Тема 4. Вимоги до оформлення курсової роботи
4.1 Загальні правила
При оформленні текстової частини КР необхідно дотримуватись вимог ДСТУ 3008-2015 «Звіти у сфері науки і техніки. структура та правила оформлення». Документацію оформляють на стандартних аркушах паперу з однієї сторони. Відступи від країв аркуша: зверху і знизу – 20 мм; зліва – 25 мм; справа – 15 мм. Абзац – 5 знаків (відступ на 1,27 см). Нумерація сторінок в правому верхньому кутку, починаючи зі змісту.
Обсяг текстової частини КР 30-35 сторінок формату А4 без врахування списку літератури та додатків. Текст КР оформлюють машинописним (друкарським) чітким шрифтом (Times New Roman 14 кеглем, 1,5 інтервали) або рукописним основним креслярським шрифтом з висотою букв та цифр не менше 2,5 мм.
4.2 Оформлення розділів
Структурними елементами основної частини КР є розділи.
Розділ – головна ступінь поділу тексту, позначена номером і має заголовок.
Кожен розділ рекомендується починати з нової сторінки. Заголовок розділу записують посередині великими буквами.
Структурні елементи АНОТАЦІЯ, ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ, ДОДАТКИ пишуться з нової сторінки, і їх заголовки також пишуться посередині рядка великими буквами.
Розділи нумерують порядковими номерами в межах всього документа (1, 2, і т.д.). Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак.
Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац.
Посилання в тексті на розділи виконується за формою: «...наведено в розділі 3».
4.3 Правила написання тексту
При написанні тексту слід дотримуватися таких правил:
1) текст необхідно викладати обґрунтовано, лаконічно в науковому стилі;
2) умовні буквені позначення повинні відповідати встановленим стандартам. Перед буквеним позначенням величини повинно бути її пояснення (прибуток Р, рентабельність R);
3) числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмірності словами (собівартість – 20 тис. грн, збільшилась у два рази);
4) позначення одиниць вимірювання слід писати в рядок з числовим значенням без перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці вимірювання слід робити пропуск (100 грн, 2 млн грн);
5) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж величини, то одиницю вимірювання величини вказують тільки після останнього її числового значення (1,5; 1,75; 2 відн. од.);
6) позначення величин з граничними відхиленнями слід записувати так: 20 ± 5 %;
7) буквені позначення одиниць, які входять в добуток, розділяють крапкою на середній лінії (·); знак ділення замінюють косою рискою (/);
8) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінковими закінченнями (9-й показник, 4-а пропозиція); при кількох порядкових числівниках відмінкове закінчення записують після останнього (3,4,5-й графіки); кількісні числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах); не пишуть закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI століття);
9) скорочення слів в тексті не допускаються, крім загальноприйнятих в українській мові;
10) дозволяється виконувати записи математичних виразів за формою:
;
.
11) в тексті документа може наводитись перелік, який рекомендується нумерувати малими літерами української абетки з дужкою або тире перед текстом. Для подальшої деталізації переліку використовують арабські цифри з дужкою.
Кожну частину переліку записують з абзацу, починаючи з малої букви і закінчуючи крапкою з комою, в кінці останньої ставлять крапку.
Приклад:
а) текст переліку та його...продовження;
б) текст переліку:
1) текст переліку подальшої деталізації та його продовження;
2) . . . ;
в) останній перелік.
12) Одна примітка не нумерується. Слово «Примітка» друкують кеглем 12 через один міжрядковий інтервал з абзацного відступу з великої літери з крапкою в кінці. У тому самому рядку через проміжок з великої літери друкують текст примітки тим самим шрифтом. Якщо приміток кілька, то їх подають після тексту, якого вони стосуються, і нумерують арабськими цифрами. Примітку починають з великої літери. Продовжують текст примітки без абзацу. Після кожної примітки ставлять крапку.
.
13) не дозволяється:
допускати професійних або місцевих слів і виразів;
після назви місяця писати слово «місяць» (не «в травні місяці», а «в травні»);
– використовувати позначення одиниць вимірювання величин без цифр. Необхідно писати повністю: «кілька кілограмів» (за винятком оформлення таблиць і формул);
– з'єднувати текст з умовним позначенням величин за допомогою математичних знаків (не «рентабельність = 25%», а «рентабельність дорівнює 25%», не «збиток склав – 120 тис. грн», а «збиток склав мінус 125 тис. грн»);
– використовувати математичні знаки <, >, o, №, % та ін. без цифрових або буквених позначень. В тексті варто писати словами «понад», «нуль», «номер», «відсоток» і т.д.
4.4 Оформлення формул
Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між формулою і текстом пропускають один рядок.
Пояснення символів наводять в тексті або одразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися без абзацного відступу зі слова «де» і без будь-якого знака після нього.
Всі формули нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер вказують в круглих дужках з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. На формули повинні бути посилання в квадратних дужках.
Приклад:
Обсяг продаж Оп в грошовому виразі визначається за формулою [4, с. 133]
Оп = С×Ц , (1.1)
де С – обсяг продаж, од.;
Ц – оптимальна ринкова ціна реалізації, грн.
Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не нумеруючи. Результат підрахунку записується із одиницею вимірювання. Наприклад:
Оп = 20×5 = 100 грн.
Одиниці вимірювання одного й того ж показника або пов’язаних між собою показників (із фінансової звітності та розрахованих показників на її основі) в межах документа повинні бути однаковими (тис. грн або грн, тис. т або т, відн. од. або %).
Якщо формула велика, то її можна переносити в наступні рядки. Перенесення виконують тільки математичними знаками, повторюючи знак на початку наступного рядка. При цьому знак множення «·» замінюють знаком «×».
Формула є частиною речення, тому до неї застосовують такі ж правила граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які йдуть одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.
Посилання на формули в тексті дають в круглих дужках за формою: «…за формулою (5.2)»; «... у формулах (5.7, …, 5.10)».
4.5 Оформлення ілюстрацій
Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати графіками, діаграмами, гістограмами, схемами та ін., які можна виконувати чорною тушшю, простим олівцем середньої твердості та комп’ютерною графікою.
Розміщують ілюстрації в тексті або в додатках (якщо вони займають одну чи більше сторінок). Якщо частини ілюстрації у додатку не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. В цьому випадку під початком ілюстрації вказують повне її позначення, а під її продовженнями позначають «Рисунок 3.2 (продовження)». Пояснюючі дані розміщують під кожною частиною ілюстрації.
В тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого посилання на неї або на наступній сторінці, якщо на даній вона не уміщується без повороту.
На всі ілюстрації в тексті КР мають бути посилання. Посилання виконують за формою: «...показано на рис. 3.1.» або в дужках за текстом (рис. 3.1), на частину ілюстрації: «... показані на рис. 3.2,б». Посилання на раніше наведені ілюстрації дають зі скороченим словом «дивись» відповідно в дужках (див. рис. 1.3).
Між ілюстрацією і текстом пропускають один рядок.
Всі назви ілюстрації в КР називають рисунками і позначають під ілюстрацією симетрично до неї за такою формою: «Рисунок 3.5 – Найменування рисунка». Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку.
Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі, розділяючи крапкою. Нижче наведено приклад оформлення рисунка.
Рисунок 1.1 – Система прогнозування матеріальних витрат
підприємства
Пояснюючі дані розміщують під ілюстрацією над її позначенням.
У випадку, коли ілюстрація складається з частин, їх позначають малими буквами українського алфавіту з дужкою а), б) під відповідною частиною. В такому випадку після найменування ілюстрації ставлять двокрапку і дають найменування кожної частини за формою:
а) – найменування першої частини; б) – найменування другої частини
або за ходом найменування ілюстрації, беручи букви в дужки.
При викладенні тексту пояснювальної записки забороняється сканування рисунків.
4.6 Оформлення таблиць
Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на сторінці або на наступній, якщо на цій вона не уміщується, і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту або з поворотом на кут 90° за годинниковою стрілкою.
На всі таблиці мають бути посилання за формою: «наведено в табл. 3.1»; « ... в таблицях 3.1-3.5» або в дужках по тексту (табл. 3.6). Посилання на раніше наведену таблицю дають із скороченим словом «дивись» (див. табл. 2.4) за ходом чи в кінці речення.
Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині розміщують головку таблиці, в якій вказують найменування граф. Діагональне ділення головки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик) часто використовують для найменування рядків. Мінімальний розмір між основами рядків – 8 мм. Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу.
Графу «№ п/п» в таблицю не включають. При необхідності нумерації, номера вказують в боковику таблиці перед найменуванням рядка.
Найменування граф може складатися з заголовків і підзаголовків, які записують в однині, симетрично до тексту графи малими буквами, починаючи з великої. Якщо підзаголовок складає одне речення з заголовком, то в цьому випадку його починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапку не ставлять. Дозволяється заголовки і підзаголовки граф таблиці виконувати через один інтервал.
Якщо всі параметри величин, які наведені в таблиці, мають одну й ту саму одиницю вимірювання величини, то над таблицею розміщують її скорочене позначення (наприклад, тис. грн). Якщо ж параметри мають різні одиниці вимірювання величин, то позначення одиниць записують в заголовках граф після коми (Собівартість продукції, тис. грн).
Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними позначеннями, якщо тільки вони пояснені в попередньому тексті чи на ілюстраціях (Р – прибуток, R – рентабельність і т.д.). Однакові буквені позначення групують послідовно в порядку росту їх індексів, наприклад: (І1, І2, ...).
Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків у називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої і з однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення одиниць величин вказують в заголовках після коми.
Для опису визначеного інтервалу значень в найменуваннях граф і рядків таблиці можна використовувати слова: «понад», «менше», «не більше», «не менше», «в межах». Ці слова розміщують після одиниці певної величини:
(Витрати, В, не більше),
а також використовують слова «від», «більше», «до»:
(Від 10 до 15; понад 15; до 20).
Дані, що наводяться в таблиці, можуть бути словесними і числовими.
Слова записують в графах з однієї позиції. Якщо рядки таблиці не розділені лініями, то текст, який повторюється і складається з одного слова дозволяється замінювати лапками (,,). Якщо текст складається з двох і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «те ж», а далі лапками. При розділенні таблиці горизонтальними лініями ніякої заміни не виконують.
Числа записують посередині графи так, щоб їх однакові розряди по всій графі були точно один під одним, за виключенням випадку, коли вказують інтервал. Інтервал вказують від меншого числа до більшого з тире між ними:
12 – 35
122 – 450.
Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів, з однаковою кількістю знаків після коми в одній графі.
Ставити лапки замість цифр чи математичних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові чи інші дані в таблиці не наводяться, то ставиться прочерк.
Таблиці нумерують в межах розділів і позначають зліва з абзацу над таблицею за формою: «Таблиця 4.2 – Найменування таблиці». Крапку в кінці не ставлять. Якщо найменування таблиці довге, то продовжують у наступному рядку починаючи від слова «Таблиця». Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в розділі, розділених крапкою.
Нижче наведено приклад аналітичної таблиці, структури якої необхідно обов’язково дотримуватись при написанні курсової роботи (особливо другого та третього розділів).
Таблиця 2.1 – Основні показники діяльності ПАТ «Ямпільський приладобудівний завод»
|
Показники |
Рік |
Відхилення 2014 р. від 2013 р. |
Відхилення 2015 р. від 2014 р. |
|||||
|
2013 |
2014 |
2015 |
||||||
|
абсолютне |
відносне, % |
абсолютне |
відносне, % |
|
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
(гр.3-гр.2) |
(гр.3/гр.2)**100-100 |
(гр.4-гр.3) |
(гр.4/гр.3)* *100-100 |
|
|
Вартість майна, тис. грн |
5188,5 |
5001,5 |
4785,7 |
-187,1 |
-3,6 |
-215,8 |
-4,3 |
|
|
Чистий доход(виручка) від реалізації продукції, тис. грн |
12322,6 |
10845,4 |
7602,3 |
-1477,2 |
-12,0 |
-3243,1 |
-29,9 |
|
|
Чистий фінансовий результат, тис. грн |
76,3 |
-857,2 |
-555,7 |
-933,5 |
-1223,5 |
301,5 |
35,2 |
|
При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або продовжують найменування граф. Допускається виконувати нумерацію граф на початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію граф.
У всіх випадках найменування (при його наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть «Продовження таблиці 4.2» без крапки в кінці.
При здійсненні аналізу необхідно дослідити як абсолютне, так і відносне відхилення показників (методика розрахунку наведена у таблиці), однак більше уваги варто приділяти саме відносному відхиленню, оскільки кожне підприємство в залежності від розміру та особливостей функціонування має свої абсолютні значення показників, і їх абсолютні відхилення можуть мати різну значимість для інших підприємств, а порівнювання відносних відхилень показників має сенс.
Необхідно звернути особливу увагу на підрахунок відхилень показників, якщо вони мають від’ємне значення. При цьому відхилення показника повинно включати його зміну до нуля та до відповідного значення.
4.7 Оформлення висновків
Висновки оформляють з нової пронумерованої сторінки посередині великими літерами.
Висновки є заключною частиною, підсумком дослідження і обов’язково повинні містити узагальнені результати дослідження літературних джерел, характеристику об’єкта та предмета дослідження, можливі рекомендації.
4.8 Оформлення списку джерел посилання
Форма запису «Список джерел посилання» відповідає формі запису вступу, основної частини та висновків.
Список містить перелік літературних джерел, на які повинні бути обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. Література в загальний список записується в порядку посилання на неї в тексті або по алфавіту. Посилання на літературу у тексті наводять в квадратних дужках [12, с. 136], вказуючи порядковий номер за списком (в даному прикладі 12) та номери сторінок (в даному прикладі 136 сторінка), де наведені використані відомості. Рекомендований перелік літератури для написання курсової роботи наведено нижче.
Літературу записують мовою оригіналу. В списку кожну літературу записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці.
Кількість літературних джерел повинна складати 15-20.
У дод. Д. наведено зразки оформлення законодавчих актів, навчальних посібників, журнальних статей.
4.9 Оформлення додатків
До додатків відносять ілюстрації, таблиці, тексти допоміжного характеру. Додатки розташовують в порядку посилань на них у тексті КР.
Посилання на додатки в тексті КР дають за формою: «... наведено в дод. А», «... наведено в табл. В.5 « або (дод. Б); (додатки К, Л ).
Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки, вказуючи зверху посередині рядка слово «Додаток» і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Якщо додатків більше ніж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O.
Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який записують посередині рядка малими літерами, починаючи з великої. При наявності основного напису заголовок записують у відповідній графі.
Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення: «Рисунок Б.3 - Найменування»; «Таблиця В.5 – Найменування» і т.п.
У змісті зазначається лише сторінка титульного аркушу додатків.
Назад
Зміст
Вперед
