1. Всю сукупність течій, шкіл західної (економічна думка) можна згрупувати в три групи. 2. Основною (категорія) аналізу прихильники неокласичної (економічна теорія) вважають корисність. 3. Вони вважають, що вартість є (результат) виробничої діяльності. 4. Представники неокласичної (школа) висунули теорію загальної (економічна рівновага). 5. Механізм вільної конкуренції забезпечує справедливу (винагорода) кожного з факторів виробництва.

Завдання 8. Прочитайте текст. Запишіть основну інформацію.

НЕОКЛАСИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ

В останній третині ХІХ ст. з розвитком внутрішніх економічних і соціальних суперечностей капіталізму починається перехід цього способу виробництва у свою вищу стадію розвитку, що характеризується передусім виникненням монополій і активним втручанням держави у розвиток економіки.

Ця стадія неоднозначно пояснювалася представниками різних напрямів і шкіл економічної теорії. У марксистській політичній економії її називали імперіалізмом (Ленін), у працях західних науковців найпоширенішими стали назви "корпоративний капіталізм", "народний капіталізм", "індустріальне" та "постіндустріальне суспільство", "суспільство споживання".

Всю сукупність течій, шкіл західної економічної думки можна умовно згрупувати в такі три основні напрями: а) неокласична економічна теорія; б) інституціонально-соціологічний напрям або інституціоналізм; в) кейнсіанство.

Об'єкт дослідження неокласичної економічної теорії - поведінка Ноmo ekonomicus - "людини економічної", що як продавець робочої сили, споживач чи підприємець намагається максимально збільшувати свій дохід, звести до мінімуму затрати. Ця теорія виникла в 70-ті роки ХІХ ст. Її засновники - відомі австрійські економісти К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, англійський науковець У. Джевонс і швейцарський економіст Л. Вальрас та ін.

Основною категорією аналізу прихильники неокласичної економічної теорії вважають корисність, протиставляючи її теорії трудової вартості. Вартість товару вони визначають корисністю останнього, найменш потрібного предмета споживання, тобто граничною корисністю. Загальні принципи концепції "граничної корисності" були розвинуті С. Вікселем та Дж. Б. Кларком. Двома її напрямами є маржиналізм та монетаризм.

Згідно з концепцією "граничної корисності" вартість є результатом виробничої діяльності, в ході якої кожний з виробничих факторів (праця, земля, капітал) вносять свій внесок в її утворення, а величина вартості вимірюється граничною корисністю одного з цих факторів при незмінній величині двох інших. Представники неокласичної економічної теорії також висунули теорію загальної економічної рівноваги, згідно з якою механізм вільної конкуренції забезпечує "справедливу винагороду кожного з факторів виробництва і повне використання економічних ресурсів". Ця теорія найбільшого розвитку набула в працях англійських економістів А. Маршалла й А. Пігу.

Завдання 9. Дайте відповіді на запитання. Користуйтеся текстом.

1. Коли починається перехід капіталізму у вищу стадію розвитку?
2. Як називають цю стадію представники різних напрямів економічної теорії?
3. Що є об'єктом дослідження неокласичної економічної теорії?
4. Коли виникла ця теорія?
5. Що є основною категорією неокласичної теорії?
6. Яка теорія набула найбільшого розвитку в працях англійських економістів А. Маршалла й А. Пігу?