1.4  Основні властивості газів
1.4.1 Густина і в’язкість.


Густина і в’язкість газів в основному впливають на роботу си­стеми пило- і золовловлювання. Для нормальних умов (температура  і абсолютного тиску ) значення густини   і динамічного коефіцієнта в’язкості  газів, які часто  зустрічаються, наве-дені в додатку Д. Динамічний коефіцієнт в’язкості  часто називають просто в’язкістю. Поряд з динамічним коефіцієнтом в’язкості деколи кори-стуються кінематичним коефіцієнтом в’язкості, :
                                           (1.10)
Густина газів, , які знаходяться в умовах, відмінних від нормальних, визначається зі співвідношення:
,                                     (1.11)
де   Р і Т – дійсні значення абсолютного тиску, кПа, і температури  газів, , відповідно.
Густину суміші газів, яка знаходиться при нормальних умовах і складається з декількох компонентів, концентрація яких в об’ємних долях складає а, б, с, …, n, можна визначити зі співвідношення:
                         (1.12)
В’язкість газів, так як і густина, залежить від тиску і температури. Але при невеликих тисках і розрідженнях приблизно до 200 Па, в’язкість газів міняється мало і її можна рахувати практично незалежною від тиску. Залежність в’язкості, Па•с, від температури приблизно виражається форму-лою Сезерленда:
                                   (1.13)
де значення сталої С,  визначеної  експериментально, наведені в додатку 2.
Густина і в’язкість димових газів, які утворюються при спалюванні енергетичних видів палива, з достатньою для практичних розрахунків точністю можуть бути прийняті рівними густині та в’язкості повітря, яке знаходиться в однакових за температурою і тиском умовах.
Густина вологих парів при відомому  абсолютному вологовмісту , кг/кг сухого газу, може бути визначена за формулою:
,                                   (1.14)
де   0,804 – густина водяних  парів при нормальних умовах, кг/м3;