1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин


Концентрація – маса (мг) речовини в одиниці об’єму (м3) повітря при нормальних умовах – є основною фізичною характеристикою домішок атмосфери. Концентрація домішок визначає фізичний, хімічний та інші види впливу речовин на людину і навколишнє середовище й служить ос­новним параметром при нормуванні вмісту домішок в атмосфері.
Гранично допустима концентрація (ГДК) –  це максимальна концен­трація домішок з атмосфері, віднесена до певного часу осереднення, яка при пері­одичній дії чина протязі всього життя людини не справляє ні на неї, ні на навколишнє середови­ще в цілому шкідливої дії (включаючи від­далені нас­лідки).
Якщо речовина справляє на навколишню природу шкідливу дію в менших концентраціях, ніж на організм людини, то при нормуванні виходять з порогу дії цієї речовини на навколишню природу.
Гранично допустимі концентрації забруднювальних речовин в атмос­ферному повітрі населених пунктів регламентовані Державними Санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) (ДСП-201-97), від­повідно з якими встановлені: клас небезпечності речовини, до­пустимі максимальна разова і середньодобова концентрації домішок. ГДК деяких забруднювальних речовин наведені в додатку Б.
Максимальна разова ГДКм.р. – основна характеристика небезпечно­стішкідливої речовини. Вона встановлюється для попередження рефлек­торних реакцій у людини (відчуття запаху, світлової чутливості, змі­на біо­електричної активності головного мозку тощо) при короткочасній дії атмо­сферних домішок.
 Середньодобова ГДКс.д.встановлена для попередження загальноток­сичного, канцерогенного, мутагенного та іншого впливу речо­вин на орга­нізм людини.
Найбільша концентрація С кожної шкідливої речовини в приземному шарі не повинна перевищувати максимально разової гранично допустимої концентрації, тобто С ≤ ГДК м.р., при експозиції не більше 20 хв. Якщо час дії шкідливої речовини перевищує 20 хв., то С ≤ ГДКс.д..
При одночасній присутності в атмосфері декількох шкідливих речо­вин, що володіють однонаправленою дією, їх безрозмірна сумарна концен­трація повинна задовольняти умову:
,               (1.73)
де С1, С2, …, Сn – концентрація шкідливих речовин в одній і тій же місцевості, мг/м3;
      ГДК1, ГДК2, …, ГДКn – гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері, мг/м3.
Ефектом однонаправленої діїволодіють, наприклад, такі шкідливі речовини, як діоксиди сірки і азоту; діоксид сірки і сірководень; сильні мі­неральні кислоти (сірчана, соляна, азотна); етилен, пропілен, бутилен, амі­лен; озон, діоксид азоту, формальдегід тощо.  Максимальні концентрації шкідливих речовин визначають за разовими пробами, відібраними на про­тязі 20 хв. Середньодобові концентрації визначають або як середньоариф­метичне значення концентрацій разових проб, для яких встановлюють пе­ріодичність їх відбору, або з добових концентрацій, одержаних безперер­вно на протязі 24 годин.