РОЗДІЛ IV. ГОРТАЙМО СТОРІНКИ ІСТОРІЇ
4.1 У Крим по сіль
Завдання 1. Знайдіть на географічній карті України ці географічні назви. Правильно прочитайте їх.
Запоріжжя, Миргород, Хорол, Лубни – українські міста.
Дніпро – найбільша річка України.
Завдання 2. Запишіть слова, пов’язані з побутом козаків, з’ясуйте їхні значення.
Віз, валка возів, харчі, корчма, рушниця, ярмарок, сіно, горілка, зброя, прикраса, тютюн.
Завдання 3. Запишіть слова, що означають істот. Поставте подані слова у формі множини.
Козак, вояк, чумак, корчмар, отаман, татарин, турок, грек, хан, розбійник, бедуїн, верблюд, віл.
Завдання 4. Поясніть значення прикметників.
Небезпечний, нетривалий, найкращий, романтичний, чумацький, мужній, шовковий.
Завдання 5. Прочитайте текст, дайте відповідь на запитання: „Чому по сіль українські козаки-чумаки їздили до Криму?”
У Крим по сіль
Запорізькі козаки торгували з Кримом. На його території жили турки, татари, греки. З Криму козаки вивозили шкіру, взуття, шовкові тканини, вина й інші товари. Але головним товаром була сіль. У 15 ст. козаки їздили по сіль до моря. Сіль купували для своїх потреб, для продажу в Росії та Польщі. Сіль продавали на великих ярмарках у містах Миргород, Хорол, Лубни. Торговці-чумаки були здоровими, сміливими людьми, мужніми вояками. Чумаки легко переносили труднощі: літню спеку й нестачу води, напади степових розбійників. Їх можна порівняти з бедуїнами – жителями пустель Аравії, а їхніх волів – із верблюдами.
Шлях до Криму був далеким і нелегким. Ранньої весни чумаки збиралися в далеку путь. Запасалися харчами, водою, посудом, грошима й вирушали до Криму.
Попереду йшов віз, запряжений найкращими волами: дужими і покірними. Вів валку отаман – досвідчений козак. Він вказував шлях чумакам, відповідав за безпеку в дорозі, вирішував усі важливі справи. Кожен чумак мав при собі рушницю, запас тютюну, гроші. У важкій дорозі чумакам допомагали загони козаків.
Населення, яке проживало поблизу шляхів, з повагою ставилося до чумаків. Корчмарі готували для них добру горілку та обід, для волів – свіже сіно, прохолодну воду.
Шлях до Криму й назад, до Запоріжжя, тривав не один місяць. Повільно йшли воли знайомим шляхом. Яскраво світили в небі над волами нічні зорі. Щоб доїхати до місця, де добувають сіль, слід було отримати ярлик – дозвіл татарською й турецькою мовами. Метою поїздки був Перекоп, де добували й продавали сіль. По дорозі від Дніпра до місця призначення на чумаків чекали важкі випробування. Розбійники грабували, вбивали їх. Траплялися випадки захворювання чумою. За всі послуги доводилося платити великі гроші: за проїзд через кордони, за їжу, за воду. Іноді татари викрадали волів, одяг чумаків. Торгівля з чумаками давала великі прибутки кримському хану. Крім солі чумаки купували в Криму рибу, солодощі, жіночі прикраси, зброю. Після нетривалого відпочинку торговці
поверталися довгим і небезпечним, проте романтичним Чумацьким шляхом додому.
Чумаки
Завдання 6. Складіть називний план тексту.
Завдання 7. Перекажіть текст за планом.
Завдання 8. Знайдіть на зоряній карті Чумацький Шлях (Молочний Шлях).
Чумацький Шлях – широка світла смуга на темному небі, велике скупчення зірок. Грецький міф розповідає... Якось Зевс приклав до грудей своєї дружини Гери, що міцно спала, малого Геракла, народженого від земної жінки. Гера, прокинувшись, відштовхнула дитину, молоко розбризнулося по небу. Так з’явився Молочний Шлях. Чому українці назвали його Чумацьким Шляхом? Можливо тому, що чумаки за цією зоряною смугою звіряли свою нелегку путь у Крим або на Дон, ця небесна дорога й дістала назву Чумацький Шлях. В українській мові існують народні назви Чумацького шляху – Зоряна Дорога, Дорога Молокова, Дорога в Єрусалим. Пригадайте, як це скупчення зірок називають у вашій країні.
Зевс Геракл Гера
Завдання 9. Прочитайте діалог.
- Куди ти йдеш?
- У Крим по сіль.
Висловом „У Крим по сіль” українці жартівливо відповідають на запитання „Куди йдеш (їдеш), йдете (їдете)?”. Якщо ви не хочете повідомляти про мету своєї поїздки, подорожі, можете саме так відповідати на запитання своїх друзів і приятелів. Вони не образяться.
4. 2 Вінниця на межі століть
Завдання 1. Прочитайте слова, з’ясуйте їхні значення.
Край, сквер, містечко, околиця, житло, замок, залізниця, суд, банк, яхт-клуб, друкарня, пекарня, дзвін, маршрут, покажчик, темп, крокет, лавка, символ.
Завдання 2. З’ясуйте значення складних слів.
Винокурня, пивоварня, кінотеатр, водогін, електростанція, п’ятиповерховий, першотравневий.
Завдання 3. З’ясуйте значення словосполучень.
Міська дума, міська управа, межа століть, спалити замок, високі темпи забудови, двічі на день, повноцінне життя, адміністративна будівля, електричний ліхтар, водонапірна вежа.
Завдання 4. Уточніть значення слів, які є назвами осіб.
Татарин, турок, поляк, завойовник, читач, багатій, будівничий.
Завдання 5. Прочитайте власні назви. Послухайте коментар викладача стосовно цих назв.
Петербург, Москва, Поділля, Південний Буг, Першотравнева вулиця, Балта, „Континенталь”, „Савой”, „Гранд-Отель”, „Сокіл”, „Стріла”, Христос.
Завдання 6. На плані міста Вінниці знайдіть райони, які мають такі назви:
Слов’янка, П’ятничани, Кумбари, Корея, Тяжилів, Старе місто, Замостя, Вишенька, Поділля.
Завдання 7. Знайдіть антоніми.
Давній, багатій, цей, почати, гарячий, працювати, наприкінці, той, тут, ворог, зрости, холодний, друг, сучасний, бідняк, закінчити, високий, збудувати, там, захист, зменшитися, низький, приватний, спочатку, зруйнувати, з’явитися, напад, відпочивати, суспільний, зникнути, знизитися.
Завдання 8. Утворіть словосполучення.
(Спорт) клуб – спортивний клуб.
(Дерево) замок, (взуття) фабрика, (сірник) фабрика, (комфорт) умови, (тютюн) фабрика, (місто) бібліотека, (пошта) відділення, (план) перевірка, (собор) дзвін, (футбол) команда, (електрика) ліфт, (стихія) забудова, (Пирогов) лікарня, (телефон) станція, (мода) назви, (місце) жителі, (система) планування, (харч) промисловість, (психіатрія) лікарня, (центр) вулиця.
Завдання 9. Прочитайте текст. Визначте, які об’єкти на території Вінниці збереглися дотепер.
Вінниця на межі століть
Протягом чотирьох століть на Поділлі панували татари, турецькі та польські завойовники. Дерев’яний замок, зведений у Вінниці 1362 року для захисту краю від ворогів, спалили татари. Місто почали забудовувати між річкою Південний Буг і сучасною Першотравневою вулицею.
Наприкінці ХІХ століття Вінниця була невеликим містечком з населенням близько 35 тис. чоловік. На центральній Поштовій вулиці з’явилися перші великі будівлі. 1886 р. у Вінниці нараховувалося 4280 будинків. Майже всі вони були дерев’яні. У Вінниці будували нові підприємства харчової промисловості, навчальні заклади. Було засновано Вінницький міський банк. Наприкінці ХІХ ст. було завершено будівництво психіатричної лікарні.
Значення міста зросло завдяки будівництву залізниці Київ – Балта. Вінниця сполучалася з Одесою, Києвом, Москвою, Петербургом. 1902 року в місті вже працювали 45 підприємств: сірникова й тютюнова фабрики, винокурня, пивоварня, взуттєва фабрика та інші. У 1908 – 1914 рр. населення міста зросло майже вдвічі. Керували Вінницею міська дума й міська управа.
Міст через Південний Буг. 1909 р.
Планово забудовувався центр міста. На околицях будівництво йшло стихійно, безсистемно. Наз-ви вінницьких регіонів збереглися донині: Слов’янка, П’ятничани, Кумбари, Тяжилів.
Початок ХХ ст. відзначився особливо високими темпами забудови міста. Саме в цей період було збудовано 2 мости через Південний Буг, водогін, електро-станцію. 1910 року на вулицях Вінниці з’явилися перші електрич-ні ліхтарі. Електрика була в адміністративних будівлях і будинках багатіїв. 1910 р. було закладено Вінницький театр, 1914 р. – Пироговську лікарню, 1911 р. – перший кінотеатр „Ілюзіон”. У місті працювала приватна телефонна станція на 130 номерів, 2 телефони-автомати на вокзалі й у міському суді. 1910 року в місті було 10 ресторанів, 5 друкарень, 8 пекарень, 5 аптек, 9 готелів. Готелі мали модні назви: „Європейський”, „Континенталь”, „Гранд-отель”. Один із них – п’ятиповерховий готель „Савой” – мав електричний ліфт, гарячу воду й чудовий ресторан. Трамвай з’явився у Вінниці 1912 р. Спочатку існувало два маршрути.
На островах річки Південний Буг 1909 р. було відкрито яхт-клуб „Спорт”. У клубі навчали плаванню та грі в крокет. Неабиякої популярності у Вінниці набув футбол. Перші футбольні команди мали назви „Сокіл” і „Стріла”.
Міську бібліотеку, засновану 1907 р., відвідували близько 2 тис. читачів. На будівлі бібліотеки встановили годинник, який вважали офіційним покажчиком часу в місті. Двічі на день, о 12.00 та о 17.00, час сповіщав соборний дзвін.
Символом старої Вінниці є водонапірна вежа з годинником. Саме завдяки їй вінничани на початку ХХ століття отримали чисту питну воду. Поблизу цієї споруди, у невеликому сквері, відпочиває на лавці автор багатьох будівельних проектів Г. Артинов. Пам’ятник головному архітек-тору Вінниці привертає увагу вінничан і гостей міста. За проектами талановитого будівничого на початку ХХ ст. були зведені готель „Савой”, Храм воскресіння Христа, електростанція, водогінна вежа та ін. Багато сил доклав Артинов, щоб Вінниця стала комфортним європейським містом.
Пам’ятник Г. Артинову
Завдання 10. Замість крапок поставте потрібні слова.
1. ..., збудований 1362 року, спалили татари.
2. 1902 року в місті працювали ... підприємств.
3. У 1908 – 1914 рр. населення Вінниці зросло ...
4. ... міста забудовували планово, а ... – стихійно й безсистемно.
5. На початку ХХ ст. у Вінниці були встановлені 2 телефони-автомати на ... й у ... .
6. Трамвай з’явився у Вінниці ...
7. У клубі „Спорт” навчали ... та ...
8. Перші футбольні команди мали назви ... і ...
Завдання 11. Дайте відповіді на запитання.
1. Де з’явилися перші будівлі Вінниці?
2. Завдяки чому невелике містечко Вінниця стало швидко розвиватися?
3. Які підприємства були створені у Вінниці на межі ХІХ – ХХ ст.?
4. Які будівлі з’явилися у Вінниці на початку ХХ ст.?
5. Які види спорту були найпопулярнішими в місті на межі століть?
6. Скільки читачів відвідували міську бібліотеку?
7. Який годинник став офіційним покажчиком часу у Вінниці?
8. Скільки разів на день вінничани чули соборний дзвін?
9. Яка споруда стала символом старої Вінниці?
10. Хто є автором вдалих архітектурних проектів початку ХІХ ст.? Як вінничани вшанували пам’ять цієї талановитої людини?
Завдання 12. Доповніть текст. Визначте до якої частини тексту слід додати ці речення.<
1. Провідною галуззю промисловості Вінниці наприкінці XIX ст. була харчова.
2. Біля своїх будинків власники часто споруджували майстерні або магазинчики, не дотримуючись якогось певного плану.
3. Наприкінці XIX ст. було споруджено цілий ансамбль великих стандартних будинків – військове містечко.
4. 1910 року у Вінниці почалося будівництво водогону.
5. Однією з найважливіших проблем постачання населення водою.
6. У 1911 р. у вінниці було 44 вулиці, та 6 майданів.
7. У 1910 р. в місті працювало 16 лікарень.
8. М. І. Пирогов брав участь у заснуванні лікарні для психічно хворих.
9. Наприкінці XIX ст. переважна більшість дітей залишалися поза школою.
10. Першою міською газетою стала „Вінницька газета.”
11. Кінотеатри Вінниці належали приватним особам.
12. У міському театрі виступали російські й українські актори, іноді приїжджали польські артисти.
Завдання 13. Розкажіть про минуле вашого рідного міста.
План розповіді
1. Назва міста.
2. Час заснування міста.
3. Найважливіші події історії, які вплинули на розвиток міста.
4. Особливості економічного й культурного життя міста в минулі часи.
5. Давні традиції в житті сучасних мешканців міста.
4.3 Соловки
Завдання 1. З’ясуйте значення слів.
Табір, ув’язнення, барак, колосок, посилка, опалення, камера, цензура, пріоритет, критика, катувати, божеволіти, бракувати, ізолювати, заарештований.
Завдання 2. Поясніть значення словосполучень.
Замах на життя. Страшний мороз. Кам’яний мішок. Братська могила. Тоталітарний режим. Розпад Радянського Союзу. Прилюдно критикувати. Масовий розстріл. Білий терор. Червоний терор. Лушпиння від картоплі. Колгоспний сад.
Завдання 3. Послухайте коментар викладача стосовно власних назв.
Біле море. Соловецькі острови. Запорізька Січ. Радянський Союз. СРСР. Кошовий отаман Петро Калнишевський. Катерина ІІ. Олександр І. Й. Сталін. М. Хрущов. В. Ленін. М. Горький. Нобелівська премія. Країни Заходу.
Завдання 4. Поясніть значення слів, запишіть їх у формі множини.
В’язень, смертник, злочинець, кат, турок, англієць, священик, працівник, юрист, поліцейський, офіцер.
Завдання 5. Прочитайте текст.
Соловки
СЛОН... Це російське слово є скороченою назвою (Соловецкий лагерь особого назначения), воно позначає табір смерті на півночі Росії.
Соловецький монастир
Концентраційні табори створювала радянська влада. Пріоритет у цій справі належить англійцям ще з часів 1899 – 1902 рр. (війни Великобританії проти народу Південної Африки).
Перші концентраційні табори для радянських громадян були створені у вересні 1918 р. Це був початок червоного терору, оголошеного радянською владою після замаху на життя В. Леніна. Без будь-якої провини були вбиті тисячі священиків, колишніх поліцейських і офіцерів царської армії, банківських працівників, юристів, літераторів. Тих „ворогів революції”, що залишилися живими, ізолювали в спеціальних таборах.
Найжорстокішим із концтаборів був СЛОН. Туди висилали смертників. За страшних морозів, до мінус 50 ºС, в’язнів утримували у приміщеннях без опалення. У бараках, розрахованих на 200 чол. кожний, тримали по 2 тис. в’язнів. На сніданок і вечерю „злочинцям” давали по одній картоплині, на обід – лушпиння від картоплі.
Люди їли кору з дерев, комах, мишей, котів і собак. Посилки й листи в’язням були заборонені. У таборі щодня відбувалися масові розстріли. У 1923 р. на Соловках катували від 15 до 25 тис. чоловік. На зиму їх ставало менше на 7 – 8 тис. Капітан М. Матвєєв даремно хліб не їв: щоденно розстрілював від 180 до 265 в’язнів. Іноді працював разом із помічником. Убили 1111 чоловік і не збожеволіли! Матвєєв прожив довге життя й помер у 82 роки. Таких катів на Соловках не бракувало.
Соловки (Соловецькі острови) – це група островів у Білому морі. У 1429 – 1435 рр. там був заснований монастир. Соловки стали релігійним центром Північної Росії. Згодом їх перетворили на місце ув’язнення. За часів імператриці Катерини ІІ туди потрапив останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський. Він зі своїм військом здобував перемоги над турками. Імператриця „віддячила” українцям: зруйнувала Січ, заарештувала Калнишевського. 25 років колишній отаман просидів у кам’яному мішку й 9 років – в окремій камері. Цар Олександр І звільнив ув’язненого, однак той вирішив залишитися в монастирі. Там він і помер на 112 році життя (1803 р.).
За часів Сталіна на Соловках катували найкращих представників російської та української інтелігенції, робітників і селян. Найвизначніші в’язні табору – академіки Д. Лихачов, М. Яворський, С. Рудницький, режисер Л. Курбас, письменник М. Хвильовий та багато інших. Братські могили нагадують нашим сучасникам про страшні часи радянської історії. До табору міг потрапити на 10 років ув’язнення звичайний селянин, який украв у колгоспному саду кілька яблук для своїх дітей або підібрав на полі кілька колосків.
Д. Лихачов Л. Курбас М. Хвильовий
Країни Заходу, коли дізналися про північні табори, відмовилися купувати у Росії ліс. Соловки відвідав видатний письменник М. Горький. В’язні сподівалися, що він розповість усьому світу правду про життя у таборі, полегшить їхнє існування. Але цього не сталося. М. Горькому показали, як в’язні читають газети, слухають класичну музику...
Воркута, Колима, Магадан... Це не просто географічні назви. Це місця катувань для „ворогів” радянської влади у найбільшій державі світу. Через радянські табори до 1955 р. пройшли 15 млн. в’язнів.
М. Горький О. Солженіцин М. Хрущов
Першою людиною, яка розповіла всьому світу правду про сталінські табори, показала нелюдськість тоталітарного режиму, був російський письменник О. Солженіцин. 1945 р. капітан Солженіцин був заарештований: цензура виявила в його листах критичні зауваження щодо політики Сталіна. Капітана засудили на 8 років ув’язнення. Книга Солженіцина „Один день Івана Денисовича” (1962 р.), у якій він розповів про життя радянських в’язнів, уславила його на весь світ. Але через кілька років „Один день...” потрапив до списку забороненої в СРСР літератури. 1970 р. Солженіцин став лауреатом Нобелівської премії. Письменника примусили виїхати за кордон. У Росію Солженіцин зміг повернутися тільки після розпаду Радянського Союзу. Першим радянським політиком, який прилюдно засудив злочинний сталінський режим, став М. Хрущов. Але це сталося вже після смерті Сталіна.
Завдання 6. Дайте відповіді на запитання.
1. Для чого німецькі нацисти створювали концентраційні табори під час Другої світової війни?
2. Хто першим у світі почав створювати табори смерті?
3. Коли з’явилися перші концентраційні табори для радянських громадян?
4. Що являв собою червоний терор?
5. Який табір смерті був найжорстокішим?
6. Яким було життя в’язнів Соловецького табору?
7. Де розташовані Соловецькі острови?
8. Кого з видатних українців ув’язнили на Соловках у ХІХ ст.?
9. Кого катували на Соловках за часів Сталіна?
10. За які „злочини” потрапляли на Соловки в’язні?
11. Чи знали країни Заходу про північні табори?
12. Чого чекали в’язні Соловецького табору від приїзду письменника М. Горького?
13. Скільки людей пройшли через усі сталінські табори? У яких місцях були ці табори?
14. Який письменник першим розповів правду про табори Радянського Союзу?
15. Якою була доля О. Солженіцина?
16. Хто з радянських політиків першим засудив режим Сталіна? Коли це сталося?
Завдання 7. Складіть називний план тексту. Перекажіть текст за планом.
4.4 „Вервольф” – нерозгадана таємниця
Завдання 1. З’ясуйте значення слів.
1. Терор, нацизм, ставка, штаб, вовк, публіка, гастролі, опера, приміщення, санаторій, підземелля, руїни, фронт, дріт, кабель.
2. Заблокувати, окупувати, підірвати, ризикнути, чатувати, озброїти, приховувати.
3. Пацієнт, офіцер, екскурсант, юнак, військовополонений, в’язень, будівельник, жертва, партизан, провидиця.
4. Норвегія, Пруссія, Берлін, Лубни, Полтава.
Завдання 2. До поданих слів доберіть антоніми.
Дозволяти, різні, важкий, підземний, найкращий, зовнішній, дозвіл, зверху, відступати, спуститися, зникати, колишній, народитися, перемога.
Завдання 3. Знайдіть синоніми, запишіть їх парами.
Будівля, розмістити, ставка, збудувати, мешканець, ліквідувати, спорудити, секретний, штаб, житель, знищити, розташувати, споруда, таємний.
Завдання 4. Поясніть значення словосполучень.
Місцеве населення, новітні технології, психіатрична лікарня, жахливі умови, смертельна небезпека, секретний об’єкт, струм високої напруги, німецьке командування, радянські війська, здобути перемогу, ціна перемоги.
Завдання 5. Прочитайте текст. Запишіть основну інформацію.
„Вервольф” – нерозгадана таємниця
Наприкінці липня 1941 року німецькі війська окупували всю територію Вінницької області. На окупованих землях було встановлено режим терору. У Вінниці німці дозволяли видавати різними мовами газети. Публіка ходила на вистави театру. До Вінниці на гастролі приїжджала Берлінська опера. І разом з тим німці розстрілювали пацієнтів психіатричної лікарні, вивозили на важку роботу до Німеччини українських юнаків та дівчат, знищували євреїв.
Поблизу села Коло-Михайлівки (8 км від Вінниці) були розташовані ставка Гітлера, військові установи, аеродроми. Ставка Гітлера споруджувалася у великій таємниці. На будівництві примусили працювати тисячі радянських військовополонених, громадян Польщі, Чехослова-ччини, Норвегії, Франції та інших країн. Їх утримували в жахливих умовах. Навесні 1942 року основні будівельні роботи було закінчено. В’язнів фашисти розстріляли, багато з них загинули від голоду і важкої праці.
На території ставки з’явилася підземна будівля, споруджена за новітніми технологіями із застосуванням найкращих матеріалів. Там були розміщені електростанція та пристрої, що забезпечували всі приміщення водою й повітрям. У ставці працювала служба безпеки, обслуга, охорона Гітлера. Зовнішні залізобетонні стіни будівлі були завтовшки 2 – 3 метри. Територія ставки „Вервольф” була оточена дротом, через який пропускали струм високої напруги. Штаб Гітлера добре охороняли. Німецькі літаки могли з’являтися в небі над секретним об’єктом тільки за спеціальним дозволом. З Берліном ставку з’єднував кабель, прокладений під землею. Назва „Вервольф” перекладається з німецької мови як „озброєний вовк”.
Історики точно не знають, скільки разів відвідував Гітлер свою ставку. Щоб приховати секретний підземний об’єкт, над ним – на поверхні землі – побудували басейн, казино, посадили дерева. Зверху, з літака, місце мало вигляд закладу відпочинку. Місцевому населенню пояснили, що біля Коло-Михайлівки відкривається санаторій для німецьких офіцерів. Спочатку будівництво ставки Гітлера планували під Лубнами, поблизу Полтави. Однак зміни на фронті, активні дії партизанів змусили німецьке командування розмістити штаб на Вінниччині. „Вервольф” – це не єдина ставка Гітлера. Його ставки були розташовані в Росії, Польщі, Прусії.
Руїни ставки Гітлера „Вервольф”
Радянські війська 20 березня 1944 року звільнили Вінницю. Відступаючи, німці зруйнували наземні споруди і входи до підземелля.
Тепер на руїни ставки возять екскурсантів. Досі невідомо, що приховує „Вервольф” під землею. Є багато охочих знайти підземні ходи, дослідити приміщення колишньої ставки Гітлера.
Знана болгарська провидиця Ванга попередила, що на тих, хто спуститься у підземелля, чатує смертельна небезпека. Атмосфера таємничості навколо „Вервольфу” не зникає.
На території сучасної ставки Гітлера створюється музей. Відвідувачам музейного комплексу пам’яті жертв нацизму розповідають про Другу світову війну. Ті, хто народилися після війни, повинні знати правду про нацизм, про те, якою ціною була здобута над ним перемога.
Завдання 6. Дайте відповіді на запитання.
- Коли німецькі війська окупували Вінницьку область?
- Як поводили себе німці на окупованій Вінниччині?
- Який об’єкт будували німці неподалік від Вінниці?
- У яких умовах працювали військовополонені?
- Що являла собою ставка Гітлера під Вінницею?
- Як охороняли ставку Гітлера?
- Чи приїздив Гітлер до свого штабу?
- У яких країнах існували ставки Гітлера?
- Що відбулося на території ставки 1944 року? Що відбувається тепер?
Завдання 7. Поясніть назву тексту.
Завдання 8. Користуючись конспектом, розкажіть про ставку „Вервольф”.
