Попередня сторінка Зміст Наступна сторінка Електронні посібники ВНТУ
Тести до розділу 4
4.1. До місцевих органів виконавчої влади відносять:
1. Кабінет Міністрів України, міністерства, державні комітети та інші органи виконавчої влади.
2. Обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.
3. Сільські, селищні, міські, районні і обласні ради.
4. Обласні, міські, районні ради і державні адміністрації.
4.2. Завданням місцевих державних адміністрацій є:
1. Управління майном територіальної громади.
2. Підготовка і виконання відповідного бюджету.
3. Затвердженя бюджету.
4. Встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок.
4.3. До компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері бюджету і фінансів відносяться:
1. Розробка проекту Державного бюджету України по регіону і подання до Кабінету Міністрів України для розробки зведеного Державного бюджету.
2. Ухвалення місцевого бюджету і доведення до органів місцевого самоврядування для виконання.
3. Складання і подання на затвердження Ради проекту місцевого бюджету і забезпечення його виконання.
4. Доведення до суб’єктів підприємницької діяльності планових показників прибутковості та відрахувань до місцевого бюджету.
4.4. На який строк формуються місцеві державні адміністрації:
1. На строк повноважень Президента України.
2. На строк повноважень Прем’єр-міністра України.
3. На строк повноважень Верховної Ради України.
4. На строк повноважень органів місцевого самоврядування.
4.5. У сфері соціального захисту населення місцеві державні адміністрації:
1. Забезпечують надання субсидій на житлово-комунальні послуги.
2. Підвищують мінімальні зарплати і пенсії.
3. Встановлюють середню зарплату в бюджетній сфері не нижче середньої по промисловості.
4. Доводять до відома міської, районної, селищної рад програми соціального захисту населення та контролюють їх виконання.
4.6. Місцеве самоврядування – це:
1. Гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
2. Сукупність органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та організаційних форм, за допомогою яких відповідна територіальна громада або її складові частини здійснюють завдання та функції місцевого самоврядування, вирішують питання місцевого значення.
3. Власність територіальної громади села, селища, міста, району у місті, а також спільна власність двох або більше територіальних громад.
4. Управлінська діяльність в регіоні, що здійснюється через адміністрацію, призначену центральними або іншими вищими органами влади.
4.7. Суб'єктами місцевого самоврядування є:
1. Сільські, селищні, міські, районні та районні у містах ради.
2. Територіальні громади.
3. Підприємства комунальної власності.
4. Місцеві державні адманістрації.
4.8. До компетенції органів місцевого самоврядування відносяться:
1. Розробка програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці та їх затвердження в Кабінеті Міністрів України.
2. Встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок.
3. Встановлення місцевих податків і зборів в межах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
4. Розробка місцевого бюджету і його затвердження в місцевій державній адміністрації.
4.9. До фундаментальних принципів самоврядності та самостійності територіальних громад, закладених в Європейській Хартії місцевого самоврядування, відносяться:
1. Принципи визначення і розмежування повноважень між органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування; підпорядкування в системі органів виконавчої влади і у сфері реалізації делегованих повноважень виконавчої влади; взаємодії та партнерства різних рівнів органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
2. Принципи правової, організаційної та фінансової автономії органів місцевого самоврядування.
3. Принципи законності, гласності, підзвітності і відповідальності.
4. Принципи узгодження інтересів територіальних громад та державних інтересів, спрямованості на задоволення потреб членів територіальної громади в товарах, роботах і послугах.
4.10. Формами прямої демократії, що забезпечують участь територіальної громади в місцевому самоврядуванні, є:
1. Вибори до Верховної, обласної, міської, районної, селищної ради.
2. Участь у роботі постійних та тимчасових комісій відповідної ради.
3. Опитування, анкетування, місцеві ініціативи.
4. Міський референдум, місцеві вибори, громадські слухання.
4.11. Комунальна власність – це:
1. Рухоме і нерухоме майно, земля, природні ресурси підприємств, установ, організацій.
2. Власність підприємств, установ, організацій, що здійснюють комунальну діяльність.
3. Власність територіальної громади села, селища, міста.
4. Приватна власність жителів села, селища, міста.
4.12. Право комунальної власності базується на принципах:
1. Компліментарності, департаменталізації, субсидіарності, демократизму.
2. Законності, гласності, узгодження інтересів територіальних громад та державних інтересів.
3. Субсидіарності, концентрації та партнерства.
4. Цілеспрямованості, комплексності та поетапності.
4.13. Як використовуться прибуток підприємств, що належать до комунальної власності:
1. Зараховується до Державного бюджету повністю.
2. Зараховується до місцевого бюджету повністю.
3. Зараховується до Державного бюджету частка, визначена органами місцевого самоврядування.
4. Зараховується до місцевого бюджету частка, визначена органами місцевого самоврядування.
4.14. Актуальною проблемою місцевого самоврядування в Україні є:
1. Відсутність законодавчого забезпечення місцевого самоврядування.
2. Недосконалість адміністративно-територіального устрою країни, неузгодженість адміністративно-територіальних одиниць.
3. Відсутність підприємств комунальної форми власності, що обмежує фінансову автономію місцевого самоврядування.
4. Наявність розмежування повноважень між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, небезпека посилення конкуренції між ними.
4.15. Європейським шляхом регіонального розвитку є:
1. Централізація управління регіонами.
2. Децентралізація управління регіонами.
3. Концентрація владних повноважень.
4. Бюджетні асигнування.
Використана література
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – С. 141–152.
2. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 20–21. – С. 190–205.
3. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – С.170–185 .
4. Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333-р. [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80. – Назва з екрану.
5. Закон України «Про співробітництво територіальних громад // Відомості Верховної Ради. – 2014. – № 34. – С.1167. [Електронний ресурс] : Режим доступу :http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1508-18. – Назва з екрану.
6. Європейська хартія місцевого самоврядування // Територіальна організація влади в Україні: статус і повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. – К. : Вид. Дім «Юре», 2002. – 284 с.
7. Круш П. В., Кожемяченко О. О. Регіональне управління: Навчальний посібник / П. В. Круш, О. О. Кожемяченко – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 248 с.
8. Державна регіональна політика України : особливості та стратегічні пріоритети : Монографія / за ред. З. С. Варналія. – К. : НІСД, 2007. – 820 с.