2.1 Пилоосаджувальні камери
Пилові камери діють за принципом осадження частинок при повільному русі пилогазового потоку через робочу камеру, тому основними розмірами камери є її висота і довжина (рис. 2.1). Геометричні розміри визначають час перебування пилогазового потоку в камері і, відповідно, ефективність очищення.
Пилові камери громіздкі і мають низьку ефективність. Тому вони застосовуються в основному для вловлювання великих частинок сировинних матеріалів після обертових цементних печей, печей для обпалювання магнезиту і доломіту тощо. Матеріалом для будування камер можуть служити цегла, збірний залізобетон, сталь, дерево (для холодних газів). Габаритні розміри камери, необхідні для осадження твердих частинок з газового потоку, визначають за формулою
, (2.1)
де L – довжина камери, м;
H – висота камери, м;
υ r–швидкість руху газів в камері (звичайно 0,2... 1,0 м/с);
ωb– швидкість витання частинок заданого розміру, м/с.
Таблиця 2.1 – Основні параметри пилоосаджувачів, жалюзійних пиловловлювачів, сухих батарейних циклонів з тангенціальним входом газу і сухих циклонів з осьовим входом газу |
Рисунок 2.1 – Схеми пилоосаджувальних камер:
а) найпростіша конструкція з розширенням пилопроводу;
б) багатополична;
в) з перегородками;
г) з ланцюговими чи дротяними завісами.
Визначимо швидкість υr через витрати газу Q. Для цього витрати поділимо на площу перерізу канала (Н · В). Підставивши з формули 1.25 значення ωb,знайдемо мінімальний розмір частинок dч, м, які будуть повністю осаджені в камері
(2.2)
де Q – витрати газу, м3/с;
L – довжина камери, м;
В – ширина камери, м;
μч – динамічна в’язкість, Па · с;
g – прискорення вільного падіння, м/с2;
ρч – густина частинок, кг/м3.
Для рівномірного газорозподілення по перерізу пилоосаджувальні камери можуть обладнуватися дифузорами і газорозподільними решітками, а для зниження висоти осадження частинок – горизонтальними чи похилими полицями. В деяких конструкціях пилових камер для підвищення їх ефективності передбачається влаштування ланцюгових чи дротяних завіс і відхилюваних перегородок, що дозволяє додатково до гравітаційного ефекту використовувати ефект інерційного осадження частинок при обтіканні потоком газів різних перешкод.
Ступінь очищення газів у пилоосаджувальних камерах, звичайно, не перевищує 40...50%. При цьому задовільно осаджуються тільки частинки пилу більше 40...50 мкм.