Попередня сторінка          Зміст          Наступна сторінка      Електронні посібники ВНТУ

Тести до розділу 5

5.1. Регіональний економічний аналіз – це:

1. Дослідження економічних процесів в їх взаємозв’язку, що складаються під впливом об’єктивних економічних законів і факторів суб’єктивного характеру на певній території.

2. Наукове обґрунтування регіональних планів і прогнозів та об’єктивна оцінка їх виконання.

3. Встановлення тенденцій і пропорцій економічного розвитку, резервів регіону, що не були використані.

4. Узагальнення досвіду і прийняття оптимальних управлінських рішень.

5.2. Об’єктом регіонального економічного аналізу є:

1. Регіон різного таксономічного рівня.

2. Країна.

3. Автономна республіка.

4. Область і район.

5. Будь-який населений пункт.

5.3. Предметом регіонального економічного аналізу є:

1. Економічні процеси, що відбуваються в регіоні.

2. Соціально-економічна ефективність діяльності підприємств і організацій даного регіону.

3. Об’єктивні і суб’єктивні фактори, які впливають на кінцеві фінансові результати регіональних підприємств.

4. Позитивні і негативні фактори регіонального розвитку і кількісний вимір їх впливу.

5.4. До завдань економічного аналізу відносять:

1. Підвищення науково-економічної обгрунтованості планів і прогнозів.

2. Об’єктивність і різноманітність досліджень.

3. Визначення і вимір внутрішніх резервів регіону.

4. Перевірка оптимальності управлінських рішень.

5.5. Аналітична діагностика – це:

1. Проведення аналізу безконтакт­ними методами за допомогою статистичної інформації з використанням безпосередньо економічного аналізу, типологій, у т.ч. ретроспективних.

2. Застосування експертних оцінок, соціологічних досліджень, безпосередніх спосте­режень за зовнішнім середовищем.

3. Отримання інформації про об’єкт дослідження за допомогою модельних імітацій.

4. Отримання інформації контакт­ними методами через проведення спеціальних експертних і соціологічних опитувань.

5.6. Експертна діагностика – це:

1. Отримання інформації контакт­ними методами через проведення спеціальних експертних і соціологічних опитувань.

2. Отримання інформації про об’єкт дослідження за допомогою модельних імітацій.

3. Проведення аналізу безконтакт­ними методами за допомогою статис-тичної інформації з використанням безпосередньо економічного аналізу, типологій, у т.ч. ретроспективних.

4. Застосування експертних оцінок, соціологічних досліджень, безпосе-редніх спосте­режень за зовнішнім середовищем.

5.7. Системний аналіз:

1. Комплексне дослідження, результатом якого є розкриття взаємозв’язків і взаємодій усієї множини аспек­тів управління.

2. Має ітеративний характер, що допомагає встановити основні шляхи для поступового наближення до кінцевої мети.

3. Використання економіко-математичних методів, які є важливим способом кількісного та якісного відображення явищ.

4. Процес дослідження управлінських проблем передбачає органічне поєд- нання формалізованих процедур з евристичним підходом та інтуїцією.

5.8. До методів системного аналізу відносяться:

1. Декомпозиція системи, тобто розподіл соціально-економіч­ної територі- альної системи, що вивчається, на спрощені елементи для з’ясування взаємозв’язків між елементами.

2. Статистичні способи дослідження, які використовуються на стадії вивчення структури і взаємозв’язків явищ і процесів, що відбуваються у системі.

3. Перехресні порівняння, тобто зіставлення даних за різними об’єктами для визначення найважливіших тенденцій розвитку.

4. Експертні оцінки, що дозволяють вивчати ситуації, в яких економічна оцінка кожного варіанта можлива лише з обліком розміру інвестицій, експлуатаційних витрат, плати за фонди і собівартості на основі дослідження соціально-психологічних факторів, які тісно пов’язані з умовами праці і піддаються кількісній оцінці. Експертні оцінки дають змогу вивчити ситуації, що в минулому мали аналоги.

5. Економіко-математичне моделювання, тобто застосування динамічного і лінійного програмування, нелінійного програмування, кореляційних методів, теорії масового обслуговування, статистичного моделювання, матричних розрахунків, теорії ігор тощо.

5.9. Важливими характеристиками системного аналізу є:

1. Підхід до досліджуваних економічних явищ і процесів як до єдиної системи.

2. Використання системи планових показників усіх видів обліку, звітності і необлікових спостережень.

3. Визначення внутрішніх протиріч у розвитку економічних явищ, несвоєчасність обліку та усунення яких можуть спричинити збитки для регіону.

4. Узагальнення результатів аналізу і розробка проектів управлінських рішень, економічне обґрунтування найдоцільнішого варіанта розвитку.

5.10. Основні принципи системного аналізу – це:

1. Планомірність; визначеня провідної ланки; конкретність і дійовість; об’єктивність.

2. Оперативність; об’єктивність; конкретність; планомірність.

3. Визначеня провідної ланки; конкретність і дійовість; оперативність.

4. Цілеспрямованість; варіантність рішень; об’єктивність; конкретність.

5.11. До показників економічного потенціалу регіону належать:

1. Кількість населення, трудові ресурси, обсяги ВВП, національного доходу, обсяги основного капіталу та ін.

2. Показники, що характеризують розвиток продуктивних сил регіону, насамперед з кількіс­ного боку.

3. Обсяги виробництва і споживання ВВП, матеріальних благ і послуг на душу населення.

4. Обсяги національного доходу, рівень продуктивності праці.

5. Показники, що характеризують якісний стан суспільного виробництва, природних і людських ресурсів регіону.

5.12. Об’єктом аналізу соціально-економічного розвитку регіонів є:

1. Система основних показників, які застосовуються для кількісної характеристики відтворювальних соціально-економіч­них процесів.

2. Струк­тура господарства регіону та відповідність її суспільним потребам.

3. Масштаби розвитку національного багатства.

4. Основний капітал виробничої і невиробничої сфери та особисте майно населення.

5.13. Основними показниками кількісного аналізу соціально-економічного розвитку регіону є:

1. Середньорічні темпи зростання, середньорічні темпи приросту, середньорічні відхилення показників.

2. Збільшення обсягів виробництва продукції у різних галузях.

3. Зміна темпів зростання виробництва.

4. Зміна матеріаломісткості виробництва.

5. Зміна сальдо між територіальними економічними зв’язками, зміна ефективності нагромадження.

5.14. Якісний аналіз соціально-економічного розвитку регіону дає можливість:

1. Визначити вплив окремих фак­торів на суспільний розвиток регіону в їх взаємозв’язку з показниками соціально-економічного розвитку.

2. Дослідити фактори зростання фізичного обсягу ресурсів споживання.

3. Визначити вплив на характер відтворювальних процесів у регіоні зміни кількості населення.

4. Визначити зростання або спад промислового і сільськогосподарського виробництва.

Використана літератури

1. Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ–ХХІ століть: нові пріоритети – К. : Наукова думка, 2006. – С. 17.

2. Семиноженко В. П., Данилишин Б. М. Новий регіоналізм. – К. : Наукова думка, 2005. – С. 19.

3. Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020». Затверджена Указом Президента України № 5/2015 від 12 січня 2015 р. [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#n10– Назва з екрану.

3. Державна регіональна політика України : особливості та стратегічні прі­оритети : Монографія / за ред. З. С. Варналія. – К. : НІСД, 2007. – 820 с.

4. Стеченко Д. М. Управління регіональним розвитком: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2000. – 223 с.

5. Регіональне управління : підручник / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. –  К. : НАДУ, 2014. – 512 с.

6. Основи регіонального управління в Україні : підручник // авт.-упоряд. :    В. М. Вакуленко, М. К. Орлатий, В. С. Куйбіда та ін.; за заг. ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. – К. : НАДУ, 2012. – 576 с.

6.