|
СЛОВНИК
Асоціації (Associations) – договірні об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатись у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників. Глибина діяльності (Depth of activity) – це рівень контролю, який робітник здійснює над своєю діяльністю. Господарські товариства (Economic societies) являють собою об'єднання підприємців з певною залежністю від характеру інтеграції осіб чи капіталу, а також мірою відповідальності за свої зобов'язання. До них належать: повні; з обмеженою відповідальністю; командитні; акціонерні. Делегування (Delegation) – це процес, завдяки якому менеджер передає завдання і владу підлеглим, які приймають на себе відповідальність за ці види діяльності. Департаменталізація (Departmentaliztion) – це процес розподілу видів діяльності і ресурсів в логічні виробничі одиниці для виконання певних організаційних задач. Зовнішнє середовище (External environment) – це сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних і міждержавних інституціональних структур та інших зовнішніх (відносно підприємства) умов і чинників, що діють у глобальному оточенні. Інжинірингові фірми (Engineerings firms) займаються розробкою і впровадженням новітніх технічних вдосконалень, технологічних нововведень тощо. Колективні підприємства (кооперативи) (Collective enterprises (cooperative stores)) – добровільні об'єднання громадян, створені з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності. Характерною їхньою ознакою є особиста участь кожного члена колективу в діяльності, використання власного або орендованого майна. Консорціуми (Consortia) – тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети. Концерни (Business concerns) – статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи працівників. Координація (Coordination) – це процес стикування дій різних посад та підрозділів організації. Корпорації (Corporations) – договірні об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. Місія (Mission) організації – це чітко виражена причина існування організації (основний вид діяльності, якою буде займатися організація). Норма керованості (Norm of dirigibility) – допустима кількість виконавців, які підпорядковуються одному керівникові. Організація (Organization) – це інституціоналізована група осіб (фізичних і юридичних), які взаємодіють за допомогою матеріальних, економічних, правових і інших умов для досягнення поставлених цілей. Організаційна культура (Organizational culture ) – це історично складені загальні традиції, цінності, переконання, формальні і неформальні правила поведінки адміністрації і персоналу, які витримали іспит часом. Організаційна структура (Organizational structure) – це сукупність виробничих ланок і впорядкованих потоків ресурсів у виробничій системі, а також органів управління та їх певний взаємозв’язок, які забезпечують досягнення стратегічних цілей підприємства. Підприємство (Enterprise) – самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Політика (Policy) – це загальні орієнтири для дій та прийняття рішень. Процедури (Procedures) приписують дії, котрі повинні застосовуватись у конкретних випадках. Приватне підприємство (Private enterprise) є власністю однієї особи або родини. Воно відповідає за свої зобов'язання усім своїм майном чи капіталом. Таке підприємство може бути зареєстрованим як самостійне або як філія іншого. Форму одноосібних мають здебільшого підприємства з невеликою кількістю працівників. Розмах діяльності (Scope of activity) визначається тривалістю в часі циклу діяльності і числом включених в нього операцій. Середовище непрямої дії (Environment of not direct influence action) визначає загальні перспективи розвитку, сприятливі чи несприятливі тенденції розвитку кон’юнктури ринку на віддалену перспективу. Середовище прямого впливу на організацію (An environment of direct influence is on organizatio) – це середовище, яке включає елементи (споживачі, конкуренти, постачальники, державні органи, фінансово-кредитні установи та інші), що безпосередньо впливають на операції організації. Стратегічне управління (Strategic management) – це реалізація концепції, в якій поєднуються цільовий та інтегральний підхід до діяльності організації, що дає можливість встановлювати цілі розвитку, порівнювати їх з наявними можливостями (потенціалом) організації та приводити їх у відповідність шляхом розробки та реалізації системи стратегій («стратегічного набору»). Стратегічно орієнтована організація (Organization is strategically oriented) – це така організація, в якій персонал має стратегічне мислення, застосовується система стратегічного планування, що дає змогу розробляти та використовувати інтегровану систему стратегічних планів, і поточна, повсякденна діяльність, підпорядкована досягненню поставлених стратегічних цілей. Структура організації (Structure of organization) – це сукупність елементів і взаємозв'язків між ними, що дає змогу найефективніше перетворювати вхідні ресурси в завершальний продукт і досягати поставлених цілей. Тактика (Tactic) являє собою конкретні оперативні короткострокові дії, тобто це інструмент негайного сприяння впровадженню в життя перспективних намірів. Технологія (Technology) – це спосіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини, інформації тощо) на вихідні (продукти, послуги). Факторингові компанії (Faktoringovi companies) – це організації, які купують дебіторську заборгованість клієнтів, пов'язану з постачанням товарів або наданням послуг. Ціль (мета) (Purpose) – це конкретний кінцевий стан або очікуваний результат діяльності організації.
|
|