Попередня сторінка Зміст Наступна сторінка Електронні посібники ВНТУ
4.4 Муніципальні органи в зарубіжних країнах. Напрями реформування місцевого самоврядування в Україні
Визначення подальшого шляху розвитку органів місцевого самоврядування в Україні передбачає звернення до досвіду розвинутих країн.
Найважливішою тенденцією європейського розвитку у другій половині ХХ століття стала децентралізація владних повноважень. Досвід країн Центральної Європи, передусім Польщі та Угорщини, демонструє, що ефективність регіональної політики підвищується після вирішення проблеми державно-територіального устрою. До кінця 90-х років країни Центральної Європи зберігали модель унітарної централізованої держави, де регіони мали дуже мало важелів щодо формування програм свого розвитку через централізований характер прийняття рішень щодо формування регіональної політики, відсутність регіонального самоврядування, недостатній розмір адміністративно-територіальних утворень для формування конкурентоспроможних регіонів, домінування галузевого підходу у вирішенні регіональних проблем.
В сучасних умовах європейські країни обрали шлях формування децентралізованої держави, яка дає можливість регіональним інституційним структурам виконувати функції суб’єкта регіонального розвитку, оскільки:
➢ функціонує регіональний рівень місцевого самоврядування;
➢ галузевий підхід поєднується з просторовим (територіальним);
➢ територія регіону є достатньою для здійснення самоврядних функцій;
➢ бюджет є централізованим [7].
На сучасному етапі розвитку більшість європейських країн будує відносини між державною владою та місцевим самоврядуванням на принципах бюджетного федералізму, фінансової, економічної та майнової автономії. За таких обставин центральна влада в процесі соціально-економічним розвитку регіону виконує не керівні, а регулювальні функції, контролює законність дій органів місцевої влади. В унітарних державах зв’язок з місцевими органами здійснюють спеціальні представники центральної влади, наприклад, у Великій Британії – Міністерство житлового господарства та місцевого управління, у Франції та Італії – Міністерство внутрішніх справ, в Японії – Міністерство в справах місцевої автономії.
Залежність місцевих органів від уряду забезпечується системою грошових субсидій і дотацій, що становить від 1/3 до 1/2 всіх муніципальних доходів. У разі конфлікту чи непокори місцевих органів влади центральна влада може застосовувати санкції, включаючи відміну субсидій, розпуск місцевого органу влади, передачу функцій муніципалітету урядовому представникові. Можливість розпуску місцевих органів передбачена законодавством Франції, Італії, Японії та інших країн.
Процеси децентралізації, що відбуваються в розвинутих країнах світу, спонукають Україну до пошуку нових моделей побудови та організації діяльності муніципальних інститутів з урахуванням сучасної парадигми управління.
Ефективність модернізації політичної системи України на засадах республіканізму значною мірою залежить від успішності реформування інституту місцевого самоврядування, діяльність якого є важливим індикатором здатності громадян до спільної реалізації своїх інтересів.
Основними проблемами місцевого самоврядування в Україні є:
➢ недосконалий адмістративно-територіальний устрій країни, що був започаткований на початку 30-х років минулого століття в інтересах централізованого партійно-бюрократичного управління. У зв'язку з цим значна частина самоврядних територіальних одиниць (зокрема сіл, селищ, міст районного значення) позбавлена необхідних фінансових та економічних ресурсів;
➢ із конституційним визначенням суб'єкта місцевого самоврядування –територіальної громади – не узгоджена система адміністративно-територіальних одиниць: у межах адміністративних кордонів одних населених пунктів перебувають інші населені пункти, територіальні громади яких виступають самостійним суб'єктом місцевого самоврядування. У зв'язку з цим виникає проблема розмежування самоврядних прав різних територіальних громад, що співіснують у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці;
➢ невідповідність реально існуючого в Україні місцевого самоврядування на регіональному рівні (обласні і районні ради) Європейській Хартії місцевого самоврядування; через відсутність виконавчих органів – неможливість органів місцевого самоврядування повноцінно виконувати своє функціональне призначення;
➢ на обласному і районному рівні управління, де функціонують одночасно органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, через відсутність належної правової бази щодо розмежування повноважень цих органів виникає небезпека конкуренції їх компетенції, а також через відсутність виконавчих органів – неможливість органів місцевого самоврядування повноцінно виконувати своє функціональне призначення;
➢ не сформована належна фінансово-економічна база органів місцевого самоврядування, яка б дала змогу їм надавати повноцінні громадські послуги та ефективно здійснювати власні функції [8].
Вирішення проблем розвитку місцевого самоврядування вбачається шляхом:
➢ здійснення адміністративної реформи на місцевому та регіональному рівнях організації влади;
➢ розмежування функцій і повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також між органами місцевого самоврядування різних рівнів;
➢ розв’язання проблем стратегічного планування розвитку територій; налагодження міжсекторного співробітництва місцевих органів влади, неурядових організацій, бізнесових структур;
➢ вдосконалення статусу органів місцевого самоврядування регіонального рівня, місцевих державних адміністрацій;
➢ законодавчого забезпечення розвитку (реформи) місцевого самоврядування;
➢ розробки пропозиції щодо зміцнення фінансово-економічних основ місцевого самоврядування;
➢ вдосконалення положень Бюджетного кодексу України в частині «формульного підходу», міжбюджетних відносин на рівні району, міст районного значення, селищ та сіл;
➢ розробки мінімальних державних соціальних стандартів надання громадських послуг населенню та фінансових нормативів їх забезпечення;
➢ проведення паспортизації комунальних бюджетних установ та об’єктів, визначення фактичних витрат на їх утримання для кожної адміністративно-територіальної одиниці, розробки на цій базі мінімальних рівнів місцевих бюджетів;
➢ визначення правового статусу комунальної власності, об’єктів спільної власності територіальних громад;
➢ здійснення реформи житлово-комунального господарства;
➢ здійснення реформи адміністративно-територіального устрою;
➢ вдосконалення системи адміністративно-територіального устрою;
➢ визначення статусу адміністративно-територіальних одиниць первинного рівня та критеріїв забезпечення їх дієздатності та самоврядності;
➢ визначення кордонів адміністративно-територіальних одиниць;
➢ проведення комплексу земельних кадастрових робіт.
Враховуючи вище зазначене, підкреслимо, що система місцевої влади в Україні потребує правового і практичного вдосконалення. Органи місцевого самоврядування в Україні мають стати реальними господарями території, наділеними повноваженнями та матеріально-фінансовими ресурсами для самостійного вирішення питань місцевого значення та виконання делегованих функцій держави, що сприятиме соціально-економічній стабілізації і розвитку територій.
Основні поняття і терміни
Державне управління регіонами, місцеві державні адміністрації, місцеве самоврядування, об’єкт місцевого самоврядування, суб’єкти місцевого самоврядування, територіальна громада, фундаментальні принципи самоврядності територіальних громад, самоврядні повноваження місцевого самоврядування, делеговані повноваження місцевого самоврядування, організаційна структура системи місцевого самоврядування, форми прямої демократії, органи місцевого самоврядування, комунальна власність, об’єкти комунальної власності, суб’єкти комунальної власності, підстави набуття права комунальної власності, принципи права комунальної власності, управління комунальною власністю.
Запитання для самостійного контролю
1. Які форми управління регіональним розвитком поєднуються в Україні?
2. Розкрийте сутність державного управління регіонами.
3. Якими нормативно-правовими документами регулюється управління регіональним розвитком на місцях?
4. Які основні завдання виконують місцеві державні адміністрації?
5. Назвіть посадових осіб місцевих державних адміністрацій.
6. На який строк формуються місцеві державні адміністрації?
7. Розкрийте сутність місцевого самоврядування.
8. Проаналізуйте відмінність державного управління на місцях і системи місцевого самоврядування.
9. Що є об’єктом місцевого самоврядування?
10. Назвіть суб’єкти місцевого самоврядування.
11. Сформулюйте фундаментальні принципи самоврядності та самостійності територіальних громад.
12. Які існують органи місцевого самоврядування?
13. Розкрийте форми прямої демократії, що використовуються територіаль-ними громадами при місцевому самоврядуванні.
14. Які ключові питання відносяться до компетенції органів місцевого самоврядування?
15. Що є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування?
16. Дайте визначення комунальної власності.
17. Наведіть об’єкти та суб’єкти комунальної власності.
18. Якими правами щодо управління комунальною власністю наділені органи місцевого самоврядування?
19. На яких принципах базуться право комунальної власності?
20. Сформулюйте основні сучасні проблеми місцевого самоврядування в Україні.