Практична робота № 9
Тема. Оцінка ефективності інновацій на виробництві
Мета заняття: закріпити у студентів теоретичні знання та розвинути практичні навички щодо розрахунку рентабельності виробів та рентабельності підприємства в цілому.
Теоретичні відомості
У світовій економічній літературі «інновація» інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, що втілюється в нових продуктах і технологіях. Проблематика нововведень у нашій країні протягом багатьох років розроблялася в рамках економічних досліджень науково-технічного прогресу (НТП).
Термін «інновація» став активно використовуватися в перехідній економіці України як самостійно, так і для позначення ряду родинних понять: «інноваційна діяльність», «інноваційний процес», «інноваційне рішення» тощо. У літературі налічуються сотні визначень інновації.
Різні автори трактують це поняття залежно від об’єкта й предмета свого дослідження. Б. Твіст визначає інновацію як процес, у якому винахід або ідея здобувають економічний зміст. Ф. Ніксон вважає, що інновація — це сукупність технічних, виробничих і комерційних заходів, що приводять до появи на ринку нових і поліпшених промислових процесів й устаткування. Б. Санто вважає, що інновація — це такий суспільно-технічний економічний процес, що через практичне використання ідей і винаходів приводить до створення кращих за своїми властивостями виробів, технологій, і у разі, якщо вона орієнтується на економічну вигоду, прибуток, поява інновації на ринку може привести додатковий дохід.
Й. Шумпетер трактує інновацію як нову науково-організаційну комбінацію виробничих факторів, мотивовану підприємницьким духом. У внутрішній логіці нововведень — новий момент динамізації економічного розвитку. П’ять типових змін (за Й. Шумпетером):
1. Використання нової техніки, нових технологічних процесів або нового ринкового забезпечення виробництва (купівля — продаж).
2. Впровадження продукції з новими властивостями.
3. Використання нової сировини.
4. Зміни в організації виробництва і його матеріально-технічного забезпечення.
5. Поява нових ринків збуту.
Ці положення Й. Шумпетер сформулював ще в 1911 р. Пізніше в 30-і роки він уже ввів поняття інновація, трактуючи його як зміну з метою впровадження й використання нових видів споживчих товарів, нових виробничих і транспортних засобів, ринків і форм організації в промисловості.
Міжнародні стандарти статистики науки, техніки й інновацій — це рекомендації міжнародних організацій у сфері статистики науки й інновацій, що забезпечують їхній системний опис в умовах ринкової економіки.
Відповідно до цих стандартів інновація — кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або вдосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності, або в новому підході до соціальних послуг.
Таким чином, інновація є наслідком інноваційної діяльності.
Останнім часом найбільш швидкі темпи створення інновацій відбуваються у сфері інтелектуальної власності.
Інтелектуальна власність у широкому розумінні — це юридична категорія, яка застосовується для:
– визначення результатів творчої праці людини (творів науки, техніки, мистецтва та інших видів діяльності);
– позначення належності таких результатів творчої праці відповідним суб’єктам творчої діяльності;
– закріплення за цими суб’єктами особистих немайнових і майнових прав, пов’язаних із розробкою та використанням створених ними інтелектуальних продуктів.
У складі об’єктів інтелектуальної власності виокремлюють:
1) об’єкти промислової власності. З-поміж об’єктів промислової власності окремо також виділяють так звані засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту і виготовлюваної ними продукції, робіт, послуг (знаки для товарів і послуг, фірмове найменування, зазначення походження товарів);
2) об’єкти, що охороняються авторськими та суміжними правами;
3) інші (нетрадиційні) об’єкти інтелектуальної власності .
Згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової власності (1883 р.) до об’єктів цієї власності належать:
- Патенти на винаходи;
- Корисні моделі;
- Промислові зразки;
- Товарні знаки;
- Знаки обслуговування;
- Фірмові найменування;
- Вказівки на надходження або найменування місця походження .
Стокгольмська конвенція (1967 р.) включає в поняття «інтелектуальна власність» права, що стосуються до літературних, художніх і наукових творів, виконавчої діяльності артистів, звукозапису, радіо і телевізійних передач, винаходів у всіх галузях людської діяльності, наукових відкриттів, промислових зразків, товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових найменувань та комерційних позначень, захисту проти недобросовісної конкуренції, а також всі інші права щодо інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній галузях. Також до них відносяться комп’ютерні програми, бази даних, топологія мікросхем.
Винахід – технічне рішення, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання. Винахід є новим, якщо технічне рішення не описане в вітчизняній або зарубіжній літературі, або не впроваджене у виробництво в Україні та за її межами. Об’єктами винаходу можуть бути продукт і спосіб .
Виділяють кілька основних видів продуктів, які можуть стати об’єктом винаходу. До них, зокрема, належать:
– пристрій — машина, механізм, прилад тощо, які характеризуються наявністю конструктивних елементів та зв’язків між ними, їхнім взаємним розташуванням, формою виконання, параметрами елементів і матеріалів, з котрих їх виготовлено;
– речовина – індивідуальні хімічні сполуки, композиції (сполуки, суміші, розчини, сплави тощо), продукти ядерного перетворення, які характеризуються якісними й кількісними ознаками;
– штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин – спадково однорідні культури бактерій, мікроскопічні гриби, дріжджі, мікроорганізми, віруси, фаги, соматичні клітини рослин і тварин, які культивуються тощо.
Корисна модель — це результат творчої діяльності людини, об’єктом якої може бути конструктивне вирішення пристрою або його складових частин, що є новим і промислово придатним.
Промисловим зразком називається результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Об’єктом такої діяльності може бути форма, малюнок, кольори або їхнє поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Промисловий зразок може бути об’ємним (модель), плоским (рисунок) або комбінованим.
Товарними знаками та знаками обслуговування (в українському законодавстві — знаки для товарів і послуг) вважаються оригінальні позначення, з допомогою яких товари і послуги одних осіб відрізняють від однорідних товарів і послуг інших осіб. Головне завдання товарного знака полягає в ідентифікації товару та його виробника на ринку. Товарний знак при цьому виконує одночасно дві функції: рекламування товару та гарантування його якості.
Фірмове найменування — це стале позначення підприємства (фірми, компанії, тощо) або окремої особи, від імені якої здійснюється виробнича або інша діяльність .
Нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності – це результати творчої діяльності людини, які не належать до перших двох складових об’єктів інтелектуальної власності, а саме:
- раціоналізаторські пропозиції;
- «ноу-хау»;
- комерційна таємниця;
- найменування місця походження товару;
- гудвіл (імідж, репутація).
Раціоналізаторська пропозиція — це технічне вирішення, яке є новим і корисним для підприємства, до якого воно подано. Раціоналізаторськими вважаються пропозиції щодо удосконалення використовуваної техніки (машин, агрегатів, пристроїв), продукції, що виготовляється, способів контролю, спостереження й дослідження, техніки безпеки, а також пропозиції, які сприяють підвищенню продуктивності праці, ефективнішому використанню енергії, обладнання, матеріалів.
Під «ноу-хау» заведено розуміти не захищені охоронними документами та не оприлюднені (повністю або частково) знання чи досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового або іншого характеру, що можуть бути практично використані в наукових дослідженнях та розробках, за виготовлення, реалізації та експлуатації конкурентоспроможної продукції, забезпечуючи певні переваги їхньому власникові. Об’єктами «ноу-хау» можуть бути різноманітні посібники (порадники), специфікації, формули, рецепти, знання й досвід у сфері маркетингу, оформленні упаковки продукції тощо.
Комерційна таємниця — це відомості, безпосередньо пов’язані з діяльністю підприємства, які не є державними таємницями, і розголошення яких може завдати шкоди інтересам підприємства. У загальному розумінні комерційну таємницю становить сукупність виробничо-господарської, фінансово-економічної та науково-технічної інформації про діяльність підприємства, розголошення якої може призвести до економічних збитків .
Гудвіл – це нематеріальний актив, вартість якого визначається, як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку.
Нематеріальні активи — це права власності і захист доступу до нематеріальних ресурсів підприємства та їх використання в господарській діяльності з метою отриманням доходу.
До складу нематеріальних активів включаються:
1) права, що з’являються внаслідок володіння підприємством на патенти, на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, на свідоцтва на знаки для товарів і послуг, найменування місця походження товару, фірмові найменування;
2) права, що виникають унаслідок володіння підприємством об’єктами авторського права (твори науки, літератури, мистецтва, комп’ютерні програми, бази даних, топології інтегральних мікросхем) та суміжних прав (права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення);
3) права на використання створених на підприємстві нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності (раціоналізаторських пропозицій, ноу-хау, комерційних таємниць тощо);
4) права на користування земельними ділянками та природними ресурсами;
5) монопольні права та привілеї на використання рідкісних ресурсів, включаючи ліцензії на здійснення певних видів діяльності;
6) організаційні витрати на створення підприємства;
7) права, що з’являються внаслідок укладених підприємством з іншими організаціями ліцензійних угод на використання об’єктів інтелектуальної власності .
Отже, згідно завдання розрахуємо продуктивність випуску виробів одиниці базової та нової техніки за годину (шт./год.).
(9.1)
(9.2)
де В1', В'2 – продуктивність одиниці базової і нової техніки за одиницю часу, шт. за одиницю часу.
Vбаз., Vнов. – обсяг випуску продукції за рік при використанні базової і нової техніки, шт.
,
– час, відпрацьований всією кількістю відповідно базового та нового обладнання, з урахуванням коефіцієнту втрати робочого часу для обладнання та врахуванням кількості обладнання.
(9.3)
де m − число змін;
Тзм. – тривалість зміни, год.;
п − кількість базового (нового) обладнання.
Твтр − тривалість регламентованих перерв за одну зміну, %.
Дк – кількість календарних днів, дні.
Дв. – кількість вихідних днів, дні.
2. Розрахуємо приріст прибутку за рік від виробництва продукції за допомогою нової техніки визначається за формулою:
(9.4)
де С1, С2 – собівартість одиниці продукції, виготовленої за допомогою базової і нової техніки, грн./од.;
Ц1, Ц2 – гуртова ціна одиниці продукції при використанні базової і нової техніки, грн./од.;
N1, N2 – обсяг виробництва продукції за допомогою базової і нової техніки, натур. од./ рік.
3. Визначимо економію капітальних вкладень із співвідношення:
(9.5)
де К1, К2 – питомі капіталовкладення при використанні базової і нової техніки, грн/од.;
4. Зниження матеріальних витрат обчислюється:
(9.6)
де М1, М2 – матеріальні витрати на одиницю продукції при використанні базової і нової техніки, грн./од.
N2 – обсяг виробництва продукції за допомогою нової техніки, натур. од./ рік.
(9.7)
(9.8)
де 
– чиста маса деталі, кг.
, 
– коефіцієнт використання матеріалу, відповідно старої і нової техніки.
(9.9)
(9.10)
де Вм − вартість 1 кг матеріалу, грн/кг.
Загальна економія по всім факторам складе:
(9.11)
Якщо відповідь додатна, то є сенс закуповувати нову техніку, якщо відповідь від’ємна, то ні.
Завдання для самостійного виконання:
Пану Петру для випуску продукції запропонували закупити інноваційну техніку з більшою продуктивністю. Виконати завдання, при умові, що нормативний коефіцієнт Ен = 0,15, в році 360 днів, 110 з них святкових, кількість змін 2, тривалість зміні 8 годин, гуртова ціна виробу є незмінною.
Таблиця 9.1 − початкові дані для виконання завдання 9.1
Варіант |
Порядковий номер показника |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
Баз. обл. |
Нов. обл. |
|||||
1 |
101,25 |
113,76 |
5 |
4 |
12 |
0,68 |
2 |
39,62 |
44,52 |
2 |
2 |
10 |
0,38 |
3 |
50,63 |
56,88 |
2 |
2 |
11 |
0,56 |
4 |
97,95 |
110,05 |
5 |
4 |
8 |
0,53 |
5 |
69,33 |
77,90 |
3 |
3 |
10 |
0,71 |
6 |
50,63 |
56,88 |
2 |
2 |
12 |
0,49 |
7 |
86,94 |
97,69 |
4 |
3 |
14 |
0,41 |
8 |
69,33 |
77,90 |
3 |
3 |
11 |
0,38 |
9 |
99,05 |
111,29 |
5 |
4 |
10 |
0,76 |
10 |
52,83 |
59,35 |
2 |
2 |
8 |
0,72 |
11 |
68,23 |
76,67 |
3 |
3 |
14 |
0,68 |
12 |
71,54 |
80,38 |
3 |
3 |
12 |
0,45 |
13 |
93,55 |
105,11 |
4 |
4 |
13 |
0,56 |
14 |
36,32 |
40,81 |
2 |
1 |
12 |
0,53 |
15 |
53,93 |
60,59 |
2 |
2 |
12 |
0,71 |
16 |
62,73 |
70,48 |
3 |
2 |
10 |
0,54 |
17 |
26,41 |
29,68 |
2 |
1 |
11 |
0,6 |
18 |
72,64 |
81,61 |
3 |
3 |
8 |
0,53 |
19 |
105,65 |
118,71 |
5 |
4 |
10 |
0,71 |
20 |
52,83 |
59,35 |
2 |
2 |
12 |
0,68 |
21 |
27,51 |
30,91 |
2 |
1 |
14 |
0,64 |
22 |
77,04 |
86,56 |
4 |
3 |
11 |
0,68 |
23 |
57,23 |
64,30 |
3 |
2 |
10 |
0,83 |
24 |
50,63 |
56,88 |
2 |
2 |
8 |
0,77 |
25 |
62,73 |
70,48 |
3 |
2 |
14 |
0,64 |
26 |
94,65 |
106,34 |
4 |
4 |
12 |
0,59 |
27 |
36,32 |
40,81 |
2 |
1 |
13 |
0,56 |
28 |
95,75 |
107,58 |
4 |
4 |
12 |
0,7 |
29 |
50,63 |
56,88 |
2 |
1 |
12 |
0,75 |
30 |
104,55 |
117,47 |
5 |
4 |
13 |
0,73 |
Продовження таблиці 9.1
Варіант |
Порядковий номер показника |
|||||||
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|||
Баз. обл. |
Нов. обл. |
Баз. обл. |
Нов. обл. |
|||||
1 |
0,78 |
7 |
4 |
3 |
98 |
67 |
73 |
2270 |
2 |
0,44 |
10 |
7 |
5 |
40 |
27 |
30 |
1260 |
3 |
0,64 |
8 |
5 |
4 |
51 |
35 |
37 |
1900 |
4 |
0,61 |
6 |
4 |
3 |
99 |
68 |
73 |
1770 |
5 |
0,82 |
7 |
7 |
5 |
70 |
48 |
52 |
2400 |
6 |
0,56 |
9 |
5 |
4 |
51 |
35 |
38 |
1640 |
7 |
0,47 |
10 |
8 |
6 |
87 |
60 |
65 |
1390 |
8 |
0,44 |
8 |
4 |
3 |
69 |
47 |
51 |
1260 |
9 |
0,87 |
8 |
7 |
5 |
99 |
68 |
74 |
3290 |
10 |
0,83 |
10 |
5 |
4 |
53 |
36 |
39 |
3920 |
11 |
0,78 |
11 |
10 |
8 |
69 |
47 |
51 |
5310 |
12 |
0,52 |
9 |
4 |
3 |
73 |
50 |
54 |
1520 |
13 |
0,64 |
10 |
7 |
5 |
95 |
65 |
70 |
1900 |
14 |
0,61 |
7 |
5 |
4 |
36 |
25 |
27 |
1770 |
15 |
0,82 |
12 |
8 |
6 |
54 |
37 |
40 |
2400 |
16 |
0,62 |
12 |
5 |
4 |
63 |
43 |
47 |
4170 |
17 |
0,69 |
9 |
9 |
7 |
26 |
18 |
19 |
2020 |
18 |
0,61 |
8 |
9 |
7 |
73 |
50 |
54 |
1770 |
19 |
0,82 |
7 |
10 |
8 |
90 |
62 |
67 |
2400 |
20 |
0,78 |
8 |
4 |
3 |
53 |
36 |
39 |
2270 |
21 |
0,74 |
10 |
8 |
6 |
28 |
19 |
21 |
2150 |
22 |
0,78 |
9 |
7 |
5 |
78 |
53 |
57 |
6440 |
23 |
0,95 |
9 |
5 |
4 |
58 |
40 |
43 |
2780 |
24 |
0,89 |
12 |
4 |
3 |
51 |
35 |
38 |
8210 |
25 |
0,74 |
10 |
7 |
5 |
63 |
43 |
47 |
5430 |
26 |
0,68 |
8 |
4 |
3 |
95 |
65 |
70 |
6950 |
27 |
0,64 |
9 |
5 |
4 |
36 |
25 |
27 |
1900 |
28 |
0,81 |
8 |
4 |
3 |
97 |
66 |
72 |
3030 |
29 |
0,86 |
7 |
7 |
5 |
18 |
12 |
13 |
3410 |
30 |
0,84 |
10 |
4 |
3 |
83 |
57 |
61 |
3790 |
Початкові дані для виконання завдання таблиці 9.1:
- Обсяг випуску продукції за рік, тис. шт.
- Питомі капітальні вкладення при використанні базової техніки, грн/од.
- Питомі капітальні вкладення при використанні нової техніки, грн/од.
- Чиста вага виробу, кг.;
- Коефіцієнт використання матеріалу при використанні базової техніки;
- Коефіцієнт використання матеріалу при використанні нової техніки;
- Відсоток втрат робочого часу для обладнання, %;
- Кількість обладнання, шт.
- Гуртова ціна одиниці виробу, грн.
- Собівартість одиниці виробу, грн.
- Вартість 1 т. матеріалу, грн/т.
Керуючись даними таблиці 9.1 потрібно:
- Продуктивність випуску виробів одиниці базової та нової техніки за годину (шт./год.).
- Приріст прибутку за рік, отриманий за допомогою впровадження нової техніки.
- Економію капітальних вкладень на весь обсяг продукції.
- Зниження матеріальних витрат на весь обсяг продукції.
- На основі розрахунків з'ясувати, чи потрібно пану Петру закуповувати дану техніку. Відповідь обґрунтувати.
Запитання для самоконтролю
- Дайте визначення поняттю НТП.
- Які форми притаманні НТП?
- Що відносять до показників технічного рівня виробництва?
- Дайте визначення поняттю виробничі нововведення.
- Дайте визначення поняттю організаційні нововведення.
- Дайте визначення поняттю економічні нововведення.
- Дайте визначення поняттю правові нововведення.
- Дайте визначення поняттю ефект.
- Що таке народногосподарський ефект?
- Що таке госпрозрахунковий ефект?
- Дайте визначення поняттю ефективність.
- Які види ефективності НТП розрізняють в залежності від рівня оцінки, обсягу врахованих ефекту та затрат?
- Що таке госпрозрахункова ефективність НТП?
- Що таке порівняльна ефективність НТП?
- Що таке абсолютна ефективність НТП?
- Що таке народногосподарська ефективність НТП?
