Додаток Г

СЛОВНИК понять і термінів З КОРПОРАТИВНОГО
УПРАВЛІННЯ

 

Ø Авторитарна культура характеризується наявністю норм прямого регулювання і жорсткого контролю.

Ø Адаптивна (підприємницька) культура – фокус знаходиться в зовнішньому середовищі, велике значення має гнучкість і адаптивність корпорації до вимог ринку.

Ø Акт приймання-передавання матеріальних цінностей – це акт, що складається разом з передавальним (роздільним) балансом і містить розшифрування статей балансу, а також позабалансових рахунків. Цей акт мають підписувати голови правлінь, головні бухгалтери та матеріально відповідальні особи товариств – учас­ників реорганізації.

Ø Акції в бездокументарній формі існують у вигляді облікових записів на рахунку зберігача (на електронних носіях інформації). У випадку емісії акцій у бездокументарній формі емітент оформ­ляє глобальний сертифікат, що відповідає обсягу зареєстрованого випуску і передає його в обраний ним депозитарій.

Ø Акції на пред’явника не містять імені або найменування їх власника, вони передаються вільно, для реалізацій корпоративних прав з даної акції досить її пред’явлення будь-якою особою.

Ø Акціонерами товариства визнаються фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна  громада  в особі  органу, уповноваженого управляти комунальним  майном,  які  є власниками акцій товариства.

Ø Акція – це цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Ø «Американська» система управління відрізняється в межах окремих штатів, навіть у межах одного й того самого штату. Сутнісні риси цієї системи полягають у тому, що керівництво здійснює унітарна рада директорів (the board of directors), яка керує всією діяльністю корпорації та відповідає за її загальний стан. До цього органу входять як виконавчі директори, так і незалежні, з повноваженнями контролю. Як правило, кількість виконавчих директорів у складі спостережної ради не регламентована.

Ø Аналіз фінансового стану акціонерного товариства – це підго­товка інформації для планування, прогнозування, прийняття рі­шень та контролю в діяльності AT, підготовка інформації для ак­ціонерів, інвесторів, фінансових установ й інших зацікавлених сторін і зовнішніх користувачів.

Ø Англо-американська модель корпоративного управління – характеризується наявністю індивідуальних акціонерів і постійно зростаючим числом незалежних, тобто непов’язаних з корпорацією акціонерів (вони називаються „аутсайдери”), а також чітко розробленою законодавчою базою, яка визначає права і обов’язки трьох ключових учасників – директорів, менеджерів і акціонерів.

Ø Антикризове корпоративне управління – стосується господарських товариств корпоративного типу, розгля­дається незалежно від величини підприємств і галузевої належ­ності, оскільки для такого управління є загальні базові чинники, які можна застосовувати в усіх випадках.

Ø Антикризове регулювання здійснюється на рівні державних органів і передбачає формування законодавчо-норматив­ної бази, а також здійснення антикризових процедур державними органами загальної та спеціальної компетенції (наприклад, Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій України).

Ø Аутсайдерські системи управління характеризуються широкою акціонер­ною власністю, яка є досить розпорошеною, і тому вплив на прий­няття рішень більшою мірою залежить від менеджерів, застосуван­ня різних форм перехоплення контролю за корпорацією.

Ø Афілійовані особи – це:

- члени сім'ї фізичної  особи  –  чоловік  (дружина),  а  також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини), які  спільно  провадять  господарську діяльність;

- юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над
іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи.

Ø Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал.

Ø Балансова вартість власного капіталу – вартість активів акціонерного товариства, відображена в його бухгалтерському балан­сі, за вирахуванням зобов'язань.

Ø  Блоки управління державним корпоративним сектором в Україні.

1.       Створення загальної нормативно-правової бази функціонуван­ня економіки, що полягає в розробці законів та підзаконних актів економічної спрямованості, оскільки всі підприємства здійснюють діяльність у цьому нормативно-економічному полі.

2.       Пряме управління державними підприємствами, цей блок застосовується у випадках, коли держава є єдиним власником акціо­нерного товариства і керує його діяльністю через менеджмент підприємства.

3.       Управління певною державною часткою статутного фонду гос­подарських товариств, що впливає на діяльність корпорації відповідно до наявності державного пакета корпоративних цінних паперів.

Ø Блокувальний пакет «25% акцій + 1 акція» дає можливість заблокувати на зборах прийняття рішень, що вимагають трьох чет­вертей голосів. Це такі важливі рішення, як зміни до статуту, ство­рення та ліквідація дочірніх підприємств, ліквідація акціонерного товариства. Пакет «50% акцій + 1 акція» дає змогу приймати рішен­ня на зборах за умови присутності більше, ніж 60% голосів акціонерів. Наявність такого пакета залежить від співвідношення власності і від розкладу сил на зборах та вміння їх вести. Самостійне проведення зборів забезпечує пакет «60% акцій + 1 акція». Дієвість прийняття рішень, які вимагають трьох четвер­тей голосів, залежить від розкладу сил на зборах.

Ø «Борги» – це підпрограма поглибленої роботи з боргами підприємства, програма антикризових дій. Оскільки важли­вим показником кризового стану є неплатоспроможність, підпрограма передбачає визначення стану з фінансових потоків на підприємстві і з'ясування причини зростання боргів.

Ø Бюрократична культура націлена на досягнення стратегічних цілей організації та послідовні дії у стабільному середовищі.

Ø Вартість бізнесу – вартість діючого підприємства або вартість 100 відсотків інтересу в бізнесі (діловому підприємстві);

Ø Вертикальний (структурний) аналіз – визначення питомої ваги окремих статей фінансових звітів та їх впливу на підсумкові показ­ники.

Ø Виділення – створення однієї чи кількох юридичних осіб, до яких за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах пере­ходять майнові права і зобов'язання юридичної особи, що реорга­нізується.

Ø Виконавчий орган – правління або інший орган, передбаче­ний статутом, – керує поточною діяльністю товариства, представ­ляє товариство у відносинах із третіми особами;

Ø Викуп  акцій  –  придбання акціонерним товариством за плату розміщених ним акцій.

Ø Випуск (емісія) акцій – це встановлена законодавством сукупність дій емітента, спрямованих на розміщення нових акцій (акцій, що не знаходились в обігу на ринку) серед інвесторів.

Ø Виробничий (технічний) директорат – здійснює контроль за випуском якісної продукції відповідними службами (виробничими підрозділами, відділеннями за видами продукції).

Ø Відкриті фонди створюються на невизначений термін і здійснюють викуп своїх інвестиційних сертифікатів у терміни, встановлені інвестиційною декларацією інвестиційного фонду.

Ø Відновна вартість – вартість відтворення об'єкта у ринкових умовах на дату оцінювання, який, за своїми ознаками, може бути адеква­тною функціональною заміною об'єкта оцінювання (без урахування зносу).

Ø «Власність» – підпрограма переходу власності з кількома варіан­тами вирішення проблем. Це може бути продаж пакетів акцій інве­сторами, не зацікавленими у збереженні прав власності на них, іншим зацікавленим інвесторам.

Ø Внутрішні елементи системи корпоративного управління зале­жать від наявності ефективних норм і процедур взає­мовідносин власників та їх впливу на менеджмент підприємства.

Ø Внутрішні зобов’язання виникають перед власниками (в корпораціях, наприклад, з виплати дивідендів), найманими працівниками (з виплати заробітної плати) та інші.

Ø Внутрішні причини невиконання зобов’язань – недо­сконалий менеджмент, внаслідок чого підприємство зробило неефек­тивні довгострокові фінансові вкладення, що не привели до зростан­ня його доходу в передбачуваний період, а також, коли підприєм­ство обтяжене надмірними виробничими запасами, що не збільшу­ють обсягів виробництва і грошових надходжень, виробляє готову продукцію, що не реалізується, утримує непомірну для нього соці­ально-культурну сферу, утримує надмірну кількість персоналу тощо. В сучасних умовах до таких причин можна віднести неефективну маркетингову стратегію і тактику, коли між виробниками та спо­живачами спостерігається значна кількість посередницьких ланок, в яких осідає переважна частина виручки.

Ø Внутрішньокорпоративна структура управління – ба­зується на ряді ув'язаних між собою положень, які стосуються тих чи інших відносин учасників і різних сторін господарського життя корпорації. Вона може значно відрізнятися у корпораціях, бути організа­ційно оформленою, регламентувати більше чи менше сторін діяльності фірми. В практиці внутрішньокорпоративна структура управління є традиційною: збори ® рада акціонерного товариства ® виконавчий орган. Проте функції і компетенція цих органів ви­значаються шляхом розробки і затвердження ряду офіційних по­ложень, які мають юридичну силу всередині фірми.

Ø Вторинний ринок цінних паперів – це ринок, на якому здійснюється купівля-про­даж існуючими (зареєстрованими) цінними паперами. Вони можуть реалізува­тись дрібними власниками-акціонерами з дотриманням або без до­тримання вимог законодавства, ними торгують і крупні дилери у позабіржовому обігу. Найчастіше корпорації намагаються керувати рухом своїх акцій через посередництво фондових бірж.

Ø Глобальний сертифікат – це документ, оформлений у ДКЦПФР на весь ви­пуск цінних паперів у бездокументарній формі, що підтверджує право на здійснення операцій із цінними паперами даного випус­ку в Національній депозитарній системі.

Ø Голосуюча акція – акція,  власнику  якої  надається  право голосу  на загальних зборах акціонерів для вирішення питань, передбачених законом та  статутом  акціонерного товариства.

Ø Горизонтальний аналіз – порівняння кожного показника (пози­ції звітності) з попереднім періодом.

Ø Господарські товариства – підприємства, установи та організації, створені об'єднанням капіталів і підприємницької діяльності групи осіб (фізичних, юридичних, державних органів) для спільного господарювання, важливими ознаками господарських товариств є об'єд­нання капіталів, статус юридичної особи, централізоване управлін­ня цією юридичною особою, обмежена (крім товариства з додат­ковою відповідальністю, повного і командитного товариств) відпо­відальність, можливість поступки корпоративними правами та правами їх пере­міщати.

Ø Демократична культура характеризується довірливими і м’якими відносинами між керівником і підлеглими.

Ø Депозитарії – юридичні особи, що надають послуги зі збері­гання цінних паперів, відкриття та ведення рахунків у цінних па­перах; а також можуть здійснювати кліринг і розрахунки за угода­ми щодо цінних паперів.

Ø Депозитарна діяльність полягає в наданні послуг зі зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ве­дення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг і розрахунки за угодами щодо цін­них паперів) і обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Ø Депозитарний договір – це договір, в якому встановлюється право зберігача передавати до депозитарію виключно цінні папери, які перебувають у колективному зберіганні, порядок здійснення операцій депозитарієм, умови ведення рахунків, порядок проведення операцій емітента, по­рядок надання облікової та фінансової інформації депозитарієм, а також умови оплати його послуг тощо. Депозитарний договір укладається між зберігачем та обраним ним депозитарієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунки у цінних паперах, на яких відображаються операції з цінними паперами, переданими зберігачем.

Ø Державна акціонерна компанія – це публічне акціонерне товариство, у якому державі належить пакет акцій, що, відповідно до законодавства, забезпечує правомочність загальних зборів акціонерів.

Ø Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) – це державний орган, підпорядкований Президенту України і підзвітний Верховній Раді України. До системи цього органу входить безпосередньо Державна комісія в складі Голови і шести членів, її центральні апарати та територіальні органи.

Ø Державне регулювання ринку цінних паперів – це здійснення державою комплексних заходів з упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних і запобігання зловживанням і порушенням в цій сфері.

Ø Державні корпоративні права – це акції, частки в статутному фонді акціонерних товариств, що належать державі.

Ø Дивіденд – це частина прибутку (платіж), що проводиться на користь власника (довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих юридичною особою внаслідок розподілу частини її прибутку. Дивіденд є доходом акціонера на вкладений капітал.

Ø Дивідендна політика включає в себе прийняття рішень щодо виплати дивідендів або утримання чистого прибутку для інвестування в розвиток корпорацій.

Ø Директорат персоналу – виконує функції приймання, підготовки, навчання персоналу, мотивації праці, розробки систем оплати пра­ці, укладання трудових угод, формування та підтримки організацій­ної культури, діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин в організації.

Ø Директорат з організації та контролю має основною функцією координацію різних сфер діяльності і роботи підрозділів. Засоба­ми організаційного контролю є організаційний аналіз і проекту­вання, нормування, інструктування, розпорядницький вплив.

Ø Дійсна вартість – відновна вартість за відрахуванням усіх видів зносу.

Ø Діяльність з випуску цінних паперів – це виконання торгівцем цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента обов'язків щодо організації підписки на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торгівець цінними папе­рами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов'язання у разі неповного розміщення цінних паперів викупити в емітента нереалізовані цінні папери.

Ø Довірче товариство являє собою фірму, яка здійснює представ­ницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителя­ми майна щодо реалізації їх прав власників. Довірче товари­ство є досить специфічною ланкою в системі корпоративного управ­ління, де здійснюється передавання функцій управління від власни­ка до професійного управляючого, який, на думку власника, більш ефективно здійснить функції розпорядження його майном.

Ø Договір про відкриття рахунку у цінних паперах – це договір, який укладається власником цінних паперів з обраним ним зберігачем про передачу власником належних йому цінних паперів зберігачу для здійснення депозитарної діяльності. В договорі визнача­ються умови ведення рахунку власника цінних паперів, порядок проведення операцій емітента, порядок надання облікової та фінан­сової інформації зберігачем, а також умови оплати його послуг тощо.

Ø Договір про обслуговування емісії цінних паперів – це договір, в якому між емі­тентом чи його представником та обраним ним депозитарієм ви­значається порядок прийняття на обслуговування та обслуговуван­ня емісії цінних паперів, операцій емітента в депозитарії щодо ви­пущених ним цінних паперів, порядок переведення цінних паперів з документарної форми у бездокументарну тощо.

Ø Доходність (рентабельність) активів – це важливий синтетичний показник, який дозволяє оцінити результати діяльності суб’єкта господарювання в цілому, а також виявити зв’язки, які впливають на фінансову стійкість підприємства та його компоненти. Рентабельність активів показує частку чистого прибутку, яку одержує підприємство з кожної зони активів, і може бути розрахована за формулою:

Аr = Прr ´ АОБ ,

     де Аr – рентабельність активів;

         Прr – рентабельність реалізованої продукції;

         АОБ – оборотність активів.

Ø Екзистенціальна (крапкова) культура об'єднує, як правило, яскравих індивідуальностей, без яких неможливі існування і розви­ток організації.

Ø Економічна суть статутного фонду – ство­рення матеріальної бази для формування та розвитку товариства.

Ø Економічні риси господарських товариств корпоративного типу – це об'єднання капіталів та обмеження економічного ризику для окремих учасників; поєднання різних економічних можливостей – капіталів і вмінь, знань, ідей; розмежування капіталу та економічної діяльності; жорстке відокремлення власності господарського товариства і власності його учасників; обмеження можливостей вилучення капіталів (паїв, часток) з товариства.

Ø Експертний порядок оцінювання державних корпоративних прав відбувається з залученням незалежних експертів – юридичних осіб, які відповідно до угоди, укладеної з ФДМУ, мають право на проведення експертного оцінювання державних корпоративних прав і активів господарських товариств.

Ø Емісійний дохід – дохід, що виникає при перевищенні ціни продажу над номінальною вартістю акції, який не обкладається податком і є важливим джерелом зміцнення фінансового становища фірми.

Ø Емітент цінних паперів – це юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і виконує обов'язки, що випливають з умов їх випуску.

Ø Етика бізнесу – це система моральних принципів і цінностей, що керує поведінкою людини, або групи людей, визначаючи, що правильно, а що неправильно.

Ø Журнал обліку розповсюдження веде уповноважена особа, в ньому в хронологічному порядку відображаються відомості про підписку (інформація про осіб, що підписались на цінні папери, реквізити укладених договорів на підписку, реквізити тимчасових свідоцтв) на цінні папери.

Ø Загальні збори акціонерів є вищим органом управління акціонерним товариством. Порядок скликання, кворум, компетенція, процедура проведення загальних зборів визначаються відповідно до Закону “Про акціонерні товариства”, статуту товариства та його внутрішніх нормативних актів. У більшості товариств на перших загальних зборах приймається Регламент загальних зборів акціонерів, у котрому докладно визначаються вищезгадані питання.

Ø Закриті фонди – створюються на певний термін і здійснюють розрахунки з інвестиційними сертифікатами після закінчення терміну діяльності інвестиційного фонду.

Ø Засновники акціонерного товариства – це особи, які підписали установчий договір що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства.

Ø Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Ø Заснування нових юридичних осіб також не є реорганізацією, оскільки не пов'язане з припиненням діяльності юридичних осіб. Ці дії часто плутають зі злиттям, приєднанням або виділенням.

Ø Західноєвропейська модель корпоративного управління характеризується високим ступенем концентрації акціонерної власності, при цьому більша частина акцій корпорацій належить іншим компаніям.

Ø Зберігачі – комерційні банки або торговці цінними паперами, що здійснюють зберігання цінних паперів клієнтів, обслуговують операції з ними.

Ø Зведений обліковий реєстр – це складений депозитарієм на певну дату список власників цінних паперів із зазначенням кількості цінних паперів, належних кожному власнику, та фактів обтяження цих цінних паперів зобов’язаннями.

Ø Звіт про власний капітал відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Ø Звіт про рух грошових коштів відображає надходження та вибуття грошових коштів і їх еквівалентів у результаті діяльності підприємства за звітний період.

Ø Звіт про фінансові результати – це звіт про доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємств.

Ø Злиття – припинення діяльності двох чи кількох юридичних осіб з передачею за передавальним актом (балансом) усіх майно­вих прав та зобов'язань цих осіб юридичній особі-правонаступнику, створеній в результаті реорганізації.

Ø Значний пакет акцій – пакет із 10 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.

Ø Значний правочин – правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова  вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності.

Ø Зовнішні елементи кор­поративного управління – державні органи загальної та спеціальної компетенції, механізми ринкового контролю, громадські організації, засоби масової інформації.

Ø Зовнішні зобов’язання – це зобов’язання перед фіскальною системою (не сплачені в строк податки), фінансово-кредитною (неможливість погасити заборгованість перед банками), зобов’язання перед контрагентами (з проплати товарів і послуг, надання послуг та поставок товарів тощо).

Ø Зовнішні інформаційні джерела – це органи законодавчої влади, органи виконавчої влади, конкуренти, постачальники, споживачі, фінансові установи, громадськість.

Ø Зовнішні причини невиконання зобов'язань можуть бути досить різні, але потрібно виділити такі можливі ситуації, коли ринок знижує загальний попит на продукцію підприємства, оскільки немає потреб, високі ціни, низька платоспроможність, з'я­вилися товари-субститути. Такі ситуації можуть виникнути при неповерненні платежів за відвантажену продукцію або послуги, здійснені недобросовісними споживачами. У таких випадках підпри­ємство, не маючи виручки, об'єктивно не виконує свої зобов'язання перед іншими суб'єктами його економічних зв'язків і діяльності. Можуть виникати ситуації різких змін податкової політики, запро­вадження підвищених митних тарифів, прямих заборон на експорт або імпорт продукції, що також призводить до неможливості підпри­ємством виконати зобов'язання.

Ø «Золоті парашути» – це попередньо узгоджена вихідна допомога вищим менеджерам у разі поглинання, злиття та інших реорганізацій фірм, що призводить до суттєвих змін у становищі голови виконавчого органу.

Ø Іменні акції – це акції, в яких зазначена особа їх власника (його прізвище, ім’я та по батькові або найменування вказані на бланку цінного паперу), вони передаються шляхом вчинення індосаменту (передавального надпису, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи).

Ø Інвестиційна вартість – вартість активів, що розглядаються як внесок у реалізацію певного інвестиційного проекту (визначається, виходячи з бізнес-плану цього проекту); вартість об'єкта, яка вра­ховує індивідуальні вимоги інвестора до інвестицій.

Ø Інвестиційна компанія – торгівець цінними паперами, який, крім провадження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснен­ня спільного інвестування через емісію цінних паперів та їх розмі­щення. Інвестиційна компанія створюється у формі акціонерного товари­ства або товариства з обмеженою відповідальністю в порядку, вста­новленому для цих товариств, та здійснює діяльність зі спільного інвестування.

Ø Інвестиційний фонд – це юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог, встанов­лених чинним законодавством, що здійснює виключно діяльність у галузі спільного інвестування. Суттєвою особливістю є те, що інвестиційний фонд не може сам виконувати процес інвестування і для цього існує інвестиційна компанія, яка виступає в ролі інве­стиційного керуючого.

Ø Інсайдерські системи управління – це системи в яких власність сконцентрована в руках кількох осіб, які володіють великими част­ками корпоративного майна, значна частина функцій управління здійснюється цими (юридичними чи фізични­ми) особами і менеджмент перебуває під їх прямим впливом, причому інсайдери є водночас і акціонерами, і менеджера­ми таких корпорацій.

Ø Інформація про випуск акцій – це документ, у якому вказуються ті відомості, що будуть публікуватися засновниками при оголошенні відкритої підписки на акції.

Ø Капітал корпорації (реальний капітал, власний капітал) – капітал, що включає статутний фонд, резервний фонд, капіталізований прибу­ток, інші надходження.

Ø Кланова культура – це культура, для якої характерна зацікавленість усіх членів організації в участі у загальній справі, врахування потреб пра­цівників, задоволення яких розглядається як ключ до успіху компанії, створення почуття відповідальності і причетності до справ організації, відданість працівників фірмі.

Ø Кліринговий депозитарій – депозитарій, який для здійснення грошових розрахунків за угодами з цінними паперами зобов'язаний користуватися по­слугами, які надають розрахункові банки на основі відповідного до­говору, типова форма якого затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком Украї­ни.

Ø Клубна культура найбільш відповідає централізованим організаційним структурам. Норми цієї культури орієнтовані на вказівки, що виходять з центру, від одного керівника.

Ø Книжкова (бухгалтерська) вартість корпоративних прав – част­ка вартості власного капіталу, пропорційна частці корпоративних прав у статутному фонді господарського товариства.

Ø Коефіцієнт абсолютної ліквідності – обчислюється відно­шенням грошових коштів та короткострокових фінансових вкла­день до короткострокових зобов'язань підприємства.

Ø Коефіцієнт критичної ліквідності – це співвідношення грошо­вих коштів, розрахунків та інших активів з сумою короткостроко­вих зобов'язань.

Ø Коефіцієнт покриття, або поточної ліквідності – в чисельнику
містить грошові кошти та короткострокові фінансові вклади, а також вартість матеріально-вироб­ничих запасів, продавши які, можна одержати готівку, а в знаменнику – суму короткострокових зобов'язань.

Ø Командитне товариство – товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, що здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майно товариства (вкладників). Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства.

Ø Комерційна діяльність щодо цінних паперів – це купів­ля-продаж цінних паперів, що здійснюється торгівцем цінними па­перами від свого імені та за свій рахунок.

Ø Комерційна таємниця товариства – це відомості, які пов'яза­ні з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фі­нансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею та розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам.

Ø Комерційний директорат (відділ маркетингу) є одним із ключових підрозділів як великих, так і невеликих компаній, виконуючи одночасно облікові, консультаційні, адміністратив­ні, дослідницькі функції та функції контролю.

Ø Комісійна діяльність з цінних паперів – це купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торгівцем цінними папе­рами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.

Ø Консолідована фінансова звітність – звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Ø контроль  –  вирішальний вплив або можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність суб'єкта господарювання, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною частиною, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування та прийняття рішення органами управління суб'єкта господарювання, а також здійснення правочинів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання  вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання.

Ø контрольний пакет акцій – пакет із 50 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.

Ø Конфіденційна інформація – це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні чи розпорядженні особи, поширюються за її бажанням та відповідно до встановлених нею умов і правил.

Ø Корпоративна культура – це сукупність правил, звичаїв та усталеної практики в галузі корпоративного управління, яка не отримала нормативного закріплення в законодавстві та базується на загальному культурному рівні суспільства, нормах моралі, діловій практиці тощо.

Ø Корпоративне управління – процеси регулювання власником руху його корпоративних прав з метою отримання прибутку, управління корпоративним підприємством, відшкодування витрат через отримання частки майна при його ліквідації, можливих спекулятивних операцій з корпоративними правами.

Ø Корпоративний секретар обирається загальними зборами, є незалежним від виконавчого органу та підзвітним загальним зборам і раді.

Ø Корпоративні норми викладені у внутрішніх документах окремих фірм. Це принципи довіри і відсутності дискримінації у відносинах між постачальниками і покупцями, персоналом і ад­міністрацією, менеджерами й акціонерами.

Ø Корпоративні права – це право влас­ності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) юридичної осо­би, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої особи, а також частки активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства

Ø Культура стратегічного завдання вимагає від організації, орієнтую­чись на специфічне коло споживачів у зовнішньому середовищі, чітко дотримуватися власної стратегічної мети шляхом досягнення проміжних цілей.

Ø кумулятивне голосування – голосування під час обрання органів товариства,  коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу  акціонерного  товариства, що обираються,  а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між  кількома кандидатами.

Ø Ліквідаційна вартість – вартість, за якою об'єкт оцінювання може бути проданий на відкритому конкурентному ринку за умови, що термін його реалізації був коротшим, ніж розумно довгий для да­ного типу об'єктів на даному ринку, а також вартість, за якою активи (сума активів), що є об'єктом оцінювання, могли бути реалізо­вані на відкритому ринку в обумовлений термін.

Ø ліквідаційна вартість привілейованої акції певного класу – сума коштів, яка належатиме власнику такої акції під час ліквідації акціонерного товариства.

Ø Лістинг – це внесення цінних паперів до списку цінних паперів, які котируються на фондовій біржі або можуть бути предметом укладення угод в торговельно-інформаційній системі, якщо це передбачено їх правилами.

Ø Мандатна комісія реєструє акціонерів та їх представників, що прибули на збори, здійснює перевірку їх повноважень і визначає наявність або відсутність кворуму.

Ø Маркет-мейкер ПФТС – учасник торговельно-інформаційної системи (ТІС) першої фондової торговельної системи (ПФТС), який має особливий статус відповідно до «торгових правил ПФТС».

Ø Міжнародні норми – це норми вищого рівня, засновані на загальнолюдських цінностях і зафіксовані в «Принципах міжнародно­го бізнесу» – всесвітньому етичному кодексі, прийнятому в 1994 р. у Швейцарії представниками кращих компаній і консультантів бізне­су зі США, Західної Європи і Японії.

Ø Напрямки зміни частки акціонера у статутному фонді – це зміна ста­тутного фонду, закупівля акцій первинного випуску (або права на їх отримання – при сертифікатній приватизації) у акціонерів, зміна власності внаслідок реального або фіктивного банкрутства.

Ø Національна депозитарна система складається з двох рівнів:  нижній рівень – це зберігачі, які ведуть рахунки власників цін­них паперів, і реєстратори власників іменних цінних паперів; верхній рівень – це Національний депозитарій України та де­позитарії, що ведуть рахунки для зберігачів і здійснюють кліринг і розрахунки за угодами з цінними паперами.

Ø Національні норми реалізовані норми в кодексах корпоративної по­ведінки у багатьох країнах світу.

Ø  Неекспертний порядок оцінювання – це механізм проведення оцінювання державних корпоративних прав безпосередньо спеціалістами ФДМУ.

Ø «Німецька» система управління» – це трирівнева система управління корпорацією, яка містить в собі три управлінські структури: загальні збори акціонерів, наглядову раду, виконавчу раду. Цій системі властиве чітке розмежування функцій між наглядовою радою, яка здійснює функції нагляду, й виконав­чим органом, що керує поточною діяльністю корпорації. В цій системі існує досить чітке розмежування директорів: до наглядової ради входять тільки незалежні директори, до виконавчої – виконавчі директори.

Ø Нижній рівень депозитарної системи – це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів. Прямими учасниками вважаються депозитарії, зберігачі та реєстратори влас­ників цінних паперів. Опосередкованими учасниками є емітенти, організатори торгівлі цінними паперами, торгівці цінними паперами, банки.

Ø Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації випускають за умови наступного обміну на акції акціонерного товариства.

Ø обов'язковий викуп акцій – обов'язкове придбання за плату та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій.

Ø Ознаки акціонерних товариств – статутний фонд має акціонерну природу, поділений на частки рівної номінальної вартості, що мають назву акцій; товариство має статус емітента цінних паперів; так звана публічна діяльність; стабільність майнової бази; більш складна, ніж у інших товариствах система управління.

Ø Опосередковані учасники – це організатори торгівлі цінними паперами, банки, торговці цінними паперами й емітенти.

Ø Опціони на придбання акцій – це механізми, які рег­ламентують розповсюдження придбаних власних акцій серед членів персоналу з метою підвищення їх стимулювання в ефективному гос­подарюванні акціонерного товариства. Розповсюдження опціонів на придбання власних акцій ставить за мету підвищення зацікавлено­сті персоналу в ефективному функціонуванні корпорації у збільшенні власних доходів працівників як акціонерів, так і учасників. Опціони на придбання акцій використовуються у системі внутрішньокорпоративного управління.

Ø Організатори торгівлі цінними паперами – фондові біржі або позабіржові торгові системи, що надають послуги, які безпосеред­ньо сприяють укладенню цивільно-правових угод щодо цінних паперів.

Ø Організаційна ефективність має на меті оцінити вплив системи менеджменту, організаційної культури, методів прийняття рішень та інших параметрів на ефективність реалізації стратегічних цілей корпорації. Дослідження в галузі організаційної ефективності привели до формування декількох основних підходів:

1)    Цільовий підхід передбачає, що ефективність організацій визначається її здатністю досягти поставленої мети.

2)    Системний підхід підкреслює взаємодію між різними частинами організації та зовнішнього середовища, тому що вони спільно впливають на ефективність. Націлений на засоби досягнення мети, а не на оцінку самої мети.

3)    Внутрішньоорганізаційний підхід визначає ефективність як внутрішню координацію, стабільність, погодженість усіх процесів, за якою поставлені завдання будуть досягнуті оптимальним способом при мінімальних витратах.

4)    Конкурентний підхід передбачає залежність критерію ефективності від того, чиїм інтересам цей критерій відповідає.

Ø особи, що діють спільно, – фізичні та/або юридичні особи, які діють на підставі правочину між ними і узгоджують свої дії для досягнення спільної мети.

Ø Особовий рахунок заставоутримувача відкривається для обліку іменних цінних паперів власників, які були передані заставоутримувачу у заставу, за поданням документів, що є підставою для реєстрації застави.

Ø офіційний друкований орган – одне з офіційних друкованих видань Верховної  Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Ø Оцінювання і викуп акцій акціонерів проводять з метою захисту прав акціонерів акціонерне товариство, що прийняло рішення про реорганізацію у випадку, коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними збора­ми рішення про реорганізацію і звернулися до товариства з пись­мовою заявою про викуп акцій.

Ø Первинний ринок цінних паперів – це ринок, на якому здійснюється купівля-про­даж цінних паперів перших випусків. Для здійснення первинного розміщення акцій, як правило, укла­дається угода з дилерами, які займаються продажем таких акцій інвесторам. Умови взаємодії емітентів та продавців визначаються угодами між ними. При первинному поширенні надійність цих акцій забезпечується так званим принципом повного пред'явлення, тоб­то розкриття всієї інформації емітентом, який виходить на первин­ний ринок цінних паперів.

Ø Передавальний баланс – це баланс товариства (який має силу акта приймання-передавання) на день припинення його діяльності, за яким усі його майнові права та зобов'язання переходять до товариства-правонаступника. Баланс має бути підписаний керівниками това­риств – учасників реорганізації та головними бухгалтерами.

Ø Перетворення – зміна організаційно-правової форми юридич­ної особи, внаслідок чого виникає нова юридична особа, до якої переходять усі права й обов'язки реорганізованої юридичної особи.

Ø «Персонал» – це підпрограма активної роботи з персоналом підприємства, необхідний елемент антикризового управління.

Ø Перша Фондова Торговельна Система (ПФТС) є організатором торгівлі, що має відповідний дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України. Фактично ПФТС є «електронною» біржею цінних паперів України, яка охоплює всі найбільші регіони України та підтримує роботу національної електронної системи торгівлі цінними паперами у режимі «реального часу».

Ø повідомлення  акціонерам  –  повідомлення,   що   містить передбачену законом та статутом акціонерного товариства інформацію і  направляється   адресату   листом   з   описом   вкладення   та повідомленням про вручення.

Ø Повне товариство – товариство, у якому всі учасники займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть со­лідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, особливістю управління є те, що ведення справ здійснюється за загальною згодою всіх учас­ників.

Ø Повний контроль над акціонерним товариством можливий при наявності пакета «75% акцій + 1 акція». Інші акціонери мо­жуть лише вимагати позачергового скликання загальних зборів та мати інші права, що їх дає володіння більше, ніж 10% акцій. При правильному підході меншість може впливати на деякі рішен­ня власника такого пакета, але це залежить від її згуртованості, знань, цілеспрямованості.

Ø Поглинання – зміни у володінні контрольним пакетом акцій, тобто набуття контролю над акціонерним товариством шляхом придбання певного пакета акцій.

Ø Поділ – припинення діяльності однієї юридичної особи з пе­редачею за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах її майнових прав та зобов'язань кільком юридичним особам-правонаступникам, створеним у процесі реорганізації.

Ø Позабіржові фондові ринки передбачають операції з цінними паперами, що здійснюються поза фондовою біржею. На таких ринках здійснюється первинне розміщен­ня акцій, у тому числі підприємств, що приватизувались, а також акцій невеликих (менш надійних порівняно з зареєстрованими на біржі) акціонерних това­риств, які також мають продаватись і купуватись. Найбільш стихійну форму позабіржова торгівля має при купівлі-продажу корпоративних цінних паперів фізичними особами.

Ø Показники фінансової стійкості – це співвідношення власних та позикових коштів за темпами накопичення власних коштів у результаті поточної фінансової діяльності, співвідношення мобільних та іммобільних коштів підприємства, достатнє забезпечення матеріальних оборотних коштів власними джерелами.

Ø Положення про загальні збори. Такі положення регламентують порядок проведення зборів і дають можливість їх організаторам мати розписану процедуру. Вони часто є об'ємними і тому не завжди сприймаються окремими акціонерами, які хотіли б ознайомитись і прийняти окремі невеликі положення, що регулюють збори. Тому деякі корпорації приймають цілий ряд положень, які регламентують проведення загальних зборів. Це дає змогу, у разі потреби, при необхідності заміни деяких пунктів змінювати деякі положення, особливо ті, що приймаються не зборами, а іншими органами корпоративного управління.

Ø Положення про організаційну комісію. В ньому визначаються склад такої комісії, функції, які вона виконує, зобов'язання та відповідальність її членів. Як правило, організаційна комісія здійснює такі функції: розробляє та подає на затвердження правлінню AT план-графік заходів з підготовки зборів, складає кошторис витрат на підготовку та проведення зборів і подає на затвердження правлінню AT, готує самостійно або приймає за актом від реєстратора списки акціонерів, які мають право на участь у зборах, повідомляє акціонерів про скликання зборів, забезпечує публікацію офіційної інформації про збори, створює умови для ознайомлення акціонерів з документами, що стосуються питань порядку денного, проводить роботу з акціонерами щодо оформлення довіреностей, готує бюлетені та картки для голосування, займається матеріально-технічним забезпеченням зборів, а також здійснює інші функції.

Ø Положення про персонал – це внутрішній документ, що визначає основні вимоги кадрової полі­тики щодо формування персоналу акціонерного товариства, розроб­ки та здійснення програм розвитку персоналу, регулює порядок оплати, порядок найму, просування по службі, атестації, вивільнення персоналу, питання формування соціального партнерства персоналу та адміністрації. Корпорації, які мають такі положення, меншою мірою потерпають від конфліктів між власниками і персоналом, між менеджерами та виконавцями.

Ø Порівняльний (просторовий) аналіз – внутрішньогосподарський аналіз звітності за окремими показниками фірми, дочірніх підпри­ємств, підрозділів, порівняльний аналіз показників корпорації з показниками конкурентів та середньогалузевими.

Ø посадові  особи органів акціонерного товариства – фізичні особи – голова  та  члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізора акціонерного  товариства,  а також голова та члени іншого органу товариства,  якщо  утворення  такого органу передбачено статутом товариства.

Ø Права акціонерів полягають в тому, що вони володіють не тільки правами, що випливають з участі у товаристві (права на акції), але й правами щодо самої акції як об’єкта права власності (права на акцію).

Ø Право власності на акцію може виникати початковим і похідним способом:

початковий спосіб має місце при організації акціонерного товариства, або додатковому випуску його акцій.

похідний спосіб має місце при переході акцій у власність від однієї особи до іншої на підставі цивільно-правових угод, у результаті спадкування, правонаступництва або за рішенням суду.

Ø Правління акціонерного товариства є виконавчо-розпорядчим органом акціонерного товариства і здійснює оперативне керівництво всією діяльністю товариства.

Ø Право вимоги скликання позачергових зборів. Сьогодні основні підходи до проблеми власності і, відповідно, кон­тролю над корпоративним утворенням можна розглядати так: якщо йти від інтересів меншості, то «10% акцій + 1 акція» забезпечу­ють право вимоги скликання позачергових зборів або їх самостійного скликання та обов'язкового внесення у порядок денний питань влас­ників такого пакета.

Ø Предмет корпоративного управління – корпора­тивне підприємство та форми і методи державного регулювання корпоративного сектору і державної власності у ньому

Ø Приватні акціонерні товариства – це товариства, кількісний склад акціонерів яких не може перевищувати 100 акціонерів. Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі  прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій  до статуту товариства   вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства – з приватного на публічне. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Ø Привілейовані акції – акції, що дають власникові переважне право на отримання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейо­ваних акцій не мають права брати участь в управлінні акціонер­ним товариством, якщо інше не передбачено його статутом.

Ø Приєднання – припинення діяльності однієї юридичної особи з передачею за передавальним актом (балансом) всіх належних їй майнових прав та зобов'язань іншій юридичній особі (правонасту­пнику).

Ø пропорційний викуп акцій – придбання акціонерним товариством розміщених  ним акцій пропорційно кількості акцій певного типу та/або класу, запропонованих кожним акціонером до продажу.

Ø проста більшість голосів – більш як 50 відсотків голосів акціонерів, які брали участь у загальних зборах.

Ø Прості акції дають акціонеру право брати участь: в управлінні справами товариства; у розподілі чистого прибутку після виплати дивідендів за привілейованими акціями; у розподілі його майна, при ліквідації товариства, що залишилося після розрахунків з усіма кредиторами і власниками привілейованих акцій.

Ø Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД) – це саморегулівна організація до складу якої входить 265 професійних учасників фондового ринку країни. Вона спрямовує свою діяльність на сприяння розвитку добросовісної конкуренції між суб’єктами фондового ринку в галузі ведення реєстрів власників цінних паперів, обліку руху цінних паперів, депозитарної діяльності, на розробку і впровадження в діяльність членів ПАРД єдиних норм, стандартів і правил етичної і професійної поведінки на фондовому ринку тощо.

Ø Професійні учасники фондового ринку – реєстратори, депозитарії, зберігачі, торговці цінними паперами, організатори торгівлі.

Ø Прямі учасники – це депозитарії, зберігачі, реєстратори власників іменних цінних паперів.

Ø Публічне акціонерне товариство – це товариство з кількістю понад 100 акціонерів, яке може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Ø Рада товариства (спостережна рада) – орган, що представляє
інтереси акціонерів у перервах між проведенням загальних зборів
і контролює діяльність виконавчого органу;

Ø Ревізійна комісія акціонерного товариства – це наглядовий орган і  орган контролю товариства, головна функція якого полягає у здійсненні контролю за фінансово-господарською діяльністю правління акціо­нерного товариства. Членами ревізійної комісії не можуть бути члени правління, ради акціонерного товариства (спостережної ради) та інші посадові особи.

Ø  Реквізити бланка сертифікатів акцій:

1) найменування цінного папера акція.

2) найменування і місцезнаходження емітента;

3) серія і номер сертифіката;

4) дата випуску;

5) тип (іменні, на пред'явника) і категорія (прості, привілейовані);

6) ім'я власника;

7) кількість акцій;

8) номінальна вартість;

9) термін виплати дивідендів;

10) підпис керівника або іншої уповноваженої особи;

11) печатка емітента;

12) реквізити реєстроутримувача (для іменних акцій).

Ø Реорганізація здійснюється в такому порядку.

1) Прийняття уповноваженим органом (органами) рішення про реорганізацію; укладення та затвердження договорів про злиття(приєднання); затвердження установчих документів юридичної особи-правонаступника.

2) Державна реєстрація створених юридичних осіб і/або вне­сення змін в установчі документи реорганізованих підприємств та їх перереєстрація).

3) Складання, підписання і затвердження передавальних або розподільчих балансів юридичними особами-правопопередниками і правонаступниками.

4) Вилучення юридичних осіб-правопопередників із держав­ного реєстру.

Ø Ринкова вартість – найбільш вірогідна ціна, за яку об'єкт може (міг) бути проданий на відкритому конкурентному ринку.

Ø Розподільчий баланс – це баланс товариства (який має силу акта приймання-передавання) на день припинення його діяльності, за яким усі майнові права та зобов'язання товариства у відповідних частинах розподіляються між кількома товариствами-правонаступниками, або між товариством, що реорганізується, і товариством (товариствами)-правонаступником.

Ø розміщені   цінні  папери  –  цінні  папери  акціонерного товариства,  відчужені  ним  на  користь  інших  осіб  у  порядку, встановленому законодавством.

Ø Система управління корпорацією – являє собою елементи законодавчих обов'язкових норм і специфічні розроблені припи­си, притаманні даній фірмі. Усі ці приписи перебувають у єдності й переплетінні, взаємодоповнюючи один одного. Така система управ­ління має певну структуру і повинна отримувати певну документар­ну форму.

Ø Скасування державної реєстрації господарського товариства (вилучення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) здійснюється після надання до органу державної реєстрації таких документів;

•  рішення про ліквідацію;

•    акта ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом;

•    довідки аудитора (у випадку обов'язковості перевірки ним ліквідаційного балансу);

•    довідки установ банків про закриття рахунків;

•    довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку;

•    підтвердження опублікування оголошення про ліквідацію господарського товариства;

•    довідки з архіву про прийняття документів, що підлягають довгостроковому зберіганню;

•    довідки органів внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів;

•    оригіналів установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію.

Ø статутний капітал – капітал товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства.

Ø Статутний фонд – капітал акціонерного товариства, який створюється за рахунок вкладів засновників (акціонерів) в обмін на акції товариства. Розмір статутного фонду дорівнює сумі номінальних вартостей випущених акцій.

Ø Стимулювання менеджерів «Золоті парашути» являють собою попередньо узгоджені вихідні допомоги вищим менеджерам у разі поглинання, злиття та інших реорганізаціях фірми, що призводять до суттєвих змін у ста­новищі голови виконавчого органу. Розміри таких вип­лат можуть бути досить значними, такими, що можуть компенсува­ти директорам втрати оплати їх праці, можливої пенсії та інші матеріальні блага, якими поступається менеджер при цьому.

Ø Суб'єкти корпоративного управління: окремі громадяни – власники корпоративних прав; власники та менеджмент ок­ремого підприємства – емітента корпоративних прав або їх влас­ника (підприємства також можуть бути власниками корпоративних прав); державні та недержавні органи, які здійснюють пряме або опосередковане регулювання руху корпоративних прав і діяльності підприємств, а також є власника­ми як цілісних майнових об'єктів, так і корпоративних прав

Ø Таємна інформація – це відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, а їхнє розголошення завдає шкоди особі, суспільству, державі.

Ø Товариство з обме­женою відповідальністю (ТОВ) – товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, які мають містити відо­мості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та поря­док внесення ними вкладів. Характерним для таких товариств є те, що зміни вартості майна, зробленого як внесок, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, зазначеної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

Ø Торговці цінними паперами – господарські товариства, що здійснюють на посередницькій основі випуск і розміщення цінних паперів, комісійну і комерційну діяльність з ними.

Ø Українська фондова біржа  здійснює торги в системі електронного обігу цінних паперів, аукціонний продаж за грошові кошти державних пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених в процесі приватизації.

Ø Управлінська інформація – корисні дані, що надходять в інформаційні канали та підтверджують або змінюють управлінські рішення менеджерів.

Ø Утилізаційна вартість – вартість матеріальних активів, які під­лягають утилізації, досягли граничного стану внаслідок повного зносу або надзвичайної події та втратили свою первісну корис­ність або не мають ринку збуту на дату оцінювання.

Ø Факторний аналіз – аналіз впливу окремих факторів на резуль­тативний показник за допомогою дискретних та стохастичних методів дослідження.

Ø Фіктивний капітал – капітал, який представлений цінними паперами акціонерного това­риства.

Ø Фінансовий директорат займається плануванням і обліком коштів капіталовкладень, відносинами з банками і власниками акцій.

Ø Фінансовий ринок – це ринок, у складі якого виділяють ринок банківських активів (грошовий ринок) і ринок цінних паперів.

Ø Фінансові посередники – це компанії, що надають своїм клієнтам послуги в галузі інвестування, а також інститу­ти, які організують безпосереднє регулювання попиту та пропозиції на фінансові ресурси в економіці, є основними суб'єктами ринку капіталів.

Ø Фонд сплати дивідендів створюється для проведення оптимальної дивідендної політики за рахунок чистого прибутку акціонерного товариства за нормативом, встановленим загальними зборами акціонерів, і ділиться на дві, а іноді й три частини (дві: виплата дивідендів за привілейованими акці­ями і виплата дивідендів за простими акціями; третя – кошти для виплат обов'язкових відсотків за облігаціями).

Ø Фонд участі персоналу в прибутках формується для підвищення ролі найманих працівників у справах корпо­рацій та відповід­но до умов колективного договору і правил, передбачених чинним законодавством та внутрішніми документами акціонерного това­риства. Такий фонд формується за рахунок чистого прибутку, і його кошти обліковуються на особистих рахунках, що відкриваються кожному члену персоналу. Іноді такі фонди формуються за раху­нок внесків самого акціонерного товариства і працівників, які бе­руть участь у розподілі прибутків.

Ø Фондова біржа – це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність за статутом і правилами фондо­вої біржі; це організація, яка створюється без мети отри­мання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів і їх похідних.

Ø Форми державного регулювання ринку цінних паперів – це прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників рин­ку цінних паперів, регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав і обов'язків учасників ринку цінних паперів, реєстрація ви­пусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів, контроль за дотриманням емітентами порядку реє­страції випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, а також умов їх продажу (розміщення), розробка норм і конт­роль за дотриманням антимонопольного законодавства на ринку цінних паперів, контроль за системами ціноутворення, встановлення правил і стандартів здійснення операцій і контроль за їх дотриман­ням.

Ø Функції державного регулювання ринку цінних паперів – ство­рення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контроль за досто­вірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, органам контролю, видавання спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснен­ня професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю, заборона та припинення на певний термін професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсут­ності спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність і притягнен­ня до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чин­ним законодавством.

Ø Функції корпоративної культури:

•    креативна функція (створення і збереження духовних цінно­стей);

•    оцінно-нормативна функція (на основі порівняння реаль­ної поведінки людини з прийнятими нормами дається оцінка працівникові, визначаються його позитивні і негативні дії, прогре­сивне або консервативне ставлення до організаційного розвитку);

•    регламентувальна і регулювальна функції (на основі попереднього оцінювання і аналізу створення корпоративних норм і включення їх до внутрішніх нормативних положень, а також моніторинг дотриман­ня цих положень працівниками);

•    пізнавальна функція (отримання працівниками нових знань,
пізнання нових відчуттів, участь у нових формах навчання і гро­мадської роботи, здобуття духовного і соціального досвіду);

•    змістовна функція (участь культури у визначенні людиною
і соціумом сенсу життя, сенсу свого існування, тобто особистої і соціальної місії);

•    комунікаційна функція (через цінності, прийняті суспільст­вом, норми поведінки та інші елементи культури забезпечується взаєморозуміння членів організації та їхня взаємодія);

•    функція суспільної пам'яті (збереження і накопичення до­свіду людських відносин у корпорації і людства у цілому).

Ø Функції фінансових посередників – їх існування дає змогу в масштабах суспільства й окремого підприємства мати певну економію на деяких операціях внаслідок спеціалізації; другою функцією є залу­чення вільних інвестиційних ресурсів і спрямування їх у корпоративний сектор, а також знижен­ня рівня ризиків при інвестиційній діяльності та консультативна допомога.

Ø Храмова культура – це жорстко окреслена рольова культура, що будує свою діяльність на чіткому розрізненні рольових вимог.

Ø Цільова культура – діяльність працівників, спрямована на досягнення конкретних результатів і пошуки ресурсів для вирішення проблем.

Ø Ціна акції розраховується за формулою:

де      Р – ціна акції,

         D – очікуваний розмір дивіденду;

         K – вартість нерозподіленого прибутку;

         g – темп росту ціни акцій.

Ø «Цінні папери» – для роботи з цінними паперами в корпорації може бути прийнята програма "Цінні папери". Вона буде включати аналіз руху цінних паперів за допомогою певних показників, які покажуть слабкі сторони і на основі яких потрібно розробити комплекс за­ходів з підвищення надійності акцій.

Ø Члени виконавчого органу – посадові особи – члени колегіального виконавчого органу. Статус члена виконавчого органу має також особа, яка   здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства.