (нарахування і сплата дивідендів тощо), створення резервного капіталу або збільшення статутного капіталу;

 всі витрати, пов'язані з отриманням доходу звітного періоду, включаючи і податок на прибуток, вважає витратами підприємства.

За своєю структурою розділ І Звіту про фінансові результати поділяється на такі частини:

 Звичайна діяльність – будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

 Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

 Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

 Надзвичайна подія – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Інформація, наведена в цьому розділі, надає змогу користувачам оцінити величину отриманого чистого прибутку (збитку), що підлягає розподілу між акціонерами у вигляді дивідендів. Крім того, дані цього розділу використовуються для розрахунку різних коефіцієнтів з метою здійснення аналізу господарської діяльності підприємства.

У розділі І інформація про доходи (витрати) та прибутки (збитки) наводиться у розрізі різних видів діяльності підприємства, що надає змогу користувачам фінансової звітності здійснювати оцінку як результатів основної діяльності підприємства, так і результатів іншої діяльності, що не відбувається на постійній основі.

Важливість відокремлення операцій, що відносяться до надзвичайних подій, полягає в тому, що завдяки такій класифікації досягається можливість прогнозувати майбутні доходи та витрати без урахування впливу надзвичайних статей, тобто нетипових для даного підприємства операцій.

Розділ ІI цього Звіту “Елементи операційних витрат”надає змогу провести необхідний аналіз структури витрат на виробництво, управління, збут, та інших операційних витрат за економічними елементами та використовується для складання Звіту про рух грошових коштів (під час коригування суми нерозподіленого прибутку на не грошові статті, зокрема на суму амортизації). Згідно з п. 38 П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” у цьому розділі наводяться відповідні елементи операційних витрат, які зазнало підприємство у процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої і спожитої підприємством.

Розділ ІII Звіту “Розрахунок показників прибутковості акцій” стосується лише акціонерних товариств , прості або потенційно прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, у тому числі таких товариств, які знаходяться в процесі випуску зазначених акцій.

Закриті акціонерні товариства можуть також заповнювати цей розділ. У цьому випадку вони повинні здійснювати розрахунки показників із застосуванням П(С)БО 24 “Прибуток на акцію”.

У повному обсязі показники прибутковості акцій розкриваються у річній звітності:

 заповнюються всі п’ять показників третього розділу:

 середньорічна кількість простих акцій;

 скоригована середньорічна кількість простих акцій;

 чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію;

 скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію;

 дивіденди на одну просту акцію;

 у Примітках до фінансової звітності наводяться відповідні пояснення.

Відповідно до п. 17 П(С)БО 24 у проміжній (квартальній) фінансовій звітності наводяться лише показники чистого прибутку на одну просту акцію і скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію (рядки 320 та 330 відповідно).

Показник “прибуток на акцію” (ПНА) використовується для прийняття рішень про інвестиції як показник, який відображає суму чистого прибутку звітного періоду, що припадає на одну просту акцію в обігу.

Економічний зміст ПНА полягає в тому, що він розкриває ефективність використання підприємством ресурсів, отриманих від власників простих акцій. Тому застосування усіма ВАТ однакової методики розрахунку цього показника і послідовне дотримання її під час подання фінансової звітності має важливе значення.