Педагогіка (з грецьк. paidos ago – “дитя вести”, paida gogos – педагог, “той, хто веде дитя”). З часом слово набуло більш широкого значення – “вести дитину по життю”, виховувати, навчати, направляти тілесний та духовний розвиток. Педагогіка визначилася як наука про навчання та виховання дітей. А з середини ХХ ст. – як наука про навчання та виховання людини взагалі.

Педагогіка – наука (система знань), що вивчає і формулює закономірності, форми, методи навчання та виховання.

Педагогіка вивчає процеси освіти, навчання та виховання, лише у властивих їй межах, розглядаючи у цих процесах тільки педагогічний аспект. Вона досліджує те, на яких педагогічних засадах, завдяки яким засобам навчально-виховної роботи потрібно будувати освіту, навчання і виховний процес людей різних вікових груп в освітніх закладах, в усіх типах установ, організацій і трудових колективів.

Педагогіка має свій категорійно-поняттєвий апарат. Найважливішими категоріями педагогіки є “освіта”, “навчання”, “виховання”.

Освіта – процес і результат оволодіння системою знань, умінь і навичок, формування на їх основі світогляду, духовності, розвитку творчих сил та здібностей особистості.

Навчання – цілеспрямований педагогічний процес організації активної навчально-пізнавальної діяльності з оволодіння знаннями, вміннями і навичками, у ході якого здійснюється освіта людини, формується система відповідних компетентностей.

Виховання – організований педагогічний процес, у ході якого здійснюється цілеспрямований вплив на людину із метою розвитку духовного світу, формування певних якостей.

Складовими педагогіки є: 1) теорія навчання (дидактика); 2) теорія виховання.

Педагогіка як наука використовує методи науково-педагогічного дослідження: педагогічне спостереження, опитування (бесіда, інтерв’ю), експеримент, тестування, соціологічні методи, математичні методи та ін.

Галузі педагогіки:

  •  загальна педагогіка;

  •  дошкільна педагогіка;

  •  педагогіка загальноосвітньої школи;

  •  педагогіка професійно-технічної освіти;

  •  педагогіка вищої школи;

  •  спеціальна педагогіка (дефектологія);

  •  галузеві педагогіки;

  •  історія педагогіки;

  •  порівняльна педагогіка;

  •  шкільна гігієна та ін.

    Педагогічна психологія – наука (система знань), що вивчає психологічні закономірності навчання та виховання.

    Цілі та зміст освіти

    Цілі освіти – набуття наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових здібностей учнів, формування світогляду, духовності, поведінки, усвідомлення свого обов’язку і відповідальності, підготовка до трудової діяльності.

    Зміст освіти – система знань, умінь, навичок, оволодіння якими забезпечує розвиток розумових і фізичних здібностей людини, формування у неї світогляду, духовності і відповідної поведінки, готує її до життя та праці.

    Індивід стає особистістю, оволодіваючи змістом соціального досвіду.

    В цілому, перед освітою стоять такі завдання:

  •  озброювати знаннями у сфері науки, культури, мистецтва, практичної діяльності;

  •  формувати пізнавальні інтереси;

  •  формувати світогляд;

  •  розвивати пізнавальну активність, творчі сили і здібності;

  •  розвивати духовність особистості;

  •  сприяти вихованню високих моральних якостей, естетичної культури;

  •  розвивати фізично, готувати до активної участі в усіх сферах суспільного життя та ін.

    Основні поняття і ключові слова: педагогіка, освіта, навчання, виховання, методи науково-педагогічного дослідження, галузі педагогіки, педагогічна психологія, цілі освіти, зміст освіти, завдання освіти.