Як вже зазначалося, перші місяці навчання є дуже важливими, чи навіть визначальними для формування групи, її спрямованості на певну систему цінностей, становлення позитивного чи негативного соціально-психологічного клімату. Активно відбувається знайомство студентів один з одним, взаємопізнання. Доцільно зробити цей процес не стихійним, а більш керованим і швидким. Цього можна досягти, провівши на кураторських годинах психологічні ігри. Наведемо деякі з них.

Мета гри полягає у відпрацюванні навичок вміння короткої самопрезентації та досягненні стану розкутості, відкритості, згуртованості членів групи.

Учасники сідають у коло. Це, перш за все, можливість відкритого спілкування, відчуття особливої згуртованості, яка полегшує взаєморозуміння та взаємодію.

Кожен учасник повинен представитися. Для цього він називає своє ім’я, походження свого імені (за словником, сімейна історія тощо). Далі для більш детального розкриття своєї особистості він називає з ким він хотів би себе асоціювати. Наприклад, відносно:

-   епітетів (веселий, жартівливий...);

-   кольору (червоний, жовтий...);

-   стихій (вогонь, вода, земля, повітря);

-   пори року (весна, осінь, зима, літо);

-   тварини ( кіт, собака, тигр, кріль...).

Завершення роботи: кожному по черзі чи бажаючим пропонується сказати, що нового дізналися вони про своїх одногрупників.

Мета гри полягає в знятті напруги учасників групи через включення їх у групові фізичні дії, спробу відчути тепло ближнього.

Учасники сідають у коло на стільці, в середині кола лежить також коло із паперу.

Ведучий: “Давайте, візьмемось за руки. Утворилось 2 кола: одно всередині із паперу, друге – зовні, це ми з вами. Пропоную привітатись один з одним, але заплющивши очі. Зараз я доторкатимусь до того, хто сидить поруч від мене, він прийме моє привітання і таким же чином доторкнеться до свого сусіда, передаючи привітання йому і так далі, поки моє привітання не повернеться знов до мене, тільки уже з іншої сторони”. (Гра).

Ведучий (після закінчення “Привітання”): “Чудово! А зараз ми відкриваємо очі. Поглянемо на коло, що лежить посередині, на що воно схоже, що можна створити? Візьмемо олівці різного кольору та папір. Кожен на аркуші паперу у вигляді пелюстки напише свої психологічні якості і прикріпить його до кола з паперу. В середині кола з паперу напишемо група №...

Закінчивши роботу, прочитаємо, які риси притаманні членам нашої групи”.

Завершення роботи: підведення підсумків.

Метою гри є підкреслення значущості згуртованості студентської групи, формування почуття розкутості, позитивного емоційного ставлення до членів групи.

Всі члени стають у коло з м’ячем. Один із учасників кидає м’яч іншому і називає його ім’я та ту психологічну якість, яка об’єднує їх обох. При цьому супроводжує словами: “Я думаю, нас з тобою об’єднує...” і називає певну якість. Наприклад: “Я думаю, нас об’єднує така якість як відвертість”, “Мені здається, ми з тобою життєрадісні”.

Той, хто отримує м’яч, відповідає: “Я згоден”, а якщо ні – “Я подумаю”. Той, до кого потрапив м’яч, продовжує завдання, передаючи м’яч іншому.

Завершення роботи: проводиться обговорення, кожен висловлюється,що сподобалось, що викликало ускладнення: ствердження чи відповіді?

З моменту створення групи в ній формується певний стиль міжособистісних стосунків та спілкування. В переважній більшості груп він формується стихійно, складаються стосунки і відносини, далекі від ідеальних. Щоб зробити цей процес керованим та оптимізувати його, варто провести в групі ігрові заняття.

Метою гри є допомога студентам у визначенні важливих якостей та вмінь особистості, необхідних для ефективного спілкування.

Допоміжні матеріали: аркуш паперу А1.

Кожному учасникові пропонується протягом 5 хвилин самостійно скласти і записати список якостей та вмінь людини, які, на його думку, необхідні для ефективного спілкування. Після цього проводиться дискусія, метою якої є узагальнений список якостей (записується на плакаті). Кожен член групи може висловити свою думку, наводячи аргументи та приклади. Коли роботу над плакатом “Якості та вміння, важливі для ефективного спілкування” буде завершено, керівник пропонує обговорити, наскільки список, складений кожним учасником індивідуально, відмінний від загального.

Завершення роботи: підведення підсумків.

Мета гри  полягає в досягенні порозуміння та єдності членів групи шляхом розгляду різних точок зору, аргументацій щодо певної проблеми.

Серед учасників відбирають 5 осіб для ведення дискусії за заздалегідь підготовленою темою. Наприклад: “Особистісні якості, що їх повинен мати керівник (не менше п’яти)”; “Особистісні якості, які протипоказані керівникові”.

Кожен із учасників дискусії може представляти свою точку зору, чи точку зору своєї команди, узгоджену в попередній частині вправи. 

Учасникам дискусії пропонується за обмежений час прийти до загального рішення.

Завершення роботи: проводиться обговорення, кожен висловлюється щодо змісту і форми дискусії.

Важливою умовою створення гармонійних стосунків між людьми є вміння виявляти та розуміти емоційний стан себе та інших. Наведена нижче гра спрямована на формування цієї здатності.

Мета гри полягає в досягненні єдності групи за допомогою залучення студентів до спільної діяльності та розвитку чутливості до емоційного стану інших.

2-3 учасники виходять з кімнати, а інші поділяються на групи, і кожній групі дається завдання за допомогою міміки і жестів показати деяку емоцію (гнів, радість, подив, страждання...). Повернувшись в кімнату, учасники повинні вгадати, які емоції демонстрували групи, і пояснити, як вони це вгадували.

Завершення роботи: підведення підсумків.

Багато хто з першокурсників в процесі адаптації відчуває скутість, невпевненість. Цей стан можна подолати, запропонувавши психогімнастичні ігри, спрямовані на позитивну корекцію само- і взаємооцінки.

Мета гри полягає в підвищенні самооцінки через репрезентацію своїх позитивних рис характеру чи умінь.

Час: 7-10 хв.

Кожен учасник по черзі говорить про себе “я пишаюся” і говорить про свої позитивні особистісні риси. Наприклад: “Я пишаюся тим, що у будь-якій ситуації залишаюсь спокійним...”.

Завершення роботи: проводиться обговорення, кожен висловлюється про те, легко чи складно було виконувати вправу. Якщо були складнощі, то в чому вони полягали, що почували учасники, коли “пишалися” собою.

Мета  гри полягає в підвищенні самооцінки шляхом свідомого підкреслення позитивної якості іншої людини та створення атмосфери емоційного комфорту у групі.

Комплімент – свідоме підкреслення позитивної якості людини. Учасники сідають у коло та роблять по черзі комплімент своєму сусідові. Сусід дякує та робить комплімент наступному учаснику.

Завершення роботи: проводиться обговорення. Пропонується проаналізувати, що було легше, а що складніше – прийняти комплімент чи зробити його іншому? Який комплімент був найбільш вдалим?

Надзвичайно важливим в системі кураторських заходів є надання допомоги студентам в процесі підготовки до першої в їх житті екзаменаційної сесії. З цією метою куратор пропонує студентам-першокурсникам пізнавально-виховні ігри,які допоможуть їм збагнути можливі варіанти спілкування й поведінки викладача та студента в період сесії, а також сформувати у студента навички контролю внутрішнього стану (зняття напруги, тривожності, дискомфорту) під час іспиту.

Мета гри полягає у формуванні у студента навичок контролю внутрішнього стану в період сесії, під час іспиту.

На ролі членів екзаменаційної комісії обираються двоє людей – один із них є “провідним викладачем”, а інший – “асистентом”. На ролі студентів обираються три особи. За дверима їм дається інструкція: вибрати з добре знайомого навчального матеріалу два питання, на які вони можуть впевнено, глибоко, всебічно відповісти. Слід звернути увагу студентів-першокурсників на те, що вони повинні продемонструвати впевненість у своїх знаннях, намагаючись домогтися максимальної оцінки.

Поки студенти “готують” відповіді в аудиторії, викликається екзаменаційна комісія, і їй дається інша інструкція: якби не відповідали студенти, екзаменатори повинні з особливою теплотою, привітністю й підтримкою слухати перше питання і зовсім байдуже – друге. Наприкінці відповіді екзаменатору потрібно сказати студентові приблизно таке: “Добре, на перше питання ви відповіли блискуче (прекрасно, відмінно). А на друге не так добре, але, загалом, спасибі, запросіть будь ласка наступного студента”.

Решті членам групи — “глядачам” – дається завдання: відмітити те, що в діалозі студента з членами екзаменаційної комісії сприяє взаєморозумінню, а що його руйнує.

Завершення роботи: проводиться обговорення:

• В    чому    відмінність    поведінки    екзаменаторів,    коли     відповідали студенти на 1-е та 2-е питання?
• Яка поведінка екзаменаційної комісії більше впливає на відповіді студентів?
• Які   стратегії  поведінки  студентів   були   більш   успішні,   коли   вони відповідали на питання екзаменаційної комісії?