Практична робота № 2
Тема. Ефективне використання оборотних коштів та розрахунок виробничих запасів
Мета заняття: закріпити у студентів теоретичні знання та розвинути практичні навички розрахунку оптимальної величини запасів сировини, показників ефективного використання оборотних коштів та оборотних фондів підприємства.
Теоретичні відомості
Оборотні фонди − це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.
Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються на готову продукцію . Відношення між окремими елементами оборотних фондів до їх загального обсягу, виражене у відсотках, називають виробничо-технологічною структурою оборотних фондів.
Ця структура має відмінності залежно від:
- характеру виробництва;
- тривалості технологічного циклу;
- видів продукції;
- територіального розміщення виробництва та ін.
Оборотні фонди підприємства складаються:
- виробничих запасів − предметів праці, які ще не залучені у виробничий процес і знаходяться на складах підприємства у вигляді запасів;
- незавершеного виробництва − предметів праці, які ще не пройшли всіх стадій обробки;
- витрат майбутніх періодів − витрат на підготовку та освоєння нової продукції, що мають місце в даний період, але будуть погашені в майбутньому.
Незавершене виробництво − такі предмети праці перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого. У складі незавершеного виробництва виділяють напівфабрикати власного виробництва, тобто такі предмети праці, які повністю пройшли обробку в одному підрозділі підприємства, але потребують подальшої обробки в інших підрозділах цього ж підприємства.
Витрати майбутніх періодів не є речовим елементом оборотних фондів, це грошові витрати, здійснені в даному періоді, але будуть віднесені на вартість продукції частинами в наступних періодах (раціоналізація і винахідництво, проектування різних заходів, придбання різного роду інформації).
Найбільшу питому вагу у складі оборотних фондів підприємства мають виробничі запаси. До їх складу входять:
- сировина, основні і допоміжні матеріали;
- паливо;
- куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби;
- тара і тарні матеріали;
- запасні частини для ремонту;
- малоцінні та швидкозношувані предмети (господарський інвентар, малоцінні інструменти та ін.) хоч і є засобами праці, проте мають термін служби менший одного року і для спрощення обліку відносяться до оборотних фондів).
Виробничі запаси залежно від їх призначення поділяються на:
- страховий запас − це мінімальний запас на випадок непередбачених перебоїв у постачанні. Страховий запас матеріалу знаходиться за формулою:
- поточний запас − для забезпечення безперебійного процесу виробництва матеріальними ресурсами між двома черговими поставками. Поточний запас матеріалу:
- середній запас матеріалу:
- максимальний запас матеріалу:
- підготовчий запас − на час приймання, перевірки якості і складування сировини і матеріалів;
- транспортний запас − на час знаходження товарно-матеріальних цінностей в дорозі від постачальника до споживача;
- технологічний запас − на час підготовки сировини і матеріалів до виробничого споживання.
(2.1)
(2.2)
де Тз.п. − тривалість зриву поставки, дні;
Дф − фактична денна потреба підприємства у певному матеріалі, кг;
Дпл − планова денна потреба підприємства у певному матеріалі, кг.
(2.3)
(2.4)
де Мс.ф. − фактична сумарна потреба підприємства в певному матеріалі у натуральних одиницях, кг;
Мс.пл. − планова сумарна потреба підприємства в певному матеріалі у натуральних одиницях, кг.
Сумарна потреба підприємства в певному матеріалі у натуральних одиницях:
(2.5)
(2.6)
де п − кількість видів виробів, що виготовляються з певного матеріалу на підприємстві;
Nі.ф., Nі.пл − обсяг випуску і-го виду виробу у натуральному вираженні, відповідно фактичний і запланований, шт;
qзі.ф., qзі.пл. − маса (площа) і-го виду заготовки, відповідно фактична і запланована, і визначаються за формулою, кг.
(2.7)
(2.8)
де qч.і − чиста маса (площа) виробу у натуральному вираженні, кг (м2);
Км.ф., Км.пл. − коефіцієнт використання матеріалу, відповідно фактичний і запланований.
ы (2.9)
(2.10)
де Тпост − період поставки певного матеріалу на підприємстві, дні.
(2.11)
(2.12)
(2.13)
(2.14)
Для загальної характеристики витрат матеріальних ресурсів на виробництво продукції служить показник матеріалоємності, що оцінює фактичну витрату матеріальних ресурсів на одиницю продукції в натуральному і вартісному вираженні. В натуральному вираженні матеріалоємність продукції виміряється питомою витратою матеріальних ресурсів на фізичну одиницю зробленої продукції (питома матеріалоємність) і величиною витрати декількох видів матеріальних ресурсів у вартісному вираженні на фізичну одиницю виробленої продукції (на 1 т, 1 куб. м , на грн. і т. п.). При характеристиці матеріалоємності складних видів продукції застосовують показник витрат конкретних матеріальних ресурсів на одиницю головної споживчої властивості, наприклад, у машинобудуванні характеристикою матеріалоємності може бути оцінка матеріальних витрат на 1 т-км/год. перевезення вантажів. У випадку, якщо ні фізичний обсяг продукції, ні обсяг споживчої властивості не можна виразити в одних одиницях вимірювання, для продукції в цілому рівень матеріалоємності може бути охарактеризований витратою конкретного виду матеріальних ресурсів у фізичних одиницях на млн. грн. валової, реалізованої або чистої продукції в порівнянних цінах.
Загальна матеріалоємність (Мє) розраховується за формулою:
(2.15)
(2.16)
де 
, 
– загальна сума матеріальних затрат відповідно фактична і запланована, грн;
Qp.ф., Qp.пл. − обсяг реалізованої продукції підприємства відповідно фактичний і запланований, грн.
(2.17)
(2.18)
де Вм − вартість одиниці матеріалу, грн.
Оберненим показником до матеріалоємності є матеріаловіддача. Матеріаловіддача − показник, який у вартісному виражені відображає скільки грошових одиниць доходу припадає на гривню, вкладену у матеріальні ресурси, з яких виготовлено дану продукцію (Мв):
(2.19)
(2.20)
У практичній роботі підприємства важливе значення мають такі показники:
- Розмір відходів характеризується коефіцієнтом, що показує відношення величини відходів до величини загальних витрат матеріалу;
- Коефіцієнт вилучення готової продукції із одиниці переробленої сировини. Цей коефіцієнт має певну межу − вміст у вихідній сировині корисних компонентів, що вилучаються;
- Коефіцієнт використання матеріалів не може перевищувати 1, оскільки його максимальне значення становить 100%. Він може бути плановим (відношення чистої ваги виробу до норми витрат сировини або матеріалів) і фактичним (відношення чистої ваги виробу до фактичних витрат матеріалів). Коефіцієнт використання окремих видів матеріалів може визначатись не лише щодо певних видів продукції, а й по підприємству в цілому:
(2.21)
(2.22)
де m – кількість видів продукції, при виробництві яких використовується даний вид матеріального ресурсу;
qч.і − чиста маса (площа) виробу у натуральному вираженні, кг (м2);
Nі.ф., Nі.пл − обсяг випуску і-го виду виробу у натуральному вираженні, відповідно фактичний і запланований, шт.
Варто розрізняти джерела і шляхи економії матеріальних ресурсів. Джерела економії показують, за рахунок чого можна досягти економії. Шляхи економії показують, яким чином, за допомогою яких заходів може бути досягнута економія. Під резервами економії розуміються виникаючі або ті, що вже виникли, але не використані, можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів.
Основними джерелами економії сировини і матеріалів є:
- зниження ваги виробів;
- скорочення відходів і втрат сировини та матеріалів;
- використання відходів;
- використання вторинної сировини;
- зменшення і ліквідація браку.
Шляхи економії матеріальних ресурсів:
- виробничо-технічні(якісна підготовка сировини довиробничого споживання, вдосконалення конструкції виробів, комплексна переробка сировини, застосування безвідходних та маловідходних технологій);
- організаційно-економічні(підвищення рівня науковості нормування, розробка технічно обґрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів).
Поряд з оборотними фондами, які функціонують у сфері виробництва продукції, процес її реалізації забезпечується фондами обігу. До фондів обігу належать:
- готова продукція на складах підприємства;
- готова продукція, яка відвантажена і знаходиться в дорозі;
- грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках;
- грошові кошти у незавершених розрахунках;
- дебіторська заборгованість;
- готівка в касі.
Сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні фонди і фонди обігу, становлять оборотні кошти підприємства.
Оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать всі оборотні фонди та готова продукція на складах підприємства. До ненормованих належать: відвантажена готова продукція, готівкові і безготівкові грошові кошти підприємства, дебіторська заборгованість.
Оборотні кошти знаходяться в постійному русі. Протягом одного виробничого циклу вони роблять кругообіг, що складається з трьох стадій:
- На першій стадії підприємство затрачає грошові кошти на оплату рахунків за предмети праці, тобто оборотні фонди. Тут оборотні кошти з грошової форми переходять у товарну, а грошові кошти − зі сфери обігу в сферу виробництва.
- На другій стадії оборотні фонди переходять безпосередньо в процес виробництва і перетворюються спочатку у виробничі запаси і напівфабрикати, а після завершення виробничого процесу − у готову продукцію.
- На третій стадії готова продукція реалізується, у результаті чого оборотні фонди зі сфери виробництва переходять у сферу обігу і знову приймають грошову форму. Ці грошові кошти направляються на придбання нових предметів праці і вступають у новий кругообіг.
Час перебування оборотних коштів на кожній стадії різний, він залежить від споживчих і технологічних властивостей продукції, особливостей виробництва і реалізації.
Обсяг оборотних коштів повинен бути достатнім для виробництва продукції в необхідній кількості й одночасно таким, що не веде до збільшення витрат виробництва за рахунок утворення наднормативних запасів. Оптимальний розмір оборотних коштів установлюється на основі нормування витрати оборотних фондів з кожного виду продукції і визначення обсягу поточного складського і страхового запасу.
Норматив оборотних коштів − це грошове вираження вартості мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей. Процес встановлення нормативу оборотних коштів, необхідних для нормальної діяльності підприємства, називається нормуванням.
За джерелами формування оборотні кошти підприємства поділяються на власні та залучені.
Власні оборотні кошти − це ті, які виділені підприємству при його створенні і поповнені згодом за рахунок прибутку, а також внаслідок використання стійких пасивів (тих грошових коштів, які є тимчасово вільними і використовуються в господарському обороті підприємства − резерв майбутніх платежів, внески на соціальне страхування, заборгованість із заробітної плати та ін.).
Залучені оборотні кошти − це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.
Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству сум грошових коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції.
Показниками оборотності оборотних засобів є:
- коефіцієнт оборотності – показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік продукції до середньорічного залишку нормованих оборотних коштів:
(2.23)
(2.24)де
, 
− середньорічний залишок нормованих оборотних засобів відповідно фактичний і запланований, грн.
Обсяг реалізованої продукції підприємства обраховується за такими формулами, грн:
(2.25)
(2.26)де Цi − ціна і-того виробу, грн;
n − кількість видів виробів.
- коефіцієнт завантаження (Кзав.) – величина, обернена коефіцієнту оборотності. Цей показник показує, скільки оборотних коштів підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції і розраховується за формулою:
(2.27)
(2.28) - тривалість одного обороту − показує тривалість одного обороту оборотних коштів, у днях. При розрахунку тривалості одного обороту, число днів у році приймають рівним 360, а в кварталі − 90. Чим більше оборотів роблять оборотні кошти на підприємстві за певний період у порівнянні з минулим періодом або в порівнянні з іншим підприємством, тим ефективніше їхнє використання.
(2.29)
(2.30) де
,
− коефіцієнт оборотності відповідно фактичний і запланований.
Оборотність оборотних засобів безпосередньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства, зокрема приріст прибутку на рівень рентабельності.
Абсолютне вивільнення оборотних коштів виражає пряме зменшення потреби в них. Вивільнені оборотні кошти підприємство може використати на забезпечення своїх потреб. Абсолютне вивільнення (у грошових одиницях) оборотних засобів можна знайти за формулою:
(2.31)де
− кількість днів скорочення періоду обороту оборотних засобів, днів:
, (2.32)
де
− фактична тривалість обороту, дні;
− запланована тривалість обороту, дні.
Відносне вивільнення (у відсотках) оборотних засобів можна знайти через відношення реалізації продукції за планом і фактично:
(2.33)
Ефективне використання оборотних коштів є важливим завданням підприємства і повинно забезпечуватись прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.
- На стадії створення виробничих запасів − раціональне використання матеріальних ресурсів, удосконалення нормування, ліквідація наднормативних запасів, налагодження роботи транспорту, оптимальний вибір постачальників та ін.
- На стадії незавершеного виробництва − скорочення тривалості виробничого циклу, впровадження прогресивної техніки і технологій, розвиток стандартизації та уніфікації, вдосконалення системи економічного стимулювання тощо. Норму запасу оборотних фондів у незавершеному виробництві обчислюють за формулами:
- На стадії обігу − раціональна організація збуту продукції, прискорення документообороту, дотримання договірної платіжної дисципліни, використання маркетингових важелів активізації продажу (реклама) та ін.
(2.34)
(2.35)
де Сі − повна собівартість і-го виду виробу, грн;
Nф.і. , Nпл.і.− річний обсяг випуску і-их видів виробів, відповідно фактичний і запланований, грн;
Тці.ф., Тці.пл. − тривалість циклу виготовлення і-их видів виробів, відповідно фактична і запланована, дні;
Kн.в.і.ф., Kн.в.і.пл. − коефіцієнт наростання витрат при виготовленні і-го виду виробу, відповідно фактичний і запланований.
Коефіцієнт наростання витрат для кожного і-го виду виробу розраховується за формулою:
(2.36)
(2.37)
де Со − сума одноразових витрат у собівартості виробу, грн;
, 
− сума поточних витрат у собівартості всієї партії виробів, відповідно фактична і запланована, грн.
Повна собівартість всієї партії продукції розраховується як за формулами 2.38 та 2.39, так і за формулами 2.40 і 2.41:
, (2.38)
, (2.39)
, (2.40)
, (2.41)
де Сод.і − собівартість одиниці продукції і-го виду виробу, грн.
Звідси сума поточних витрат у собівартості всієї партії виробів розраховується як:
, (2.42)
, (2.43)
У конкретних умовах виробництва і збуту кожне підприємство самостійно обирає найбільш прийнятні шляхи прискорення оборотності оборотних коштів, що дає змогу зекономити значні суми і збільшити обсяги виробництва і реалізації продукції без залучення додаткових фінансових ресурсів.
Завдання для самостійного виконання
Фірма “Вікторія” займається випуском 4 видів виробів: А, Б, В, Г. Запланований річний випуск виробу А за звітний рік складає 30% від загального, виробу Б складає 15% від загального, виробу В складає 23% від загального, решта – виріб Г. Фактичний річний випуск виробу А за звітний рік складає 29% від загального, виробу Б складає 16% від загального, виробу В складає 24% від загального, решта – виріб Г. Гуртові ціни виробів складають: виробу А – 25 грн., виробу Б – 30 грн., виробу В – 18 грн., виробу Г – 45 грн. Собівартість виробів складає відповідно: 78%, 80%, 73% та 75% від їх гуртової ціни. Гуртова ціна є незмінною як за планом, так і за фактом.
Таблиця 2.1 − Початкові дані для виконання завдання 2.1
Варіант |
Показники в таблиці |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
|||||||||||
А |
Б |
В |
Г |
А |
Б |
В |
Г |
|||||||
пл. |
ф. |
пл. |
ф. |
пл. |
ф. |
пл. |
ф. |
|||||||
1 |
18 |
6 |
0,63 |
0,59 |
0,78 |
0,81 |
0,68 |
0,71 |
0,81 |
0,79 |
12 |
9 |
15 |
7 |
2 |
10 |
4 |
0,35 |
0,33 |
0,43 |
0,45 |
0,38 |
0,40 |
0,45 |
0,44 |
6 |
5 |
8 |
4 |
3 |
15 |
5 |
0,53 |
0,49 |
0,65 |
0,68 |
0,56 |
0,59 |
0,68 |
0,67 |
10 |
8 |
13 |
6 |
4 |
14 |
5 |
0,49 |
0,46 |
0,61 |
0,63 |
0,53 |
0,56 |
0,63 |
0,62 |
9 |
7 |
12 |
6 |
5 |
19 |
7 |
0,67 |
0,62 |
0,82 |
0,85 |
0,71 |
0,75 |
0,86 |
0,84 |
12 |
10 |
16 |
8 |
6 |
13 |
5 |
0,46 |
0,43 |
0,56 |
0,58 |
0,49 |
0,51 |
0,59 |
0,58 |
8 |
7 |
11 |
5 |
7 |
11 |
4 |
0,39 |
0,36 |
0,48 |
0,50 |
0,41 |
0,43 |
0,50 |
0,49 |
7 |
6 |
9 |
4 |
8 |
10 |
4 |
0,35 |
0,33 |
0,43 |
0,45 |
0,38 |
0,40 |
0,45 |
0,44 |
6 |
5 |
8 |
4 |
9 |
26 |
9 |
0,91 |
0,85 |
0,87 |
0,90 |
0,76 |
0,80 |
0,91 |
0,89 |
17 |
13 |
22 |
10 |
10 |
31 |
9 |
0,90 |
0,84 |
0,83 |
0,86 |
0,72 |
0,76 |
0,87 |
0,85 |
16 |
13 |
22 |
10 |
11 |
42 |
8 |
0,80 |
0,74 |
0,78 |
0,81 |
0,68 |
0,71 |
0,81 |
0,79 |
15 |
12 |
19 |
9 |
12 |
12 |
4 |
0,42 |
0,39 |
0,52 |
0,54 |
0,45 |
0,47 |
0,54 |
0,53 |
8 |
6 |
10 |
5 |
13 |
15 |
5 |
0,53 |
0,49 |
0,65 |
0,68 |
0,56 |
0,59 |
0,68 |
0,67 |
10 |
8 |
13 |
6 |
14 |
14 |
5 |
0,49 |
0,46 |
0,61 |
0,63 |
0,53 |
0,56 |
0,63 |
0,62 |
9 |
7 |
12 |
6 |
15 |
19 |
7 |
0,67 |
0,62 |
0,82 |
0,85 |
0,71 |
0,75 |
0,86 |
0,84 |
12 |
10 |
16 |
8 |
16 |
33 |
5 |
0,50 |
0,47 |
0,62 |
0,64 |
0,54 |
0,57 |
0,64 |
0,63 |
9 |
7 |
12 |
6 |
17 |
16 |
6 |
0,56 |
0,52 |
0,69 |
0,72 |
0,60 |
0,63 |
0,72 |
0,71 |
10 |
8 |
14 |
6 |
18 |
14 |
5 |
0,49 |
0,46 |
0,61 |
0,63 |
0,53 |
0,56 |
0,63 |
0,62 |
9 |
7 |
12 |
6 |
19 |
19 |
7 |
0,67 |
0,62 |
0,82 |
0,85 |
0,71 |
0,75 |
0,86 |
0,84 |
12 |
10 |
16 |
8 |
20 |
18 |
6 |
0,63 |
0,59 |
0,78 |
0,81 |
0,68 |
0,71 |
0,81 |
0,79 |
12 |
9 |
15 |
7 |
21 |
17 |
6 |
0,60 |
0,56 |
0,74 |
0,77 |
0,64 |
0,67 |
0,77 |
0,75 |
11 |
9 |
14 |
7 |
22 |
51 |
9 |
0,90 |
0,84 |
0,78 |
0,81 |
0,68 |
0,71 |
0,81 |
0,79 |
16 |
13 |
22 |
10 |
23 |
22 |
8 |
0,77 |
0,72 |
0,95 |
0,99 |
0,83 |
0,87 |
0,99 |
0,97 |
14 |
11 |
19 |
9 |
24 |
65 |
8 |
0,80 |
0,74 |
0,88 |
0,92 |
0,77 |
0,81 |
0,92 |
0,90 |
15 |
12 |
19 |
9 |
25 |
93 |
6 |
0,60 |
0,56 |
0,74 |
0,77 |
0,64 |
0,67 |
0,77 |
0,75 |
11 |
9 |
15 |
7 |
26 |
55 |
9 |
0,90 |
0,84 |
0,68 |
0,71 |
0,59 |
0,62 |
0,71 |
0,70 |
16 |
13 |
22 |
10 |
27 |
15 |
5 |
0,53 |
0,49 |
0,65 |
0,68 |
0,56 |
0,59 |
0,68 |
0,67 |
10 |
8 |
13 |
6 |
28 |
24 |
8 |
0,84 |
0,78 |
0,80 |
0,83 |
0,70 |
0,74 |
0,83 |
0,81 |
15 |
12 |
20 |
10 |
29 |
27 |
9 |
0,89 |
0,83 |
0,86 |
0,89 |
0,75 |
0,79 |
0,90 |
0,88 |
17 |
14 |
23 |
11 |
30 |
30 |
8 |
0,80 |
0,74 |
0,84 |
0,70 |
0,73 |
0,77 |
0,88 |
0,86 |
15 |
12 |
19 |
9 |
Продовження таблиці 2.1
Варіант |
Показники в таблиці |
||||||||||||
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|||||||
А |
Б |
В |
Г |
А |
Б |
В |
Г |
||||||
1 |
180 |
74 |
61,2 |
7 |
15 |
12 |
9 |
32 |
17 |
15 |
12 |
227 |
231 |
2 |
100 |
50 |
42,4 |
4 |
8 |
6 |
5 |
18 |
9 |
8 |
7 |
126 |
233 |
3 |
150 |
44 |
36 |
6 |
13 |
10 |
8 |
27 |
14 |
12 |
10 |
190 |
231 |
4 |
140 |
38 |
32,6 |
6 |
12 |
9 |
7 |
25 |
13 |
12 |
9 |
177 |
230 |
5 |
190 |
104 |
86,6 |
8 |
16 |
12 |
10 |
34 |
18 |
16 |
13 |
240 |
232 |
6 |
130 |
122 |
102,4 |
5 |
11 |
8 |
7 |
23 |
12 |
11 |
9 |
164 |
232 |
7 |
110 |
164 |
138 |
4 |
9 |
7 |
6 |
20 |
10 |
9 |
7 |
139 |
229 |
8 |
100 |
48 |
39 |
4 |
8 |
6 |
5 |
18 |
9 |
8 |
7 |
126 |
233 |
9 |
260 |
60 |
49 |
10 |
22 |
17 |
13 |
47 |
24 |
22 |
17 |
329 |
299 |
10 |
310 |
54 |
45,8 |
10 |
22 |
16 |
13 |
56 |
29 |
26 |
21 |
392 |
373 |
11 |
420 |
74 |
61,2 |
9 |
19 |
15 |
12 |
75 |
39 |
35 |
28 |
531 |
538 |
12 |
120 |
130 |
108,4 |
5 |
10 |
8 |
6 |
22 |
11 |
10 |
8 |
152 |
231 |
13 |
150 |
64 |
52,2 |
6 |
13 |
10 |
8 |
27 |
14 |
12 |
10 |
190 |
231 |
14 |
140 |
54 |
45,8 |
6 |
12 |
9 |
7 |
25 |
13 |
12 |
9 |
177 |
230 |
15 |
190 |
74 |
61,2 |
8 |
16 |
12 |
10 |
34 |
18 |
16 |
13 |
240 |
232 |
16 |
330 |
72 |
59,2 |
6 |
12 |
9 |
7 |
59 |
31 |
27 |
22 |
417 |
532 |
17 |
160 |
66 |
55 |
6 |
14 |
10 |
8 |
29 |
15 |
13 |
11 |
202 |
232 |
18 |
140 |
200 |
168 |
6 |
12 |
9 |
7 |
25 |
13 |
12 |
9 |
177 |
230 |
19 |
190 |
86 |
71,2 |
8 |
16 |
12 |
10 |
34 |
18 |
16 |
13 |
240 |
232 |
20 |
180 |
256 |
212 |
7 |
15 |
12 |
9 |
32 |
17 |
15 |
12 |
227 |
231 |
21 |
170 |
366 |
304 |
7 |
14 |
11 |
9 |
30 |
16 |
14 |
11 |
215 |
230 |
22 |
510 |
216 |
178 |
10 |
22 |
16 |
13 |
45 |
48 |
42 |
34 |
644 |
654 |
23 |
220 |
60 |
49 |
9 |
19 |
14 |
11 |
39 |
21 |
18 |
15 |
278 |
232 |
24 |
650 |
94 |
78,4 |
9 |
19 |
15 |
12 |
56 |
61 |
54 |
43 |
821 |
739 |
25 |
430 |
104 |
87,8 |
7 |
15 |
11 |
9 |
35 |
87 |
77 |
62 |
543 |
581 |
26 |
550 |
118 |
97,2 |
10 |
22 |
16 |
13 |
47 |
51 |
46 |
37 |
695 |
809 |
27 |
150 |
74 |
61,2 |
6 |
13 |
10 |
8 |
27 |
14 |
12 |
10 |
190 |
231 |
28 |
240 |
50 |
42,4 |
10 |
20 |
15 |
12 |
43 |
22 |
20 |
16 |
303 |
300 |
29 |
270 |
44 |
36 |
11 |
23 |
17 |
14 |
48 |
25 |
22 |
18 |
341 |
314 |
30 |
300 |
38 |
32,6 |
9 |
19 |
15 |
12 |
54 |
28 |
25 |
20 |
379 |
357 |
Порядковий номер показника, поданого у таблиці 2.1
- Період поставки, дні.
- Період зриву поставки, дні.
- Коефіцієнт використання матеріалу.
- Чиста маса виробу, кг.
- Запланований річний випуск усіх виробів за звітний рік, тис. шт.
- Запланований середньорічний залишок нормованих оборотних засобів у звітному році, тис. грн.
- Фактичний середньорічний залишок нормованих оборотних засобів у звітному році, тис. грн.
- Тривалість циклу виготовлення виробів, дні.
- Сума одноразових витрат для виготовлення партії виробів, тис. грн.
- Вартість 1 т матеріалу, грн.
- Фактичний річний випуск усіх виробів за звітний рік, тис. шт.
Керуючись даними таблиці 2.1 потрібно
- Розрахувати потребу підприємства у матеріалі та його мінімальний, максимальний та середній запаси у поточному році (за планом і за фактом).
- Розрахувати кількість днів скорочення періоду обороту оборотних засобів та абсолютну і відносну суму вивільнення оборотних засобів вцілому.
- Розрахувати норму запасу оборотних фондів у незавершеному виробництві по кожному виробу (за планом і за фактом).
- Розрахувати коефіцієнт завантаження (за планом і за фактом).
- Розрахувати загальну матеріалоємність та матеріаловіддачу, загальний коефіцієнт використання матеріалу в цілому по підприємству (за планом і за фактом).
- Зробити висновки.
Запитання для самоконтролю
- Поняття та матеріальний склад оборотних фондів.
- Нормування витрат матеріальних ресурсів.
- Запаси підприємства, їх класифікація.
- Показники використання матеріальних ресурсів.
- Джерела та шляхи економії матеріальних ресурсів.
- Оборотні кошти підприємства, їх структура.
- Джерела формування оборотних коштів підприємства.
- Нормування оборотних коштів.
- Оборотність оборотних коштів, показники оборотності.
- Економічна сутність коефіцієнта оборотності.
- Елементний склад оборотних коштів підприємства.
- Резерви економії матеріальних ресурсів.
- Вплив оборотності оборотних коштів на кінцеві результати діяльності підприємства.
- Значення та шляхи прискорення оборотності оборотних коштів.
