ПЕРЕДМОВА

      У запропонованому посібнику віддзеркалено багаторічний досвід творчої співпраці Викладач – Студент – Митець в процесі підготовки і проведення занять «Практична культурологія», що були запроваджені у ВНТУ з метою надання кожному студенту можливостей ставати безпосереднім учасником певної мистецько-культурної події, набуваючи навички художньої рецепції, креативно-діалогічного буття в просторі культури.

    «Практична культурологія» – це специфічні заняття (переважно мистецького спрямування), вважаються своєрідним ноу-хау ВНТУ. Вони не передбачені міністерськими нормативними програмами і є однією з інноваційних технологій у викладанні гуманітарних дисциплін.

     Заняття організовуються і проводяться для студентів І – ІІІ курсів усіх спеціальностей в актовій залі університету як своєрідні лекції-концерти (або театральні вистави, кінолекторії, мистецькі діалоги, літературно-поетичні читання і творчі зустрічі), що веде викладач кафедри за участю професійних мистецьких колективів (музичних, танцювальних, вокальних, театральних тощо). Інколи програми занять передбачають виступи найкращих самодіяльних колективів як нашого університету, так і нашого міста. З метою підтримки та розвитку талановитої молоді деякі тематичні заняття готуються і проводяться за участю художньо-обдарованих студентів різних курсів та різних факультетів.

    Кожне заняття дарує можливість зустрітися з професійними акторами, вокалістами, музикантами музично-драматичного театру ім. М. Садовського, філармонічної концертної зали «Плеяда»; з викладачами і студентами музичного училища ім. М. Леонтовича, лауреатами різних конкурсів; відомими письменниками; майстрами Вінниці і Вінницької області. Варто зауважити, що заняття культурологічного практикуму передбачають, насамперед, збагачення та поглиблення художнього досвіду студентської молоді, розвиток асоціативного мислення, набуття умінь декодувати різноманітні художні знаки і символи, розуміти мову мистецтва тощо. Заняття організовуються і проводяться як лабораторні. Лабораторією в даному випадку стає актова зала (а не звичні навчальні аудиторії), в якій створюється навчальна модель концертної зали, кінозали, театральної зали або конференц-зали.

     Головна мета занять «Практична культурологія» – набуття практики  невимушеного, свідомого, адекватного перебування в культурно-мистецькому середовищі.

      В першій частині посібника автори поставили завдання:

• спонукати студентів до роздумів, пов’язаних із сучасною дилемою в освіті: Людина – Фахівець, Гуманітарне – Технічне;
• дати загальну характеристику курсу «Практична культурологія»;
• привернути увагу студентів до найвагомішої теми курсу «Музичне мистецтво» (як слухати і розуміти класичну музику).

     Перша частина посібника дає уявлення про світ музичного мистецтва, його види, жанри, форми. У ньому висвітлюється історія найбільш поширених у світі музичних інструментів, розкривається специфіка камерної музики, виявляються особливості вокального мистецтва, простежується виникнення та формування симфонічного та народного оркестрів, розглядається історія оперного мистецтва та творчість видатних композиторів, музикантів, співаків. Завершується перша частина посібника довідником, який дає можливість розуміти зміст деяких культурологічних понять та музичних термінів.

     Впровадження занять «Практична культурологія» є спробою продовжити гуманістичні традиції класичної освіти, що протидіє тенденції протистояння двох культур (технічній – гуманітарній) і захищає право людини на всебічний розвиток.

      У тексті Великої Хартії університетів (прийнятої в Болоньї 18 вересня 1988 року та підписаної ректорами 430 університетів) проголошена теза про культурну місію університету, який має бути центром культури, що створює, вивчає, оцінює та передає культуру за допомогою досліджень і навчання.

      Організація занять «Практична культурологія» будується на нашому переконанні, що вища освіта завжди була і є епіцентром культури, її каталізатором. Водночас вища освіта, університетська передусім, має бути освячена культурою, має постійно збагачуватись енергією гуманістичних ідеалів, створювати умови для їх втілення у життя.