Важко переоцінити роль і значення культурно-мистецьких закладів міста в навчально-виховному процесі на всіх етапах професійного зростання. Здебільшого саме куратор прокладає перші стежки першокурсників до культурно-мистецьких закладів нашого міста.

Засновано у травні 1918 року. Колекція музею нараховує понад 90 тисяч унікальних предметів з природи, історії, археології та етнографії краю.

Експозиція, яка діє сьогодні, створена у 1970 р., але за останні роки вона зазнала суттєвих змін і значно доповнена унікальними знахідками, серед яких світове значення має археологічна колекція скіфського та сарматського періодів, нумізматична колекція.

Щороку гостями музею є понад 150 тис. відвідувачів – мешканців і гостей краю.

В збірці музею – понад 8 тис. творів мистецтва  ХVІІ – ХХ ст., серед яких є роботи всесвітньовідомих західноєвропейських, російських, українських майстрів, а також унікальна колекція творів декоративно-ужиткового мистецтва Поділля. В створений у 1993 р. “Салон мистецтв” запрошуються видатні музиканти, художники, письменники та ін.

Науково-дослідницькі та просвітницькі досягнення музею роблять його культурним центром Вінниччини.

Музей-садиба видатного вченого М. І. Пирогова розміщена в мальовничій садибі вченого, площею 20 гектарів, у якій збереглися дерева, посаджені руками талановитого лікаря, педагога,  де він жив останні двадцять років (1861 – 1881 рр.).

Сьогодні музейний комплекс складається з будинку вченого, будинку-аптеки та церкви-некрополя, де понад 120 років зберігається забальзамоване, доступне для огляду тіло М. І. Пирогова. Це єдиний в Україні меморіальний музей, який має таку структуру.

Музей відкрито 8 листопада 1927 року в будинку, де 17 вересня 1864 р. народився письменник і проживав до 1897 року. Це один із перших літературно-меморіальних музеїв України. Експозиція розміщена в п’яти кімнатах меморіального будинку. Різноманітні матеріали послідовно розкривають життєвий і творчий шлях письменника, його громадську діяльність. Це – прижиттєві видання творів М. Коцюбинського, переклади на мови народів світу, альманахи, в яких він друкувався. Живописні роботи відомих українських художників, скульптурні роботи, вишивка, ткацтво, предмети побуту Поділля, Молдавії, Гуцульщини експонуються в музеї.

Вінницький літературно-меморіальний музей М. Коцюбинського – значний культурний і науково-методичний заклад. Тут проходять літературні вечори, свята, пленери, “Літературні суботи”, присвячені Дню народження письменника, і “Великодні читання” до Дня пам’яті. Місцеві художники та майстри народної творчості презентують свої твори.

Самобутній подільський майстер Олексій Григорович Луцишин (1922 – 2001) – заслужений майстер народної творчості України, учень Івана Гончара – основоположника вітчизняної народної керамічної скульптури малих форм.

Впродовж всього свого життя він ліпив традиційну подільську іграшку, кумедні людські постаті, скульптурні композиції, намагався не тільки зберегти, а й творчо збагатити, передати власним учням досвід творення з глини високохудожніх зразків народної подільської кераміки.

З нагоди Міжнародного Дня музеїв в 2005 році був відкритий цей музей в будинку, де біля 50 років жив та працював майстер. Музей став центром збереження та продовження мистецької школи талановитого майстра. Кожен рік тут проводяться: день відкритих дверей, виставки та фестивалі-ярмарки, які присвячені мистецтвам кераміки, вишивки, писанки, різьблення та ін.

В 1910 р. у м. Вінниці був збудований міський театр за проектом архітектора П. Артинова. Сучасного вигляду театр набув після реставрації 1946 – 1948 рр. за проектом архітектора Д. Черновола.

Перший сезон театру, який спочатку функціонував як обласний театр опери та балету, відкрився 17 жовтня 1933 р. оперою Д. Верді “Аїда”. Саме цей рік вважається роком народження театру. Фундатором Вінницького музично-драматичного театру ім. М. Садовського був народний артист України та СРСР Ф. Г. Верещагін (1910 – 1996). З 1948  до 1984 р. він незмінний керівник та головний режисер театру.

У 1957 р. після успішних гастролей в столицях (Москва та Київ) театру присвоїли ім’я М. Садовського – засновника першого музично-драматичного театру на Україні.

З 1986 р. театр очолює народний артист України В. Селезньов, учень і послідовник Ф. Г. Верещагіна. З цього ж року у театрі відкрилась і мала сцена, яка спроможна створити унікальну атмосферу участі глядачів в спектаклі.

Репертуар театру надзвичайно різноманітний – українська та зарубіжна класика, сучасна драматургія, музичні комедії, оперети та навіть опера. Театр постійно розвиває та збагачує самобутні національні сценічні традиції, неухильно розширює виражальну палітру сучасної універсальної вистави.

Давні дружні і творчі стосунки пов’язують колектив театру з ВНТУ. Наші студенти бажані і очікувані глядачі у нашому театрі. Студенти, викладачі ВНТУ – постійна глядацька аудиторія на всіх прем’єрних спектаклях. Деякі вистави постійно залишаються в репертуарі театру на замовлення нашої молоді.

Потужним центром музичного життя Вінниці є Вінницька обласна філармонія (була створена в травні 1937 р.), що має сучасну, прекрасно оснащену концертну залу “Плеяда”. Щорічно філармонія організовує близько 600 концертів за участю професійних колективів, у складі яких висококваліфіковані артисти. Найбільш відомі концертні колективі філармонії гастролюють не тільки в Україні, а й за її межами: ансамбль пісні і танцю “Поділля”, камерний оркестр “Арката”, естрадно-циркова група для дітей “Арлекіно”, солісти-вокалісти – народна артистка України Вікторія Петрушенко (сопрано), Заслужені артисти України Ірина Швець (сопрано), Василь Король (тенор), Марія Червоній (мецо-сопрано) та інші; дует у складі Заслужених артистів України Л. та В. Анісімових; солісти-інструменталісти: Заслужена артистка України Аліна Гусєва (скрипка), лауреати міжнародних конкурсів Максим Грінченко (скрипка), Ігор Курков (гобой), Віталій Козицький (баян).

Великою популярністю користується музичний лекторій філармонії, що пропагує найкращі зразки світової і національної музичної культури.

Музичне мистецтво безпосередньо говорить мовою людської душі. Музика хвилює людину, формує барвисту палітру почуттів, удосконалює інтонаційну мелодику мови. Музика здатна гармонізувати внутрішній світ людини. Деякі філософи вважали музику вищою формою людського пізнання. Концерти камерного оркестру “Арката” (художній керівник та диригент – Заслужений діяч мистецтв України Г. Курков) характеризуються не тільки потужною почуттєвою, але й інтелектуальною енергією. Концерти “Аркати” користуються популярністю у значної частини студентської молоді не тільки тому, що дарують духовну насолоду, але і тому, що розширюють світ знань, збагачують новими ідеями та думками. Такі програми, як: “Ювілеї велетнів” (В. Моцарт, Л. Бетховен, П. Чайковський, Д. Шостакович та інші); “Шедеври скрипкової музики”; “Музика насолоди та відпочинку” (В. Моцарт, А. Яцоло, Й. Штраус, Л. Андерсон, І. Фролов та інші); “Різдвяні концерти”; “Музика великого посту” (Й. Гайдн, Дж. Перголезі); “Пінії Риму” (О. Респігі, Дж. Россіні, А. Вівальді); “Класика молодих”; “Прем’єри молодих”; “В старовинному стилі” (А. Вівальді, Е. Гріг, А. Шнітке, А. Шосон) тощо, значною мірою актуалізують у молоді почуття причетності до світового культурного простору.

А такі концертні програми ансамблю “Поділля” (художній керівник та головний балетмейстр, Заслужений артист України А. Кондюк; головний хормейстер, Заслужений артист України І. Волков; керівник оркестру В. Пиріг), як: “Подільська рапсодія” (вокально-хореографічні композиції, подільські пісні та танці, обрядові картини); “Козацька слава” (козацькі стрілецькі пісні та танці); “Вечір хорового співу” (українські народні пісні в обробці вінницьких композиторів); “Добрий вечір, Щедрий вечір” (колядки, щедрівки, інсценізовані картини свят зимового періоду) тощо, поглиблюють патріотичні почуття, загострюють відповідальність за збереження найкращих унікальних традицій української культури.

Музика як вид мистецтва, характеризуючись суб’єктивністю сприйняття, в той же час є великою об’єднувальною силою, вона здатна олюднювати людину, поєднувати людей в їх найкращих людських задумах і мріях.

Вагому роль в культурно-мистецькому житті міста відіграють художні виставки, арт-майданчики, художні презентації, що відбуваються щомісяця або один раз на два тижні. Зазвичай організаторами і безпосередніми учасниками таких мистецьких подій є Вінницька обласна організація Національної спілки художників України, Обласний центр народної творчості, Обласний художній музей, дитячі художні школи та центри естетичного виховання.

У 1976 р. вінницькі художники об’єдналися у  творчу організацію, яка впродовж багатьох років займається створенням мистецького образу свого краю, підтримує активну творчу роботу художників, зростання молодих митців. Обласна організація Національної спілки художників поєднує 70 митців різного фахового досвіду та спрямувань, які працюють у різних видах образотворчого мистецтва – монументальному і станковому живописі та скульптурі, в оригінальній та друкованій графіці, у різних галузях декоративно-прикладного мистецтва. Головою ВООНСХУ з 1997р. є заслужений діяч мистецтв України Леонтій Гринюк.

Відомо, що як професійне, так і самодіяльне мистецтво живлять творчу духовну наснагу людей будь-якого віку і будь-якої професії і спеціалізації. Згідно з законами соціального прогресу культурний потенціал міста, регіону, держави визначається не тільки кількістю культурно-мистецьких установ, але й наявністю активної мистецької публіки, яка має багатовекторні художні потреби, здатна сприймати, розуміти і підтримувати митців своєю глядацькою увагою.

Виставкова діяльність Вінницької спілки художників заслуговує на увагу, оскільки її учасники були і є призерами і лауреатами престижних фестивалів і конкурсів, їхні твори презентували українське мистецтво на великих закордонних виставках у багатьох країнах Світу.

Спілка художників Вінниці має чи не найвищий рейтинг у насиченому виставковому графіку міста. Традиційними є виставки до Дня незалежності України, до Дня художника, до Різдва, звітні виставки пленерів, персональні виставки, масштабні мистецькі проекти, присвячені ювілейним датам наших митців, а також виставки, осяяні душевним теплом, романтичним ліризмом і усміхненим зачаруванням: “Весняна прелюдія”, “Барви літа”, “Жінки Вінниччини – художниці” тощо.

Варто зазначити, що поступове включення українських художників у загальносвітовий процес є характерною тенденцією часу. Поступово зростає кількість міжнародних виставок і акцій, в яких беруть учать вінницькі художники. Сьогодні їх твори зберігаються в музеях, галереях, приватних колекціях України та багатьох країн світу, а також в Центрі культурології Вінницького національного технічного університету.