4.4 Організація як комунікативна система

4.4.1 Комунікація як проблема в діяльності організації

Структурно організацію як цілісну систему утворюють різноманітні зв’язки та взаємозв’язки її елементів – організація є комунікативною системою, до якої вхо­дять формальні, неформальні, напівформальні, позаформальні, офіційні й неофіційні зв’язки. Неформальні реалізуються в системі міжособистісних контактів і від­носин, формальні – у системі відносин, обумовлених і закріплених у службових інструкціях.

Отже, організація як комунікативна ціліс­ність – це [39]:

– специфіка ієрархічних зв’язків, їх стан і рівень розвитку;

– особливості динаміки комунікатив­них процесів (ділового спілкування, спільної взаємо­дії та ін.);

– специфіка процесів координації, інтеграції та концентрації людських зусиль, творчості, ініціативи, професіоналізму;

– специфіка соціально-психологічних умов (частота організаційних зв’язків, їх суб'єктивна доцільність, ступінь сумісності, симпатії-антипатії та ін.);

– адекватність сприйняття організації та її планів усіма учасниками організаційного середовища;

– специфіка інформаційно-ділового обміну (завдяки йому індивідуальні досягнення стають загальними, але не втрача­ють свого первинного носія; обмін дає змогу регулювати як відношення кожного суб'єкта з організацією, так і відношення між організацією та підструктурами).

Для нормальної, ефективної організації праці, управління спільною координо­ваною діяльністю велике значення має комунікативна структура, комунікативний зв'язок у соціальній групі, установі, фірмі. Цю структуру можна подати як мережу каналів, якими у групі відбувається обмін інформацією й думками. З огляду на їх статус виокремлюють формальні (встановлені адміністрацією відповідно до посадової організаційної структури і пов’язують людей по вертикалі та горизонталі всередині трудового осередку) та неформальні (виходять за межі організації й не збігаються з офіційно встановленими). Формальні потоки ніколи не задовольняють потреби учасників трудового процесу, тому що соціальні контакти не обмежуються лише офіційними межами. Інформація неформальних потоків може випереджувати формальну, іноді вона буває недостатньо достовірною. В організаціях (групах), що функціонують нормально, завжди існує баланс формальних і неформальних інформаційних пото­ків із превалюванням то одного, то іншого.

Структура управління зумовлена структурою зв’язків та відношень між елементами, яка, у свою чергу, зорієнтована на структуру процесу прийняття та реалізації рішень, тобто на технологію управління.

Управлінська діяльність реалізується у предметних відношеннях і відносинах між людьми. При цьому предметні відношення визначаються конкретними умовами, виробничими процесами, тобто об’єктом управління. В діяльності організацій та колективів, які керують складними об'єктами, що охоплюють багато самостійних виробничих процесів, переважає управління відносинами між людьми та групами людей внаслідок поділу праці між особами управлінського колективу.

Основні поняття і ключові слова: організаціє як комунікативна система.