РОЗДІЛ І
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
1.4 Визначення рівня самоактуалізації особистості
Мета роботи: 1) з’ясувати загальний рівень реалізації особистістю її потенційних можливостей; 2) з’ясувати рівень самоактуалізації за окремими її виявами; 3) надати людині можливості сформулювати напрямки самовдосконалення.
Використовувані матеріали: 1) методика САМОАЛ (тест “Визначення рівня самоактуалізації особистості”); 2) ключі до методики САМОАЛ (№ 1 та № 2); 3) опис шкал за рівнем самоактуалізації.
Хід роботи:
- Одержати опитувач САМОАЛ, з допомогою якого проводиться дослідження.
- З двох варіантів тверджень вибрати те, яке Вам більше подобається чи більш збігається з Вашими уявленнями, більш точно відображає Вашу оцінку. Необхідно вказати, що тут немає добрих чи поганих, правильних чи неправильних відповідей. Найкраща відповідь та, що дається зразу, імпульсивно.
- Порівняти отриманий результат із загальним ключем № 1 та показниками ключа № 2 (за кожною з 11 шкал) і підрахувати свій результат.
- Визначити рівень самоактуалізації у відсотках.
- На основі проведеного дослідження оформити письмовий звіт.
Проведення дослідження
Тест: “Визначення рівня самоактуалізації особистості”
(опитувач САМОАЛ)
- А) Настане час, коли я заживу по-справжньому, не так, як зараз.
- А) Я дуже захоплений власною професією.
- А) Якщо незнайома людина зробить мені послугу, я почуваю себе зобов’язаним їй.
- А) Мені буває важко зрозуміти свої почуття.
- А) Я часто замислююсь над тим, чи правильно я поводив себе в тій або іншій ситуації.
- А) Я внутрішньо ніяковію, коли мені говорять компліменти.
- А) Здатність до творчості – природна властивість людини.
- А) У мене не завжди вистачає часу на те, щоб стежити за новинками літератури і мистецтва.
- А) Я часто приймаю ризиковані рішення.
- А) Інколи я можу дати співрозмовнику зрозуміти, що він мені здається дурним і нецікавим.
- А) Я люблю залишати приємне “на потім”.
- А) Я вважаю нечемним переривати розмову, якщо вона цікава тільки моєму співрозмовнику.
- А) Я прагну до досягнення внутрішньої гармонії.
- А) Не можу сказати, що я собі подобаюсь.
- А) Я думаю, що більшості людей можна довіряти.
- А) Погано оплачувана робота не може приносити задоволення.
- А) Досить часто мені нудно.
- А) Я не буду відступати від власних принципів навіть заради корисних справ, за які міг би розраховувати на людську вдячність.
- А) Інколи мені важко бути щирим.
- А) Коли я подобаюсь собі, мені здається, що я подобаюсь і оточуючим.
- А) Я довіряю своїм зненацька виниклим бажанням.
- А) Я повинен бути досконалим у всьому, що я роблю.
- А) Егоїзм – природна властивість будь-якої людини.
- А) Якщо я не відразу знаходжу відповідь на запитання, то можу відкласти його на деякий час.
- А) Я люблю перечитувати книги, які мені сподобались.
- А) Я намагаюся поводитись так, як очікують оточуючі.
- А) Минуле, нинішнє і майбутнє здаються мені єдиним цілим.
- А) Більша частина того, що я роблю, приносить мені задоволення.
- А) Прагнучи розібратись в характері і почуттях оточуючих, люди часто бувають нетактовні.
- А) Я добре знаю, які почуття я здатен відчувати, а які – ні.
- А) Я відчуваю докори сумління, якщо серджусь на тих, кого люблю.
- А) Людина повинна спокійно ставитись до того, що вона може почути про себе від інших.
- А) Зусилля, яких потребує пізнання істини, варті того, бо приносять користь.
- А) В складних ситуаціях треба діяти випробованими засобами – це гарантує успіх.
- А) Люди рідко дратують мене.
- А) Якщо б була можливість повернути минуле, я б там багато чого змінив.
- А) Головне в житті – приносити користь і подобатись людям.
- А) Інколи я боюся виглядати занадто ніжним.
- А) Я вважаю, що висловити свої почуття важливо за будь-яких обставин.
- А) Я вірю в себе лише тоді, коли відчуваю, що можу вирішити свої проблеми.
- А) Здійснюючи вчинки, люди керуються взаємними інтересами.
- А) Мене цікавлять всі нововведення в моїй професійній сфері.
- А) Я думаю, що творчість повинна приносити користь людям.
- А) У мене завжди є своя власна точка зору з важливих питань.
- А) Секс без любові не є цінністю.
- А) Я почуваю себе відповідальним за настрій співрозмовника.
- А) Я легко мирюся зі своїми слабкостями.
- А) Успіх в спілкуванні залежить від того, наскільки людина здатна розкрити себе іншому.
- А) Моє почуття самоповаги залежить від того, чого я досягнув.
- А) Більшість людей призвичаїлися діяти “за лінією найменшого опору”.
- А) Вузька спеціалізація необхідна для вченого.
- А) Дуже важливо, чи є у людини в житті радощі пізнання і творчості.
- А) Мені подобається брати участь в палких суперечках.
- А) Я цікавлюся віщуваннями, гороскопами, астрологічними прогнозами.
- А) Людина повинна працювати заради задоволення своїх потреб і блага своєї сім’ї.
- А) У вирішенні особистих проблем я керуюсь загальновизнаними уявленнями.
- А) Воля потрібна для того, щоб стримувати бажання і контролювати почуття.
- А) Я не соромлюсь своїх слабкостей перед друзями.
- А) Людині властиве прагнення до нового.
- А) Я думаю, що вираз “вік живи – вік навчайся” є хибним.
- А) Я думаю, що сенс життя полягає в творчості.
- А) Мені буває непросто познайомитися з людиною, яка мені симпатична.
- А) Мене засмучує, що значна частина життя минає даремно.
- А) Для обдарованої людині є неприпустимим нехтування своїм обов’язком.
- А) Мені добре вдається маніпулювати людьми.
- А) Я намагаюся уникати засмучення.
- А) В більшості ситуацій я не можу дозволити собі блазнювати.
- А) Критика на мою адресу знижує мою самооцінку.
- А) Заздрість властива тільки невдахам, які вважають, що їх обійшли.
- А) Вибираючи для себе заняття, людина повинна враховувати його суспільну значимість.
- А) Я думаю, що для творчості необхідні знання в обраній області.
- А) Я можу сказати, що живу з відчуттям щастя.
- А) Я думаю, що люди мають аналізувати себе і своє життя.
- А) Я намагаюся знайти пояснення навіть для тих своїх вчинків, котрі роблю просто тому, що мені це хочеться.
- А) Я впевнений, що кожний може прожити своє життя так, як йому хочеться.
- А) Про людину ніколи не можна сказати із впевненістю, добра вона чи зла.
- А) Для творчості потрібно дуже багато вільного часу.
- А) Зазвичай я бажаю переконати співрозмовника, що я маю рацію.
- А) Якщо я роблю щось винятково для себе, мені буває ніяково.
- А) Я вважаю себе творцем свого майбутнього.
- А) Вираз “добро має бути з кулаками” я вважаю правильним.
- А) Я думаю, недоліки людей значно помітніші, ніж їхні чесноти.
- А) Інколи я боюся бути самим собою.
- А) Я намагаюся не згадувати про свої минулі неприємності.
- А) Я вважаю, що метою життя повинно бути щось значне.
- А) Люди прагнуть того, щоб розуміти і довіряти одна одній.
- А) Я намагаюся не бути “білою вороною”.
- А) В довірливій бесіді люди, зазвичай, щирі.
- А) Буває, що я соромлюсь виявляти свої почуття.
- А) Я можу робити щось для інших, не вимагаючи, щоб вони це оцінили.
- А) Я виявляю свою приязнь до людини незалежно від того, чи взаємна вона.
- А) Я думаю, що в спілкуванні потрібно відкрито виявляти своє невдоволення іншими.
- А) Я приймаю наявність протиріч в самому собі.
- А) Я прагну відкрито висловлювати свої почуття.
- А) Я впевнений в собі.
- А) Досягнення щастя не може бути головною метою людських стосунків.
- А) Мене люблять, тому що я цього заслуговую.
- А) Нерозділене кохання здатне зробити життя нестерпним.
- А) Якщо розмова не вдалася, я спробую побудувати її інакше.
- А) Я намагаюся справити на людей гарне враження.
Б) Я впевнений, що живу по-справжньому вже зараз.
Б) Не можу сказати, що мені подобається моя робота і те, чим я займаюсь.
Б) Приймаючи послугу незнайомої людини, я не почуваю себе зобов'язаним їй.
Б) Я завжди можу зрозуміти свої почуття.
Б) Я рідко замислююсь над тим, наскільки правильна моя поведінка.
Б) Я рідко ніяковію, коли мені кажуть компліменти.
Б) Далеко не всі люди наділені здатністю до творчості.
Б) Я докладаю зусиль, намагаючись стежити за новинками літератури і мистецтва.
Б) Мені важко приймати ризиковані рішення.
Б) Я вважаю неприпустимим дати зрозуміти людині, що вона мені здається дурною і нецікавою.
Б) Я не залишаю приємне “на потім”.
Б) Я можу швидко і невимушено переривати розмову, яка цікава тільки одній стороні.
Б) Стан внутрішньої гармонії майже недосяжний.
Б) Я собі подобаюсь.
Б) Думаю, що без крайньої необхідності людям довіряти не варто.
Б) Цікава, творча робота – сама по собі вже винагорода.
Б) Мені ніколи не буває нудно.
Б) Я б відступив від своїх принципів заради справ, за які люди були б мені вдячні.
Б) Мені завжди вдається бути щирим.
Б) Навіть коли я собі подобаюсь, я розумію, що є люди, яким я неприємний.
Б) Свої раптові бажання я завжди намагаюся осмислити.
Б) Я не занадто засмучуюсь, якщо мені не вдається бути досконалим.
Б) Більшості людей егоїзм не властивий.
Б) Я буду шукати відповідь на запитання, що цікавить мене, незважаючи на витрати часу.
Б) Краще прочитати нову книгу, ніж повертатися до прочитаної.
Б) Я не схильний задумуватись над тим, чого чекають від мене оточуючі.
Б) Думаю, моє нинішнє не дуже пов’язане з минулим або майбутнім.
Б) Лише деякі з моїх занять по-справжньому мене тішать.
Б) Прагнення розібратись в характері і почуттях оточуючих людей цілком природне і виправдовує деяку нетактовність.
Б) Я ще не зрозумів до кінця, які почуття я здатен відчувати.
Б) Я не відчуваю докорів сумління, якщо серджусь на тих, кого люблю.
Б) Цілком природно образитись, почувши неприємну думку про себе.
Б) Зусилля, яких потребує пізнання істини, варті того, бо приносять задоволення.
Б) В складних ситуаціях треба знаходити принципово нові рішення.
Б) Люди часто мене дратують.
Б) Я задоволений своїм минулим і не хочу в ньому нічого змінювати.
Б) Головне в житті – робити добро і служити істині.
Б) Я ніколи не боюся проявляти свою ніжність.
Б) Не варто необдумано висловлювати свої почуття, не зваживши ситуацію.
Б) Я вірю в себе навіть тоді, коли не здатен вирішити свої проблеми.
Б) За своєю природою люди схильні піклуватись лише про власні інтереси.
Б) Я скептично ставлюсь до більшості нововведень в своїй професійній області.
Б) Я вважаю, що творчість повинна приносити людям задоволення.
Б) Формуючи свою точку зору, я схильний прислуховуватися до думок поважних і авторитетних людей.
Б) Навіть без любові секс – дуже значуща цінність.
Б) Я не почуваю себе відповідальним за це.
Б) Змиритися зі своїми слабкостями мені нелегко.
Б) Успіх в спілкуванні залежить від уміння підкреслити свої переваги і приховати недоліки.
Б) Моє почуття самоповаги не залежить від моїх досягнень.
Б) Думаю, що більшість людей до цього не схильні.
Б) Заглиблення у вузьку спеціалізацію робить людину обмеженою.
Б) В житті дуже важливо приносити користь людям.
Б) Я не люблю суперечок.
Б) Подібні речі мене не цікавлять.
Б) Людина повинна працювати, щоб реалізувати свої здібності і бажання.
Б) Свої проблеми я вирішую так, як вважаю за потрібне.
Б) Головне призначення волі – підштовхувати зусилля і збільшувати енергію людини.
Б) Мені нелегко виявляти свої слабкості навіть перед друзями.
Б) Люди прагнуть до нового лише за необхідністю.
Б) Вираз “вік живи – вік навчайся” я вважаю істинним.
Б) Навряд чи в творчості можна знайти сенс життя.
Б) Я не маю труднощів, знайомлячись з будь-ким.
Б) Не можу сказати, що деяка частина мого життя минає даремно.
Б) Талант і здібність важать більше, ніж обов’язок.
Б) Я вважаю, що маніпулювати людьми неетично.
Б) Я роблю те, що вважаю за потрібне, незважаючи на можливі засмучення.
Б) Є безліч ситуацій, в яких я можу дозволити собі блазнювати.
Б) Критика практично не впливає на мою самооцінку.
Б) Більшість людей заздрісні, хоча і намагаються це приховати.
Б) Людина повинна займатися передусім тим, що їй цікаво.
Б) Я думаю, що знання для цього зовсім не обов’язкові.
Б) Я не можу сказати, що живу з відчуттям щастя.
Б) Я вважаю, що самоаналіз приносить більше шкоди, ніж користі.
Б) Я не шукаю пояснення для своїх дій і вчинків.
Б) Я думаю, що у людини мало шансів прожити своє життя так, як хотілося б.
Б) Добра людина чи зла – це видно одразу.
Б) Мені здається, що в житті завжди можна знайти час для творчості.
Б) В суперечці я намагаюся зрозуміти точку зору співрозмовника, а не переконати його.
Б) Я не відчуваю ніяковості в такій ситуації.
Б) Навряд чи я сильно впливаю на власне майбутнє.
Б) Навряд чи правильний вираз “добро має бути з кулаками”.
Б) Чесноти людини побачити значно легше, ніж її недоліки.
Б) Я ніколи не боюся бути самим собою.
Б) Час від часу я схильний повертатися до спогадів про минулі невдачі.
Б) Я зовсім не вважаю, що метою життя неодмінно повинно бути щось значне.
Б) Замикаючись в колі власних інтересів, люди не розуміють оточуючих.
Б) Я дозволяю собі бути “білою вороною”.
Б) Навіть в довірливій бесіді людині важко бути щирою.
Б) Я ніколи цього не соромлюсь.
Б) Я маю право очікувати від людей, що вони оцінять те, що я для них роблю.
Б) Я рідко виявляю свою приязнь до людини, не бувши впевненим, що вона взаємна.
Б) Мені здається, що в спілкуванні люди повинні приховувати взаємне невдоволення.
Б) Внутрішні протиріччя знижують мою самооцінку.
Б) Думаю, що у відкритому прояві почуттів завжди є елемент нестриманості.
Б) Не можу сказати, що я впевнений в собі.
Б) Досягнення щастя – головна мета людських стосунків.
Б) Мене люблять, тому що я сам здатен любити.
Б) Життя без кохання гірше, аніж нерозділене кохання в житті.
Б) Зазвичай розмова не складається через неуважність співрозмовника.
Б) Люди бачать мене таким, який я насправді.
Ключ № 1
Прагнення до самоактуалізації виявляється такими пунктами тесту:
1. Б 16. Б 31. Б 46. Б 61. А 76. А 91. А
2. А 17. Б 32. А 47. А 62. Б 77. Б 92. А
3. Б 18. А 33. Б 48. А 63. Б 78. Б 93. А
4. Б 19. Б 34. Б 49. Б 64. Б 79. Б 94. А
5. Б 20. Б 35. А 50. Б 65. Б 80. А 95. А
6. Б 21. А 36. Б 51. Б 66. Б 81. Б 96. Б
7. А 22. Б 37. Б 52. А 67. Б 82. Б 97. Б
8. Б 23. Б 38. Б 53. А 68. Б 83. Б 98. Б
9. А 24. Б 39. А 54. Б 69. А 84. А 99. А
10. А 25. А 40. Б 55. Б 70. Б 85. А 100. Б
11. А 26. Б 41. А 56. Б 71. Б 86. А
12. Б 27. А 42. А 57. Б 72. А 87. Б
13. А 28. А 43. Б 58. А 73. А 88. А
14. Б 29. Б 44. А 59. А 74. Б 89. Б
15. А 30. А 45. А 60. Б 75. А 90. А
Оцінна шкала
Кількість збігів відповідей з ключем № 1 визначає загальний рівень самоактуалізації особи у відсотках.
Ключ № 2
Окремі шкали опитувача САМОАЛ подані в таких пунктах:
- Орієнтація в часі: 1. Б, 11. А, 17. Б, 24. Б, 27. А, 36. Б, 54. Б, 63. Б, 73. А, 80. А.
- Цінності: 2. А, 16. Б, 18. А, 25. А, 28. А, 37. Б, 45. А, 55. Б, 61. А, 64. Б, 72. А, 81. Б, 85. А, 96. Б, 98. Б.
- Погляд на природу людини: 7. А, 15. А, 23. Б, 41. А, 50. Б, 59. А, 69. А, 76. А, 82. Б, 86. А.
- Потреба в пізнанні: 8. Б, 24. Б, 29. Б, 33. Б, 42. А, 51. Б, 53. А, 54.Б, 60. Б, 70. Б.
- Креативність (прагнення до творчості): 9. А, 13. А, 16. Б, 25. А, 28. А, 33. Б, 34. Б, 43. Б, 52. А, 55. Б, 61. А, 64. Б, 70. Б, 71. Б, 77. Б.
- Автономність: 5. Б, 9. А, 10. А, 26. Б, 31. Б, 32. А, 37. Б, 44. А, 56. Б, 66. Б, 68. Б, 74. Б, 75. А, 87. Б, 92. А.
- Спонтанність: 5. Б, 21. А, 31. Б, 38. Б, 39. А, 48. А, 57. Б, 67. Б, 74.Б, 83. Б, 89. Б, 91. А, 92. А, 94. А.
- Саморозуміння: 4. Б, 13. А, 20. Б, 30. А, 31. Б, 38. Б, 47. А, 66. Б, 79. Б, 93. А.
- Аутосимпатія: 6. Б, 14. Б, 21. А, 22. Б, 32. А, 40. Б, 49. Б, 58. А, 67. Б, 68. Б, 79. Б, 84. А, 89. Б, 95. А, 97. Б.
- Контактність: 10. А, 29. Б, 35. А, 46. Б, 48. А, 53. А, 62. Б, 78. Б, 90. А, 92. А.
- Гнучкість в спілкуванні: 3. Б, 10. А, 12. Б, 19. Б, 29. Б, 32. А, 46. Б, 48. А, 65. Б, 99. А.
Оцінна шкала
Результат 0-5 балів свідчить про низький рівень досягнень за даною шкалою, показник 5-10 балів – середній рівень розвитку, 10-15 балів – високий рівень самоактуалізації.
Примітка. Шкали 1, 3, 4, 8, 10 і 11 мають по 10 пунктів, а інші – по 15. Для того, щоб можна було порівняти отримані результати, кількість балів за цими шкалами слід помножити на 1,5. Можна одержати результат у відсотках: 15 балів (максимум за кожною шкалою) – 100%, а число набраних балів – Х%.
Опис шкал опитувача САМОАЛ
1. Шкала орієнтації в часі показує, наскільки людина живе сьогоденням, не відкладаючи своє життя “на потім” і не намагаючись знайти порятунок у минулому. Високий результат характерний для осіб, що добре розуміють екзистенціальну цінність життя “тут і тепер”, здатних насолоджуватися актуальним моментом, не порівнюючи його з минулими втіхами і не знецінюючи очікуванням майбутніх успіхів. Низький результат показують люди, невротично заглиблені в минулі переживання, із завищеним прагненням до досягнень, підозрілі і невпевнені у собі.
2. Шкала цінностей. Високий бал за цією шкалою свідчить, що людина поділяє цінності особи, яка самоактуалізується, до їх числа Абрахам Маслоу відносив такі, як істина, добро, краса, цілісність, відсутність роздвоєності, життєвість, унікальність, досконалість, досягнення, справедливість, порядок, простота, легкість без зусиль, гра, самодостатність. Перевага цих цінностей вказує на прагнення до гармонійного буття і здорових стосунків з людьми, далеке від бажання маніпулювати ними в своїх інтересах.
3. Погляд на природу людини може бути позитивним (висока оцінка) або негативним (низька). Ця шкала описує віру в людей, в могутність людських можливостей. Високий показник може інтерпретуватися як стала основа для щирих гармонійних міжособистісних стосунків, природна симпатія, довіра до людей, чесність, неупередженість, доброзичливість.
4. Висока потреба в пізнанні характерна для особи, що самоактуалізується, завжди відкритій новим враженням. Ця шкала описує спроможність до миттєвого пізнання – безкорисливе бажання нового, інтерес до об'єктів, не пов'язаний прямо із задоволенням різних потреб. Таке пізнання, вважає Маслоу, точніше і ефективніше, оскільки його процес не деформується бажаннями і потягами, людина при цьому не схильна судити, оцінювати і порівнювати. Вона просто бачить те, що є, і цінує це.\
5. Прагнення до творчості або креативність – неодмінний атрибут самоактуалізації, яку можна назвати творчим ставленням до життя.
6. Автономність, на думку більшості гуманістичних психологів, є головним критерієм психічного здоров’я особи, її цілісності і повноти. Це поняття тяжіє до таких рис, як життєвість (aliveness) і самопідтримка (self – support) у Ф. Перлза, спрямованість зсередини (inner – directed) у Д. Рисмена, зрілість (ripeness) у К. Роджерса. Особа, яка самоактуалізується автономна, незалежна і вільна, однак це не означає відчуження і самітність. В термінах Е. Фромма автономність – це позитивна “свобода для”, що відрізняється від негативної “свободи від”.
7. Спонтанність – це якість, що випливає з упевненості в собі і довіри до навколишнього світу, властивих для людей, які є самоактуалізованими. Високий показник за шкалою спонтанності свідчить про те, що самоактуалізація стала способом життя, а не є мрією чи прагненням. Здатність до спонтанної поведінки обмежується культурними нормами, в природному вигляді її можна спостерігати хіба що у маленьких дітей. Спонтанність співвідноситься з такими цінностями, як свобода, природність, гра, легкість без зусилля.
8. Саморозуміння. Високий показник за цією шкалою свідчить про чутливість, сензитивність людини до своїх бажань і потреб. У таких людей не формуються психологічні захисти, що заважають людині адекватно сприймати і оцінювати себе, вони не схильні підміняти власні смаки і оцінки зовнішніми соціальними стандартами. Показники за шкалою саморозуміння, спонтанності і аутосимпатії, як правило, пов'язані між собою. Низький бал за шкалою саморозуміння властивий людям невпевненим, які орієнтуються на думку оточуючих. Д. Рисмен називав таких “орієнтованими ззовні” на відміну від “орієнтованих зсередини”.
9. Аутосимпатія – природна основа психічного здоров’я і цілісності особи. Низькі показники мають люди невротичні, тривожні, невпевнені в собі. Аутосимпатія зовсім не означає тупої самовтіхи або некритичного самосприйняття, це просто добре усвідомлена “Я-концепція”, що служить джерелом сталої адекватної самооцінки.
10. Шкала контактності вимірює товариськість особи, її спроможність до встановлення тривалих і доброзичливих стосунків з оточуючими. В опитувачі САМОАЛ контактність розуміється не як рівень комунікативних здібностей особи або як навички ефективного спілкування, а як загальна схильність до взаємнокорисних і приємних контактів з іншими людьми.
11. Шкала гнучкості в спілкуванні співвідноситься з наявністю або відсутністю соціальних стереотипів, спроможністю до адекватного самовираження в спілкуванні. Високі показники свідчать про автентичну взаємодію з оточуючими, спроможність до саморозкриття. Люди з високою оцінкою за цією шкалою орієнтовані на особистісне спілкування, не схильні до фальшу або маніпуляцій, не змішують саморозкриття особи з самопредставленням – стратегією і тактикою управління створюваним враженням. Низькі показники характерні для людей ригідних, негнучких, не впевнених у власній привабливості, в тому, що вони цікаві співрозмовнику, та спілкування з якими може приносити задоволення.
Зміст звіту
- Скласти таблицю відповідей на запитання опитувача САМОАЛ.
- Визначити рівень самоактуалізації на основі ключів № 1 та № 2.
- Дати письмові відповіді на контрольні запитання.
Контрольні запитання
- Що являє собою самоактуалізована особистість?
- Дати змістовну характеристику Вашої особистості з точки зору рівня самоактуалізації, виходячи з інформації, що подана в описі шкал САМОАЛ. Звертайте при цьому увагу на характеристики, притаманні людям з високим і низьким показниками рівня самоактуалізації.
- Визначити, за якими шкалами у Вас найвищі та найнижчі показники. Проаналізувати одержаний результат. Навести не менше, ніж 5 шкал.
- Як виявляються якості, визначені Вами у шкалах самоактуалізації, та рівень їх розвитку в різноманітних сферах Вашого життя (в повсякденному спілкуванні, в процесі самовдосконалення, в різних сферах навчання та майбутньої професійної діяльності, в сімейному житті)?
- Сформулювати шляхи і напрямки самовдосконалення з метою збільшення рівня самоактуалізації, проаналізувавши шкали, за якими у Вас найнижчі показники.
При визначенні напрямків підвищення рівня самоактуалізації звернути увагу на риси, притаманні людям з високим рівнем самоактуалізації за цими шкалами.